Справа №369/9954/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6735/2025
15 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Желепи О.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», товариства з обмеженою відповідальністю «Гідраком-Україна», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Фінагеєвої І.О.,-
встановив:
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.
Позивач просила: стягнути з ПрАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 61 789 грн 73 коп., пеню у розмірі 2 261 грн 88 коп., інфляційні втрати у розмірі 11 262 грн 08 коп., 3 % річних у розмірі 5 225 грн 43 коп.;стягнути з ТОВ «Гідраком Україна» на користь ОСОБА_1 112 230 грн 12 коп., що становить різницю між фактичним розміром шкоди та розміром страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 серпня 2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Infinitі», д.н.з. НОМЕР_2 , яке належить ОСОБА_1
ТОВ «Гідраком-Україна» є власником автомобіля марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 .
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «Універсальна».
05 березня 2019 року ПрАТ «СК «Універсальна» сплачено позивачу кошти у розмірі 98 000 грн 00 коп. за мінусом франшизи.
ОСОБА_1 зазначає, що ПрАТ «СК «Універсальна» не в повному обсязі сплачено страхове відшкодування, оскільки ліміт страхової відповідальності становить 250 000 грн 00 коп., а розмір завданої шкоди - 163 634 грн 88 коп.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 80 539 грн 12 коп., що складається з: страхового відшкодування у розмірі 61 789 грн 73 коп., пені у розмірі 2 261 грн 88 коп., інфляційні втрати у розмірі 11 262 грн 08 коп. та 3 % річних у розмірі 5 225 грн 43 коп.
Стягнутоз товариства з обмеженою відповідальністю «Гідраком-Україна» на користь ОСОБА_1 різницю між відновлювальним ремонтом та матеріальним збитком, а також витрати на складання звіту про визначення вартості матеріального збитку на суму 112 230 грн 12 коп.
Стягнутоз приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 805 грн 39 коп.
Стягнутоз товариства з обмеженою відповідальністю «Гідраком-Україна» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 122 грн 30 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити та ухвалити нове рішення яким: стягнути з ПрАТ «СК «Універсальна» страхове відшкодування у розмірі 64 774 грн 43 коп., пеню у розмірі 16 297 грн 96 коп., інфляційні втрати у розмірі 39 737 грн 71 коп. та 3 % річних у розмірі 9 769 грн 00 коп.; стягнути з ТОВ «Гідраком Україна» різницю між фактичним розміром шкоди та сумою страхового відшкодування у розмірі 108 646 грн 11 коп.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ПрАТ «СК «Універсальна» є страховиком цивільно-правової відповідальності ТОВ «Гідраком-Україна», відтак, має обов'язок відшкодувати завдану позивачу шкоду в межах страхового відшкодування (250 000 грн 00 коп.). Суд першої інстанції стягнув з ПрАТ «СК «Універсальна» страхове відшкодування у розмірі 61 789 грн 73 коп., оскільки страховиком сплачено ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду не в повному обсязі.
Враховуючи, що страховиком порушений строк виплати страхового відшкодування, суд першої інстанції вважав, що на невиплачену суму підлягають нарахуванню визначені ст. 625 ЦК України з врахуванням періодів часткової виплати страхового відшкодування.
Стягуючи з ТОВ «Гідраком Україна» різницю між відновлювальним ремонтом та матеріальним збитком, а також витрати на складання звіту про визначення вартості матеріального збитку на суму 112 230 грн 12 коп., суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Встановлено, що 10 серпня 2018 року сталася дорожньо-транспортна пригоді за участю автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Infinitі», д.н.з. НОМЕР_2 , яке належить ОСОБА_1
ТОВ «Гідраком-Україна» є власником автомобіля марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 .
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «Універсальна».
05 березня 2019 року ПрАТ «СК «Універсальна» сплачено позивачу кошти у розмірі 98 000 грн 00 коп. за мінусом франшизи враховуючи ліміт відповідальності - 100 000 грн 00 коп.
Згідно висновку СПД ОСОБА_3 від 20 травня 2019 року № 62/19 вартість матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу «Infinity EX35», д.н.з. НОМЕР_4 , становить 163 634 грн 88 коп.
30 липня 2019 року представник ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Універсальна» з претензією № 1 простягнення залишку страхового відшкодування.
Відповідно до висновку ФОП ОСОБА_4 від 29 серпня 2019 року за результатами автотоварознавчого дослідження автомобіля «Infinity EX35», д.н.з. НОМЕР_4 , вартість відновлювального ремонту - 101 845 грн 15 коп. з ПДВ та 120 884 грн 78 коп. без ПДВ.
09 вересня 2019 року представник ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Універсальна» претензію № 2 щодо сплати додатково 226 900 грн 61 коп. страхового відшкодування та 106 184 грн 51 коп. штрафних санкцій.
18 вересня 2019 року ПрАТ «СК «Універсальна» надіслало представнику ОСОБА_1 лист з розрахунком розміру страхового відшкодування та зобов'язувалось найближчим часом здійснити виплату залишкових коштів на суму 1 845 грн 15 коп.
06 листопада 2019 року ПрАТ «СК «Універсальна» надало представнику ОСОБА_1 копію договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності № 6017/261//000096 від 25 травня 2018 року, укладеного між ПАТ «СК «Універсальна» та ТОВ «Гідраком-Україна». Предметом договору є автомобіль марки «Volkswagen Crafter», д.н.з. НОМЕР_3 , 2009 року випуску, VIN НОМЕР_5 . Ліміт страхової відповідальності встановлено у розмірі 250 000 грн 00 коп.
02 грудня 2020 року представник ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Універсальна» із повторною претензією про виплату залишку страхового відшкодування та штрафних санкцій.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначала, що ПрАТ «СК «Універсальна» сплачено страхове відшкодування не в повному обсязі (97 845 грн 15 коп.), оскільки розмір заподіяної шкоди становить 163 634 грн 88 коп., а ліміт страхової відповідальності - 250 000 грн 00 коп. Враховуючи, що страховиком порушено строк остаточного виконання покладеного на нього зобов'язання, позивач просить стягнути інфляційні втрати та 3 % річних. Позивач вважала, що ТОВ «Гідраком Україна» має обов'язок сплатити 112 230 грн 12 коп., що становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Так, ТОВ «Гідраком-Україна» є власником автомобіля марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 . Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Гідраком-Україна» застрахована у ПрАТ «СК «Універсальна».
Відповідно до договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності від 25 травня 2018 року № 6017/261/000096 ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну третіх осіб, становить 250 000 грн 00 коп.
Встановлено, що ПрАТ «СК «Універсальна» сплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 98 000 грн 00 коп. за вирахуванням франшизи 2 000 грн 00 коп. та 1 845 грн 15 коп.
Згідно висновку звіту СПД ОСОБА_3 від 20 травня 2019 року № 62/19, матеріальна шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля «Infinity EX35», д.н.з. НОМЕР_4 , становить 163 634 грн 88 коп.
Відповідно до висновку ФОП ОСОБА_4 від 29 серпня 2019 року за результатами автотоварознавчого дослідження автомобіля «Infinity EX35», д.н.з. НОМЕР_4 , вартість відновлювального ремонту - 101 845 грн 15 коп. з ПДВ та 120 884 грн 78 коп. без ПДВ.
Дослідивши встановлені фактичні обставини та матеріали справи, колегія суддів вважає, що на користь ОСОБА_1 з ПрАТ «СК «Універсальна» підлягає стягненню несплачене страхове відшкодування у розмірі 61 789 грн 73 коп. (163 634 грн 88 коп. - 101 845 грн 15 коп.).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 01 червня 2016 року у справі № 6-927цс16 зазначено, що позивач (потерпілий), хоча і не є стороною договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного відповідачами, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування. Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Апеляційний суд вважає доведеним факт невиконання ПрАТ «СК «Універсальна» взятого на себе зобов'язання щодо сплати у повному обсязі страхового відшкодування ОСОБА_1 , відтак, позовні вимоги про стягнення 3 % річних, пені та інфляційних втрат є обґрунтованими.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ПрАТ «СК «Універсальна'у повному обсязі вказаного зобов'язання.
Відтак, висновок суду першої інстанції про стягнення з ПрАТ «СК «Універсальна» інфляційних втрат у розмірі 11 262 грн 08 коп., пені у розмірі 2 261 грн 88 коп. та 3 % річних у розмірі 5 225 грн 43 коп. є правильним.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 внаслідок пошкодження автомобіля у дорожньо-транспортній пригоді, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ТОВ «Гідраком Україна», як винної особи-власника автомобіля, підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням. Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19) підстав відступати від яких колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з ТОВ «Гідраком Україна» підлягає стягненню різниця між відновлювальним ремонтом та матеріальним збитком у розмірі 111 630 грн 81 коп. та витрати, понесені ОСОБА_1 у зв'язку із виготовленням звіту вартості матеріального збитку у розмірі 600 грн 00 коп.
Розв'язуючи спір, суд першої інстанції врахував наведені норми матеріального права, встановлені фактичні обставини справи та дійшов правильного висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Так, за ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправомірно не взято до уваги подану заяву про збільшення позовних вимог, колегія суддів відхиляє, оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою у квітні 2024 року, тобто через два місяці після закриття підготовчого судового засідання.
Доводи апеляційної скарги про те, що розмір відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди має бути збільшено, колегія суддів оцінює критично, оскільки судом першої інстанції задоволено позов в повному обсязі згідно заявлених вимог у поданій ОСОБА_1 позовній заяві.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 13 грудня 2024 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст складено 02 червня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: О.В. Желепа
С.Г. Музичко