03 червня 2025 року м. Дніпросправа № 340/7751/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року (суддя Петренко О.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.11.2024;
зобов'язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області зарахувати їй до стажу державної служби періоди роботи в судових органах з 13.09.1976 по 11.08.1981 та органах державної податкової служби з 16.04.1991 по 22.12.2014 та здійснити переведення її з пенсії за віком на пенсію державного службовця, відповідно до приписів ст. 37 Закону України «Про державну службу», відповідно до оновлених довідок про складові заробітної плати з 11.11.2024 та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 18.11.2024 за №935250821318 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».
Зобов'язано Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 11 листопада 2024 року на пенсію державного службовця за віком, відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи в судових органах з 13.09.1976 по 11.08.1981 та в податкових органах з 16.04.1991 по 22.12.2014 для обчислення розміру пенсії, відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 08.11.2024 №71 та №72.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, його необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог, наводячи норми матеріального права вказує, що суд першої інстанції неправомірно зарахував до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців періоди роботи позивача в органах державної податкової служби із присвоєнням їй спеціального звання.
Тобто вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тими ж доводами, що й відзив на позовну заяву.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В подальшому, 11.11.2024 позивачка звернулась до відповідача з заявою про переведення на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу». До заяви додано : довідку про заробітну плату №71,72 за аналогічною посадою станом на листопад 2024 року (а.с.8-10).
Вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ в Донецькій області
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 18.11.2024 №935250821318 відмовлено позивачу в переведенні з пенсії за віком, відповідно до Закону №889-VIII, у зв'язку з відсутністю стажу державної служби. Згідно записів трудової книжки періоди роботи в судових органах з 13.09.1976 по 11.08.1981; в органах державної податкової служби з 16.04.1991 по 30.06.1994, з 01.01.1998 по 31.07.2013, з 01.01.2014 по 22.12.2014. не зараховано до стажу державної служби.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
01.05.2016 набрав чинності Закон № 889-VIII.
Відповідно до статті 90 цього Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Отже, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17, від 27.01.2023 у справі №340/4184/21.
У пункті 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283 (далі - Порядок № 283) закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Згідно із записами трудової книжки серії від 21.09.1976 позивачка у період з 13.09.1976 по 11.08.1981 працювала посадах державної служби період роботи в судових органах у період з 16.04.1991 по 22.12.2014 працювала на різних посадах в Державній податковій інспекції у Кіровоградській області та позивачці присвоювалися спеціальні ранги.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) (в тому числі): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України Про державну службу, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання;
У додатку до Порядку № 283 наведений Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.
Зокрема, згідно з додатком до Порядку №283 до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби та на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі також - Закон № 509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі також - ПК України).
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 15 Закону № 509-XII посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України.
Правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Відповідно до частини сьомої статті 15 Закону № 509-XII посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Верховний Суд України сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08 жовтня 2013 року у справі № 21-275а13 вказано, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723-ХІІ, Закону № 509-ХІІ (чинного на час роботи позивача в податковому органі) дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 (справа № 586/965/16-а) та від 18.03.2021 (справа № 500/5183/17),
З 12.08.2012 нормами ПК України встановлено, що державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена ПК України і іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборі; платежів. Посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з пунктом 342.6 статті 342 ПК України правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України «Про державну службу» та іншими законами.
Посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій присвоюються спеціальні звання. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України (пункт 343.2 статті 343 ПК України).
Відповідно до положень статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Частиною другою статті 46 Закону № 889-VIII та Порядком № 229, які діють з 01.05.2016, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень та практики суду касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
За наведеного, період роботи позивачки в судових органах з 13.09.1976 по 11.08.1981 та в органах Державної податкової служби з 16.04.1991 по 22.12.2014 підлягає зараховуванню до стажу державної служби позивачки, а відтак стаж державної служби станом на 01.05.2016 складав більше 10 років, у зв'язку із чим суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості зарахування спірного періоду до стажу державної служби, оскільки будь-яких законних перешкод для реалізації позивачкою цього права судом не встановлено.
Щодо аргументів суду першої інстанції про врахування при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця довідок про складові заробітної плати від 08.11.2024 №71 та №72 то апеляційний суд зазначає таке.
Згідно пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Водночас:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Як встановлено судом першої інстанції, що позивачка отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В подальшому, 11.11.2024 звернулась до відповідача з заявою про переведення на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу». До заяви додано : довідку про заробітну плату №71,72 за аналогічною посадою станом на листопад 2024 року.
Колегія суддів звертає увагу, що позивачка на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень ст. 37 Закону № 3723-ХІІ розмір пенсії позивачки підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вказаний висновок узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, виловленими у постанові від 13.02.2019 у справі № 822/524/18. Орім того Верховний Суд у постанові від 27.01.2023 у справі №340/4184/21 не знайшов правових підстав для відступу від зазначеного правового висновку.
Крім того, ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 передбачає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду, тому враховуючи ту обставину, що позивачка із заявою про призначення пенсії звернулась до відповідача 11.11.2024, саме з цієї дати ОСОБА_1 набула право на переведення на заявлених умовах.
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 18.11.2024 за №935250821318 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» не відповідає передбаченим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, та, як наслідок, є протиправним і підлягає скасуванню, що має наслідком визначення відповідачу зобов'язання зарахувати стаж роботи за періоди роботи в судових органах з 13.09.1976 по 11.08.1981 та в податкових органах з 16.04.1991 по 22.12.2014 для обчислення розміру пенсії, відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 08.11.2024 року №71 та №72 з дня звернення із відповідною заявою від 11.11.2024.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко