Справа № 638/3049/25
Провадження № 2-а/638/151/25
02 червня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Коломієць І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому просить: скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 №306 від 08.02.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.; справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп..
В обґрунтування позову зазначив, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 306 від 08 лютого 2025 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч.3 ст. 210-1 КУпАП за те, що ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце зазначені в повістці. Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2025 року провадження по справі відкрито.
28 лютого 2025 року до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає, що 22 листопада 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 за адресою мешкання була направлена повістка № 1349504, з вимогою прибуття на 05.12.2024 року о 09:00 годині для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до інформації Укрпошти (довідка про причини поверненн Ф20) повістка була доставлена 29 листопада 2024 року, але не отримана за відсутності адресата за вказаною адресою, та повернута за місцем обслуговування 02 грудня 2024 року. Поважних причин неприбуття по повістці ОСОБА_1 не надав, тому було автоматично сформоване звернення до НП про доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. На підставі статті 259 КУпАП, до НП направлено звернення з вимогою, щодо доставки порушника для притягнення до адміністративної відповідальності. 08 грудня 2025 року гр. ОСОБА_1 особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 08 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 в присутності ОСОБА_1 була винесена постанова №306 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Копію постанови №306 гр. ОСОБА_1 отримав на руки особисто 08 лютого 2025 року.
20 березня 2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначає, що як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 було направлено повістку для уточнення даних на 09:00 год 05.12.2025, але ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився. Постанова не містить посилання на докази вчинення адміністративного правопорушення, пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис, на підставі яких суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В самому тексті постанови не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладений зміст адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Крім того, зазначає, що ненадання відповідачем опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610210270836 від 22.11.2024 унеможливлює підтвердження того факту, що позивачу направлялась саме повістка № 1349504.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки у судове засідання суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 306 від 08 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
Відповідно до вказаної постанови у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Гр. ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин, не з'явився за викликом по повістці 05 грудня 2024 року об 09:00 годині сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 29.11.2024 року через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання для уточнення даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти 02 грудня 2024 року за місцем обслуговування, підстава повернення повістки - неотримання повістки у зв'язку з відсутністю адресата.
Не погодившись з вказаною постановою відповідача від 13 січня 2025 року № 306 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України Про військовий обов'язок та військову службу громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, , про неявку на виклик у військовий комісаріат, (статті 210, 210-1, 211 - 211-6).
Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач порушив приписи ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно з ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; та суб'єктивна сторона.
Суб'єктивна сторона - це внутрішня сторона проступку, психічний стан суб'єкта проступку, що характеризує його волю, яка виявляється в протиправній дії, його ставлення до дії, яку він вчинив.
Ознаками суб'єктивної сторони проступку є вина, мотив і мета правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Крім діяння, ознаками об'єктивної сторони правопорушення є місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя здійснення діяння.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, посилання на докази, якими він керувався при ухваленні відповідного рішення. Дотримання даних вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови у судовому порядку.
Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зміст спірної постанови зводиться лише до того, що у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Гр. ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин, не з'явився за викликом по повістці 05 грудня 2024 року об 09:00 годині сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 29.11.2024 року через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання для уточнення даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти 02 грудня 2024 року за місцем обслуговування, підстава повернення повістки - неотримання повістки у зв'язку з відсутністю адресата. Тому, приймаючи до уваги дані обставини гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , був належним чином оповіщений, але за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 на визначений час і дату не з'явився, причини не прибуття не повідомив. Зазначене правопорушення вчинене під час дії особливого періоду, який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року і діє до теперішнього часу. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП його було притягнуто до адміністративної відповідальності на накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Одночасно суд зауважує, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Дослідивши оскаржувану постанову та наявні докази по справі, суд вважає її такою, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме, такою, що ухвалена не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено, нерозсудливо; не пропорційно.
Вказане свідчить, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови, то з урахуванням положень п.3.ч.3 ст. 286 КАС України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ст.139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 9, 16, 72-77, 79, 90, 132, 134, 139, 242, 244-246, 255, 286 КАС України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 08 лютого 2025 року № 306 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплатою судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Суддя Л.М. Рибальченко