Справа № 643/8849/25
Провадження № 1-кс/643/3062/25
03.06.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025220000000540 від 26.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 263 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше засуджений за ч. 1 ст. 222 КК України (в редакції 1960 року), у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований,
Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 03.06.2025 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 22025220000000540 від 26.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 263 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованою підозрою про те, ОСОБА_5 , як громадянин України, що проживає на території м. Харкова, оцінивши обстановку, що склалася у період після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора, та з особистих інтересів, вирішив вчинити злочин, кваліфікуючою ознакою якого є виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, а також незаконне поводження з бойовим припасом шляхом його зберігання за місцем свого фактичного проживання.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити подане клопотання та пояснили, що на їх думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, оскільки мало місце виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, а також незаконне поводження з бойовим припасом шляхом.
Захисник у судовому засіданні відносно клопотання про тримання під вартою заперечував. Зазначив, що стороною підозрюваний визнає свою провину та бажає сприяти органу досудового розслідування, відтак запобіжний захід у вигляді тримання є занадто суворий, просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, встановив таке.
Як вбачається з матеріалів клопотання, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 22025220000000540 від 26.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 263 КК України. Про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 повідомлено 02.06.2025.
02.06.2025 о 16 год 55 хв ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема повідомленням 2 відділ ГВ КІБ УСБУ в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення; відповідями щодо виконання доручення слідчого від 13.02.2025; протоколом огляду речей і документів від 12.02.2025; висновком експерта ІСТЕ СБУ № 23 від 07.03.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи; протоколом обшуку від 02.06.2025; довідкою спеціаліста ВТС ГУНП в Харківській області від 02.06.2025.
При цьому судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
У § 36 рішення від 20.05.2010, яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні, у тому числі, тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років (ч. 1 ст. 263 КК України). З урахуванням тяжкості покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки його соціальні зв'язки не мають такої міцності (у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зі слів проживає з матір'ю, дітей немає), щоб утримати його від спроб зникнення з місця проживання та міста, де здійснюється досудове розслідування, що свідчить обґрунтовану доведеність наявності ризику, зазначеного у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовано знайшли своє підтвердження, оскільки досудове розслідування кримінального провадження триває, органом досудового розслідування проводяться інші слідчі дії з метою отримання доказів, які підозрюваний, будучи без запобіжного заходу, або при застосуванні менш суворого запобіжного заходу, може знищити, сховати або спотворити.
Щодо ризику зазначеного у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважажє його недоведеним, оскільки обґрунтовуючи його наявність, стороною обвинувачення не враховано положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України. Крім цього, не доведено намірів та можливостей вчинити інше тяжке кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та в межах якого застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Слідчим суддею встановлено відсутність підстав, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України для не визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, за можливе застосувати до підозрюваного заставу у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 151400 грн. (3028 х 50 = 151400 грн).
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб з моменту фактичного затримання.
Строк тримання під вартою рахувати з 16 год. 55 хв. 02.06.2025.
Строк дії ухвали до 16 год. 55 хв. 31.07.2025.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.
Визначити суму застави у розмірі 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 03.06.2025 у справі № 643/8849/25 (провадження № 1-кс/643/3062/25) відносно ОСОБА_5 . Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 12:30 04.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_8