03 червня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/15145/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
ОСОБА_1 (далі позивач) 13.09.2022 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі відповідач), відповідно до якого, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу від 16 травня 2019 року № Ф-19137-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 21030,90 грн.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що позивачу з відповіді на адвокатський запит стало відомо про наявність вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 16.05.2019 № Ф-19137-17 на суму від 21030,90 грн. Зазначену вимогу позивач раніше не отримував та про наявність боргу дізнався лише з відповіді на запит.
Одночасно із пред'явленим позовом, ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено таке.
18.02.2022 адвокатом Столяренко Т.П. було направлено запит до ГУ ДПС у м. Києві для з'ясування обставин відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 , в рамках якого був накладений арешт на розрахунковий рахунок позивача, та виявлення підстав виникнення боргу позивача.
16.05.2022, отримавши лист від 05.05.2022 № 22470/6/26-15-13-07-08 ГУ ДПС у м. Києві, позивачу стало відомо про складену вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 16.05.2019р. № Ф-19137-17 на суму від 21030,90 грн.
Відповідач додав у відповіді на адвокатський запит доказ вручення вимоги від 04.2019 р., а не 05.2019 р. Вимогу від 16.05.2019р. № Ф-19137-17 позивач раніше не отримував. Про наявність боргу зі сплати ЄСВ позивач дізнався лише із відповіді на запит, після отримання вищевказаного листа відповідача.
Представник ГУ ДПС у місті Києві позов ОСОБА_1 не визнав, про що надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого, серед іншого, зазначив, що 16 травня 2019 року позивачу відправлено повідомлення щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-19137-17.
31.05.19 AT “Укрпошта» надало відповідачу рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення про сплату боргу (недоїмки) № Ф-19137-17 з відміткою «вручено особисто». Згідно з даними інформаційно-комунікаційних системи контролюючого органу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Дарницьким відділом ДВС у м. Київ винесено постанову від 11.02.2022 про відкриття виконавчого провадження № 68501796 відносно стягнення ЄСВ (недоїмки) у розмірі 21 030,90 грн. з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у м. Київ.
Позивач був повідомлений Дарницьким відділом ДВС у м. Київ про відкриття виконавчого провадження № 68501796 і мав право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження у тому числі з вимогою від 16 травня 2019 № Ф-19137-17 (повторно).
Виходячи з викладеного, відповідач вважає, що позивач був належним чином повідомлений та ознайомлений з вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-19137-17 від 16 травня 2019 року та мав право на ознайомлення з матеріалами справи виконавчого провадження № 68501796 та зазначеною вище вимогою (повторно).
З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом щодо оскарження вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/15145/22, розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, залишити відкритим.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАСУ).
Згідно абзаців 4-6 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
На підставі аналізу наведених норм закондавства, суд зауважує, що платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги по ЄСВ у межах строку, встановленого КАС України, а не Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування».
Аналогічний висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску наведено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19 та від 05.03.2021 у справі № 640/9172/20.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.
При визначенні місця рішень Європейського суду з прав людини в системі джерел вбачається доцільним підтримати загальновизнаний підхід стосовно того, що за своєю правовою природою рішення Європейського суду з прав людини є актами тлумачення Конвенції, а отже, як і прямі норми Конвенції та протоколів до неї, мають переважне застосування, порівняно із нормами національного законодавства, відповідно до положень частини другої статті 3 КАС України.
У рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Отже, як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Питання правової визначеності й передбачуваності є невід'ємною складовою верховенства права. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадяни виправдано очікують, що вони можуть покладатися на попередні судові рішення в подібних справах, і таким чином можуть передбачати юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності.
Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
На підтвердження надіслання та вручення позивачу оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-19137-17, ГУ ДПС в м.Києві надано до матераілів справи, а також позивачу у відповідь на адвокатський запит, рекомендоване повідомлення про вручення особисто ОСОБА_1 «вимога ЄСВ № від 04.2019».
При цьому, ухвалою суду від 10.04.2025 про прийняття до провадження адміністративної справи, суд зобов'язав відповідача надати докази вручення позивачу саме оскаржуваної вимоги № Ф-19137-17 від 16 травня 2019 року, з огляду на те, що матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення «Вимога ЄСВ № вимога від 04.2019». Також судом витребувано від Дарницького відділу ДВС у м. Київ докази, що підтверджуть відправлення та вручення ОСОБА_1 копії постанови від 11.02.2022 про відкриття виконавчого провадження № 68501796 відносно стягнення ЄСВ (недоїмку) у розмірі 21 030,90 грн з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у м. Київ.
На час розгляду справи, відповідаем та Дарницьким відділом ДВС у м.Київ витребувані докази суду ненадано.
В свою чергу позивачем на підтвердження отримання оскаржуваної вимоги надано лист відповідача від 05.05.2022 № 22470/6/26-15-13-07-08 на адвокатський запит, яким ОСОБА_1 надіслано копію корінця вимоги від 16.05.2019 № Ф-1913-17.
З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження своєчасного надіслання та вручення вручення позивачу оскаржуваної вимоги від 16.05.2019 № Ф-19137-17, з метою додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує позивачу право на справедливий суд шляхом визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 161, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, задовольнити.
Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, та поновити ОСОБА_1 цей строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяК.Є. Петросян