03 червня 2025 року м. Дніпросправа № 340/8377/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року (суддя Петренко О.С.)
у справі № 340/8377/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо переведення позивачки з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935050196582 від 22.11.2024 в частині перерахунку позивачці пенсії за віком з урахуванням пенсії за вислугою років із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити позивачці з 31.10.2024 призначення, розрахунок та виплату пенсії за віком, виходячи з вимог ст.ст. 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021- 2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перерахунок позивачці пенсії за віком з урахуванням пенсії за вислугою років із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, є протиправним.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при переведенні позивачки з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, з якої сплачено страхові внески.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці, починаючи з 31.10.2024, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що до 31.10.2024 позивачці призначено пенсію за нормами Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а тому при обчисленні позивачці пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058-IV, відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону позивачка звернулась вперше.
Суд звернув увагу, що права позивачки порушені саме відмовою відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 31.10.2024, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки, а отже належним способом захисту прав позивачки є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 31.10.2024, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що рішення стосовно позивачки ним не приймалось, а тому скаржник не є належним відповідачем у цій справі. Зазначає, що згідно ч.3 ст. 45 Закону №1058-IV застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року переведення на інший вид пенсії, передбачено виключно у разі переведення вперше із пенсії по інвалідності на пенсію за віком та за умови додавання до страхового стажу не менше 24 календарних місяців. Вважає, що враховуючи приписи ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV підстави для застосування обумовленого у позові показника середньої заробітної плати (доходи) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки для розрахунку заробітної плати за нормами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, відсутні.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачці первісно призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику освіти.
За заявою позивачки від 31.10.2024 її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсійної виплати, з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки.
Листом від 20.12.2024 пенсійний орган повідомив позивачку, що виплата пенсії здійснюється в належному розмірі, для розрахунку пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, як в ньому зазначено, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Відповідно до ч.1 ст. 9 цього Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно приписів ч.2 ст. 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, як встановлено вище, не спростовується відповідачем, позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
За загальними правилами ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком. Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55).
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи пенсійного органу щодо застосування у спірних відносинах ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №21-6331а15, де Верховний Суд зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Така правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а також враховуючи, що таке призначення було здійснено 31.10.2024, має враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки.
Суд апеляційної інстанції не приймає доводи скаржника щодо неприйняття ним відповідного рішення стосовно позивачки та звертає увагу, що встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень визначеним статтею 2 КАС України критеріям для оцінювання рішення (дій), є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
З матеріалів справи вбачається, відповідачем не заперечується, що позивачка перебуває на обліку саме в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, і саме відповідачем у спірних відносинах вчинені дії, які визнані судом протиправними.
Суд також зауважує, що цей спір стосується розміру нарахованої та виплаченої позивачці пенсії, з яким позивачка не погоджується, і для вирішення такого спору пенсіонер не має обов'язку попередньо звертатися до пенсійного органу із будь-якими заявами, зокрема про перерахунок його пенсії.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення в його оскаржуваній частині.
Керуючись приписами ч.1 ст. 139 КАС України, суд першої інстанції правильно вказав про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань пенсійного органу на користь позивачки судового збору у розмірі 968,96 грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 340/8377/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров