02 червня 2025 рокусправа № 380/5971/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову від 13.03.2025 ВП № 71699514 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Ухвалою від 31.03.2025 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 14.04.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.03.2025 головний державний виконавець Тарабан О.О. прийняла постанову ВП № 71699514 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення без поважних причин.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області стверджує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №380/1361/23 здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 88 % суми грошового забезпечення.
Зазначає, що з 01.07.2024 загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становив 20930,00 грн. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.04.2018 до 31.12.2019 становить 18 272,82 грн. Так, станом на сьогодні ОСОБА_1 виплачується пенсія з врахуванням 88 % суми грошового забезпечення.
Окрім цього, позивач наголошує, що виплата заборгованості у розмірі 18 272,82 грн наразі залежить від надходження коштів із державного бюджету. Таким чином, будь-які виплати здійснюються виключно в межах чинного законодавства та наявного фінансування.
З урахуванням викладеного, позивач вважає протиправною спірну постанову, оскільки така прийнята відповідачем без урахування всіх обставин та порушує норми чинного законодавства. Наголошує, що державний виконавець не врахував вказаних обставин та виніс постанову про накладення штрафу, не підтвердивши факту умисного невиконання судового рішення без поважних причин.
Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову від 13.03.2025 ВП № 71699514.
18.04.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, з огляду на таке.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №380/1361/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88 % суми його грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХВ57654 від 11.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
У позовній заяві боржником зазначається, що "станом на сьогодні ОСОБА_1 виплачується пенсія з врахуванням 88% суми грошового забезпечення", та пенсійним органом долучено перерахунок за пенсійною справою № ХВ57654 (без дати проведення перерахунку), де зазначається, що з 01.04.2018 ОСОБА_1 виплачується пенсія виходячи з 88 % суми грошового забезпечення.
Однак, відповідач стверджує, що з 01.07.2023 ОСОБА_1 виплачується пенсія у розмірі 70% суми грошового забезпечення, що не відповідає рішенню ЛОАС від 02.03.2023 у справі № 380/1361/23.
Так, відповідач повідомляє, що у листі від 14.01.2025 боржник зазначає, що Головним управлінням здійснений перерахунок пенсії стягувача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88 % суми грошового забезпечення, за період з 01.04.2018 до 31.12.2019 нарахована доплата, що становить 18 272,82 грн.
Втім, станом на 13.03.2025 у Відділі примусового виконання рішень відсутні відомості щодо виконання боржником рішення суду в повному обсязі, а також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання. Вказані обставини свідчать про настання відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону № 1404-VIII, за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Ураховуючи викладене, 13.03.2025 державний виконавець, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесла постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн. Одночасно, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Відтак, відповідач вважає, що постанова про накладення штрафу була винесена обґрунтовано та законно, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №380/1361/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 88% до 70% суми грошового забезпечення, при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 88 % суми його грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХВ57654 від 11.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум
18.04.2023 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №380/1361/23 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 88% суми його грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХВ57654 від 11.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
01.07.2023 Головне управління ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 . У графі "підстава перерахунку" вказано рішення суду від 02.03.2023 у справі № 380/1361/23 про перерахунок 88% з 01.04.2018 до 31.03.2019.
За наслідками здійсненого перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 02.03.2023 у справі № 380/1361/23, основний розмір пенсії розрахований, виходячи з 70% суми грошового забезпечення. Підсумок пенсії з надбавками складає 26 259,81 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 20 930,00 грн.
Згідно із розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії, здійсненого на підставі рішення суду від 02.03.2023 у справі № 380/1361/23, ОСОБА_1 за період з квітня 2018 по березень 2019 розрахована сума доплати до пенсії, зважаючи на 88% суми його грошового забезпечення. З квітня 2019 до червня 2023 року 88 % суми його грошового забезпечення пенсійний орган не врахував при здійсненні розрахунку. Доплата пенсії по рішенню суду становить 18 272,82 грн.
17.05.2023 державний виконавець Заєць О.А. виніс постанову ВП № 71699514 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 380/1361/23, виданого Львівським окружним адміністративним судом 18.04.2023.
17.05.2023 державний виконавець Заєць О.А. виніс постанову ВП №71699514 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 362,90 грн.
17.05.2023 державний виконавець Заєць О.А. виніс постанову ВП №71699514 про стягнення виконавчого збору у сумі 26 800,00 грн.
25.11.2024 головний державний виконавець Тарабан О.О. направила на адресу Головного управління ПФУ у Львівській області вимогу виконавця № 31341 щодо інформування про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду із наданням документального підтвердження його виконання.
14.01.2025 Головне управління ПФУ у Львівській області листом № 1300-5310-5/5888 повідомило відповідача про виконання судового рішення, зазначивши, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі № 380/1361/23 виконано. Здійснено з 01.04.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 88 % суми його грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.03.2018 № XВ57654, з урахуванням виплачених сум.
Також пенсійний орган повідомив, що з 01.07.2024 загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становить 20 930,00 грн. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.04.2018 до 31.12.2019 становить 18 272,82 грн. Виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Станом на сьогодні в Головному управлінні проведено виплату заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили до 19.11.2020. Таким чином, доплата пенсії по рішенню суду за період 01.04.2018 до 31.12.2019 становить 18272,82 грн, буде виплачена після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.
13.03.2025 головний державний виконавець Тарабан О.О. винесла постанову ВП №71699514 про накладення на Головне управління ПФУ у Львівській області штрафу у розмірі 5100,00 грн за не виконання без поважних причин виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду № 380/1361/23 виданого 18.04.2023.
Не погодившись із постановою від 13.03.2025 ВП № 71699514 про накладення штрафу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність оспорюваної постанови, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 1, п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
За правилами ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII).
За змістом ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також, обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Тобто, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Відповідач стверджує, що у позовній заяві боржник зазначає, що "станом на сьогодні ОСОБА_1 виплачується пенсія з врахуванням 88% суми грошового забезпечення", що підтверджено перерахунком за пенсійною справою № ХВ57654 (без дати проведення перерахунку), де зазначається, що з 01.04.2018 ОСОБА_1 виплачується пенсія виходячи з 88% грошового забезпечення.
Втім, з 01.07.2023 ОСОБА_1 виплачується пенсія в розмірі 70% суми грошового забезпечення, що не відповідає рішенню Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі № 380/1361/23.
На переконання відповідача, оскільки рішення суду не є виконанням у розуміння резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду 02.03.2023 у справі № 380/1361/23, позивач не виконав рішення суду у визначений строк, що і стало підставою для накладення штрафу.
Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує таке.
Як зазначено вище, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі № 380/1361/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 88% суми його грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХВ57654 від 11.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум
01.07.2023 Головне управління ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 . У графі "підстава перерахунку" вказано рішення суду від 02.03.2023 у справі № 380/1361/23 про перерахунок 88% з 01.04.2018 до 31.03.2019, що підтверджується долученим до відзиву протоколом від 01.07.2023 про перерахунок пенсії позивача.
За наслідками здійсненого перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 02.03.2023 у справі № 380/1361/23, основний розмір пенсії розрахований, виходячи з 70% грошового забезпечення. Підсумок пенсії з надбавками складає 26 259,81 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 20 930,00 грн.
Згідно із розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії, здійсненого на підставі рішення суду від 02.03.2023 у справі № 380/1361/23, ОСОБА_1 за період з квітня 2018 по березень 2019 року розрахована сума доплати до пенсії, зважаючи на 88% суми його грошового забезпечення. З квітня 2019 до червня 2023 року 88% суми його грошового забезпечення пенсійний орган не врахував при здійсненні розрахунку. Доплата пенсії по рішенню суду становить 18 272,82 грн.
Оцінюючи доводи сторін та надані докази, суд наголошує, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі № 380/1361/23 не містить обмеження часовими рамками, зокрема до 31.03.2019, 31.12.2019 чи будь-якого іншого періоду. Отже, таке рішення зобов'язує пенсійний орган здійснити перерахунок та подальшу виплату пенсії у встановленому розмірі (88 % суми грошового забезпечення), що повинно здійснюватися постійно, допоки не буде змінено чинне судове рішення або не настануть інші визначені законом підстави для зміни чи припинення виплат.
У свою чергу, посилання позивача на здійснення перерахунку пенсії лише за період з 01.04.2018 до 31.03.2019 не свідчить про належне виконання рішення суду, оскільки у тексті рішення обов'язок Пенсійного фонду здійснити виплату лише за зазначений період не обмежений часовими рамками.
Із матеріалів справи вбачається, що починаючи з 01.07.2023 позивач знову нараховує пенсію ОСОБА_1 у розмірі 70 % суми грошового забезпечення, що прямо суперечить змісту резолютивної частини рішення суду та свідчить про його невиконання у повному обсязі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження позивача про повне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №380/1361/23 є безпідставними, а постанова державного виконавця від 13.03.2025 ВП №71699514 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн винесена правомірно, з огляду на що підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене вище, суд відмовляє Головному управлінню ПФУ у Львівській області у задоволенні позову.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області у задоволенні позовних вимог до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна