Справа № 761/40095/24
Провадження №1-кп/761/2570/2025
іменем України
03 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12024100100004002 від 02.10.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, із неповною середньою освітою /9 класів/, працюючого зварювальником, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2016 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Ізмаїльського міського суду Одеської області від 10.02.1998 за ст. 141, ч. 2 ст. 44, ст. 45 КК України /в редакції 1960 року/ до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; вироком Ізмаїльського міського суду Одеської області від 07.07.1998 за ст. 143, ч. 2 ст. 144, ч. 2 ст. 42 КК України /в редакції 1960 року/ до 3 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Іллічівського районного суду Одеської області від 23.09.1998 за ст. 86-1, ст. 42, ст. 44 КК України /в редакції 1960 року/ до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; вироком Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2008 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі; вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22.11.2018 за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 297, ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ст.395 КК України до 3 місяців арешту; вироком Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2021 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, ухвалою Малинського районного суду м. Одеси від 08.07.2022 застосовано покарання за наявності кількох вироків та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, визначено остаточне до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці, 20.06.2024 звільнений від відбування покарання на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 12.06.2024 на умовно-достроковий термін 11 місяців, на даний час утримується під вартою в ДУ «Київський СІЗО»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участі сторін провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, і повторно вчинив нове кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану при наступних обставинах.
Так, 01.10.2024 приблизно о 14 год. 10 хв., в період дії воєнного стану, ОСОБА_3 , перебуваючи на вулиці, напроти магазину «Велмарт», що за адресою: місто Київ, площа Галицька, 3, біля паркану побачив велосипед сіро-чорного кольору марки «KOGA», моделі «F3», штрих-код «KGBK60407», який належить ОСОБА_6 . У цей час у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного велосипеду. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 01.10.2024 приблизно о 14 год. 15 хв., ОСОБА_3 , знаходячись на вулиці, напроти магазину «Велмарт», що за адресою: місто Київ, площа Галицька, 3, підійшов до огорожі (паркану), де стояв велосипед сіро-чорного кольору марки «KOGA», моделі «F3», штрих-код «KGBK60407», вартістю 14 953 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 67 (шістдесят сім) копійок, який належить ОСОБА_6 , та не звертаючи на себе увагу під приводом власника, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії носять таємний характер, умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання майнової шкоди потерпілому, шляхом вільного доступувзяв вищезазначений велосипед, відкотив його від перил паркану, сів на нього та з місця скоєння кримінального правопорушення втік, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму в розмірі 14 953 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 67 (шістдесят сім) копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України не визнав та пояснив суду, що 01.10.2024 приблизно о 14 год. він проходив неподалік вул. Старовокзальної, та біля магазину «Велмарт», що за адресою: м. Київ, площа Галицька, 3, побачив, що на асфальті валяється велосипед сіро-чорного кольору марки «Koga». В подальшому, він запитав у людей, які були поруч, кому належить цей велосипед, при цьому власник не відгукнувся. У зв'язку з чим, він вирішив, що його викинули та вирішив його забрати. Сівши на велосипед, він поїхав на ньому додому та через день-два приїхали працівники поліції та забрали велосипед, а його затримали. ОСОБА_3 стверджував, що умислу на викрадення велосипеду він не мав та хотів його повернути власнику, але до нього ніхто не звертався. Не заперечує факт заволодіння велосипедом, оскільки це підтверджується відеозаписами. Також вказав, що допитані в ході судового розгляду свідки його обмовляють, він їх ніколи не бачив та не знає, велосипед він нікому не продавав.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених судом доказів, наданих стороною обвинувачення, а саме:
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , який суду повідомив, що 01.10.2024 приблизно о 14 год. він біля паркану пристебнув на цепок свій велосипед сіро-чорного кольору марки «Koga» та пішов у власних справах. В дальшому, повернувшись за велосипедом приблизно через 20-30 хв., виявив, що його там не має та побачив, що на паркані висить лише цепок, яким він пристібав велосипед. Після чого, він зателефонував в поліцію та передивився відеокамери, які були встановленні на будівлі та виявив, що його викрав невідомий чоловік. Згодом, приблизно через тиждень-два, працівники поліції повернули йому викрадений велосипед;
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , який суду повідомив, що 01.10.2024 приблизно о 17 год. 00 хв. він повертався додому та у дворі будинку до нього підійшли раніше знайомий ОСОБА_9 з раніше незнайомим ОСОБА_3 . В ході їх спілкування, ОСОБА_9 запропонував придбати у ОСОБА_3 велосипед, в подальшому повідомив, що за 5 тисяч грн. Він погодився на пропозицію, але вказав на необхідність оглянути його. Через невеликий проміжок часу ОСОБА_10 підійшов до нього вже з велосипедом, та він віддав йому раніше обумовлену суму. Згодом, через деякий час, працівниками поліції у нього зазначений велосипед було вилучено, оскільки як з'ясувалося, він був крадений. При цьому, ані ОСОБА_9 , ані ОСОБА_3 не повідомляли, що майно крадене. Категорично стверджує, що разом з ОСОБА_11 був саме обвинувачений ОСОБА_3 ;
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який суду повідомив, що він до затримання ОСОБА_3 з ним працював та мав робочі стосунки. Так, на початку жовтня у вечірній час він зустрівся після роботи з ОСОБА_3 , який запропонував йому придбати у нього велосипед, оскільки потребував грошових коштів в сумі 2000 грн. Знаючи, що у його знайомого - ОСОБА_8 проблеми з ногою, вирішив йому запропонувати велосипед. Вони разом з ОСОБА_12 пішли до будинку ОСОБА_8 , побачили останнього у дворі. Він повідомив ОСОБА_13 , що ОСОБА_14 продає велосипед, не крадений. Він погодився придбати за 5 000 грн. Після чого вони привезли велосипед, він передав його ОСОБА_13 та отримав від нього гроші. В подальшому, оскільки ОСОБА_3 був винен йому частину грошей, він 2 000 грн. віддав ОСОБА_3 , а решту забрав собі. Через деякий час до нього звернулись працівники поліції з приводу крадіжки велосипеду, яким він розповів все що знав. Також зазначив, що запитував чи не крадений велосипед у ОСОБА_3 , але останній категорично повідомляв, що не крадений, але не вказував де його взяв. Чому ОСОБА_3 заперечує факт їх знайомства пояснити не зміг, але наполягає, що вже не один рік знає останнього.
Крім того, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом, а саме:
-даними протоколу огляду місця події від 01.10.2024 з фото-таблицями до нього, відповідно до якого у присутності потерпілого ОСОБА_6 оглянуто ділянку місцевості за адресою: м. Київ, площа Галицька, 3;
-даними заяви ОСОБА_8 від 09.10.2024 відповідно до якої, він добровільно надав працівника поліції велосипед сіро-чорного кольору марки «Koga», який він придбав 01.10.2024;
-даними протоколу огляду місця події від 09.10.2024 з фото-таблицями до нього, відповідно до якого слідчим у присутності понятих оглянуто у ОСОБА_8 велосипед сіро-чорного кольору марки «Koga», за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 12, та на підставі заяви останнього його було вилучено;
-даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.10.2024 відповідно до якого, ОСОБА_8 впізнав особу під №1 / ОСОБА_9 /, у якого він 01.10.2024 приблизно о 17 год. 00 хв. придбав велосипед марки «Koga» за 5000 грн.;
-даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.10.2024, відповідно до якого ОСОБА_8 впізнав особу під №4 / ОСОБА_3 /, який перебував поруч з ОСОБА_9 , у якого він 01.10.2024 приблизно о 17 год. 00 хв. придбав велосипед марки «Koga» за 5000 грн.;
-даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.10.2024 з відеозаписом до нього, який був переглянутий безпосередньо судом, відповідно до якого ОСОБА_9 впізнав особу під №2 / ОСОБА_3 /, який хотів продати велосипед марки «Koga» та з яким він в подальшому відправилися до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продав вказаний велосипед ОСОБА_8 за 5000 грн.;
-даними висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/111-24/58910-ТВ від 10.10.2024, відповідно до якого ринкова вартість-вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки, тобто - наданого дослідження бувшого у використанні велосипеду марки «Koga F3 28», на ринку подібного майна на дату оцінки, а саме станом на 01.01.2024 становить 14 953, 67 грн.
-даними протоколу огляду місця події від 17.10.2024 з фото-таблицями до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 описав велосипед, який у нього було викрадено та впізнав за маркуванням велосипед сіро-чорного кольору марки «Koga»;
-даними протоколу огляду місця події від 09.10.2024 з відеозаписом до нього, відповідно до якого ОСОБА_8 повідомив, що велосипед сіро-чорного кольору марки «Koga» він придбав 01.10.2024 у знайомого ОСОБА_15 та змінив на ньому сидіння;
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15.10.2024 з відеозаписом до нього, який був переглянутий судом. Так, відповідно до вказаного протоколу, ОСОБА_3 у присутності понятих повідомив, що 01.10.2024 приблизно о 14 год. перебував за адресою: м. Київ, площа Галицька, 3 та біля огорожі навпроти магазину «Велмарт», побачив велосипед сіро-чорного кольору марки «Koga», без власника. В подальшому вказаний велосипед він відкотив від огорожі та поїхав на ньому;
-даними протоколу огляду відеозапису від 15.10.2024 відеозаписом до нього, відповідно до якого слідчим у присутності ОСОБА_3 було переглянуто відеозаписи з камер спостережень, встановлених на площі Галицька, 3 у м. Києві. Так, відповідно до вказаного протоколу, 01.10.2024 о 14 год. 17 хв. біля огорожі знаходиться чоловік / ОСОБА_3 /, який підходить до неї та біля огорожі стоїть велосипед. В подальшому, ОСОБА_3 намагається його відкотити від огорожі та о 14 год. 18 хв. відкочує його, сідає на нього та їде в сторону вул. Старовокзальна у м Києві;
-даними протоколу огляду відеозапису від 15.10.2024, відповідно до якого слідчим у присутності ОСОБА_3 було переглянуто відеозаписи з камер спостережень, встановлених від вул. Старовокзальна- вул. Жилянська - Центральний залізничний вокзал-вул. Липківського-вул. Солом'янська - просп. Повітрофлотський та встановлено, чоловік / ОСОБА_3 / рухається на велосипеді зазначеними вулицями у м. Києві;
-даними постанови про визнання речових доказів від 09.10.2024, відповідно до якої вилучений в ході огляду місця події велосипед сіро-чорного кольору марки «Koga» моделі «F3» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні;
-даними постанови про визнання речових доказів від 09.10.2024, відповідно до якої вилучені в ході огляду місця події сидіння для велосипеду чорного кольору з написом «RONDINE» та «WING Flex», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, аналіз наведених вище доказів спростовує твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про відсутність в його діях умислу на викрадення чужого майна.
Так, за нормативним визначенням крадіжка - це таємне викрадення майна, яке завідомо є чужим для винного, тобто воно перебуває у власності іншої особи, і винний не має на це майно ні дійсного, ні гаданого права.
Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала кому належить це майно, мала підстави вважати де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.
Згідно зі ст.337 ЦК України особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі. Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана заявити про знахідку Національній поліції або органові місцевого самоврядування. Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання Національній поліції, або органові місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, яку вони вказали.
Статтею 338 ЦК України передбачено можливість набуття права власності на знайдену річ після виходу шестимісячного терміну з часу повідомлення Національній поліції або органові місцевого самоврядування про таку знахідку. При цьому, Кодексом не передбачений обов'язок відразу ж надавати знайдену річ, а лише повідомляти.
Визначальною ознакою крадіжки є суб'єктивна сторона цього злочину, тобто психічне ставлення винної особи до вчинюваних нею дій. Така особа розуміє, що заволодіває чужим майном, усвідомлює, що воно належить конкретному власнику і що вона обертає його на свою користь протиправно шляхом таємного викрадення.
Зміст суб'єктивної сторони цього діяння розкривається через предмет і об'єктивну сторону цього злочину, зокрема через його зовнішні поведінкові ознаки - місце, час, спосіб та обставини скоєння злочину. Предметом крадіжки завжди є будь-яке чуже майно чи майнові права на нього. Нерідко це майно може знаходитися на відкритій місцевості, у місцях загального користування чи перебувати в іншому доступному місці. Правовий режим такого майна не завжди означає, що воно є нічийним, таким, від якого власник відмовився чи втратив з ним зв'язок.
На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла це майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.
Крім того, не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту щодо необхідності кваліфікації дій ОСОБА_3 за ст.356 КК України, як самоправство, оскільки об'єктивна сторона зазначеного кримінального правопорушення полягає у самовільному, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
При цьому, як встановлено в ході судового розгляду, потерпілий ОСОБА_6 01.10.2024 приблизно о 14 год. 15 хв. напроти магазину «Велмарт», що за адресою: м.Київ, площа Галицька, 3, біля паркану залишив свій велосипед сіро-чорного кольору марки «Koga» та пішов у власних справах хвилин на 20-30.
Таким чином, ОСОБА_3 , виявивши велосипед біля паркану на площі Галицька, 3 в м. Києві, усвідомлював, що він не може бути загубленим, не вжив належних заходів щодо виявлення (ідентифікації) законного власника знайденого велосипеда, а навпаки, розуміючи, що він комусь належить та є цінним майном, вчинив дії, щодо його викрадення, яке виразилось у тому, що відкотив його від паркану, сів на нього та з місця вчинення кримінального правопорушення поїхав, а в подальшому продав його.
Крім того, з показань свідків, отриманих в ході судового розгляду, встановлено, що ОСОБА_3 , ані ОСОБА_9 , ані ОСОБА_8 не повідомляв, що велосипед викрадений та/або він його знайшов.
Посилання сторони захисту на недостатність доказів для визнання винуватим ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, спростовується дослідженими судом доказами, а саме: показаннями потерпілого та свідків, які є логічними та послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами та доказами у кримінальному провадженні, суд вважає їх правдивими та кладе в основу обвинувального вироку. Підстав для обмови обвинуваченого у потерпілого та свідків судом не встановлено.
Таким чином, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна /крадіжці/, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини кримінального провадження та відношення до скоєного обвинуваченого, позицію потерпілого.
Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом враховуються дані про його особу, який раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та у період умовно-дострокового звільнення знову вчинив умисне кримінальне правопорушення, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку та схильність до вчинення корисливих правопорушень, при цьому на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, до затримання працював.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
При цьому, встановлені судом обставини вчинення кримінального правопорушення, в сукупності з переліченими вище даними про особу обвинуваченого ОСОБА_3 свідчать про неможливість його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень без ізоляції від суспільства, а тому суд не вбачає підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України.
Оскільки ОСОБА_16 вчинив кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Подільського районного суду м. Києва від 28.05.2021, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.ст.71, 81 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати, невідбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 28.05.2021, відповідно до положень ст.72 КК України.
Крім того, враховуючи, що обвинуваченому призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
У зв'язку з тим, що потреба в подальшому застосуванні арешту майна, як у заході забезпечення кримінального провадження, відпала, з урахуванням положень ст.174 КПК України, підлягає скасуванню арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.10.2024, а саме на: велосипед сіро-чорного кольору марки "KOGA" моделі "F3".
Стягненню з ОСОБА_3 підлягають процесуальні витрати за проведення експертизи.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років 3 /три/ місяці.
На підставі ст.71 КК України частково приєднати до призначеного судом покарання, невідбуте покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 28.05.2021, та остаточно до відбування ОСОБА_3 визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років 6 /шість/ місяців.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 03.06.2025, зарахувавши час перебування під вартою - з 22.10.2024 по 02.06.2025 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.10.2024, а саме на: велосипед сіро-чорного кольору марки "KOGA" моделі "F3".
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1591 /одну тисячу п'ятсот дев'яносто одну/ гривню 80 /вісімдесят/ копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
-DVD-R диски - залишити при матеріалах кримінального провадження;
-велосипед сіро-чорного кольору марки "KOGA" моделі "F3", сидіння для велосипеду чорного кольору з написом «RONDINE» та «WING Flex»- повернути ОСОБА_6 .
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя