Справа №567/199/25
Провадження №2/567/192/25
28.05.25 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом звернулась ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свій позов тим, що є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і як спадкоємець першої черги має право на спадкове майно, а саме право на земельну частку (пай) площею 2,80 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться на території Острозької об'єднаної територіальної громади Рівненської області, право на яку посвідчувалось сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РВ №0033252 і отримане спадкодавцем як такою, що була членом КСП «Колос», що в с.Кутянка Острозького району Рівненської області, а також має право на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 01.11.1993.
Зазначила, що приняла спадщину після смерті матері, оскільки проживала разом зі спадкодавцем на час її смерті в АДРЕСА_2 , але коли звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), належну матері, то у видачі такого свідоцтва їй було відмовлено у зв'язку з тим, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 був її син ОСОБА_5 , якому вже було видано свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 .
Вказуючи на те, що на даний час ОСОБА_5 помер і його спадкоємцем є його дочка ОСОБА_2 , яка успадкувала зазначену квартиру, зазначаючи, що вона та ОСОБА_5 мали право кожен на 1/2 частину спадкового майна ОСОБА_4 , вважає недоцільним оскарження свідоцтва про право на спадщину за законом, за яким право на квартиру АДРЕСА_1 отримав лише ОСОБА_5 , а вважає справедливим та розумним залишити право власності на квартиру за ОСОБА_2 , а право на земельну частку (пай) визнати за нею.
Окрім того, зазначала, що оскільки в її свідоцтві про народження у графі по батькові не зазначено імені її батька, що було однією з підстав відмови нотаріуса видати їй свідоцтво про право на спадщину після смерті матері, просила суд встановити факт родинних відносин, а саме, що вона є дочкою ОСОБА_4 .
Відповідачка позов визнала.
Ухвалою суду від 11.03.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, встановлено відповідачці строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачка правом подати відзив на позовну заяву не скористалась.
Під час підготовчого засідання ухвалою суду від 28.05.2025 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом в частині позовних вимог про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 28.05.2025, постановленою без оформлення окремого процесуального документу, поновлено позивачці строк для подання доказів - повторного свідоцтва про народження ОСОБА_6 , як такого, що було отримано позивачкою 03.05.2025 - після відкриття провадження у справі.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явились, представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, в письмовий заяві, поданій суду просить розглянути справу в її відсутності та зазначила, що оскільки вона стала власником частки спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , зокрема після смерті її батька ОСОБА_5 , а саме квартири АДРЕСА_1 , то не заперечує, щоб інша частина спадкового майна - земельна частка (пай) розміром 2,80 га в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, яка знаходиться на території Острозької територіальної громади Рівненського району Рівненської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0033988, виданого Острозькою районною державною адміністрацією Рівненської області 18.09.1996, перейшла у власність ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За правилами ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд з врахуванням того, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову та ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, в порядку ст.ст.200, 206 ЦПК України, виходячи з наступного.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
В судовому засіданні зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що в 1918 році в с.Болотківці Острозького району Ровенської області народилась ОСОБА_7
ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Болотківці Острозького району Рівненської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
З повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 03.05.2025, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 12.02.1971, встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю позивачки.
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 10.03.1951 встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Болотківці Острозького району Ровенської області та його матір'ю є ОСОБА_9 , яка відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища 14.12.1948 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище на ОСОБА_11 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Ялта АРК.
Відповідачка по справі є дочкою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 .
Відповідачкою не оспорюється те, що ОСОБА_4 є матір'ю позивачки та її батька ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1 та земельна частка (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства) «Колос» с.Кутянка Острозького району Рівненської області розміром 2,80 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0033988, виданого Острозькою РДА 18.09.1996, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №06862.
Згідно довідки №913/07.07-12 від 15.11.2021, виданої старостою сіл Кутянка, Батьківці, Болотківці, Данилівка, Ілляшівка виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області встановлено, що на момент смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала спільно однією сім'єю та вела спільне господарство в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з дочкою ОСОБА_1 та її сім'єю. Зазначене підтверджується і довідкою Кутянківської сільської ради Острозького району Рівненської області №857 від 09.09.2020 та довідкою №24/07.07-12 від 10.01.2025, виданою старостою сіл Кутянка, Батьківці, Болотківці, Данилівка, Ілляшівка виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області.
В судовому засіданні встановлено, що 24.09.2021 позивачка через свого представника подала приватному нотаріусу Рівненського районного нотаріального округу Бернацькій І.М. заяву на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства) «Колос» с.Кутянка Острозького району Рівненської області розміром 2,80 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0033988, виданого Острозькою РДА 18.09.1996, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №06862, що належала ОСОБА_4 , але приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Бернацькою І.М. у вчиненні зазначеної нотаріальної дії було відмовлено, оскільки у спадковій справі № 374/2009, щодо майна померлої ОСОБА_4 , яка була заведена Острозькою районною державною нотаріальною конторою Рівненської області 01.09.2009, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 значиться лише її син ОСОБА_5 , якому вже відбулася видача свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 . Іншою підставою для відмови у вчиненні такої нотаріальної дії було те, що заявницею не було подано свідоцтво про народження ОСОБА_1 .
В судовому засіданні встановлено, що спадкова справа №374/2009 щодо спадкування майна ОСОБА_4 була відкрита за заявою сина спадкодавця ОСОБА_5 , який заявив про прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та користування спадковим майном, згідно ст.549 ЦК УРСР, та отримав свідоцтво на право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 .
З постанови приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Бернацької І.М. від 24.09.2021 вбачається, що матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 не містять відомостей про наявність інших спадкоємців, окрім ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.1, 2 ст.524 ЦК УРСР (чинного на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 ), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до ст.527 ЦК УРСР, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Відповідно до ч.1, 2 ст.529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Таким чином, спадкоємцями за законом, після смерті ОСОБА_4 , були тільки її діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Відповідно до ст.549 ЦК УРСР, спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Положеннями п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 №18/5 (чинної на дату відкриття спадщини), свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 ЦК УРСР).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном, зокрема у неї знаходився сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ №0033988, виданий Острозькою районною державною адміністрацією 18.09.1996, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №06862, та ОСОБА_1 на день смерті спадкодавця та час відкриття спадщини була зареєстрована разом із спадкодавцем за однією адресою та проживала разом зі спадкодавцем, здійснила її поховання, що підтверджується відповідними довідками.
ОСОБА_5 прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та користування іншим спадковим майном - квартирою АДРЕСА_1 , що відповідало ст.549 ЦК УРСР.
Таким чином, на кожного спадкоємця припадає по 1/2 частці спадкового майна.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 не мав права на спадкування після смерті ОСОБА_4 всієї квартири АДРЕСА_1 , а мав лише право на спадкування половини зазначеної квартири, іншу ж її половину мала успадкувати позивачка. Це ж стосується належної для ОСОБА_4 земельної частки (паю).
Водночас, відповідно до ст.562 ЦК УРСР, поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину, а при недосягненні згоди поділ провадиться судовим порядком відповідно до часток належних кожному з спадкоємців за законом або за заповітом.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 одноособово, не повідомивши нотаріуса про наявність іншого спадкоємця, успадкував після смерті матері цілу квартиру АДРЕСА_1 , то при вирішенні справи суд виходить з того, що між ним та позивачкою не було згоди щодо поділу спадкового майна, а тому такий поділ може бути проведено в судовому порядку.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка не оспорює свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_5 державним нотаріусом Острозької державної нотаріальної контори Рівненської області Сержантом Б.М. 14.08.2012 на зазначену квартиру, хоча як спадкоємець за законом має право на частку зазначеної квартири.
До засад цивільного законодавства, серед іншого, належать справедливість, добросовісність та розумність, а також судовий захист цивільного права та інтересу (п.5, 6 ч.1 ст.3 ЦК України).
Зважаючи на позицію сторін у справі, які вважають, що в обопільних інтересах буде залишити квартиру у власності ОСОБА_2 , а земельну частку (пай) - у власності позивачки, суд вважає за можливе, на підставі ст.562 ЦК України, саме так провести розподіл спадкового майна.
При цьому, суд враховує і положення ч.1 ст.1280 ЦК України, відповідно до якого, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.
При цьому, суд виходить і з того, що відступ від принципу рівності часток спадкоємців можливий за домовленістю спадкоємців між собою (стаття 1267 ЦК України).
Оскільки, відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, то при вирішення справи суд враховує висновок Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 у справі №243/6275/16-ц, який зазначив, що спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її на праві спільної часткової власності (частина четверта статті 355 ЦК України), а тому при її поділі застосовуються правила передбачені в главі 26 ЦК України, які регулюють відносини спільної часткової власності, а якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за законом або за заповітом і вирішення судового спору щодо поділу спадкового майна не залежить від отримання свідоцтва про право на спадщину.
Керуючись ст.10, 12, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 2,80 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться на території Острозької об'єднаної територіальної громади Рівненської області, право ОСОБА_4 на яку посвідчувалось сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РВ №0033988, виданим Острозькою районною державною адміністрацією Рівненської області 18.09.1996.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ),
відповідач - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Повне рішення складено 03.06.2025.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.