ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" червня 2025 р. справа № 300/9729/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Виклад позицій сторін. Процесуальні дії та рішення суду.
Окуневич Михайло Валентинович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправною відмову відповідача від 23.10.2024 про перерахунок пенсії позивачу, зарахувавши період з 01.01.2004 по 31.07.2014 до стажу роботи в подвійному розмірі; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії та дорахувати ОСОБА_1 стаж роботи з 01.01.2004 по 31.07.2014 до стажу роботи в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та перерахувати розмір пенсії з 30.09.2024.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 30.09.2024 про перерахунок пенсії, зарахувавши період її роботи з 01.01.2004 по 31.07.2014 до стажу роботи у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення». Листом від 23.10.2024 відповідач відмовив позивачу в зарахуванні періоду роботи з 01.01.2004 по 31.07.2014 до стажу роботи в подвійному розмірі. Представник позивача вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки Законом України “Про пенсійне забезпечення» не передбачено обмежень щодо застосування статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2. Також статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує статтю 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію. Так, статтею 16 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Отже, позивач має право на зарахування період його роботи з 01.01.2004 по 31.07.2014 в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою від 31.12.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
16.01.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській області № 0900-0802-8/1854 від 10.01.2025 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 призначена позивачу відповідно до пункту 2 частини першої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення». Представник відповідача зазначив, що періоди трудової діяльності до 01.01.2004 (дата набрання чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, на думку представника відповідача, під час призначення пенсії та при проведених перерахунках пенсії за віком правомірно враховано з 01.01.2004 стаж роботи в психіатричних закладах охорони здоров'я по 31.07.2014 в одинарному розмірі. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 21-22).
До відзиву № 0900-0802-8/1854 від 10.01.2025 на позовну заяву ГУ ПФ України в Івано-Франківській області долучило копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 24-103).
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Івано-Франківській області. Позивачу з 01.07.2014 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Страховий стаж становить 54 роки 07 місяців 26 дні, з яких робота за Списком № 2 в закладах охорони здоров'я: 50 років 6 місяців 16 днів.
Згідно розрахунку стажу періоди роботи позивача з 02.06.1986 по 21.08.1992, з 23.06.1993 по 31.12.2003 зараховано у подвійному розмірі (а.с. 5).
30.09.2024 позивач звернулася до ГУ ПФ України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 31.07.2014 в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (а.с. 13).
За результатом розгляду заяви позивача від 30.09.2024 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області листом № 8740-7385/Г-02/8-0900/24 від 23.10.2024 відмовило позивачу в зарахуванні періоду роботи з 01.01.2004 по 31.07.2014 до стажу роботи в подвійному розмірі, оскільки періоди трудової діяльності до 01.01.2004 (дата набрання чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (а.с. 11).
Вважаючи протиправною відмову ГУ ПФ України в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку пенсії позивачу із зарахуванням до стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.07.2014 в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення», представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд зобов'язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії та дорахувати ОСОБА_1 стаж роботи з 01.01.2004 по 31.07.2014 до стажу роботи в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та перерахувати розмір пенсії з 30.09.2024.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами:
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян, є Закон № 1058.
Відповідно до статті 24 Закону України № 1058, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058 набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788).
Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач: з 06.02.1986 прийнята на посаду шеф-повара в Амвросіївський психоневрологічний інтернат; з 30.05.1986 переведена на посаду санітарки-роздатчиці; з 01.11.1987 переведена на посаду санітарки; з 01.12.1987 переведена на посаду санітарки-палатної; з 18.08.2004 звільнена з Амвросіївського психоневрологічного інтернату; з 18.10.2004 по 12.11.2004 працювала на посаді прибиральниці в ТОВ «АТБ-маркет № 3»; з 10.01.2005 по 14.02.2005 працювала в Макіївській міській лікарні на посаді молодшої медсестри прибиральниці палатної в урологічному відділенні; з 15.02.2005 прийнята на посаду молодшої медичної сестри палатної в Макіївський психоневрологічний інтернат; з 20.03.2006 посада молодшої медичної сестри палатної перейменована на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими; з 02.01.2009 переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки-палатної); з 28.07.2014 звільнена за власним бажанням (а.с. 33-39).
Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону № 1788.
Так, згідно з статтею 60 Закону № 1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Водночас статтею 1 Закону України “Про психіатричну допомогу» визначено, що психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.
Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах.
Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності Амвросіївського психоневрологічного інтернату належить 87.20 Надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб з розумовими вадами та хворих на наркоманію. До видів діяльності Макіївського психоневрологічного інтернату належить: 86.21 Загальна медична практика (основний); 86.22 Спеціалізована медична практика; 86.23 Стоматологічна практика; 87.20 Надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб з розумовими вадами та хворих на наркоманію; 87.30 Надання послуг щодо догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів.
Отже, Амвросіївський психоневрологічний інтернат та Макіївський психоневрологічний інтернат, як лікарняні заклади призначені для надання психіатричної допомоги, в розумінні статті 60 Закону № 1788 є закладами з надання психіатричної допомоги.
Також суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт роботи позивача в психіатричних закладах охорони здоров'я в спірні періоди: з 01.01.2004 по 18.08.2004 в Амвросіївському психоневрологічному інтернаті; з 15.02.2005 по 28.07.2014 в Макіївському психоневрологічному інтернаті.
Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у психіатричному закладі після 01.01.2004, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), продовжують діяти і підлягають застосуванню після 01.01.2004.
За правилами статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи в закладі з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Суд звертає увагу, що в кратному розмірі позивачу зараховано стаж після 01.04.2004, а саме: з 01.01.2004 по 18.08.2004 та з 15.02.2005 по 28.07.2014 для визначення права на призначення пенсії (стаж, що дає право на зниження пенсійного віку). Водночас, вказані періоди враховані до страхового стажу в одинарному розмірі, що підтверджується розрахунком стажу (а.с. 5).
Отже, відмова відповідача зарахувати до стажу позивача у подвійному розмірі періоди роботи в психіатричному закладі охорони здоров'я після 01.01.2004 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправною.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 22.12.2021 в справі № 688/2916/17, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 08.06.2022 в справі № 510/1593/16-а, від 27.04.2023 в справі № 160/14078/22 в справі №160/14078/22 від 27.04.2023, в справі № 214/3705/17 від 20.04.2022, в справі № 689/1593/16-а від 08.06.2022, в справі № 689/872/17 від 04.12.2019.
З огляду на зміст позовних вимог, представник позивача просить суд зобов'язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» весь період з 01.01.2004 по 31.07.2014 суцільним способом, однак згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 не весь вказаний період працювала в психіатричних закладах охорони здоров'я.
Так, в період з 18.10.2004 по 12.11.2004 позивач працювала на посаді прибиральниці в ТОВ «АТБ-маркет № 3», а з 10.01.2005 по 14.02.2005 працювала в Макіївській міській лікарні на посаді молодшої медсестри прибиральниці палатної в урологічному відділенні. Такі періоди роботи, а також період з 19.08.2004 по 18.10.2004 коли позивач взагалі не працювала, не підлягають зарахуванню в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Щодо ефективного способу захисту порушеного права, та періоду, що підлягає захисту:
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом враховано, що позивач, на дату звернення з заявою від 30.09.2024 про перерахунок пенсії, припинила працювати на посаді, робота на якій дає право на зарахуванню такого страхового стажу в подвійному розмірі.
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, вказують на протиправність відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за заявою від 30.09.2024 з зарахуванням до страхового стажу періодів її роботи з 01.01.2004 по 18.08.2004 та з 15.02.2005 по 28.07.2014 в подвійному розмірі згідно з статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов'язання ГУ ПФ України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.09.2024 та прийняти рішення про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , із зарахуванням до страхового стажу періодів її роботи з 01.01.2004 по 18.08.2004 та з 15.02.2005 по 28.07.2014 в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 29.12.2024 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн. (а.с. 12).
З огляду на часткове задоволення позову, ОСОБА_1 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,48 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 26, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу періоди її роботи з 01.01.2004 по 18.08.2004 та з 15.02.2005 по 28.07.2014 в подвійному розмірі згідно з статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 30.09.2024 та прийняти рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 18.08.2004 та з 15.02.2005 по 28.07.2014 в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.