Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
(заочне)
Справа № 695/3267/24
номер провадження 2/695/432/25
29 травня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Середи Л.В.
за участю - секретаря с/з Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "ФК "Ейс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.05.2023 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-8177226 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами вказаного договору позичальнику перераховується сума кредиту у розмірі 5700 грн., на платіжну картку, вказану відповідачем. Первісний кредитор свої зобов'язання надати кошти виконав у повному обсязі. Однак, всупереч умовам договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 18667,50 грн., яка складається з: 5985 грн. - заборгованість по кредиту, 12682.50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. 18 грудня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ "ФК "Ейс" було укладено договір факторингу №118122023, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Враховуючи викладене вище, ТОВ "ФК "Ейс" просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00-8177226 від 30.05.2023 в розмірі 18667,50 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник ТОВ "ФК "Ейс" адвокат Тараненко А.І. не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що стверджується в тому числі її заявою про ознайомлення з матеріалами справи. Про причини неявки суд не повідомила.
У зв'язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з'явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 30.05.2023 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-8177226 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 7647F відправлено 30.05.2023 о 11:57:50 на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено ним 30.05.2023 о 11:58:43.
Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 5700,00 грн.. Строк дії кредитної лінії 120 днів. Позичальник зобов'язаний був повернути кредит кредитодавцю до 27.09.2023 р.
Відповідно до п 1.3.1 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 19 червня 2023 року протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 20 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Згідно п. 1.4. Кредитного договору, тип процентної ставки - фіксована. Знижена процентна ставка становить 0,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п. 1.3.1. даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто, з 1 по 20 день включно ( п.1.4.1 Кредитного договору).
Відповідно до положень п.1.4.2. Кредитного договору, стандартна процентна ставка складає 2,50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом по день повернення кредиту.
Згідно з п. 1.4.4. Кредитного договору, позичальник проінформований, розуміє та погоджується, що застосування стандартної ставки не є зміною процентної ставки у бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а застосування зниженої процентної ставки є проявом лояльності кредитодавця до позичальника та правом кредитодавця, передбаченим умовами відповідної акції (програми лояльності), затвердженої та оприлюдненої кредитодавцем на сайті кредитодавця.
Згідно з п. 1.5. Кредитного договору, за надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5% від суми кредиту, що складає: 285 грн.
Відповідно до умов п. 1.7. та 1.8. Кредитного договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору становить: 5382.11%, а орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає: 21 261 грн.
Відповідно до вимог п.2.1 Кредитного договору, для отримання кредиту позичальник має зареєструватися на сайті компанії та мати доступ до особистого кабінету. При здійсненні реєстрації позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту.
Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб, передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації клієнта: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документа; отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразового ідентифікатора (оtр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП печатки уповноваженим працівником Товариства та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.
Пунктом 2.2. Кредитного договору визначено, що цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 2.3. Кредитного договору, дата надання/видачі кредиту - дата перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту в сумі 5985 грн. на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 …емітовану банком України.
Пунктом 3.1. Кредитного договору передбачено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку кредитодавця на платіжну картку позичальника до дня повернення кредиту протягом дії кредитної лінії. У випадку невиконання зобов'язання по поверненню заборгованості у вказаний в п.1.3. договору строк, проценти нараховуються і за період прострочення з моменту виникнення такої прострочки.
Пунктом 3.4. Кредитного договору обумовлено, що проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, з дня видачі кредиту до дати фактичного повного повернення кредиту, протягом строку визначеного договором.
У п.8 Кредитного договору, у розділі «Позичальник», міститься електронний підпис одноразовим ідентифікатором (7647F), за допомогою якого позичальник ОСОБА_1 підписала Кредитний договір.
Також із дослідженого графіку платежів як Додатку №1 до Кредитного договору, судом встановлено, що відповідач беззастережно погодилася із ним, про що свідчить її електронний підпис одноразовим ідентифікатором (7647F).
Крім того, відповідач погодилася із умовами кредитування, що викладені у Паспорті споживчого кредиту, що підтверджується наявністю у цьому документі електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором.
Із довідки ТОВ «Качай Гроші» суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , з якою укладено Кредитний договір, ідентифікована ТОВ «Качай Гроші». Акцепт договору позичальником (підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора); відомості про одноразовий ідентифікатор наступні: одноразовий ідентифікатор: 7647F; дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику: 30.05.2023 о 11 год 57 хв 50 сек; номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_4 .
Згідно інформаційної довідки №4043, складеної ТОВ «ФК «Контрактовий дім» 19.01.2024 року, як технологічний оператор платіжних послуг, повідомляє, що ТОВ «Качай гроші» 30.05.2023р. успішно здійснило перерахування коштів у сумі 5700 грн. на картку НОМЕР_2 .
Згідно повідомлення АТ «Універсал Банк», від 17.032025р. за №БТ/2590, яке надано на ухвалу суду від 25.02.2025р. про витребування доказів, банківська карта НОМЕР_2 була емітована банком на ім'я ОСОБА_1 . За період 30.05.2023 по 02.06.2023 дійсно було зарахування коштів у сумі 5700 від EasyPay.
Із безпосередньо дослідженого в судовому засіданні договору факторингу №1-18122023 від 18.12.2023 суд встановив, що означеного дня між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» було укладено вказаний правочин, відповідно до п. 2.1. якого, на умовах, встановлених цим договором, ТОВ «Качай гроші» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах боржників, а ТОВ «ФК «Ейс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Макс Кредит» за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-18122023 від 18.12.2023, від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18667,50 грн, з яких 5985 грн - залишок заборгованості по тілу кредиту, та 12 682,50 грн - залишок заборгованості за звичайними відсотками.
Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).
Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).
Згідно з вимогами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням ч. 2 ст. 516 ЦК України.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором на підставі договору факторингу.
Частина 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Кредитного договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання нею у кредит від ТОВ «Качай Гроші» грошових коштів у сумі 5985 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору у строки, передбачені цим правочином, як первинному кредитодавцю, так і його правонаступнику.
Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту, яка була обумовлена між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.2 Кредитного договору, була отримана відповідачем шляхом перерахування на її картковий рахунок, що стверджується наведеними вище доказами.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов'язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором як первинному кредитодавцю ТОВ «Качай Гроші», так і його правонаступнику, тобто ТОВ «ФК «Ейс» (позивач), що створило заборгованість у розмірі 18667,50 грн., яка складається з: 5985 грн. - заборгованість по кредиту, 12 682,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи.
Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за цим кредитним договором у добровільному порядку відповідачем за час розгляду справи в суді не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконує, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами ст. 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/10120/24, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., підтверджуються: договором № 17/06/24-01 від 17.06.2024 про надання правничої допомоги Адвокатським бюро «Тараненко та партнери»; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Тараненко А.І., додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-01 від 17.06.2024; довіреністю від 29.04.2024; актом прийому-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-01 від 17.05.2024 з підписами сторін.
У зв'язку із дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги АБ «Тараненко та партнери» у справі щодо стягнення заборгованості із відповідача ОСОБА_1 , суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.
Проте у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) звернено увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У зв'язку із цим, суд визначає вартість наданих правових послуг в розмірі 5000 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (лише підготовка адвокатом Тараненком А.І. позовної заяви, адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є незначним), а відповідно такі витрати в означеному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Отже, з огляду на зазначені норми права, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, оскільки суд вважає, що позивачем не були дотримані критерії розумності їх вартості з огляду на категорію справи. Тому, на думку суду, розмір правничої (правової) допомоги має бути зменшений та визначений у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ) заборгованість за кредитним договором №00-8177226 від 30.05.2023 в розмірі 18 667 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 50 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2422,40 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Середа Л.В.