Справа № 148/1305/25
Провадження №2/148/689/25
про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2025 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про скасування арешту з нерухомого майна,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезазначеною позовною заявою.
Ознайомившись з формою та змістом позовної заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Як розяснено в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016, відповідачами у справах про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (п. 2).
Такої ж правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.05.2020 у справі № 554/8004/16: "відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна".
При цьому, як слідує із самої позовної заяви, арешт на майно позивача накладено згідно ухвали Балтського районного суду Одеської області від 28.02.2002 року з метою забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди.
Отже, майно позивача ОСОБА_3 було арештовано судом саме в інтересах ОСОБА_2 , а Тульчинський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області є лише виконавцем судового рішення про арешт майна боржника.
Крім того, слід звернути увагу позивача, що порядок скасування вжитих судом заходів забезпечення позову врегульовано приписами статті 158 ЦПК України.
За загальним правилом заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу.
Про це ж вказано і в п. 9 Постанови Пленуму ВССУ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».
Однак позивач, знаючи, що заходи забезпечення позову (арешт майна ОСОБА_3 )вжиті Балтським районним судом Одеської області, який розглядав справу про відшкодування шкоди, звернувся з позовом про скасування арешту майна до Тульчинського районного суду Вінницької області, яким ці заходи не вживались.
За таких обставин доходжу до висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про скасування арешту на нерухоме майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк вона буде вважатися поданою в день первісного подання її до суду, в іншому разі -неподаною і підлягає поверненню позивачеві.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Л.А.Штифурко