справа №753/5459/24 Головуючий у суді І інстанції: Заставенко М.О.
провадження №22-ц/824/3105/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
28 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Музичко С.Г., Болотова Є.В.,
секретар судового засідання: Дуб С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Данилова Юрія Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
У березні 2024 року ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Санамян О.О., звернулася в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 1 650 000,00 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 16.04.2021 року ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору, квартира була придбана за 559 200,00 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору дорівнювало 19 936 доларів США. Однак вказана сума не відповідає реальній вартості квартири, яка була дійсно сплачена позивачем у день підписання договору та становила 32 000,00 доларів США. В подальшому, на початку 2023 року на адресу проживання ОСОБА_2 надійшло рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05.12.2022 у справі № 753/8502/22, згідно якого у позивачки було витребувано на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 , оскільки саме він являється її власником. Після ознайомлення представником позивача з матеріалами справи № 753/1908/15, стало відомо про те, що на момент укладення та підписання договору купівлі-продажу квартири від 16.04.2021 року відповідачеві було достеменно відомо про те, що він не є власником вищевказаної квартири, але останній інформацію приховав від добросовісного набувача, яким є позивач. В телефонній розмові відповідач свою провину не визнав, пояснюючи тим, що його самого обманули, і що його вини у цьому немає. З огляду на зазначене у позивача виникає право на відшкодування завданих відповідачем збитків, які були понесені позивачем у результаті укладення договору купівлі-продажу квартири від 16.04.2021 року. Розмір заподіяних позивачеві збитків остання визначила виходячи з ринкової вартості квартири на даний час, що згідно Звіту про оцінку майна становить 1 650 000,00 грн, що за курсом НБУ на складає 40703 доларів США.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 серпня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1 650 000 грн.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, адвокат Данилов Ю.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 серпня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 559 200 грн.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що до позовної заяви позивачем було долучено про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 28.02.2024 року, в якій було визначено вартість квартири АДРЕСА_1 у розмірі 1 509 823,76 грн.
Відповідачем було долучено інформацію про орієнтовну ринкову вартість нерухомого майна від 23.05.2024 року про вартість квартири у розмірі 579 406,00 грн.
Однак суд першої інстанції, взяв до уваги лише звіт про оцінку майна долученого позивачем від 03.06.2024 року наданого ТОВ «Оціночний центр проф-старт» в якому було визначено вартість квартири АДРЕСА_1 у розмірі 1 650 000,00 грн, та не надав оцінку звіту наданому відповідачем.
Апелянт посилався на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 16 квітня 2021 року, право власності на квартиру було зареєстровано за відповідачем, що позивачка фактично сплатила відповідачу грошову суму у розмірі 559 200,00 грн.
Вказував, що позивачем не надано доказів на підтвердження курсу НБУ на день підписання договору, в договорі купівлі продажу квартири посилань на вартість квартири в доларах США відсутня, сторони договору погодились з оцінкою квартири, яка була здійснена ТОВ «ГРОСАЛЬ» та зазначили в договорі про те, що продаж здійснено за 559 200 грн. Суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що не підтверджено жодними доказами те, що в день підписання договору позивачка передавала відповідачу 32 000 доларів США.
05 листопада 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача - адвоката Санамян Ольги Олегівни, в якій просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
27 травня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання від представника відповідача - адвоката Данилова Юрія Валентиновича про відкладення розгляду справи. Клопотання обгрунтоване тим, що у зв'язку з тим, що 28.05.2025 року необхідна участь адвоката Данилова Ю.В. у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки представником відповідача не надано доказів на підтвердження викладених обставин.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що ОСОБА_1 не мав права продажу квартири, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, квартира була витребувана у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , про що відповідач був обізнаний. Суд вважав, що відповідальність за завдані ОСОБА_2 збитки має нести саме ОСОБА_1 , як продавець спірного майна, у вигляді дійсної вартості майна, а саме у розмірі ринкової вартості квартири на день ухвалення рішення.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції врахував звіт про оцінку майна від 03.06.2024 ТОВ «ОЦІНОЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФ-СТАР», відповідно до якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 1 650 000 грн, які продавець зобов'язаний відшкодувати.
Такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що 16.04.2021 року між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 2399.
Відповідно до п. 2 вказаного договору, продаж вчинено за 559 200,00 грн.
У п. 6 договору зазначено, що продавець стверджує, що квартира, яка є об'єктом договору, на момент укладення цього договору нікому іншому не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, під забороною, арештом, в заставі, в тому числі податковій, не перебуває, про що свідчать Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та суб'єкта від 16.04.2021, витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, судові спори щодо неї не ведуться, відносно квартири не укладено з іншими особами будь-яких договорів щодо користування нею, як юридична адреса вона не використовується, прав щодо неї у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає.
28.01.2020 року Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення у цивільній справі № 753/1908/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Києва за участю третіх осіб - приватного нотаріуса КМНО Бахмут І. М., приватного нотаріуса Ульянівського РНО Кіровоградської обл. Хлопчанюк Р. В., Глухівської державної нотаріальної контори, про визнання недійсними довіреностей, договору купівлі-продажу та електронних торгів, скасування арешту майна і акту про реалізацію майна на електронних торгах, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Вказаним рішенням позов ОСОБА_3 задоволено, а саме: визнано недійсною довіреність від імені ОСОБА_7 , видану ОСОБА_5 ; визнано недійсною довіреність, видану ОСОБА_5 ОСОБА_6 в порядку передовіри; визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_7 , від імені якого діяв ОСОБА_6 , та ОСОБА_4 ; скасовано арешт квартири, накладений у виконавчому провадженні № 47122971; визнано недійсними електронні торги з продажу квартири, що відбулися 30.07.2015; скасовано акт про реалізацію квартири від 06.08.2015; визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 ; витребувано квартиру від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 ..
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_7 не підписував довіреності, не уповноважував будь-кого на розпорядження спірною квартирою, позивач є єдиним спадкоємцем батька першої черги та в установленому законом порядку звернувся із заявою про прийняття спадщини, нерухоме майно вибуло з володіння спадкодавця не з його волі, квартира, реалізована на електронних торгах, не належала боржнику.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.03.2021 року вищевказане рішення Дарницького районного суду м. Києва залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 08.04.2021 року подав на них касаційну скаргу, а 16.04.2021 року здійснив відчуження спірної квартири на користь ОСОБА_2 за договором купівлі продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О. Г..
Постановою Верховного Суду від 25.05.2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
05.12.2022 року Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення про витребування у ОСОБА_2 (власника квартири на момент розгляду справи) на користь ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до звіту про оцінку майна від 03.06.2024 ТОВ «ОЦІНОЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФ-СТАР», ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 1 650 000,00 грн.
В суді апеляційної інстанції 02 грудня 2024 року представника позивача - адвоката Санамян Ольги Олегівни заявив клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи.
Клопотання обгрунтоване тим, що звертаючись з позовом до ОСОБА_1 , позивачем до позовної заяви було долучено з початку довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 28.02.2024 року відповідно до якого оціночна вартість складає 1 509 823,76 грн, але беручи до уваги те, що довідка не є безстроковою, а ринок нерухомості не стоїть на місці, пізніше було долучено звіт про оцінку майна від 03.06.2024 рок, згідно якого ринкова вартість квартири складає 1 650 000,00 грн.
В свою чергу, відповідач до відзиву було долучено інформацію про орієнтовну ринкову вартість нерухомого майна, згідно якої вартість квартири складає 579 406 грн (14 550 доларів США), що є фактично в тричі менше за реальну ринкову вартість зазначеної квартири.
Заявник вказував, що у раніше поданій заяві про збільшення позовних вимог, яка була долучена до справи судом, було зокрема відображено оголошення про продаж аналогічної квартири в тому ж самому будинку АДРЕСА_3 , ринкова вартість якої була зазначена 38 500 доларів США (станом на травень-червень 2024 року), що принципово відрізняється від вартості, яка відображена в інформаційній довідці, яка була надана відповідачем.
На думку позивача, вартість збитків має бути визначена виходячи з існуючих ринкових цін, того чи іншого майна. Позивач звертав увагу, що з такою позицією погоджується і відповідач, що випливає із долученою ним інформаційної довідки, але ринкова вартість однієї і тієї квартири у сторін принципово відрізняється фактично на 1 000 000 грн, що є значною розбіжністю.
Враховуючи те, що сторони не дійшли згоди щодо ринкової вартості квартири, яка була в свій час продана відповідачем позивачу, а пізніше витребувана у позивача на користь третьої особи, виникла необхідність у проведенні оціночно-будівельної експертизи з метою визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 для об'єктивного та всебічного розгляду справи судом та ухвалення справедливого та законного рішення, так як сторони та суд не є експертами в зазначеній області та не мають необхідного досвіду та дозволу на здійснення подібних досліджень.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року клопотання адвоката Санамян Ольги Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Призначено у справі оціночно-будівельну експертизу на вирішення якої поставити питання: Яка ринкова вартість об'єкта нерухомого майна, а саме: однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ?
Проведення експертизи доручено експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр експертизи та оцінки». Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
На виконання ухвали апеляційного суду від 03.12.2024 року до Київського апеляційного суду надійшов висновок експерта № 466/02.2025 від 19.02.2025 року за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи у цивільній справі № 753/5459/24, відповідно до якого ринкова вартість об'єкта нерухомого майна, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , становить 1 418 000 (один мільйон чотириста вісімнадцять тисяч) грн.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін погоджені ними, та, умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 661 ЦК України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.
Пунктом 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02. 2014 року встановлено, що у разі якщо позов власника про витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено, покупець цього майна має право відповідно до статті 661 ЦК України звернутися до суду з вимогою до продавця про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли до моменту його продажу.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на те, що ОСОБА_1 не мав права продажу квартири, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, квартира була витребувана у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , про що відповідач був обізнаний.
Однак суд першої інстанції не врахував, що під час розгляду справи по суті у сторін ринкова вартість однієї і тієї ж квартири принципово відрізнялась фактично на суму у розмірі 1 000 000,00 грн, що є значною розбіжністю.
За наслідками проведеної в суді апеляційної інстанції оціночно-будівельної експертизи, надано висновок експерта № 466/02.2025 від 19.02.2025 року, відповідно до якого ринкова вартість об'єкта нерухомого майна, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , становить 1 418 000 (один мільйон чотириста вісімнадцять тисяч) грн.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 серпня 2024 року слід змінити, зменшивши суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 1 650 000 грн до 1 418 000 (один мільйон чотириста вісімнадцять тисяч) грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме Дарницький районним судом м. Києва було призначено розгляд справи на 14 год. 00 хв. 27 серпня 2024 року, представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, зазначив, що на 13 год. 40 хв. 27 серпня 2024 року Голосіївським районним судом м. Києва призначено розгляд кримінальної справи у якій представник відповідача приймав участь, але в порушення норм процесуального права, за наявності клопотання про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції розглянув справу у відсутність відповідача та його представника, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки такі твердження не спростовуються правильності висновків суду першої інстанції, а процесуальні права відповідач мав можливість реалізувати в суді апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.
Таким чином, доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.
Судом першої інстанції не в повній мірі досліджено усі обставини, тому колегія суддів вважає, що рішення суду слід змінити, зменшивши розмір стягнутих грошових коштів з 1 650 000 грн до 1 418 000 (один мільйон чотириста вісімнадцять тисяч) грн.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 374, 376 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Данилова Юрія Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 серпня 2024 року змінити.
Зменшити суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 1 650 000 грн до 1 418 000 (один мільйон чотириста вісімнадцять тисяч) грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .
Повний текст постанови складено «02» червня 2025 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко
Є.В. Болотов