Справа №551/373/25
"03" червня 2025 р. селище Шишаки
Шишацький районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді Рябченка В.В., за участю:секретаря судових засідань Кирди Н.М., з участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
16.04.2025 року, ОСОБА_1 звернувся в Шишацький районний суд Полтавської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови №41 від 31.03.2025 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закриття провадження у справі за відсутністю в його діях події і складу зазначеного правопорушення
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він особисто отримав повістку про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16.12.2024 року для проходження медичного переосвідчення, 16.12.2024 року через дружину, він надав підтвердження, що перебуває на стаціонарному лікуванні з 11.12.2024 року по 20.12.2024 року - виписку з медичної картки стаціонарного хворого № 2306 від 20.12.2024 року, але після лікування не з'явився, про причину неприбуття не повідомив, тобто не виконав вимоги частин 1 та 3 ст. 22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
31.03.2025 року, в 15 -00 годин, позивач з'явився до кабінету № 1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з письмовим клопотанням про закриття провадження по справі, в кабінеті була лише жінка, яка прийняла клопотання, повідомила йому, що начальника зараз немає, штрафу йому не буде і щоб він їхав додому та чекав на результат розгляду, а лише 15 квітня 2025 року йому була вручена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 у виді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.
Позивач вважає, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 приймаючи оскаржувану постанову, не мав у своєму розпорядженні жодних доказів щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, не вірно оцінив обстановку та прийняв незаконне рішення, тобто відповідачем були грубо порушені процесуальні норми щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушив строки притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 38 КУпАП, у зв'язку з цим позивач просив суд скасувати постанову від 31 березня 2025 року № 41, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень, а провадження по справі закрити на підставі п.1 та 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Ухвалою суду від 17.04.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні ( а.с. 15 ).
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його позовні вимоги, виходячи з обставин, що викладені у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 надав суду письмовий відзив на позов та матеріали справи №41 про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши наявні докази у їх сукупністю та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність..
Частиною 3 ст. 210 - 1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, зокрема порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають правила військового обліку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Загальні правила військового обліку встановлені ст. 33 Закону № 2232-XII, в якій закріплено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним у Законі України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
19 травня 2024 року набув чинності Закон України № 3696-IX «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 -1 КУпАП доповнено частиною 3, якою передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (розмір штрафу - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України»).
За приписами ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Разом з цим 04 травня 2024 року набув чинності Закон України № 3621 - ІХ, який скасував статус « обмежено придатний до військової служби », зокрема до 04 лютого 2025 року всі чоловіки, віком від 18 до 60 років, які раніше отримали цей статус, зобов'язані повторно пройти військово - лікарську комісію ( ВЛК ) відповідно до наказу Міноборони.
Зазначених вимог Закону позивач не виконав та не з'явився своєчасно для проходження медичного переосвідчення, оскільки був раніше визнаний тимчасово непридатним на три місяці.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
Судом встановлено, що позивачем порушено вимоги частин 1 та 3 ст. 22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правила військового обліку.
За вказані порушення гр. ОСОБА_1 правил військового обліку, 25 березня 2025 року, начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , майором ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а 31.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 винесено постанову за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп.
За наведених обставин оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає вимогам закону, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв на підставі закону та в межах наданих йому повноважень, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суд не вбачає.
Відповідно до вимог ч.7 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення, тому суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що тримісячний строк закінчився 27 березня 2025 року, оскільки правопорушення було виявлено 25.03.2025 року.
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,9, 241-246, 272, 289, 371 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий, суддя В. В. Рябченко