Справа № 638/4292/25
Провадження № 2-а/638/200/25
02 червня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Шамраєва М.Є.,
секретаря судового засідання - Дрозденко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом позивача: ОСОБА_1 до відповідача 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та саме там, у ІНФОРМАЦІЯ_3 перебував на військовому обліку де і проходив свого часу військово-лікарняну комісію, але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; що в листопаді 2024 року він був зупинений на блокпосту та доставлений ІНФОРМАЦІЯ_1 , де його зобов'язали пройти ВЛК, і яку він пройшов 1 листопада 2024 року і відповідно до висновку №234 гр. 2 ст. 616 визнаний придатним до служби у вч забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_6, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, О3, охорони, після чого йому повідомили, що потрібно продовжити проходження ВЛК за місцем реєстрації; що наприкінці грудня 2024 року його знов зупинили на блокпосту співробітники РТЦК та вручили повістку з зобов'язанням з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 06 січня 2025 року; що він з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 06 січня 2025 року, де з'ясувалось, що в нього відсутній військово-обліковий документ; що в цей же день він зареєструвався в електронній черзі до ІНФОРМАЦІЯ_1 для подачі документів для оформлення військово-облікового документу; що 07 січня 2025 року він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 та подав всі необхідні документи - копію паспорта, РНОКПП, диплому, фото НОМЕР_1 та інші для отримання військово-облікового документа, а також заповнив анкету, де зокрема зазначив своє місце реєстрації, фактичну адресу мешкання в м. Харкові та номер телефону та що йому повідомили про необхідність з'явитися після 28 січня 2025 року для отримання військово-облікового документа; що 29 січня 2025 року він знов з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримав свій військово-обліковий документ № 170620231455578400134, але цього дня ніяких повісток про виклик, вказівок про наступне відвідування ІНФОРМАЦІЯ_1 , претензій щодо попередньої неявки за викликом він не отримував; що 28 лютого 2025 року його зупинили на блокпосту, повідомили що він перебуває у розшуку та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де виписали повістку на проходження ВЛК, яку він пройшов у цей же день, але відповідно до висновку ВЛК потребував дообстеження, у зв'язку з чим, співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомили, що йому необхідно пройти це дообстеження та з'явитися вже ІНФОРМАЦІЯ_1 ; що 03 березня 2025 року він з 'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомив, що не отримував ніяких повісток про виклики, періодично з'являється до ІНФОРМАЦІЯ_1 - останній раз 29 січня 2025 року, але не дивлячись на його доводи йому тільки вручили оскаржувану постанову № 565 від 03 березня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказує, що він не отримував повістку про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних на 19.01.2025 о 09 год. 00 хв. Крім того зазначає, що повістка була направлена за адресою: АДРЕСА_1 , проте вказана адреса не є його місцем ані реєстрації, ані фактичного мешкання, адже місцем його реєстрації є АДРЕСА_1 - без квартири.
Тож вважає, що співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні підстави викликати його саме для уточнення даних на 19 січня 2025 року, оскільки він відвідував ІНФОРМАЦІЯ_1 07 січня 2025 року та надав всі необхідні документи та інформацію про себе, що підтверджує інформація застосунку «Резерв+», а також 29 січня 2025 року отримав військово-обліковий документ без будь-якого уточнення даних. Крім того вважає, що співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні підстави відправляти йому повістку засобами поштового зв'язку 08 січня 2025 року, оскільки він відвідував ІНФОРМАЦІЯ_1 07 січня 2025 року та мав змогу отримати повістку особисто під підпис, а також відправляти повістку за приблизним місцем його реєстрації, а не за фактичним місцем мешкання, де він перебуває на обліку, і ця інформація була відома ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Посилаючись на незаконність оскарженої постанови, просить її скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 14.03.2025 відкрито провадження у справі; Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 та належним чином посвідчені копії наступних документів:
- всіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- всіх доказів на підставі яких було прийнято постанову № 565 від 03.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адмністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема:
повістки про виклик на 19.01.2025 о 9 год. 00 хв.;
доказів направлення указаної повістки через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
доказів отримання указаної повістки або повідомлення Укрпошти щодо повернення повістки;
- копії Журналу реєстрації відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.01.2025 по 03.03.2025
- відомостей з реєстру "Оберіг" відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- відомостей (уточнених даних), наданих ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , через застосунок "Резерв+";
- відомості щодо підстав виклику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі виклику військовозобов'язаного для уточнення даних - відомості стосовно даних, які потребували уточнення, і які неможливо було отримати держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Ухвалою суду від 31.03.2025 задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 ); ухвалено направити ІНФОРМАЦІЯ_1 до електронного кабінету копію позовної заяви з додатками та встановлено відповідачеві ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для подання відзиву на позовну заяву.
Перший відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, посилаючись на положення п. 1 абз. 2 , п.п. 3 абз. 8 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 п. 9 ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 2 ст. 1 Додатку 2 року Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ No1487 від 30.12.2022, п. 21, 23, 24, 34, п.п. 2 п. 41 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024, якими визначений обов'язок військовозобовязаних прибувати за викликом до АДРЕСА_1 у строк та місце, зазначені в повістці.
Зазначив, що засобами поштового зв'язку позивачу: ОСОБА_1 за адресою мешкання: АДРЕСА_1 , була направлена повістка № 1791328, з вимогою прибуття на 19.01.2025 о 9:00 год. для уточнення даних до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , що ОСОБА_1 не прибув за викликом по повісці, що поважних причин неприбуття по повісці ОСОБА_1 не надав, тому був поданий у розшук до ХРУП №3 ГУНП в Харківскій області.
Таким чином, на переконання першого відповідача ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (вищевказані норми), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На підставі статті 259 КУпАП, до НП направлено звернення з вимогою, щодо доставки порушника для притягнення до адміністративної відповідальності.
03.03.2025 ОСОБА_1 особисто звернувся до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той же день була винесена постанова № 566 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, копію якої ОСОБА_1 отримав на руки особисто 03.03.2025.
Другий відповідач правом на подання відзиву не скористався.
У судовому засіданні 07.05.2025 представник позивача позов підтримав, додатково пояснив, що у поданих до суду першим відповідачем копіях Журналу реєстрації відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.01.2025 по 03.03.2025 не відображено відвідування позивачем ІНФОРМАЦІЯ_1 07.01.2025, хоча в цей день ним було подано всі необхідні документи для оформлення військово-облікового документа, а також анкету, в якій зазначено актуальні анкетні дані. Крім того в зазначеному Журналі не відображено відвідування позивачем ІНФОРМАЦІЯ_1 29.01.2025, хоча в цей день ним був отриманий військово-обліковий документ, копія якого міститься в матеріалах справи, що підтверджується вказаною в ньому датою видачі.
Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні в справі докази, на які він посилався, суд, керуючись принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, постановив ухвалу, якою витребував Витребувати у відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином посвідчені копії наступних документів: анкети, поданої позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для отримання військово-облікового документа та всіх доданих до неї документів, а також витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 як органу адміністрування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів: відомості з реєстру "Оберіг" відносно військозобов'язаного: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема відомості (уточнені дані), надані військозобов'язаним: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (застосунок "Резерв+"), центр надання адміністративних послуг або безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У призначене по справі судове засідання учасники не з'явились, будучи повідомленим належним чином, позивач та перший відповідач просили розглянути справу без їхньої участі, другий відповідач відзив не подав, причини неявки, а також неподання відзиву суду не повідомив.
За наведених обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
03.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесена постанова № 566 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відносно позивача: ОСОБА_1 .
Згідно з указаною постановою у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (зі змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року 65/2022, при перевірці документів громадянина: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин не з'явився за викликом по повістці на 19.01.2025 о 9:00 год., сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Тому, приймаючи до уваги дані обставини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був належним чином оповіщений, але за викликом по повістці на визначений час і дату не з'явився, причини неприбуття не повідомив.
Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_3 дійшов висновку, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП та наклав на останнього штраф у сумі 17 000,00 грн.
Того ж дня позивачеві: ОСОБА_1 вручено копію оскарженої постанови.
З наданої першим відповідачем копії повістки № 1791328 від 09.01.2025 убачається, що позивачеві належало з'явитись 19.01.2025 о 9:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_4 , для уточнення даних.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч. 5, 8, 9 ст. 5,цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З досліджених в судовому засіданні відомостей із застосунку «Резерв +» судом установлено, що ОСОБА_1 пройшов ВЛК 01.11.2024 та визнаний придатним до служби у вч забезпечення, АДРЕСА_1, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, О3, охорони, а також, що ОСОБА_1 вчасно, а саме - 20.01.2025, уточнив облікові дані.
Крім того судом установлено, що позивач: ОСОБА_1 07.01.2025 перебував у ІНФОРМАЦІЯ_1 та подав анкетк для постановки на військовий облік, поновлення облікових даних рядового та сержантського складу, в якій заповнив всі наявні в ній графи відповідними даними про себе, зокрема зазначив адресу місця проживання у Шевченківському районі. Того ж дня позивач подав на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про видачу військово-облікового документа, яка також містила дані позивача.
Водночас, як убачається із наданої першим відповідачем Облікової картки до військового квитка (тимчасоівого посвідчення) № НОМЕР_3 , сформованої станом на 25.03.2025, відомості про фактичне місце проживання позивача в Шевченківському районі, а також інші надані позивачем відомості, зокрема про освіту, сімейний стан, наявність дітей до неї не внесені.
Тож суд доходить висновку, що уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 неналежними чином забезпечується ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05: 30 год. 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (формальний склад).
При цьому суд зазначає, що диспозиція ст. 210-1 КУпАП має бланкетний характер, а серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та яким не дотримана особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), згідно зі ст. 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У відповідності до ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас відповідно до Примітки до ст. 210 КУпАП: Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Тож для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за ст. 210-1 КУпАП, особа, що розглядає відповідну справу, має довести неможливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів таких персональних даних військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, для уточнення яких його було викликано повісткою.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Як установлено судом, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , звання - солдат, ВОС - 403, код ВОС - 244 А, телефон: НОМЕР_5, дані ОСОБА_1 уточнив вчасно - 20.01.2025.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , і відповідач володіє щодо нього відповідними обліковими даними.
Однак відповідачами не доведено та матеріали справи не містять відомостей стосовно того, які саме дані необхідно було уточнити позивачеві: ОСОБА_1 , крім тих, що він оновив через застосунок «Резерв+» та при особистому відвідуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 , і що ці дані неможливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Тож суд, доходить висновку, що дані позивача: ОСОБА_1 , які неможливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, уточненню не підлягали, а відповідачами допущено неналежне ведення Реєстру та актуалізація його бази даних.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За встановлених у цій справі обставин, суд доходить висновку, що оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП прийнята необґрунтовано та нерозсудливо.
При цьому суд ураховує, що матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 в період з дати, зазначеної в повістці, до дати винесення оскарженої постанови відвідував ІНФОРМАЦІЯ_1 , тож перший відповідач не був позбавлений можливості уточнити у позивача за необхідності відповідні дані.
Відтак суд констатує, що винесення оскарженої постанови свідчить про використання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 своїх повноважень не з метою, з якою ці повноваження надані.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Як визначено ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тож оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню як така, що прийнята необґрунтовано, нерозсудливо та не з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, із закриттям справи про адміністративне правопорушення через відсутність його події і складу.
При цьому, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме не підлягає задоволенню позов в частині вимог до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно- владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як визначено п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
П.7 Положення передбачає, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Також згідно з п. 3 Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Згідно з п. 9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
При цьому від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за № 724/716/16-а.
Відповідно до ч. 3 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Тож відповідно до ст. 43 КАС України ІНФОРМАЦІЯ_1 як відокремлений підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_1 не є окремою юридичною особою, отже, не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності, а тому не може виступати відповідачем у цій справі, тому суд вважає, що належним відповідачем у даній справі має бути ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
Приймаючи до уваги, що оскаржуване рішення було прийнято посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , а юридичною особою у даному випадку є ІНФОРМАЦІЯ_1 , позовні вимоги підлягають задоволенню до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору позивачу відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувать ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. 7, 9, 245, 247, 251, 280 КУпАП, ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 286 293 КАС України,-
Адміністративний позов позивача: ОСОБА_1 до відповідача 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову № 566 від 03.03.2025 про притягнення позивача: ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно позивача: ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
У задоволенні адміністративного позову позивача: ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Є. Шамраєв