справа № 563/893/25
03 червня 2025 року м. Корець
Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ч. 3 ст. 184 КУпАП,
22 травня 2025 року на адресу Корецького районного суду Рівненської області надійшов адміністративний протокол серії ВАД № 659952 від 22 березня 2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
В протоколі вказано, що 22 березня 2025 року о 07:40 год. за місцем свого проживання ОСОБА_1 , будучи опікуном неповнолітнього внука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо його життя та виховання, в результаті чого допустила вчинення онуком здійснення правопорушення передбаченого КУпАП, а саме дрібної крадіжки у сумі 2000 грн.
ОСОБА_1 суду 30 травня 2025 року пояснила, що є опікуном неповнолітнього ОСОБА_2 , оскільки його мати померла, а місцезнаходження батька невідоме і він не виявляє щодо сина жодного піклування. Живуть за її невелику пенсію. Вказала, що онук здійснив крадіжку грошей коли вона вийшла з будинку на вулицю. Вважає, що приводом до таких дій онука могло стати те, що напередодні вони з ним посперечалися з приводу купівлі музичної «колонки». Вважає конфлікт вичерпаним. Запевнила суд, що жодних умисних дій щодо ухилення від виховання онука не здійснювала, навпаки, в силу своїх можливостей намагається забезпечити його усім необхідним. Онук же, у силу свого підліткового віку та складних життєвих умов іноді здійснює необдумані вчинки та кроки. Зазначила, що у разі притягнення її до відповідальності сплатити штраф їй буде не під силу.
Заслухавши особу, яка притягується до відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП належить закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 184 КпАП України виходячи з такого.
Частиною третьою ст. 184 КУпАП визначено відповідальність батьків за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення складу правопорушення, зазначеного у ч. 3 ст. 184 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно було умисне ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, в чому полягало невиконання батьківських обов'язків та які наслідки мало.
Обов'язки батька та матері дитини щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання дитини передбачені як Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, яка була ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, так і Законом України «Про охорону дитинства» та нормами СК України, які серед іншого передбачають піклування, захист і безпеку дитини, право дитини на здоров'я та безпечне довкілля.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність людини, готувати її до самостійного життя тапраці.
Водночас, відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення інспектором поліції має бути розкрито таку ознаку об'єктивної сторони адміністративного правопорушення як «ухилення від виконання батьківських обов'язків».
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається з диспозиції ч. 3 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність за цією статтею передбачена за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Тобто, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що призвело до вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом.
Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших нормативних актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки осіб щодо виховання дітей. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАПі в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
Однак в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 22.03.2025 року не вказано, в чому конкретно полягає ухилення останньої від виконання нею обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її онука, в яких її неправомірних діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, та яке конкретне порушення вимог ст. 150 СК України та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» мало місце. Вказане прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.31 по справі «Ракевич проти росії» та п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Окрім цього, жодними доказами в розумінні ст. 251 КУпАП не підтверджено факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього онука.
Отже, ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених диспозицією ч.3 ст.184 КУпАП та передбачених законодавством обов'язків нічим не доведено. Доказів не виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього онука до матеріалів справи не долучено.
Зважаючи на вказане, суддя дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, вважаю доцільним закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 184, 247 КпАП України, суд
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Корецький районний суд Рівненської області.