Справа № 183/2272/25
№ 2/183/2824/25
04 червня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., позивачки ОСОБА_1 , представниці позивачки ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представниці відповідача Москвіної Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Самар Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
10 березня 2025 року позивачка, через представницю, адвокатку Соболь О. І. звернулася до Новомосковського (на час розгляду клопотання - Самарівського) міськрайонного суду Дніпропетровської області з цим позовом.
Ухвалою судді від 28 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі.
У судовому засіданні 04 червня 2025 року представницею відповідача під час пояснень та відповідачем у судовому засіданні заявлено клопотання про надання строку для примирення подружжя. Подане письмове клопотання відповідача містить прохання надання надати строк для примирення подружжя терміном 6 місяців. В усних поясненнях представниця відповідача зазначила, що відповідач вважає сім'ю такою, що не розпалася та просить надати строк для примирення. Відповідач визнав факт окремого проживання з позивачкою з січня 2025 року.
В судовому засіданні представниця позивачки та позивачка категорично заперечили проти надання строку для примирення подружжя, вважаючи, що сторона відповідача через наявність невирішених майнових відносин між подружжям здійснює намагання затягнути розгляд справи. Позивачка вказала на те, що з червня 2024 року сторони припинили відносини, як сім'я, а з січня 2025 року, за взаємною згодою, сторони проживають окремо.
Заслухавши пояснення сторін та їх представниць, дослідивши матеріали справи, суд висновує таке.
У відповідності до ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно з ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Вирішуючи питання щодо вжиття заходів щодо примирення подружжя, суд ураховує відсутність у матеріалах справи доказів того, що надання сторонам строку для примирення суперечить загальним засадам суспільства.
Однак, відповідно до висновку з питань застосування норм права, викладеного Верховним Судом у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18, надання строку для примирення подружжя є лише правом суду, а не його обов'язком.
Наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення. При цьому надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом.
Відповідач у відзиві наголосив, що під впливом низки загальних суспільно стресових чинників, дружина протягом останніх двох-трьох років стала періодично проявляти певну емоційну нестабільність стосовно відносин між подружжям, інколи підшукувала штучні приводи для провокації відповідача на особисте відчуження від неї. 06 січня 2025 року діючи проти волі чоловіка покинула місце їх спільного проживання. Чого у дійсності не було та немає жодних об'єктивних причин для того, щоб не зберігати сім'ю.
В судовому засіданні відповідач не вказав на те, які заходи та дії він буде вживати для примирення, заперечуючи факт припинення відносин з позивачкою.
Позивачка в судовому засіданні категорично відмовилася від примирення. Вказала на те, що припинення спільного проживання обумовлене домовленістю сторін.
В судовому засіданні судом з'ясовано, що сторони фактично проживають окремо з січня 2025 року, що визнано сторонами. Доказів того, що з моменту припинення спільного проживання відповідачем вживалися дії для примирення суду не надано, про такі відповідачем не зазначалося.
З урахуванням зазначеного, суд висновує, що надання подружжю строку для примирення, всупереч категоричному небажанню позивачки, буде суперечити моральним засадам суспільства, оскільки суд не може примушувати одного з подружжя вчиняти дії, направлені на примирення з іншим, тому суд не має підстав для застосування ст. 111 СК України та надання сторонам строку для примирення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 240, 260 ЦПК України, суд
у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про надання строку для примирення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремому від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена і підписана 04 червня 2025 року.
Суддя Д.О. Парфьонов