справа №757/54479/24-к Слідчий суддя у 1 інстанції: ОСОБА_1
провадження №11-сс/824/2714/2025 Головуючий суддя: ОСОБА_2
Іменем України
29 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали судового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань,-
У листопаді 2024 року ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
В обгрунтування скарги ОСОБА_6 зазначав, що ним подано до Офісу Генерального прокурора заяву про вчинення кримінальних правопорушень від 22.10.2024 року, проте, відомості за нею, в порушення ст.214 КПК України не були внесені до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року в задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та задовольнити скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення, з таких підстав.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Беручи до уваги вказані в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку, враховуючи положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та вважає за доцільне поновити строк на сокарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є предметом оскарження в порядку ст.303 КПК України і полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.214 КПК України заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості.
При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Згідно з п.4 ч.5 ст.214 КПК України та абз.5 п.1 глави 2 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 №139, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за №9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду
м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
Зазначав, що ним подано до Офісу Генерального прокурора заяву про вчинення кримінальних правопорушень від 22.10.2024 року, проте, відомості за нею, в порушення ст.214 КПК України не були внесені до ЄРДР.
Судом встановлено та зазначено прокурором першого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 у запереченнях на скаргу, що згідно зі ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Зазначав, що оскільки, в порушення вищезазначених вимог, заперечення прокурора не містять кваліфікованого електронного підпису, то у слідчого судді відсутні підстави приймати їх до уваги.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Отже, після надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення уповноважена особа на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язана прийняти та зареєструвати вказану заяву.
Як визначено у ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про, зокрема: 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Як визначено у ст.11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Системний аналіз положень ч.1 ст.214 КПК України, статтей 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.04.2019 року по справі №818/15/18, згідно яких при розгляді скарги слідчий суддя вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Також даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20).
Виходячи з наведеного та аналізуючи зміст заяви ОСОБА_6 від 22.10.2024 року про вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами Державного бюро розслідувань, слідчий суддя вірно вважав, що в розумінні ст.ст.2, 11 КПК України вона не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним, тому у уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора не виникло обов'язку внести відомості до ЄРДР.
З огляду на вищевказане, слідчий суддя вірно вважав, що скарга до задоволення не підлягала.
Тому, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою, і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4