02 червня 2025 р. № 400/1023/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування для обчислення страхового стажу роботи ОСОБА_1 газозварювальником в "Спеціалізованому управлінні "Сантехмонтаж" та неврахування записів у трудовій книжці за період роботи з 02.01.1997 по 31.07.1998 при призначенні пенсії;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад, показників з шкідливими та важкими умовами праці згідно листа від 02.09.2024 № 13153-12048/К-02/8-1400/24 для обчислення страхового стажу роботи ОСОБА_1 газозварювальником;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до трудового та пільгового стажу період роботи на посаді газозварювальника в "Спеціалізованому управлінні "Сантехмонтаж" в період з 02.01.1997 по 31.07.1998 відповідно до Списку № 2 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням ПФУ у Дніпропетровській області прийнято рiшення про вiдмову йому в призначеннi пенсiї за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Крім того, Головне управління ПФУ в Миколаївській області листом від 02.09.2024 відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки стаж роботи із шкідливим і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, не підтверджено документально.
Ухвалою від 20.12.2024 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області надіслав відзив, заперечує проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що на час звернення за призначенням пенсії позивач досяг повних 61 рік. Відповідно до розрахунку страховий стаж роботи позивача складає 27 років 08 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком №2 - відсутній, що унеможливлює призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До страхового стажу не зараховано період з 02.01.1997 по 31.07.1998.Позивачем не було підтверджено стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (Список 2). Позивачем не надавалися: накази про затвердження результатів атестації робочого місця за умовами праці; уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій чи їх правонаступників, відповідно до Додатку 5 “Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затверджений постановою КМУ від 12.08.1993 № 637. Крім того, у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області надіслав відзив, заперечує проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що страховий стаж позивача складає 27 років 08 місяців 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Водночас Рішенням від 13.08.2024 № 142850006239 відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки з 02.01.1997 по 31.07.1998, оскільки відсутня назва підприємства куди прийнятий, та відсутній запис відповідальної особи при звільненні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
19.08.2024 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до територіальних органів Пенсійного фонду України.
Рішенням Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 13.08.2024 № 142850006239 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії. До страхового стажу не зараховано перiоди роботи з 02.01.1997 до 31.07.1998, оскільки відсутні назва підприємства, куди прийнятий та відсутній підпис відповідальної особи при звільненні.
Листом від 02.09.2024 Головне управління ПФУ в Миколаївській області роз'яснює, що стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (Список 2), не підтверджено. Позивачем не надавалися: накази про затвердження результатів атестації робочого місця за умовами праці; відомості, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах; уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій чи їх правонаступників.
Не погоджуючись з діями відповідачів, позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» далі - Закон № 1058) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із змінами, внесеними № 213-VIII від 02.03.2015 працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Водночас, рішенням Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.20 р. статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною). Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.20 р.
У спірних правовідносинах слід враховувати, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (стаття 152 Конституції України).
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.20 р. стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 р. за № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. за № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.20 р. встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 р. за № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. за №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме, зокрема:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, у статті 13 Закону № 1788-XII до внесення змін Законом № 213-VIII було встановлено такий стаж: не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
З урахуванням викладеного, зважаючи на правове врегулювання спірних правовідносин, яке визначено рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020, страхового стажу позивача достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідач зазначає, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 8 місяців 27 днів.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 02.01.1997 до 31.07.1998, оскільки відсутні назва підприємства, куди прийнятий та відсутній підпис відповідальної особи при звільненні, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 міститься запис, зокрема 13, 14) з 02.01.1997 до 31.07.1998 працював газозварювальником 5 розряду у Спеціалізованому управлінні "Сантехмонтаж".
Отже, записами у трудовій книжці позивача підтверджується спірний період його роботи.
Посилання відповідача на те, що спірний період роботи позивача не зарахований до страхового стажу, оскільки відсутні назва підприємства, куди прийнятий та відсутній підпис відповідальної особи при звільненні, суд не може брати до уваги при ухваленні рішення.
Вказаний висновок відповідача є безпідставним, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання та записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивачка у той чи інший період її роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи позивача, суд зазначає, що записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 підтверджується, що у період з 02.01.1997 до 31.07.1998 працював на посаді газозварника в СУ "Сантехмонтаж", у період з 01.08.1998 до 07.07.2000 на посаді газозварника у ПП "Якість", у період з 15.08.2000 до 29.12.2010 на посаді газозварника в СУ "Сантехмонтаж".
Відповідно до Списків № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМУ від 11 березня 1994 р. № 162 (Розділ XXXIII. Загальні професії) та постановою КМУ від 16 січня 2003 р. № 36 (XXXIII. Загальні професії) посада газозварника віднесена до списку осіб, що мають право на отримання пенсії на пільгових умовах.
Щодо посилання відповідача на те, що пільговий стаж роботи позивача не підтверджений, а саме не надані довідки, що підтверджують пільговий характер роботи, накази про проведення атестації, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації. наказів необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатись правом на перевірку таких документів не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на соціальний захист та пенсійне забезпечення.
Враховуючи викладене, період роботи позивача з 02.01.1997 по 31.07.1998 на посаді газозварника в СУ "Сантехмонтаж", з 01.08.1998 по 07.07.2000 на посаді газозварника у ПП "Якість", з 15.08.2000 по 29.12.2010 на посаді газозварника в СУ "Сантехмонтаж" відповідачем протиправно не було зараховано до його пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49094, код ЄДРПОУ 21910427) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.08.2024 № 142850006239 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період роботи у Спеціалізованому управлінні "Сантехмонтаж" з 02.01.1997 по 31.07.1998 і до пільгового стажу період його роботи з 02.01.1997 по 31.07.1998 на посаді газозварника в СУ "Сантехмонтаж", з 01.08.1998 по 07.07.2000 на посаді газозварника у ПП "Якість", з 15.08.2000 по 29.12.2010 на посаді газозварника в СУ "Сантехмонтаж" та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 06.08.2024, з урахуванням висновків суду.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 605,60 (шістсот п'ять грн шістдесят коп) гривень.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 605,60 (шістсот п'ять грн шістдесят коп) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 02.06.2025.
Суддя Н.О. Бульба