печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5828/25-к
пр. 1-кс-7290/25
12 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу командира помічника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на постанову слідчого третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 10.01.2025 про закриття кримінального провадження № 62024100130001999, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2024, -
Помічник командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на постанову слідчого третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 10.01.2025 про закриття кримінального провадження № 62024100130001999, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування скарги зазначив, що досудове розслідування зазначеного кримінального провадження проведене неналежним чином, упереджено, не всебічно та в ході його здійснення не було встановлено всіх обставин. Вказав, що солдат ОСОБА_5 проходив військову службу на контрактній основі, зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на посаду гранатометника відділення спеціального призначення взводу відділення спеціального призначення роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_2 наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 09.04.2024 № 109-РС, направлений 19.04.2024 у відрядження до військової частини НОМЕР_1 з метою забезпечення готовності особового складу військової частини НОМЕР_2 до виконання завдань за призначенням, під підпис попереджений про випадки настання дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності військовослужбовців. слідчим встановлено, що солдат ОСОБА_5 вчинив самовільне залишення військової частини 29.04.2024 та повернувся на службу 06.05.2024. Таким чином, солдат ОСОБА_5 був відсутній на службі 8 діб. При цьому, слідчим помилково зазначено, що такі дії солдата ОСОБА_5 відбулись в умовах особливого періоду, оскільки не враховано Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан, дія якого по теперішній час не припинялась, а лише продовжувалась востаннє Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4024-IX від 29.10.2024).
Зауважив, що оскаржувана постанова надійшла до Військової частини НОМЕР_1 лише 28.01.2025.
Підсумовуючи, просив скасувати оскаржувану постанову та зобов'язати компетентну особу третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, відновити досудове розслідування в даному кримінальному провадженні.
Заявник в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, подав до суду клопотання, в якому просив розглянути скаргу без його участі та задовольнити її.
Слідчий, яким винесено оскаржувану постанову, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про місце, дату та час розгляду скарги повідомлене в спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України. В той же час, з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, надійшли матеріали кримінального провадження № 62024100130001999 від 03.08.2024 та заперечення, в яких вказаний слідчий зауважив, що військові службові особи військової частини НОМЕР_1 , з метою штучного нарощування показників роботи, зловживаючи своїм правом на оскарження безпідставно намагаються відновити досудове розслідування та розпочати притягнення до кримінальної відповідальності громадянина Грузії, завідомо знаючи про відсутність складу кримінального правопорушення, оскільки укладений військовий контракт з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути розірваний іноземцем в односторонньому порядку, що фактично і відбулося. У задоволенні скарги просив відмовити.
Враховуючи принцип диспозитивності кримінального провадження, положення ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу за відсутності сторін.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, надходить наступних висновків.
Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 62024100130001999, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудове розслідування у вказаному провадженні розпочато на повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 № 66/1460 від 21.05.2024.
У вказаній заяві ОСОБА_8 зазначав про те, що Солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гранатометник 2 відділення спеціального призначення 3 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_2 , який прибув у відрядження з метою забезпечення готовності особового складу військової частини НОМЕР_2 до виконання завдань за призначенням, та який з 19.04.2024 є курсантом позаштатної навчальної роти військової частини НОМЕР_1 . Уродженець р. Грузія, освіта: школа No21 місто Горі у 2005 р. У ЗС України раніше не служив. Військовослужбовець іноземець за контрактом. Військовий квиток: НОМЕР_4 виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 15.04.2024.
З метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню зазначеного правопорушення, призначено службове розслідування, за результатами якого встановлено, що 29.04.2024 близько 08.45 години курсант позаштатної навчальної роти з військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, без поважних причин покинув межі розташування військової частини НОМЕР_1 , без зброї, тим самим залишив місце несення служби та перебував поза її межами до 08.00 години 06.05.2024.
Таким чином, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних сил України, в умовах дії воєнного стану, умисно, без поважних причин та без дозволу командирів, яким підпорядкований за службою, самовільно покинув місце несення служби, що тривало понад 3 доби, у зв?язку чим в його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України /а. м. 8/.
Відповідно до ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою. Порушення строку подання скарги протягом розгляду справи, з урахуванням доводів, викладених у скарзі, слідчим суддею не встановлено.
Виходячи зі змісту ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Частина 2 ст. 9 КПК України закріплює обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження повинна бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Разом з цим, слідчим при закритті кримінального провадження зазначених вимог закону не дотримано, постанова від 10.01.2025 є такою, що винесена передчасно, на підставі не повно проведеного досудового розслідування, без всебічного, повного, об'єктивного дослідження даних.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Кримінальна відповідальність відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Обґрунтовуючи постанову про закриття кримінального провадження від 10.01.2025, слідчий посилається на те, що окремі факти невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, у тому числі тому числі самовільне залишення військової частини або місця служби на нетривалий час, можуть оцінюватися як порушення військової дисципліни відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Крім того, слідчий посилався на ч. 6 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», відповідно до якої військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні /а. м. 31-35/.
Поряд з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 вказаного Закону громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Відповідно до Витягу із наказу командира Окремої президентської бригади № 109-РС від 09.04.2024 року, Солдата ОСОБА_5 прийнято на військову службу за контрактом осіб рядового складу і призначено на посаду гранатометника відділення спеціального призначення взводу спеціального призначення роти спеціального призначення НОМЕР_5 окремого батальйону спеціального призначення Окремої президентської бригади на підставі відповідного контракту /а. м. 14-18/.
Зазначене підтверджується військовим квитком ОСОБА_5 серії НОМЕР_6 /а. м. 19, 20/.
Посилання слідчого на те, що ОСОБА_5 не є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки є іноземцем, а тому на нього не поширюється військовий обов'язок, є передчасними, оскільки згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 401 КК України військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені цим розділом кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів. За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.
Таким чином, суб'єктом військового кримінального правопорушення є всі військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів.
Отже, з 09.04.2024 року ОСОБА_11 набув статусу військовослужбовця у зв'язку з укладенням вказаного контракту та перебував у такому статусі, в тому числі, в період з 29.04.2024 по 06.05.2024, а отже суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Враховуючи доводи заявника про самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 з 29.04.2024 по 06.05.2024, інформацію про що в оскаржуваній постанові не спростовано, слідчий повинен був встановити правомірність ймовірної відсутності військовослужбовця ОСОБА_5 у період з 29.04.2024 по 06.05.2024.
Відповідно до акту службового розслідування від 20.05.2024, підписаного уповноваженими особами вказаної військової частини та затвердженого командиром цієї військової частини, підтверджено вищевказані обставини самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_5 .
Крім того, в матеріалах справи міститься акт відмови від надання пояснень від 06.05.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_5 відмовився надавати пояснення за фактом самовільного залишення ним військової частини в зазначений період часу /а. м. 24/.
Кримінальний кодекс України не містить положень щодо особливих умов для притягнення/ не притягнення до кримінальної відповідальності іноземців, які проходять військову службу за контрактом з Міністерством оборони України, а отже мають статус військовослужбовця. Аналогічних за контекстом положень не передбачає і кримінальний процесуальний закон.
Частина 6 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок про військову службу» хоч і встановлює, що військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, однак вказані положення не стосуються іноземців, які уклали контракт з Міністерством оборони України, зараховані до списку військової частини та розпочали проходження військової служби.
Глава ІІІ-1 Закону, яка регулює особливості прийняття на військову службу та проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорт та Національній Гвардії України іноземцями та особами без громадянства не містить жодних виключень в питанні відповідальності військовослужбовця, який є іноземцем, тим паче, в аспекті кримінальної караності тих чи інших дій.
Де-факто, доводи заявника не були перевірені органом досудового розслідування, а питання, винесені заявником, - залишились без відповідей.
Із вказаного можна зробити висновок, що слідчий не організував належним чином досудове розслідування означеного кримінального провадження, не перевірив доводи заявника у повному обсязі.
З урахуванням викладеного, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100130001999 від 03.08.2024 не можна вважати проведеним повно, у зв'язку із чим скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слідчого про закриття кримінального провадження слід скасувати.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі (розшукові) та/або інші процесуальні дії з приводу з'ясування обставин щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, в достатньому для встановлення всіх обставин описаних заявником подій, в залежності від встановлених даних прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
Прохання заявника в частині зобов'язання компетентної особи третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, відновити досудове розслідування в даному кримінальному провадженні задоволенню не підлягає, оскільки виходить за межі повноважень слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування з огляду на положення ч. 2 ст. 307 КПК України.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу помічника командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на постанову слідчого третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 10.01.2025 про закриття кримінального провадження № 62024100130001999, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2024, - задовольнити частково.
Постанову слідчого третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 10.01.2025 про закриття кримінального провадження № 62024100130001999, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2024, - скасувати.
Копію ухвали слідчого судді та матеріали кримінального провадження № 62024100130001999, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2024, направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1