Справа № 320/14146/24
29 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Я.М. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік у меншому розмірі, ніж вісім мінімальних пенсій за віком та відмови від 22.03.2024 №10710-9714/111-02/8-2600/24 перерахувати та стягнути недоплачену її частину в розмірі 13 844, 00 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та стягнути на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 13 844, 00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача - Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В. передано вищевказану апеляційну скаргу.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження з 04.06.2025.
В той же час, на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Я.М.
Вказана заява мотивована тим, що суддя Василенко Я.М. підлягає відводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, де зазначено, що суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, оскільки ним було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 з порушенням вимог частини 5 статті 296 КАС України, а саме: без наявності документа, що підтверджує сплату апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2025. Також, ОСОБА_1 зазначає, що із сайту Вищої ради правосуддя йому стало відомо стосовно відкриття дисциплінарної справи щодо судді Василенка Я.М., що також викликає у позивача недовіру та сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Василенка Я.М.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вказана заява ОСОБА_1 про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Я.М. є необґрунтованою, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
В силу вимог ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Разом з тим, необхідно зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згадане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві
У рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що, відповідно до усталеної практики Суду, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Згідно пункту 2 рішення Ради суддів України № 46 від 07 вересня 2017 року, наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні закону.
Отже, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, слід зазначити, що учасники судового процесу зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів.
Як було вказано вище, заява ОСОБА_1 про відвід судді Василенка Я.М. мотивована тим, що останім відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 з порушенням вимог частини 5 статті 296 КАС України, а саме: без наявності документа, що підтверджує сплату апелянтом судового збору та відкриттям дисциплінарної справи щодо судді Василенка Я.М.
Колегія суддів вважає, що наведені доводи не можуть бути свідченням існування об'єктивних обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, зокрема через те, що, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними з діями/рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що наявність або відсутність скарг на дії судді у Вищої ради правосуддя не зупиняє розгляд адміністративної справи, не звільняє суддю від обов'язку приймати об'єктивне та справедливе рішення з дотриманням вимог чинного законодавства України.
При цьому, відкриття Вищою радою правосуддя дисциплінарної справи щодо судді Василенка Я.М. не вказує на наявність ознак упереджності або необ'єктивності даного судді для розгляду апеляційної скарги у даній справі.
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Колегія суддів враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України», відповідно до якого безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявником не доведено та колегією суддів не встановлено наявності будь-якої з підстав, визначених статтею 36 КАС України, для відводу судді Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Я.М., а тому заява про відвід є необґрунтованою та такою, що не може бути задоволеною.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 243, 248, 311, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Я.М визнати необґрунтованою.
Передати справу № 320/14146/24 для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.