Справа №761/27933/23
2-а/760/341/25
04 червня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Черчукан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У серпні 2023 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2023 дану справу було передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
07.09.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Вивченням матеріалів позовної заяви встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, у зв'язку з чим ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.09.2023, позивачу був наданий строк терміном не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали для виправлення недоліків.
25.10.2023 до суду від позивача надійшла позовна заява у новій редакції на виконання вимог ухвали суду від 08.09.2023, яку позивачем було подано до відділення поштового зв'язку для надсилання до суду 23.10.2023.
У позовній заяві, що надійшла до суду 25.10.2023 позивач порушує перед судом питання про поновлення строку для усунення недоліків, оскільки копії ухвали суду від 08.09.2023 вона не отримала, а про її наявність дізналася 20.10.2023 у ЄДРСР.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви та повернуто позовну заяву Позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 30.10.2023 та адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 3 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Голенка Владислава Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення направлено до Солом'янського районного суду м. Києва для продовження розгляду.
16.01.2024 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.01.2024 у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 24.07.2023 відносно неї працівником патрульної поліції - інспектором 7 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві - Голенко Владиславом Валерійовичем винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, за те, що цього ж дня, о 17 год. 08 хв. в м. Києві на площі Перемоги, 1-А, водій, керуючи транспортним засобом «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_1 , проїхала перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що вона 24.07.2023 рухаючись у м. Києві по проспекту Берестейський до площі Перемоги в сторону центра міста. Під'їжджаючи до площі помітила, що світлофор перейшов в режим миготливого зеленого. При цьому, рухаючись зі швидкістю приблизно 50 км/год не могла зупинити ТЗ перед стоп-лінією не вдаючись до екстреного гальмування, тому впевнившись у безпеці дорожнього руху та в тому, що своїми діями не змусить інший учасників дорожнього руху вдатися до різкого гальмування, або зміни напряму руху, здійснила рух через перехрестя. При цьому світлофор перейшов в режим жовтого сингалу в той момент, коли передня частина її транспортного засобу була на середині перехрестя. В даній ситуації зазначає, що керувалась п.8.11 ПДР України.
Позивач вважає, що притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП є незаконним, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.
16.01.2024 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.01.2024 у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивачу судом було надіслано копію ухвали суду від 17.01.2024. Відповідачу судом було надіслано копію ухвали суду від 17.01.2024 та копію позовної заяви із додатками.
08.05.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №7392627 від 24.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП винесена законно та обґрунтовано. Вказує, що працівниками Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції як уповноваженими та відповідальними особами вірно винесено постанову, з дотриманням правил чинного законодавства, а тому немає підстав для її скасування, оскільки доказів, які б спростовували факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, останнім суду не надано.
Просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2023 відносно ОСОБА_1 працівником патрульної поліції - інспектором 7 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві - Голенко Владиславом Валерійовичем винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, за те, що цього ж дня, о 17 год. 08 хв. в м. Києві на площі Перемоги, 1-А, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_1 , проїхала перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофорап , чим порушила п.8.7.3 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Дослідивши складену постанову серії ЕАС №7392627 від 24.07.2023 та матеріали справи, суд не знайшов підтверджень вини позивача, а саме: в матеріалах справи відсутні пояснення свідків про порушення ОСОБА_1 ПДР, відсутня також фото чи відео фіксація, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, зокрема того, що 24.07.2023 вона, керуючи транспортним засобом, «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_1 , проїхала перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушила п.8.7.3 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, при її винесені не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок працівників патрульної поліції про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КпАП України.
Крім того, як свідчать матеріали справи, позивач здійснюючи проїзд перехрестя, керувалась п.8.11 ПДР України, що узгоджується з вимогами чинного законодавства.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст.33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відповідачем до суду надано не було і при надісланні на адресу суду відзиву на позовну заяву та такі докази в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду належних доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення останньої до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №7392627 від 24.07.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень підлягає скасуванню.
Враховуючи наведе вище, позов останньої підлягає задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає відшкодуванню сплачений Позивачем при подачі даного позову до суду судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст.122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №7392627 від 24.07.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень - скасувати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 04.06.2025.
Суддя О.М. Букіна