29 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33923/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 (суддя Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі №160/33923/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу роботи у подвійному розмірі ОСОБА_1 період роботи з 01.11.2008 року по 22.02.2015 року та з 13.05.2015 року по 11.04.2019 року відповідно до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи у подвійному розмірі ОСОБА_1 періоди роботи з 01.11.2008 року по 22.02.2015 року та з 13.05.2015 року по 11.04.2019 року відповідно до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та перерахувати пенсію починаючи з 06.11.2024 року з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що остання отримує пенсію за віком, проте, пенсійним органом відмовлено у зарахуванні в подвійному розмірі періоди роботи з 01.11.2008 року по 22.02.2015 року та з 13.05.2015 року по 11.04.2019 року. Позивач категорично не погоджується з такою позицію відповідача та зазначає, що відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Відповідачем не оспорюється, що протягом спірного періоду позивач працювала в інфекційних закладах охорони здоровя. Таким чином, зарахування стажу в подвійному розмірі передбачене статтею 60 Закону №1788-ХІІ та не пов'язано із набранням чинності Закону №1058-ІV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року. З огляду на викладене, позивач вважає протиправною відмову відповідача у зарахуванні у подвійному розмірі згідно зі статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» спірних періодів трудової діяльності, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу роботи у подвійному розмірі ОСОБА_1 період роботи з 01.11.2008 року по 22.02.2015 року та з 13.05.2015 року по 11.04.2019 року відповідно до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи у подвійному розмірі ОСОБА_1 періоди роботи з 01.11.2008 року по 22.02.2015 року та з 13.05.2015 року по 11.04.2019 року відповідно до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.11.2024 про перерахунок пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу для обчислення пенсії за віком періоди роботи з 01.11.2008 року по 22.02.2015 року та з 13.05.2015 року по 11.04.2019 року у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення», та прийняти рішення у встановленому порядку, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого ним страхового стажу та отриманої заробітної плати, з якої сплачувалися cтpaxoвi внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера розраховується коефіцієнт страхового стажу (залежно від кiлькостi відпрацьованих мiсяцiв) та коефіцієнт заробітної плати, який обчислюється шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески, за відповідний період у розрiзi кожного місяця. Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 1058 за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини (розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом). З урахуванням вищезазначених вимог законодавства загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.11.2024 складає 2980,00 грн, у тому числі: 2590,28 грн - основний розмір пенсії (8052,59 грн х 0,32167); 41,86 грн - доплата за 2 роки понаднормативного стажу (2093,00 грн х 2 %); 347,86 грн - доплата до 2980,00 грн.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 згідно з паспортом серії НОМЕР_1 є громадянином України.
Позивач з 01.04.2019 року перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
06.11.2024 року позивач звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про зарахування до пенсійного стажу періодів роботи з 01.11.2008 року по 22.02.2015 року та з 13.05.2015 року по 11.04.2019 року в подвійному розмірі та провести перерахунок пенсії.
Листом від 13.11.2024 року № 61203-47505/Т-01/8-0400/24 відмовлено у зарахуванні стажу у подвійному розмірі, оскільки після набрання чинності Законом №1058, тобто з 1 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі, у подвійному розмірі обчислюються періоди роботи в зазначених відділеннях тільки для визначення права на пенсію. Таким чином, зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи з 01.11.2008 року по 22.02.2015 року та з 13.05.2015 року по 11.04.2019 року немає підстав.
Не погодившись з діями відповідача стосовно не зарахування період роботи позивача у реанімаційній бригаді у подвійному розмірі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
За правилами 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Так, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначені положення Закону №1788-XII кореспондуються із приписами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
Пунктом 20 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, також передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Згідно з записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 , остання працювала з 12.01.2009 року по 23.02.2015 року на посаді медсестри палатної інфекційного боксованого відділення у Спеціалізованій медсанчастині № 7 та з 13.05.2015 року по 03.03.2020 року на посаді сестри медичної стаціонару легеневого туберкульозу.
Крім того, позивачем надано довідки № 79 від 25.04.2016 та № 59 від 11.04.2019 року на підтвердження особливого характеру роботи у спірні періоди.
Слід також враховувати, що за визначенням, наведеним у статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 року №2801-XII, заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що роботи позивача у вказаний період який підтверджуються основними документами - записами у трудовій книжці, дають їй право на їх зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Тому, не зарахуванням цих робіт суперечить вимогам законодавства про пенсійне забезпечення.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 в адміністративній справі №160/33923/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 травня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 02 червня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова