Справа № 629/2546/25
Провадження№2-а/629/21/25
03.06.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Попова О.Г., за участю секретаря Олексенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову № 1846 від 30 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1КУпАП про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10 січня 2025 р. за місцем його проживання АДРЕСА_1 прибули працівники поліції і після перевірки його документів повідомили, що він знаходиться в розшуку згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 про розшук, після чого йому було запропоновано проїхати з ними до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на що він добровільно погодився. Після доставки його працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 , там в той же день відносно нього старшим офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210- КУпАП. 30.01.2025 відносно нього ІНФОРМАЦІЯ_4 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за нібито порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та накладено на нього штраф в розмірі 17 000,00 грн. Вказана постанова була винесена без його участі, копію постанови він не отримував. 08.04.2025 банком було арештовано його картковий рахунок, як потім з?ясувалось на підставі постанови державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. 09.04.2025 він звернувся до Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою з?ясування причин арешту його карткового рахунку, де дізнався, що відносно нього 08.04.2025 відкрито виконавче провадження про стягнення штрафу в подвійному розмірі 34 000,00 грн., на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1846 від 30.01.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за нібито порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та накладено на нього штраф в розмірі 17 000,00 грн., там же він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження і зміг ознайомитись з копією постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1846 від 30.01.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за нібито порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та накладено на нього штраф в розмірі 17 000,00 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови, він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи військовозобов?язаним без поважної причини не з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 09.12.2024 о 09.00 год. у строк, визначений повісткою № 1420415 для уточнення даних, яка була надіслана йому рекомендованим листом через відділення Укрпошти з описом вкладення та повідомленням про вручення, після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. Вказана повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_3 07.12.2024 з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». По факту неприбуття 08.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області звернення № Е910423 від 19.12.2024 про розшук та доставку осіб. Перевіркою облікових даних за допомогою АТС «Оберіг» встановлено, що військовозобов?язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, проживає за адресою АДРЕСА_1 , в порушення вимог абз. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абз. 2 ч.1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За вказаним фактом старшим офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 10.01.2025 складено протокол відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення № 658 від 10.01.2025 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову незаконною, безпідставною та необґрунтованою як нормативно, так і документально, такою що винесена з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.04.2025 року відкрито провадження за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, визначених ст. 269-271 КАС України, з урахуванням положень статті 286 КАС України в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.04.2025 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Позивач у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позову наполягає в повному обсязі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 у судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 30.01.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1846, на підставі якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, та на нього накладений штраф у розмір 17000 грн..
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 поштовим зв'язком АТ Укрпошта було направлено повістку №1420415, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозабов'язаних та резервістів, за місцем його реєстрації (проживання), про виклик на 09.12.2024 о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 для звірки військово-облікових даних, але ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 09.12.2024 без поважної причини не з'явився, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Разом з тим, постанова не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис, на підставі яких суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, інформація про особу ОСОБА_1 внесена в систему військовозобов'язаних та присвоєно ідентифікатор військовозобов'язаного № НОМЕР_1 . Звірка контактних даних була здійснена 11.07.2024 року.
Приписами ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст.283КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Як встановлено ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Положеннями ст. 235 КУпАП України встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Суд встановив, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, місце проживання: АДРЕСА_1 .
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідач володіє щодо нього певними обліковими даними.
Суд зауважує, що норма ст. 210-1 КУпАП є бланкетною, та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.
В самому тексті постанови не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладений зміст адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, в оскаржуваній постанові відсутні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи викладене, в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Правом на подання відзиву та надання доказів в обґрунтування своєї позиції відповідачі не скористалися.
З огляду на викладене, суд вважає, що не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч. 5 ст. 5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Відповідач в оскаржуваній постанові не вказав, які саме відомості (персональні дані) необхідні для звірки військово-облікових даних і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
На підставі наданих доказів суд встановив, що позивач не допускав умисного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що постанова підлягає скасуванню та відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 286КАС України провадження у справі за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП підлягає закриттю.
Відповідно до статті 139КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову № 1846 від 30 січня 2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 гривень, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Олексій ПОПОВ