02 червня 2025 року м.Кропивницький Справа № 640/8855/19
провадження № 2-іс/340/144/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга-Авто" (04119, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 89-А, код ЄДРПОУ 30679128) до Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
22.05.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне підприємство "Радуга Авто" з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №00002351402 від 26.02.2019, №00002361402 від 26.02.2019, №00002371402 від 26.02.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2019 №640/8855/19 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідка та про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні за участю представника відповідача.
На виконання положень Закону №2825-IX від 13.12.2022 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду м. Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку №399, справу №640/8855/19 передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
14.03.2025 справа надійшла до Кіровоградського окружного адміністративного суду та ухвалою суду від 20.03.2025 справу прийнято до провадження. Розгляд справи здійснюється суддею Пасічником Ю.П. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 здійснено заміну відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем грубо порушені норми ПК України під час призначення та проведення перевірки, оскільки позивачем були виконані усі вимоги ПК України щодо надання відповіді на запит контролюючого органу, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
14.04.2024 відповідачем надано клопотання в якому відповідач просить прийняти рішення по справі та врахувати усі попередньо подані процесуальні документи, які наявні в матеріалах справи та відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2019 відповідачем видано наказ №549 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Радуга Авто" (код 30679128)" (а.с.50). Як на підставу проведення перевірки зазначено п.п. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 ПКУ.
На підставі вказаного наказу та повідомлення від 17.01.2019 №7810/10/26-15-14-02-15 (а.с.49).
Посадовою особою відповідача в період з 21.01.2019 по 23.01.2019 проведено перевірку позивача результати якої оформлено актом від 30.01.2019 №61/26-15-14-02-05/30679128 (а.с.52-68).
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення №00002351402 від 26.02.2019, №00002361402 від 26.02.2019, №00002371402 від 26.02.2019 (а.с.77-81).
Позивачем вживались заходи щодо адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень №00002351402 від 26.02.2019, №00002361402 від 26.02.2019, №00002371402 від 26.02.2019, які за наслідками розгляду скарги залишено без змін (а.с.83-90).
Проведенню перевірки, складанню акту та прийняттю податкових повідомлень-рішень №00002351402 від 26.02.2019, №00002361402 від 26.02.2019, №00002371402 від 26.02.2019 передували наступні події.
21.11.2018 на адресу позивача був направлений запит про надання інформації та їх документального підтвердження щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Аркас Трейд" та ТОВ "Олтон Буд" (а.с.26-29).
07.12.2018 позивач надав відповідачеві письмові пояснення та копії документів щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Аркас Трейд" та ТОВ "Олтон Буд" (а.с.30-48).
Факт отримання пояснень та документів підтверджується змістом наказу відповідача від 17.01.2019 №549 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Радуга Авто" (код 30679128)" (а.с.50).
Незважаючи на отримання пояснень та копії документів, відповідачем прийнято рішення про проведення перевірки на підставі п.п. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 ПКУ.
Вирішуючи спір, суд зауважує, що за змістом норм п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Зокрема, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
За змістом п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Аналізуючи зміст норм п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, суд дійшов висновку, що Кодексом визначені певні обставини (юридичні факти), з настанням яких законодавець пов'язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки. А саме такою обставиною є ненадання або надання не у повному обсязі платником пояснень та документальних підтверджень протягом п'ятнадцяти календарних днів на письмовий запит податкового органу.
Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст. 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок N 1245). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.
Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
За змістом п. 10 Порядку N 1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
При цьому, у разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
У постанові від 21.02.2020 у справі N 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Таким чином, у будь-якому випадку, першочерговим критерієм, за яким оцінюються акти контролюючого органу, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
Такий самий висновок відтворено і в Постанові Верховного Суду від 22.11.2022 р. у справі N 640/5640/19.
Суд підкреслює, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, у будь-якому випадку, першочерговим критерієм, за яким оцінюються акти контролюючого органу, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
Тобто, обставини щодо дотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки підлягають першочерговому дослідженню та встановленню.
Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягають скасуванню.
Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
При цьому суд враховує, що відповідач заперечуючи проти задоволення позову, жодним чином не спростовує доводи позивача щодо порушень допущених при призначенні перевірки.
Тобто, у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення.
У такому випадку висновки акту перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом.
Податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.
Такі висновки обґрунтовані сталою та послідовною практикою Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі N 820/609/18, від 29.10.2020 у справі N 520/11034/18, від 24.12.2020 у справі N 320/6463/18, від 09.02.2021 у справі N 804/3329/15, від 21.01.2021 у справі N 821/845/18, від 17.01.2022 у справі N 826/2583/18, від 04.05.2022 у справі N 1.380.2019.002258, від 18.05.2022 у справі N 240/3290/21.
Також, суд зазначає, що відповідно до доктрини з умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованої Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах "Балицький проти України", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" Європейський суд з прав людини застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.
Таким чином, за умови визнання судом незаконності дій при призначенні перевірки, оскаржувані в цій справі податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками такої перевірки не можна вважати законним та обґрунтованим.
З врахуванням викладеного позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №00002351402 від 26.02.2019, №00002361402 від 26.02.2019, №00002371402 від 26.02.2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. (а.с.5).
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00002351402 від 26.02.2019, №00002361402 від 26.02.2019, №00002371402 від 26.02.2019.
Стягнути на користь ПП "Радуга Авто" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК