П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28603/24
Перша інстанція: суддя Хурса О. О.,
повний текст судового рішення
складено 10.01.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
12 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у наданні позивачу довідки про обставини травми (захворювання поранення, контузії, каліцтва);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати позивачу довідку про обставини травми (захворювання, поранення, контузії, каліцтва);
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та сплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за період з 30.03.2023 по 08.03.2024 стаціонарного лікування та відпустки після поранення військовослужбовця ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу. поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» додаткову винагороду в період з 30.03.2023 по 08.03.2024 в розмірі 100 000 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови № 168 він має право на отримання збільшеної до 100 000 грн винагороди в розрахунку на місяць пропорційно кількості днів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме у період з 30.03.2023 по 08.03.2024, внаслідок отриманої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Крім того, позивач зазначив, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невидачі йому довідки про обставини травми (захворювання, поранення, контузії, каліцтва).
Представник відповідача, заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що позивачу було видано направлення на консультацію № 1611 від 29.03.2023. Позивачу встановлено діагноз: остеохондроз поперекового відділу хребта, протрузія дисків L1-L2, L4-L5, L5- S1. В направленні відсутня інформація про отримання позивачем травми. В подальшому позивач проходив лікування захворювання. Відповідач зазначає, що матеріали справи не містять доказів отримання позивачем травми в районі ведення бойових дій. Також позивач по облікових документах медичної служби військової частини НОМЕР_1 , як поранений (травмований) не облікований. Звертає увагу, що станом на момент проведення ВЛК позивача, у військової частини НОМЕР_1 були відсутні підстави для видачі позивачу довідки про обставини травми.
Також відповідач зазначив, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Відповідач вважає, що право позивача на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі до 100000,00 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці за станом здоров'я, а саме з 30.03.2023 по 08.03.2024 не виникало, оскільки позивач проходив лікування у зв'язку з Захворюванням.
Рішенням Одеського кружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянтом посилався на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 22.02.2023 по 08.03.2024, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 (а.с.20-21).
Відповідно до первісної медичної картки за формою № 100 позивачу встановлено діагноз: остеохондроз поперекового відділу хребта. Циркуляторна протидія диска у деяких сегментах. Екструзія диска з каудальною міграцією до 3,3 мм. Циркуляторна протидія диска до 3,7 мм в деяких сегментах (а.с.22-23). Цей же діагноз підтверджується й медичною картоб № 885 форми № 300 (а.с.24).
У зв'язку із встановленим діагнозом позивача направлено на консультацію № 1611, № 4079, № 6250, № 6554, № 8059 (а.с.25, 27).
Військовою частиною НОМЕР_1 видано позивачу довідку №17778/окп/2 від 12.08.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України про те, що він дійсно в період з 12.03.2023 по 01.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території н.п. (назву населеного пункту не вказано) (а.с.28).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 5409 від 23.06.2023 проведено медичний огляд ВЛК 23.06.2023. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції (02.06.2023); задній корегуючий транспедикулярний металоспондилодез на рівні L5-S1, системою “NxMedical», декомпресивна лямінектомія L5-S1 та двобічна торамінотомія L5-S1, дискектомія L5-S1, задній міжтіловий спондилодез L5-S1, двома РЕЕК кейджами “NxMedical», радиколіз правого S1 корінця у вигляді тимчасового порушення функцій хребта. Захворювання, Так, Пов'язане з проходженням військової служби (а.с.35).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 7332 від 29.08.2023 проведено медичний огляд ВЛК 29.08.2023. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції (02.06.2023); задній транспедикулярний металоспондилодез на рівні L5-S1, системою «NxMedical», декомпресійна лямінектомія L5-S1, двома РЕЕК кейджами «NxMedical» з приводу грижі між хребцевого диску L5-S1 у тимчасового порушення опорної та рухової. Захворювання, Так, Пов'язане з проходженням військової служби (а.с.35 зворотній бік).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 9544 від 16.11.2023 проведено медичний огляд ВЛК 16.11.2023. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після ревізії післяопераційної рани, видалення фрагменту секвестрованої грижі з каузальною міграцією, радикулолізу S1 корінця праворуч (31.10.2023); заднього транспедикулярного металоспондилодезу на рівні L5-S1 системою «NxMedical», декомпресивної лямінектомії L5-S1 двобічної форамінотомії L5-S1, дискектомії L5-S1 (02.06.2023), мікродискектомії L5-S1 праворуч (07.04.2023) з приводу рецидивуючої протрузії диску L5-S1, з тимчасовим порушенням функцій хребта. Захворювання, Так, Пов'язане з проходженням військової служби (а.с. 36)
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 183 від 07.02.2024 проведено медичний огляд госпітальною військово-лікарською комісією хірургічного профілю військової частини НОМЕР_3 07.02.2024. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва Транспедикулярна штангово-гвинтова система та міжтіловий кейдж на рівні L5-S хребців після операцій (07.04.2023, 02.06.2023, 31.10.2023) з приводу грижі міжхребцевого диску L5-S1, міжхребцевого остеохондрозу поперекового відділу хребта, з незначним порушенням функцій хребта. Хронічний вертеброгенний попереково- крижовий радикуліт з полірадикулярним L4-L5-S1 корінцевим синдромом справа з помірно вираженими руховими, чутливими розладами. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (а.с.36 зворотній бік)
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 182, 07.02.2024 госпітальна військово-лікарська комісія хірургічного профілю військової частини НОМЕР_3 з метою визначення ступеня придатності до військової служби провела медичний огляд. У пункті 8 свідоцтва про хворобу № 182 зазначено короткий анамнез: скарги на біль в поперековому відділі хребта протягом 3-х років. При до обстеженні МРТ ПВХ 28.03.2023: грижа між хребцевого диску L5-S1 праворуч, з приводу чого 07.04.2023 виконана операція; мікрохірургічна дискектомія L5-S1 справа. При МРТ ПВХ від 19.05.2023 діагностовано рецидив грижі між хребцевого диску L5-S1 праворуч, з приводу чого 02.06.2023 виконана операція; декомпресійна лямінектомія L5-S1, двобічна форамінотомія, дискектомія L5-S1, задній транспедикулярний та міжтіловий спондилодез на рівні L5-S1. При МРТ ПВХ від 20.09.2023 виявлено інтраканальний секвестр грижі між хребцевого диску L5-S1 з каудальною міграцією, у зв'язку з чим 31.10.2023 виконана операція; післяопераційної рани, видалення фрагменту секвестрованої грижі, радикулоліз S1 корінця справа. Після лікування надавались відпустки для лікування у зв'язку з захворюванням (а.с. 37).
У зв'язку з виявленим захворюванням позивач перебував на лікуванні, а саме:
- відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» відділення функціональної нейрохірургії та ПС № 1392, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 03.04.2023 по 25.04.2023 (а.с. 29);
- відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» відділення функціональної нейрохірургії та ПС № 2126, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 24.05.2023 по 20.06.2023 (а.с.30);
- відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» відділення функціональної нейрохірургії та ПС № 3233, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 08.08.2023 по 24.08.2023 (а.с.31);
- відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» відділення функціональної нейрохірургії та ПС № 3943, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 04.10.2023 по 14.11.2023 (а.с.33);
- відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Військово-медичного клінічного центру Північного регіону № 237, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 08.01.2024 по 08.02.2024 (а.с.34).
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування йому 100000,00 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, у період з 30.03.2023 року по 08.03.2024 року, а також щодо невидачі довідки про обставини травми (захворювання поранення, контузії, каліцтва), тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 1 постанови Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених положень постанови уряду вбачається, що право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, мають військовослужбовці, які перебувають у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апелянта про перебування у спірний період на лікуванні за хворобою, внаслідок отриманої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини не знайшли свого документального підтвердження та спростовуються відповідними довідками ВЛК та виписками із медичних карт стаціонарного хворого, копії яких містяться в матеріалах справи, які прямо вказують на супутній діагноз позивача.
Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у наданні позивачу довідки про обставини травми (захворювання, поранення, контузії, каліцтва) та зобов'язання відповідача видати таку довідку, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції вірно зауважено, що передумовою для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є наказ командира (начальника) військової частини.
Разом з тим, матеріали адміністративної справи таких наказів не містить, а отже відсутні правові підстави для задоволення в цій частині позовних вимог.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді К.В. Кравченко Н.В.Вербицька