Справа № 452/870/25
Провадження № 2-а/452/30/2025
"26" травня 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
розглянувши у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Самборі Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 , - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №53 від 28.02.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якої його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в оскаржуваній постанові зазначено, що 24 лютого 2025 року о 16.00год стало відомо, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», протягом 60 днів до 17.07.2024р. не здійснив уточнення персональних даних (уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти); факт вчиненого правопорушення підтверджується інформацією облікованою в реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», у якому відсутні дані щодо уточнення позивачем персональних даних; останнє уточнення 07.05.2021р.; таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Із даною постановою він не погоджується, вважає таку незаконною та необґрунтованою, цього правопорушення він не вчиняв, оскільки визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку, а тому не є суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення, та не мав обов'язку уточнювати свої дані. Покликаючись на зазначені обставини ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною та скасувати постанову, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача подав до суду відзив, яким проти позову заперечив та зазначив, що дійсно 24 лютого 2025 року стрільцем третього взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_3 було складено протокол №53 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за те, що він в особливий період та з дня набрання чинності Закону України №3633-ІХ протягом 60 днів , а саме до 17.07.2024р. не здійснив уточнення персональних даний (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти) у встановленому Законом порядку. Таким чином ОСОБА_1 порушив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». У цьому протоколі позивачеві повідомлено, що розгляд справи відбуватиметься о 12.00год 28.02.2025р. в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 у кабінеті №6. На підставі цього протоколу було винесено Постанову №53 від 28 лютого 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000грн. Оскільки позивач заперечує правомірність вказаної постанови з тих підстав, що він не є військовозобов'язаним - визнаний непридатним до військової служи із зняттям з військового обліку, відповідач стверджує, що ОСОБА_1 взято на військовий облік 07.05.2021р. ІНФОРМАЦІЯ_3 , таке рішення не оскаржувалось, протилежного суду не надано; тому вважає, що позивач мав обов'язок протягом 60 днів з дня набрання Закону чинності з 18.05.2025р. уточнити персональні дані, просив у позові відмовити.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; є особою з інвалідністю третьої групи безтерміново, що підтверджується копією Довідки серії ЛВА-1 №468973.
Позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата взяття на облік 07.05.2021р., що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
24 лютого 2025 року стрільцем третього взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_3 було складено протокол №53 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за те, що він в особливий період та з дня набрання чинності Закону України №3633-ІХ протягом 60 днів до 17.07.2024року, не здійснив уточнення персональних даних (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти) у встановленому Законом порядку, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Факт вчиненого правопорушення підтверджується інформацією облікованою в реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», у якому відсутня інформація щодо уточнення ОСОБА_1 персональних даних. Сам ОСОБА_1 не заперечує , що уточнення облікових даних у визначений час не здійснив. Останнє уточнення 07.05.2021р.
28 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 на підставі вказаного протоколу було винесено постанову № 53 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000грн.
Разом з тим у назві постанови зазначено: «Постанова №53 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення», також в тексті постанови зазначено: «військовозобов'язаний ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП».
Із відзиву на позовну заяву вбачається, що зазначення в постанові посилання на ч. 3 ст. 210 КУпАП замість ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є опискою, що підтверджується як змістом описаного у постанові правопорушення, так і змістом протоколу, і не спростовує вчиненого позивачем правопорушення.
Позивач стверджував, що не мав обов'язку оновляти свої персональні дані, так як знятий з військового обліку, однак таке його твердження суперечить матеріалам справи.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 9 травня 2024р. №3696-IX (далі Закон №3696-ІХ), який набув чинності 19 травня 2024, стаття 210-1 КУпАП викладена в такій редакції:
«Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Стаття 210-1 КУпАП є бланкетною, тобто є нормою непрямої дії, яка сама не встановлює правила поведінки, а має відсильний характер до інших нормативних актів.
Так, статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932-XII визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №303/2014 від 17 березня 2014р. «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022р. №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993р. №3543-XII (далі Закон №3543-ХІІ).
Згідно частини 1 Закону №3543-ХІІ система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об'єктів військового обліку - призовників, військовозобов'язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до положень частини 3 статті 22 Закону №3543-ХІІ у редакції Закону України від 11 квітня 2024р. №3633-IX (які набрали чинності 18.05.2024 року), під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону №3543-ХІІ посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Як передбачено ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Додатком 2 вказаного порядку визначено також Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила).
Відповідно до п. 1 Правил призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
11 квітня 2024 року Верховної Радою України прийнято Закон України №3363-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі Закон №3363-ІХ), який набрав чинності 18.05.2024 року.
Статтею 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону №3363-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року №2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, громадяни України, які перебувають на військовому обліку зобов'язані були уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у строк до 16.07.2024 року (включно). У випадку недотримання цих вимог із 17.07.2024 року настає відповідальність.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону України №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку») окремо виділяє обов'язок громадян України щодо уточнення персональних даних та обов'язок громадян України виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Позивачем не надано доказів того, що ним вживалися заходи щодо такого способу оновлення персональних даних і які були безуспішні в силу тих, чи інших причин.
Із витягу з реєстру «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), номер в реєстрі Оберіг 110520219340109900017, дані уточнено 27.02.2025р., дійсна відстрочка до 08.05.2025р. тип п. 2 ч. 1 ст. 23.
Таким чином позивач ОСОБА_1 в особливий період, будучи військовозобов'язаним, не уточнив свої персональні облікові дані у визначений законом строк (з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно) жодним з указаних способів.
Відтак позивач проігнорував виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку, чим вчинив порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу, таким чином він порушив вимоги зазначених вище нормативних актів, а тому його дії вірно кваліфіковані ІНФОРМАЦІЯ_4 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Із приводу покликання позивача, що йому не потрібно було оновлювати дані, оскільки він знятий з військового обліку, то суд зазначає, що відомостей відносно того, що позивач не має статусу військовозобов'язаного, виключений з військового обліку, матеріали даної адміністративної справи не містять, а навпаки підтверджують перебування його на військовому обліку та наявність відстрочки, що у свою чергу не звільняє позивача його обов'язку оновити свої дані у строк, визначений законодавством.
Суд також зауважує, що явка позивача в будь-який інший день після 17.07.2024 утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-1 КУпАП.
Як встановлено судом позивач був ознайомлений з протоколом №53 від 22 лютого 2025 року, повідомлений про дату розгляду справи.
Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтованою, тобто прийнятою з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що під час розгляду даного спору, відповідачем доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Позивач не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, а тому до задоволення не підлягають з викладених раніше законних мотивів.
Керуючись статтями 77, 94, 139, 241-247, 250-251, 268-272, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 , - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №53 від 28 лютого 2025 року, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя