П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26268/24
Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,
повний текст судового рішення
складено 13.03.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
20 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд:
-визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не врахування довідки про складові заробітної плати від 01.05.2023 року №91, що видана Подільською міською радою, під час нарахування та виплати пенсії державного службовця ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ на підставі п. 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, починаючи 04.07.2024 року,
-зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області врахувати довідки про складові заробітної плати від 01.05.2023 року №91, що видана Подільською міською радою, під час нарахування та виплати пенсії державного службовця ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ на підставі п. 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889- VIII, починаючи 04.07.2024 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у період до 01.10.2017 року позивач перебував обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та за вказаний період отримував пенсію за віком згідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 року №2493. З жовтня 2017 року позивача автоматично переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листами Головного управління №15802-15318/С-02/8-1500/23 від 16.06.2023 року та № 17990-17648/С-02/8-1500/23 від 06.07.2023 року позивачу було відмовлено у переведення з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а також у здійсненні перерахунку відповідно до довідки про заробітну плату від 01.05.2023 №91. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі №420/24588/23 задоволено адміністративний позов частково: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058- IV на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII Було відмовлено в задоволенні позову в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію з урахуванням з урахуванням поданої довідки про складові заробітної плати від 01.05.2023 року №91 у зв'язку з передчасністю позовних вимог. 04.07.2024 року позивачем подано заяву про перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ на підставі п. 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, з урахуванням поданої довідки про складові заробітної плати від 01.05.2023 року №91. Однак, листом відповідача від 18.07.2024 року відмовлено у здійсненні перерахунку, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі №420/24588/23 не покладено зобов'язань щодо розрахунку пенсії за віком згідно Закону №3723-ХІІ з урахуванням довідки про складові заробітної плати від 01.05.2023 року №91 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
Представник відповідача, заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року по справі №420/24588/23 було зобов'язано Головне управління перевести позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». При цьому, зазначеним рішенням було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління нарахувати та виплатити позивачу з 01.05.2023 року пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року, з урахуванням вже виплачених сум, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 01.05.2023 року №91. Враховуючи це, Головне управління не було зобов'язане при обчисленні пенсії позивача враховувати довідки про заробітну плату. Відповідно до п. 4-7 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. Враховуючи те, що розмір пенсії позивача за Законом №1058 є більшим, ніж розмір пенсії за Законом України «Про державну службу», позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Відтак, в діях Головного управління щодо обчислення розміру пенсії позивача без врахування довідки про заробітну плату є правомірними, оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року не містило відповідних зобов'язань. На адресу Головного управління 04.07.2024 року надійшло звернення позивача, в якому вона просила виплачувати їй пенсію у попередньо встановленому розмірі, а також просила провести перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 01.05.2023 року №91. Враховуючи те, що таке звернення було подано позивачем не у спосіб, встановлений законодавством для подання заяви про призначення пенсії (шляхом подання заяви встановленого зразка через сервісний центр або веб-портал Пенсійного фонду України), а шляхом направлення заяви в довільній формі на поштову адресу Головного управління, таке звернення було розглянуто Головним управлінням в порядку Закону України «Про звернення громадян». Відповідно до абзацу 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» №394/96- ВР від 02.10.1996 року звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Головним управлінням 18.07.2024 року, тобто у строки, встановлені ст. 20 Закону України “Про звернення громадян», було надано позивачу відповідь за №20774 - 19340/С-02/8-1500/24, в якій із посиланнями на норми законодавства позивачу були надані роз'яснення по суті порушеного питання. Зокрема, позивача було повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 01.05.2023 року №91. Враховуючи те, що у встановлений законодавством строк Головним управлінням була розглянута заява позивача та надано письмову відповідь із детальним роз'ясненнями з приводу порушених питань та посиланнями на норми законодавства, відповідач вважає що Головним управлінням не було допущено протиправної поведінки, а отже позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають. Посилання позивача на лист Головного управління №20774-19340/С-02/8-1500/24 від 18.07.2024 року, як на рішення про відмову у перерахунку пенсії є безпідставним, оскільки питання щодо перерахунку позивачу пенсії Головним управлінням взагалі не розглядалося через відсутність належним чином оформленої заяви, поданої у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Рішенням Одеського кружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не врахування довідки про складові заробітної плати від 01.05.2023 року №91, що видана Подільською міською радою, під час нарахування та виплати пенсії державного службовця ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ на підставі п. 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, починаючи 04.07.2024 року, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області врахувати довідки про складові заробітної плати від 01.05.2023 року №91, що видана Подільською міською радою, під час нарахування та виплати пенсії державного службовця ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ на підставі п. 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889- VIII, починаючи 04.07.2024 року - відмовити.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилався на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 07.09.2008 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
З жовтня 2017 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листами Головного управління №15802-15318/С-02/8-1500/23 від 16.06.2023 року та №17990-17648/С-02/8-1500/23 від 06.07.2023 року позивачу було відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а також у здійсненні перерахунку відповідно до довідки про заробітну плату від 01.05.2021 року №91.
Позивач не погодився у правомірності дій відповідача щодо відмови у переведенні з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу», а також у здійсненні перерахунку відповідно до довідки про заробітну плату від 01.05.2021 року №91 та звернувся із позовом до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року у справі №24588/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листах відповідача від 16.06.2023 року та від 06.07.2023 року у переведенні та перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 року №889, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII. В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовлено.
04 липня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській із заявою. в якій зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року у справі №24588/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII. Однак, при виконанні рішення суду не буде враховано довідку про заробітну плату від 01.05.2023 року №91, чим самим зменшить розмір пенсії позивача. З урахуванням вищезазначеного, позивач просив виплачувати пенсію у попередньому розмірі. Позивач також зазначив у заяві про те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо врахування довідок про заробітну плату суд вказав, що такі вимоги є передчасними, а тому при призначенні пенсії за віком державного службовця, він просить врахувати довідки про складові заробітної плати від 01.05.2023 року №91.
Листом від 18.07.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивачу на його заяву про те, що відповідно до Закону України «Про державну службу» обчислення розміру пенсії державного службовця здійснюється із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за основним місцем роботи на державній службі. Оскільки позивач не працював на посаді державного службовця, в органах місцевого самоврядування та відсутні відповідні (прирівняні) посади державної служби, право на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VІІІ з урахуванням довідки про складові заробітної плати від 01.05.2023 року №91 відсутнє. В рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року по справі №420/24588/23 відсутні зобов'язання щодо врахування довідки про заробітну плату від 01.05.2023 року №91.
Позивач не погодився із правомірністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не врахування довідки про складові заробітної плати від 01.05.2023 року №91, що видана Подільською міською радою, під час нарахування та виплати пенсії державного службовця ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ на підставі п. 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, починаючи 04.07.2024 року та звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі Закон №889-VIII), який набрав чинності 01 травня 2016 року.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII втратив чинність Закон України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ установлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З урахуванням приписів пунктів 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Відповідно до частини восьмої статті 37 Закон №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. №622 (далі Порядок №622) (в редакції, чинній на час звернення про переведення на пенсію державного службовця) установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 (далі Постанова №1-3) затверджено три форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Таким чином, до заробітку для обчислення пенсії включаються не тільки посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років, а й інші виплати на посаді державної служби, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як установлено з матеріалів справи, виконавчий комітет Подільського району Одеської області видала довідку від 01.05.2023 №91 про заробітну плату начальника відділу, яка нараховується згідно постанови КМУ №268 від 09.03.2006. За змістом цієї довідки вбачається, що в ній зазначено складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції довідка № 91 від 01.05.2023 року не містить нарахований заробіток позивача під час роботи у органах місцевого самоврядування, стаж роботи в якій зарахований до періоду державної служби.
Так, стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
На підставі вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко