02 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2171/25 пров. № А/857/19474/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Кухтея Р. В.
суддів -Носа С. П.
Шевчук С. М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зупинення провадження при розгляді апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 380/2171/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ у Львівській області, в якому просив визнати Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» з 01.01.2025 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», без обмеження максимальним розміром пенсії та з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про зупинення провадження в даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України до набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2229/25.
Заява обґрунтована тим, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 року відкрито провадження у справі № 320/2229/25 щодо визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та які перевищують 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідних коефіцієнтів.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд клопотання проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, дослідивши наявні в справі матеріали в сукупності, колегія суддів дійшла переконання про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 236 КАС України визначені обов'язкові та факультативні підстави для зупинення провадження у справі, які дійсно перешкоджають розгляду справи та мають об'єктивний характер.
Також, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі відповідно до вказаної норми процесуального права є саме об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Разом з тим об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи.
Також необхідно зазначити, що зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.236 КАС України, допускається лише тоді, коли рішення у іншій справі не набрало законної сили і продовжувати розгляд справи надалі не є можливим, оскільки в такій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 року №320/2229/25 відкрито провадження у справі про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, враховуючи закріплені Кодексом адміністративного судочинства України правила щодо втрати чинності нормативно-правовим актом (або його окремої частині) лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, колегія суддів вважає, що рішення у справі №320/2229/25 не впливає на спірні правовідносини, які виникли у цій справі.
Колегією суддів не встановлено необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2229/25.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого клопотання, через що в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 236, 243, 248, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд -
В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зупинення провадження у справі №380/2171/25 відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук