Справа № 128/347/25
Провадження № 22-ц/801/1208/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф.
Доповідач:Рибчинський В. П.
03 червня 2025 рокуСправа № 128/347/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинського В.П.,
суддів Копаничук С.Г., Панасюка О.С.,
розглянувши в письмовому провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» на заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 березня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2025 року до суду звернулося ТОВ «Іннова Фінанс» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 липня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №4801150724.
Вказаний договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3,11,12 Закону України “Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору позики, позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 14 000 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1, п.2.6.2 та п.2.6.3 цього договору, його додатків. Згідно з умовами договору, тип кредиту - кредит; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів; дата надання кредиту - 28.07.2024 або наступний за ним календарний день; стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього договору; знижена процентна ставка - 0,75% в день та застосовується у визначених цим договором випадках.
Відповідач свої зобов'язання перед позикодавцем не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, у зв'язку з чим станом на дату підготовки позовної заяви утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 51 800 грн, з яких: 14 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 37 800 грн - заборгованість за процентами.
На підставі викладеного ТОВ «Іннова Фінанс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 4801150724 в розмірі 51 800,00 грн, а також суму сплаченого судового збору.
Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду ТОВ «Іннова Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що, позивачем надано належні та достатні докази на підтвердження укладання з відповідачем кредитного договору, факту невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором, а також наявність заборгованості, розрахунок якої здійснено відповідно до умов кредитного договору узгодженого між сторонами.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заочне рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.
Судом встановлено, що 28.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику №4801150724, за умовами якого товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором; сума кредиту (загальний розмір) складає 14 000 гривень; тип кредиту - кредит; строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього договору; знижена процентна ставка - 0,75% в день та застосовується відповідно до умов цього договору; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 9089,90% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 5208,98% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 89 600,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 86 450,00 грн (а.с. 11-16).
Згідно роздруківки з електронної пошти позивача на електронну пошту відповідача відправлено одноразові ідентифікатори для підпису договору позики та паспорту споживчого кредиту (а.с. 28 зі звороту).
16.05.2023 між ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та ТОВ «Іннова Фінанс» укладено договір №160523/1, за умовами якого клієнт доручає ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів (платежів) з використанням Реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send (а.с. 8-9).
Згідно з копією квитанції до платіжної інструкції №19932-1354-126858278 від 28.07.2024, ТОВ «Іннова Фінанс» перерахувало на користь АТ «Райффайзен Банк» (надавач платіжних послуг отримувача ТОВ ФК «Контрактовий дім») 14 000,00 грн (а.с. 18).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази перерахування коштів позичальникові.
Колегія суддів не погоджується із цими висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом частини 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі частини 1 та 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини 1, 2 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Установлено, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Апеляційним судом встановлено, що 28 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір надання грошових коштів у позику №4801150724, який підписаний останнім електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «9527», тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договору в електронній формі (а.с.11-16). Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Факт ідентифікації ОСОБА_1 підтверджується Анкетою клієнта, наявною в матеріалах справи (а.с.7).
Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій кредитний договір не був би укладений між сторонами, колегія суддів приходить до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача та відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Переглядаючи рішення суду, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо недоведеності позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», у зв'язку з не наданням первинних бухгалтерських документів щодо перерахування коштів за договором позики, з огляду на таке.
За змістом п.3.1 договору про надання грошових коштів у позику №4801150724 укладеного між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , згідно анкети клієнта, позичальником зазначено номер банківського рахунку/банківської картки для переказу коштів НОМЕР_1 .
Згідно квитанції до платіжної інструкції №19932-1354-126858278 термінал №1354 вбачається, що 28 липня 2024 року ТОВ «Іннова Фінанс» здійснило переказ коштів на картку НОМЕР_1 в сумі 14 000 гривень (а.с.18), тобто вказане підтверджує отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 14 000 грн.
Тобто, сторонами було погоджені всі істотні умови договору.
Будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, ОСОБА_1 суду не надав.
Щодо стягнення відсотків за користування кредитом.
Відповідно до пункту 2.5. договору про надання грошових коштів у позику №4801150724 від 28.07.2024 року строк позики становить 360 днів.
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Згідно з п. 2.6.1 договору за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору. Пунктом 2.6.2. передбачена знижена процентна ставка 0.75% в день, яка застосовується відповідно до наступних умов.
Якщо Позичальник 27 серпня 2024 року, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Умови договору про сплату відсотків за користування позикою є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов'язків сторін договорів, оскільки пункти договору про розміри відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін (договір укладено в електронній формі. Про умови договору позивач був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов'язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами). Договір позики укладений на визначений термін, за якими відповідач повинен сплатити проценти, що є платою за користування кредитом. Штрафні санкції за договором позивачем не нараховувались.
Вказані висновки суду узгоджуються із постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22, в якій предметом позову, зокрема, було визнання пунктів договорів позики щодо нарахування відсотків недійсними.
Отже, доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового судового рішення по суті заявлених вимог ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, які підлягають задоволенню.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 6 056,00 грн (2 422,40 грн +3 633,60 грн).
Відповідно до положень пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому рішення у ній не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини 3 статті 389 ЦПК України).
На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» задовольнити.
Заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ: 44127243), заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 940,00 грн (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», (код ЄДРПОУ: 44127243), судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 6 056,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: С.Г. Копаничук
О.С. Панасюк