справа № 939/843/24 головуючий у суді І інстанції: Герасименко М.М.
провадження №33/824/234/2025 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
26 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Горбаченко Марини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 20 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка працює на посаді державного реєстратора в Макарівській селищній раді, проживає у АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 019101 від 31 березня 2024 року - 31 березня 2024 року о 11 год. 15 хв. у селищі Бородянка, на перехресті вулиць Індустріальна - Заводська, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи маневр лівого повороту з головної дороги на другорядну, допустила зіткнення з автомобілем «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , котрий надавав перевагу в русі, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 20 вересня 2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 26 вересня 2024 року адвокат Горбаченко М.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову Бородянського районного суду Київської області від 20 вересня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити через відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 зазначила, що свідчення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не відповідають дійсності та не є технічно спроможними, а свідок ОСОБА_4 взагалі не був очевидцем ДТП.
Крім того захисник ОСОБА_1 - адвокат Горбаченко М.О. вказує, що фотографії з місця ДТП спростовують свідчення того, що видимість дороги була поганою, загороджена парканом, чагарниками та деревами.
Доводи апеляційної скарги також обгрунтовує тим, що висновок експерта № 43 повністю підтверджує невинуватість ОСОБА_1 ..
Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що не можна погодитися з твердженням суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 мала можливість здійснити безпечний маневр повороту ліворуч на перехресті доріг, дотримуючись своєї смуги руху, адже ОСОБА_1 рухалася по головній дорозі і робила маневр повороту ліворуч зі своєї смуги руху. До того ж, суддею не взято до уваги те, що здійснюючи маневр ліворуч, ОСОБА_1 дотримувалась своєї смуги руху, але щоб повернути їй потрібно перетинати смугу руху, по якій рухався автомобіль «ЗАЗ», який і не надав їй перевагу в русі, що спричинило ДТП.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано і положень пункту 1.4 ПДР, згідно з яким кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила, а твердження ОСОБА_3 щодо відсутні слідів гальмування, якраз спростовуються тим, що остання проігнорувала вимоги п.п.10.1, 16.11. ПДР та д.з. 2.1 ПДР, і зупинилась в автомобілі «Audi Q5», спричинивши ДТП.
Крім того, зазначає, що суддею суду першої інстанції не було взято до уваги заяву ОСОБА_1 , яка просила перенести розгляд справи у зв'язку з перебуванням в пологовому будинку.
Адвокат Горбаченко М.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про день, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
Адвокат Мірошник С.Б., який діє в інтересах ОСОБА_3 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 13.1 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 019101 від 31 березня 2024 року, з якого вбачається, що 31 березня 2024 року о 11 год. 15 хв. у селищі Бородянка, на перехресті вулиць Індустріальна - Заводська, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи маневр лівого повороту з головної дороги на другорядну, допустила зіткнення з автомобілем «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , котрий надавав перевагу в русі, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП (а.с. 2);
- у листі ГУНП в Київській області Бучанського районного управління поліції, відповідно до якого старший інспектор СРПП ВП № 2 Бучанськог РУП, капітан поліції Олександр Зелінський зазначив, що ним було пропущено у протоколі вказання інформації, відтак просить вважати, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 019101 було складено за порушення Правил дорожнього руху України, а саме п. 13.1. (а.с. 68);
- на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, яка була складена безпосередньо на місці пригоди в присутності водіїв, які підписали вказану схему без зауважень та доповнень. На схемі відображено розташування транспортних засобів відносно проїжджої частини після зіткнення, місце зіткнення транспортних засобів, перелік видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП. Вбачається, що місце зіткнення транспортних засобів знаходиться на смузі руху автомобіля ОСОБА_3 за 2,8 м від лівого краю проїзної частини вул. Заводська, по якій рухався автомобіль «Аudi» при ширині проїзної частини 6,3 м, та за 4,2 м від лівого краю проїзної частини вул. Індустріальна, по якій рухався автомобіль «ЗАЗ» при ширині проїзної частини 5 м та 5,9 м. Відстань від задньої правої частини автомобіля «Аudi» до краю проїзної частини вул. Заводська з правого боку по ходу руху становить 4,52 м. (а.с. 3);
- у письмових поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з яких вбачається, що остання рухаючись з вул. Заводська на вул. Індустріальна, під'їхала до перехрестя і, маючи перевагу руху, упевнилась у відсутності перешкод справа і продовжила рух ліворуч, коли інший автомобіль, що рухався з другорядної дороги, не надавши перевагу в русі, здійснила зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, тілесні ушкодження не отримали (а.с. 8);
- у письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_3 , у яких остання зазначає, що рухаючись у з другорядної на головну, надала перевагу автомобілю д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого, рухаючись з головної на другорядну, не впевнилась у безпечному русі і в'їхала в машину ОСОБА_3 , яка зупинилась і стояла, тому що відволіклась на щось і опустила голову. До пояснень додає показання свідка ОСОБА_2 , який бачив ДТП (а.с. 9);
- у письмових поясненнях ОСОБА_2 , відповідно до яких останній зазначає, що став свідком ДТП, а саме автомобіль «Аudi», рухаючись по вул. Заводська з головної дороги та другорядну, здійснив маневр повороту ліворуч та допустив зіткнення з автомобілем «Таврія», який стояв перед перехрестям на другорядній дорозі (а.с. 10);
- у письмових поясненнях ОСОБА_5 від 30.05.2024 року, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Таврія» під керуваням її сестри ОСОБА_3 , та відповідно до яких зазначає, що, рухаючись до перехрестя з примикаючої справа вул. Заводська, ОСОБА_3 призупинила автомобіль і зупинилась на початку перехрестя. Звертає увагу на те, що перед перехрестям автомобіль декілька разів призупинявся і виїхав на перехрестя повільно, оскільки справа погана оглядовість, відтак ОСОБА_3 виїхала на початок перехрестя, зупинилась, проїхала далі, і як тільки стало видно праворуч дорогу по вул. Заводська, зупинилась. Місце зупинки автомобіля було на смузі його руху та на відстані близько 8 м після початку перехрестя. Так як автомобіль зупинився і не рухався, зрозуміла, що справа їде автомобіль і повернула голову направо, побачивши, що навпроти кута приміщення ПП «Тайкун», приблизно за 15 м до автомобіля ОСОБА_3 , у авто рухався автомобіль «Аudi», водій якого опустив голову донизу та не дивилась на дорогу. Після зіткнення автомобіль «Аudi» рухався і посунув авто ОСОБА_3 приблизно на 1.5 м до лівого краю проїзної частини. Після ДТП з автомобіля вийшла ОСОБА_1 і в розмові по телефону сказала, що знову потрапила в ДТП. Пізніше підійшов очевидець і сказав, що ОСОБА_1 в'їхала у стоячу машину. ДТП бачив і інший чоловік (а.с. 27);
- у письмових поясненнях ОСОБА_2 від 30.05.2024 року, який працює на ПП «Тайкун» та був очевидцем ДТП, відтак зазначає, що з лівої сторони вул. Індустріальна, яка примикає до перехрестя у якості другорядної дороги, автомобіль «Таврія» виїхав на перехрестя в напрямку а/д Київ-Ковель, вірніше, під'їжджаючи до перехрестя, автомобіль призупинився в районі знаку «Дати дорогу» і виїхав на перехрестя дуже повільно та зупинився приблизно за 5 м після початку перехрестя, інакше справа по ходу руху цього авто погана видимість, а саме дорога відгороджена парканом з чагарниками та деревами. Із-за кута будівлі ПП «Тайкун» по вул. Заводська виїхав автомобіль «Аudi», водій якого дивилась вправо в сторону головної дороги - правої частини вул. Індустріальна по ходу руху свого автомобіля і повільно під'їжджала до перехрестя, коли в цей час автомобіль «Таврія» продовжував стояти на перехресті таким чином, що його можна було безпечно об'їхати, як зліва, так і справа, проте автомобіль «Аudi» чомусь в'їхав своєю передньою частиною у передню праву частину автомобіля «Таврія». Підійшовши до авто приблизно за 5 секунд, побачив, що водій автомобіля «Аudi» розмовляла по телефону, сказавши: «я знову попала в аварію». ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1 , що вона не права, на що остання відповіла, що знає про це, однак по приїзду поліції, ОСОБА_1 вже своєї вини не визнавала (а.с. 28);
- у письмових поясненнях ОСОБА_3 від 30.05.2024 року, з яких вбачається, що під'їжджаючи до перехрестя, зупинилась перед знаком «Дати дорогу», подивилась праворуч, автомобілів там не помітила. Звертає увагу на те, що перед перехрестям справа нульова видимість, оскільки там паркан, ростуть чагарники та дерева, тому повільно під'їхала до початку проїзної частини вул. Заводська, а перешкод справа так і не було. Повільно виїхала на перехрестя десь за 8 м після його початку і знову зупинилась та побачила, що праворуч по вул. Заводська під'їжджає до перехрестя автомобіль «Аudi» на відстані до 30 м. На відстані приблизно до 15 м автомобіль «Аudi» увімкнула сигнал лівого повороту, але водій подивилась праворуч і опустила голову вниз, швидкість автомобіля була невелика. Автомобіль «Аudi» продовжував рухатись на нас і вдарив передньою частиною автомобіль ОСОБА_3 .. Після удару автомобіль «Аudi» продовжував рух і відтягнув авто ОСОБА_3 по ходу свого руху десь на 1,5 м, оскільки тільки після зіткнення ОСОБА_1 підняла голову. ОСОБА_1 швидко вийшла з автомобіля та, розмовляючи по телефону, сказала, що знову потрапила в аварію. Після цього підійшли спочатку один, а потім другий очевидці ДТП, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .. ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1 , що вона в'їхала у стоячий автомобіль (а.с. 30);
- у письмових поясненнях ОСОБА_1 від 31.05.2024 року, з яких вбачається, що водій автомобіля «Таврія» заздалегідь побачила, як остання рухається до перехрестя і не зупинилась перед знаком «Дати дорогу» відразу, а виїхала на перехрестя, унеможлививши завершення маневру повороту ліворуч, що призвело до зіткнення автомобілів (а.с. 31-32);
- у письмових поясненнях ОСОБА_6 від 12.06.2024 року, який знаходився на задньому сидінні автомобіля «Таврія» під керуванням його цивільної дружини ОСОБА_3 , та який зазначає, що під'їжджаючи до перехрестя, ОСОБА_3 призупинила автомобіль перед знаком «Дати дорогу» та надалі дуже повільно і призупиняючись, виїхала на перехрестя, де зупинилась приблизно за метрів 8 після дорожнього знаку «Дати дорогу». Автомобіль зупинявся перед зазначеним перехрестям декілька разів, оскільки справа не було видно проїзної частини вул. Заводська, адже заважали кущі, паркан та дерева. Після повної зупинки автомобіля минуло не менш, ніж 10 секунд, коли ОСОБА_5 крикнула, що на їх авто їде інший автомобіль. Після зіткнення автомобіль «Аudi» продовжував рухатись і просунув авто «Таврія» приблизно на відстань до 1,5 м до лівого краю проїзної частини відносно розміщення нашого автомобіля і назад. ОСОБА_1 вийшла і казала в телефон, що знову потрапила у ДТП, пізніше підійшов очевидець і сказав, що ОСОБА_1 в'їхала у стоячий автомобіль (а.с. 56);
- у письмових поясненнях ОСОБА_4 від 12.06.2024 року, з яких вбачається, що останній прогулювався по вул. Індустріальна до перехрестя з вул. Заводська в напрямку а/д Київ-Ковель. За 60 м до зазначеного перехрестя побачив, як автомобіль «Таврія», під'їжджаючи до вказаного перехрестя, зупинився ще не доїжджаючи до знаку «Дати дорогу», а потім повільно почала рухатись до перехрестя і за 5-7 м після початку перехрестя, зупинилась на своїй смузі руху, при цьому в автомобілі світились «стопи» - задні ліхтарі, що сигналізують при натисненні на гальма. У такому положенні з увімкненими «стопами» автомобіль «Таврія» стояв на перехресті щонайменше, як 5 секунд. Після цього побачив, що справа виїхав автомобіль «Аudi» та не гальмуючи в'їхав у автомобіль «Таврія». Відразу після ДТП з автомобіля «Аudi» вибігла ОСОБА_1 , розмовляючи по телефону, відтак склалось враження, що жінка могла під час руху розмовляти по телефону, а підійшовши ближче почув, як остання сказала, що тільки зробили і знову немає бампера. Наголошує на тому, що автомобіль «Таврія» перед ДТП зупинився на перехресті, оскільки перед перехрестям водії, які рухаються по вул. Індустріальна в напрямку а/д Київ-Ковель, не бачать обстановки по вул. Заводська, так як на повороті є паркан, чагарники та дерева. Зазначає, що автомобіль «Таврія» можна було б безпечно, не створюючи зіткнення, об'їхати автомобілю «Аudi», як справа, так і зліва (а.с. 57);
- на фотознімках з місця пригоди, де відображено безпосередньо місце вчинення ДТП, розташування транспортних засобів відносно проїжджої частини після зіткнення та пошкодження транспортних засобів (а.с. 36-42, 77-86).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протоколи підписані особою, яка їх склала, ОСОБА_1 , крім того, їй було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що свідчення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не відповідають дійсності та не є технічно спроможними, а свідок ОСОБА_4 взагалі не був очевидцем ДТП, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскількиОСОБА_1 та її представником не наведено жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, а письмові пояснення очевидців ДТП відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами по справі, у об'єктивності яких суд апеляційної інстанції не має сумнівів.
Доводи апеляційної скарги про те, що фотографії з місця ДТП спростовують свідчення того, що видимість дороги була поганою, загороджена парканом, чагарниками та деревами, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки із долучених фотознімків вбачається, що видимість на перехрещенні доріг зі сторони вул. Заводська дійсно ускладнена чагарниками та парканом, до того ж, вказаний факт підтверджено і письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ..
Доводи апеляційної скарги про те, що висновок експерта № 43 повністю підтверджує невинуватість ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції також відхиляє, оскільки вихідні дані, відомі експерту, є неповними та неточними, так як під час проведення вказаної експертизи не було досліджено ширину проїзних частин, відстань від місця зіткнення транспортних засобів до краю проїзних частин, траєкторію і напрямок руху транспортних засобів та місце їх розташування після зіткнення відносно елементів дороги та локалізацію пошкоджень транспортних засобів.
Доводи апеляційної скарги про те, що не можна погодитися з твердженням суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 мала можливість здійснити безпечний маневр повороту ліворуч на перехресті доріг, дотримуючись своєї смуги руху, адже ОСОБА_1 рухалася по головній дорозі і робила маневр повороту ліворуч зі своєї смуги руху. До того ж, суддею не взято до уваги те, що здійснюючи маневр ліворуч, ОСОБА_1 дотримувалась своєї смуги руху, але щоб повернути їй потрібно перетинати смугу руху, по якій рухався автомобіль «ЗАЗ», який і не надав їй перевагу в русі, що спричинило ДТП, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з урахуванням ширини проїзної частини та місця розташування транспортних засобів після зіткнення по відношенню до елементів дороги, що відображено на схемі місця ДТП, вбачається, що водій автомобіля «Audi» при намірі та виконанні маневру повороту ліворуч зі з'їздом із головної дороги на другорядну, здійснила виїзд на зустрічну смугу руху по вул. Заводській, внаслідок чого зіткнення транспортних засобів відбулося у межах смуги руху автомобіля «Таврія» і на зустрічній смузі руху для автомобіля «Audi» як по вул. Індустріальній, так і по вул. Заводській, що також підтверджується наявними у матеріалах справи фотознімками.
До того ж, з пояснень свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_2 і ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_3 на виконання вимог дорожнього знаку «Дати дорогу» зупинила свій транспортний засіб, однак через погану видимість праворуч повільно продовжила рух та зупинилась приблизно за 5-8 м після початку перехрестя, а водій автомобіля «Audi» в'їхала у автомобіль «Таврія», який до моменту ДТП стояв щонайменше 5 секунд та надавав перевагу у русі автомобілю «Audi», відтак саме порушення ОСОБА_1 п. 13.1 ПДР України перебуває у причинному зв'язку із ДТП та наслідками у вигляді механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, адже ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi», мала можливість здійснити безпечний маневр повороту ліворуч на перехресті доріг, тримаючись своєї смуги руху.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано положення пункту 1.4 ПДР, згідно з яким кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила, а твердження ОСОБА_3 щодо відсутні слідів гальмування, якраз спростовуються тим, що остання проігнорувала вимоги п.п.10.1, 16.11. ПДР та д.з. 2.1 ПДР, і зупинилась в автомобілі «Audi Q5», спричинивши ДТП, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, як такі, які спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченрнр ст. 124 КУпАП, оскільки такі доводи апеляційної скарги спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями свідків та наявними фотокартками з місця пригоди.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суддею суду першої інстанції не було взято до уваги заяву ОСОБА_1 , яка просила перенести розгляд справи у зв'язку з перебуванням в пологовому будинку, оскільки ОСОБА_1 мала можливість взяти участь у розгляді апеляційної скарги у Київському апеляційному суді, однак таким правом не скористалась. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , заявивши клопотання про перенесення розгляду справи у суді першої інстанції у зв'язку з її перебуванням у лікарні, не надала доказів на підтвердження наведеного (а.с. 97), а її права та законні інтереси були забезпечені її захисником - адвокатом Горбаченко М.О..
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП з огляду на закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Бородянського районного суду Київської області від 20 вересня 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга адвоката Горбаченко Марини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Горбаченко Марини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 20 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено «03» червня 2025 року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко