Суддя Зайцева М. С.
Справа № 644/2412/25
Провадження № 3/644/739/25
04.06.2025
04 червня 2025 року м.Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Зайцева М.С., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, -
Водій ОСОБА_2 , будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року, а саме 11.03.2025 року о 10 год 10 хв по проспекту Героїв Харкова, 268 м. Харкова, керував транспортним засобом ЗИЛ 133ГЯ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був переобладнаний з порушенням вимог, стандартів, правил та нормативів, що стосуються БДР, а саме попереду та позаду транспортного засобу було встановлено ПЗС (прилади зовнішні світлові), що не передбачені конструкцією транспортного засобу, також режим роботи передніх габаритних ліхтарів не відповідав вимогам конструкції транспортного засобу, а саме було встановлено габарити зеленого кольору, а також встановлено, що водій не має посвідчення водія відповідної категорії, тобто не має права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1а, 31.1, 31.3.а.ю 31.4.3.А ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Розгляд даної справи неодноразово відкладався (шість разів), в тому числі за заявами ОСОБА_2 та його адвоката Гулієва Е.В. для надання часу на ознайомлення з матеріалами справи, для збирання та подачі доказів.
Враховуючи достатність часу для реалізації права на захист, поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, яку суд розцінює як намагання уникнути відповідальності через сплив строку притягнення до адміністративної відповідальності, належне повідомлення ОСОБА_2 та його адвоката про день та час розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу на підставі наявних доказів.
У клопотанні про відкладення розгляду справи, подане до суду через систему «Електронний суд» адвокатом Гулієвим Е.В. огли, зазначено про оскарження в судовому порядку постанови серії ЕНА № 3816469 від 08.01.2025 року, наявність у ОСОБА_2 національного посвідчення водія, виданого 08.04.2022 року в Республіці Азербайджан, яке є дійсним до 2032 року, відповідає міжнародному зразку, яке є дійсним у період дії воєнного стану, що виключає відповідальність у інкримінованому правопорушенні.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оглянувши відеозапис з місця подій, що долучений до матеріалів справи суд дійшов до наступного.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні за результатами їх дослідження та оцінки висновки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно вимог пункту 2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За наслідками судового розгляду судом встановлено, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме відомостями:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 268373 від 11.03.2025, що складений у відповідності до ст.256 КУпАП, в якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, де зазначено про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від надання пояснень по суті правопорушення;
- копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3816469 від 08.01.2025, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.;
- рапортом поліцейського УПП в Харківській області Пушкар Андрія на ім?я начальника УПП в Харківській області з викладенням обставин подій правопорушення, що мало місце 11.03.2025 року;
- відеозаписів, що містяться на лазерному диску з маркуванням АЛ2229, згідно яких 11.03.2025 року ОСОБА_3 зупинений працівниками патрульної поліції за керування транспортним засобом, який був переобладаний з порушенням вимог стандартів, правил та нормативів, при цьому ОСОБА_3 тривалий час не надавав працівникам поліції свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, мотивуючи відсутністю підстав, в подальшому водій через скло транспортного засобу пред'явив посвідчення водія, що видане республікою Азербайджан та посвідку на постійне проживання в Україні, на що працівники поліції повідомили водію, що за таких обставин надане посвідчення водія не є діючим на території України. При цьому ОСОБА_3 зазначив, що має бажання обміняти посвідчення водія у встановленому законом України порядку, проте вказав, що за видачу посвідчення водія необхідно сплати 1500 доларів США, на що працівники патрульної поліції роз'яснили право на звернення до компетентних органів щодо таких обставин та можливість отримання посвідчення водія шляхом складання відповідного іспиту. При цьому в процесі спілкування з працівниками поліції ОСОБА_3 підтвердив факт притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та сплату ним штрафу у розмірі 3400 грн.
Отже, враховуючи відомості вищезазначених письмових доказів та відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Щодо доводів захисника про оскарження в судовому порядку постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП від 08.01.2025 року.
Додані до клопотання захисником докази свідчать про звернення представника ОСОБА_2 з адміністртаивним позовом до Слобідського районного суду м. Харкова лише 04.06.2025 року, при цьому про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_2 було достеменно відомо з часу її ухвалення про що свідчать відомості відеозапису з місця події 11.03.2025 року, де останній підтверджує факт притягнення до адміністративної відповідальності та сплату штрафу у розмірі 3400 грн. на користь держави.
Отже, така процесуальна позиція сторони захисту, з урахуванням усіх доказів, що долучені до матеріалів цієї справи, розцінюється судом як обраний спосіб захисту та уникнення адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.
Щодо доводів захисника про наявність у ОСОБА_2 посвідчення водія, виданого республікою Азербайджан, яке дійсне до 08.04.2032 року.
До клопотання захисника додана копія посвідки на постійне проживання в Україні на ім?я ОСОБА_4 від 27.11.2015 року з відміткою про реєстрацію у АДРЕСА_2 від 05.02.2016 року.
Абзацом 5 пункту 30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511, передбачено, що посвідчення водія іноземної держави, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає обміну. Обмін таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів (за винятком випадків, визначених пунктом 32 цього Положення).
Таким чином посилання захисника на постанову Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року № 184 про деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами, що у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану: строк дії посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, у разі його закінчення у період дії воєнного стану, продовжується на рік і після цього підлягає заміні, є неспроможними, оскільки посвідка на постійне проживання ОСОБА_2 видана задовго до введення воєнного стану в країні, тобто 27.11.2015 року, а тому останній був зобов'язаний після спливу 60 днів з дати видачі документів на постійне проживання в Україні обміняти посвідчення водія іноземної держави на посвідчення водія українського зразка. Доказів про об'єктивні перешкоди здійснити обмін посвідчення водія протягом майже 10 років з часу постійного проживання в Україні ОСОБА_3 , суду не надано.
З огляду на викладене, зібрані у справі докази в їх сукупності підтверджують наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, що не спростовано доводами захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тому вважає, за необхідне застосувати до ОСОБА_2 штраф у розмірі, передбаченому санкцією частини 5 статті 126 КУпАП, за якою кваліфіковані його дії з позбавлення права керування транспортними засобами на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.40-1,126,283,284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - у випадку несплати накладеного штрафу, у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто примусового виконання постанови суду.
Суддя