ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" червня 2025 р. справа № 300/9143/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення від 13.06.2024 та зобов'язання до вчинення дій, -
Виклад позицій стонін. Процескальні дії суду:
Шевченко Наталія Павлівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №092850022551 від 13.06.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до пункту “а» ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення» з 06.12.2023 - з дня звернення за призначенням пенсії, з урахуванням до стажу роботи за Списком №1 періоду з 01.04.1999 по 01.11.1999.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 06.12.2023 звернувся через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Однак за результатом розгляду заяви ГУ ПФ України в Житомирській області було ухвалено рішення про відмову у призначенні пенсії від 11.12.2023 № 092850022551. Позивач в межах трьохмісячного строку знову звернувся із заявою від 01.02.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, за результатом розгляду якої ГУ ПФ України в Миколаївській області було ухвалено рішення від 09.02.2024 № 092850022551 про відмову у призначенні пенсії. Після ухвалення рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи від 23.04.2024 №2, Головним управлінням ПФ України в Івано-Франківській області було ще раз переглянуто документи ОСОБА_1 та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 13.06.2024 № 092850022551. Представник позивача вважає протиправним рішення відповідача від 13.06.2024 № 092850022551, оскільки на дату звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, стаж роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 становив понад 5 років, а страховий стаж - понад 22 роки 17 днів (з урахуванням кратного стажу за Списком №1), а тому позивач мав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 з 06.12.2023. Період роботи позивача з 01.04.1999 по 01.11.1999 підтверджується уточнюючою довідкою № 1 від 25.01.2024,архівними довідками від 21.11.2023 № К-337/02-31, від 27.12.2023 № К-78/01-25, особовою карткою, таб. №00051, архівним витягом з особистої карточки про призначення, переміщення та наявність відпусток у ОСОБА_1 за період з 01.04.1999 по 01.11.1999, записи в трудовій книжці, актом №0700-1001-1/916 від 21.02.2024 про результати перевірки архівного відділу Берегівської РДА, уточнюючою довідкою №2 від 06.05.2024. Щодо своєчасності проведення атестації робочих місць, то, на думку представника позивача, відповідальність має нести керівник підприємства. При цьому, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. За вказаних обставин, представника позивача вважає, що в ОСОБА_1 є всі законні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1.
Ухвалою від 09.12.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.12.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 16.12.2024 № 0900-0903-8/64988 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що згідно рішення від 13.06.2024 № 092850022551 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, оскільки старховий стаж з урахуванням кратності становить 21 рік 17 днів, стаж роботи за Списком № 1 становить 4 роки 6 місяців 2 дні, до такого стажу не зараховано період роботи з 01.04.1999 по 01.11.1999 на посаді підземного прохідника, згідно довідки № 2 від 06.05.2024, виданої ліквідатором ТОВ “Закарпатполіметали», оскільки відсутня інформація про черговість проведення атестації робочих місць, згідно наказу від 23.08.1999. Окрім цього, актом зустрічної перевірки № 0700-1001-1/796 від 21.02.2024 встановлено, що починаючи з травня 1999 року, відпрацьовані людино-години нульові, нарахування заробітної плати ОСОБА_1 не проводилось, відповідно, він не був зайнятий на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці протягом повного робочого дня. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову (а.с. 117-122).
До відзиву ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 16.12.2024 № 0900-0903-8/64988 на позовну заяву відповідач долучив копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 125-225).
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 06.12.2023 через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України - ГУ ПФ України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (а.с. 127-130). До заяви долучено копії: паспорта громадянина України; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; військового квитка; диплома про освіту; трудової книжки; довідки про заробітну плату від 07.11.2023 № 289; довідок про прийнтят на роботу від 07.11.2023 за № 287 та № 288; архівних довідок від 13.11.2023 за № 01.7-01/1274, № 01.7-01/1272, № 01.7-01/1273, № 01.7-01/1275; наказів від 17.08.1994 № 57, від 23.08.1999 № 37, від 31.08.1999 № 40.
Також 06.12.2023 позивач подала до ГУ ПФ України в Івано-Франківській області заяву про підтвердження стажу роботи у ДП «Калуське державне підприємство «Шляхтобуд».
За результатом розгляду заяви від 06.12.2023 ГУ ПФ України в Житомирській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 11.12.2023 № 092850022551 з підстав відсутності пільгового стажу за Списком №1. Так, за доданими документами до страхового стажу не зараховані період роботи в колгоспі “Вільне життя» з 18.07.1991 по 24.06.1992, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 26.11.1987, оскільки інформацію про встановлений і відпрацьований мінімум трудової участі не завірено належним чином (відсутні підстави внесення записів), а довідка відсутня. Рекомендовано для зарахування до страхового стажу вищевказаних періодів трудової діяльності надати уточнюючі довідки, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу дляпризначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637; до пільгового стажу не зараховано періоди роботи, згідно довідок: № 01.7-01/1274, 01.7-01/1275, видану Архівним відділом Калуської міської ради та №К337/02-31 від 21.11.2023, видану Берегівською районною військовою адміністрацією, оскільки заявником не підтверджено документально період на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, а також не надано уточнюючі довідки згідно додатку № 5, визначеного Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637. Однак, у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, проводиться відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 123/13105 Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яка створена при Головних управліннях Пенсійного фонду України» (а.с. 131-132).
Отримавши із архівного відділу Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області довідку від 13.12.2023 №03-01/2/1811 щодо кількості відпрацьованих людиноднів у колгоспі «Вільне життя» ОСОБА_1 , 01.02.2024 до спливу 3-місячного строку із дати подання заяви про призначення пенсії від 06.12.2023, в рамках можливості «допризначення» пенсії, повторно звернувся із заявою про призначення пенсії, до якої додав витребувану довідку (а.с. 134-137).
За результатом розгляду заяви від 01.02.2024 ГУ ПФ України в Миколаївській області прийняло рішення від 09.02.2024 № 092850022551 про відмову у призначенні пенсії. Так, до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.04.1999 по 01.11.1999, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25.01.2024 № 1, оскільки довідка видана ліквідатором підприємства. Після акту перевірки вищезазначеної довідки можливо буде розглянути питання щодо зарахування до пільгового стажу. Крім того, у витязі з наказу про результати атестації робочих місяць за умовами праці від 23.08.1999 № 40 відсутня інформація, що атестація проведена вперше (а.с. 140-142).
За результатом розгляду заяви від 06.12.2023 про підтвердження стажу роботи Комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було ухвалено рішення від 23.04.2024 № 2 про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до Списку № 1, розділу І, підрозділу 1 “а», позиції 1010100а, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України No 162 від 11.03.1994, з 03.07.1992 по 28.02.1994, з 01.05.1994 по 10.07.1994, з 01.08.1994 по 27.11.1994, з 03.12.1994 по 31.01.1996, з 01.06.1996 по 31.08.1996, з 01.11.1996 по 31.01.1997, з 01.08.1998 по 31.03.1999 - підземним гірником, прохідником, що дає право на призначення пільгової пенсії (а.с. 143-146).
За результатом виконання рішення Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.04.2024 № 2 про підтвердження стажу роботи, 13.06.2024 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області прийняло рішення № 092850022551 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Так, згідно вказаного рішення про відмову від 13.06.2024 за результатами повторного розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 зараховано періоди роботи з 03.07.1992 по 28.02.1994, з 01.05.1994 по 10.07.1994, з 01.08.1994 по 27.11.1994, з 03.12.1994 по 31.01.1996, з 01.06.1996 по 31.08.1996, з 01.11.1996 по 31.01.1997 та з 01.08.1998 по 31.03.1999, згідно рішення Комісії № 2 від 23.04.2024, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. До стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці не зараховано період роботи з 01.04.1999 по 01.11.1999 на посаді підземного прохідника, згідно довідки № 2 від 06.05.2024, виданої ліквідатором ТОВ “Закарпатполіметали», оскільки відсутня інформація про черговість проведення атестації робочих місць, згідно наказу від 23.08.1999. Актом зустрічної перевірки № 0700-1001-1/796 від 21.02.2024 встановлено, що починаючи з травня 1999 року, відпрацьовані людино-години нульові, нарахування заробітної плати ОСОБА_1 не проводилось, відповідно, він не був зайнятий на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці протягом повного робочого дня; до страхового стажу, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.11.1987, з урахуванням долучених довідок про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в господарствах за періоди роботи в колгоспах, зараховано всі періоди роботи (а.с. 147-149).
Вважаючи протиправними рішення від 13.06.2024№ 092850022551 про відмову у призначенні пенсії позивачу, прийнятого ГУ ПФ України в Івано-Франківській області представник позивача звернулася з цим позовом до суду, в якому просить скасувати таке рішення та зобов'язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до пункту “а» ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення» з 06.12.2023 - з дня звернення за призначенням пенсії, з урахуванням до стажу роботи за Списком №1 періоду з 01.04.1999 по 01.11.1999
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами та нормами права.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені статтею 114 Закону № 1058-IV.
Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Водночас, статтю 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020. Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020.
Так, відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б“-«г“ статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б“-«г“ статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б“-«г“ статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
“На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам».
При цьому, Конституційний Суд в пункті 4.1 Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020 зазначив, що статтею 13 Закону № 1788 до внесення змін Законом № 213 було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
Отже, у статті 13 Закону № 1788 до внесення змін Законом № 213 було встановлено такий пенсійний вік: у пункті «а“ для чоловіків - 50 років, для жінок - 45 років; у пунктах «б“-«з“ для чоловіків - 55 років, для жінок - 50 років.
У Законі № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, збережено вказану пропорцію щодо зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку без урахування різниці між пенсійним віком для чоловіків і жінок. У частині першій статті 13 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, встановлено однаковий пенсійний вік для чоловіків та жінок, а саме: у пункті «а“ - 50 років (на 10 років менше, ніж загальний пенсійний вік), у пунктах «б“-«з“ - 55 років (на 5 років менше, ніж загальний пенсійний вік).
Таким чином, статтею 13 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, передбачено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених у цих нормах.
Відповідно до пункту 4.4 Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 перевіряючи статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б“-«г“ статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, на відповідність Конституції України, Конституційний Суд України виходив з такого.
Вказаними положеннями Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років.
Згідно зі статтею 13, частиною другою статті 14, пунктами «б“-«г“ статті 54 Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213 у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у цих нормах, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію. Однак оспорюваними положеннями Закону № 213 змінено нормативне регулювання призначення пенсій таким особам.
Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов'язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Таким чином, стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б“-«г“ статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що у справах “Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010) та “Серков проти України» (заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі “якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу “якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
За вказаних обставин, така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права, усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Отже, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому досяг віку 55-ти років ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Страховий стаж позивача визнаний відповідачем з урахуванням кратності становить 21 рік 17 днів, при необхідних 20 років. Водночас, стаж роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 за розрахунком пенсійного органу становить 4 роки 6 місяців 2 дні.
Представник позивача вважає, що ОСОБА_1 безпідставно не зараховано до стажу роботи за Списком № 1 період роботи з 01.04.1999 по 01.11.1999 на посаді підземного прохідника. Так, за умови зарахування такого періоду, стаж роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 становитиме 5 років 1 місяць 2 дні, що буде не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та даватиме право позивачу на зниження пенсійного віку на 5 років з розрахунку 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Щодо незарахування до стажу роботи за Списком № 1 періоду роботи позивача з 01.04.1999 по 01.11.1999, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3 Порядку основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка. Лише при наявності неправильності чи неточності записів у трудовій книжці, для підтвердження стажу приймаються до уваги інші документи, які визначені вищевказаним Порядком № 637, зокрема: дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; довідки; виписки із наказів; особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати; посвідчення; характеристики; письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про період роботи.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.05.2018 у справі № 559/484/17 та від 07.11.2019 у справі № 686/19477/16.
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 № 1320665 від 26.11.1987, копія якої наявна в матеріалах справи, позивач: з 01.04.1999 позивач прийнятий по переводу прохідником 4 розряду з повним робочим днем під землею в Дочірнє підприємство «Мужіївський золотополіметалевий рудник»; з 01.11.1999 позивач звільнений за влсаним бажанням (а.с. 171-172).
Судом встановлено, що 13.06.2024 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області прийняло рішення № 092850022551 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Так, згідно вказаного рішення про відмову від 13.06.2024 за результатами повторного розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 зараховано періоди роботи з 03.07.1992 по 28.02.1994, з 01.05.1994 по 10.07.1994, з 01.08.1994 по 27.11.1994, з 03.12.1994 по 31.01.1996, з 01.06.1996 по 31.08.1996, з 01.11.1996 по 31.01.1997 та з 01.08.1998 по 31.03.1999, згідно рішення Комісії № 2 від 23.04.2024, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. До стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці не зараховано період роботи з 01.04.1999 по 01.11.1999 на посаді підземного прохідника, згідно довідки № 2 від 06.05.2024, виданої ліквідатором ТОВ “Закарпатполіметали», оскільки відсутня інформація про черговість проведення атестації робочих місць, згідно наказу від 23.08.1999. Актом зустрічної перевірки № 0700-1001-1/796 від 21.02.2024 встановлено, що починаючи з травня 1999 року, відпрацьовані людино-години нульові, нарахування заробітної плати ОСОБА_1 не проводилось, відповідно, він не був зайнятий на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці протягом повного робочого дня (а.с. 147-149).
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (надалі - Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Суд зазначає, що професія прохідник віднесена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 № 162 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (розділ I «Гірничі роботи», підрозділ 1010300а-17491).
21.02.2024 головним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи відділу №1 управління контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФ України в Закарпатській області - Ілик Світланою складено акт №0700-1001-1/916 перевірки документів про стаж роботи, які дають право на пенсію на пільгових умовах по Списку №1 гр. ОСОБА_1 , а саме: архівної довідки № К-78/01-25 від 27.12.2023, пільгової довідки № 1 від 25.01.2024.
Даний акт складено з відома начальника архівного відділу Берегівської РДА - Берегівської РВА - Мельник Марії, та з відома арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ «Закарпатполіметали» - Вербицького Олексія. Актом підтверджено, що дані, які відображені в архівній довідці № К-78/01-25 від 27.12.2023 та пільговій довідці №1 від 25.01.2024, відповідають первинним документам. В особистій карточці форми Т-2 відсутні відомості про перебування у відпустках без збереження заробітної плати. Однак, вказана у пільговій довідці професія підземний прохідник під кодом по КД робочого місця 1010100а, 1010300а-17491, не передбачена у наказі №37 від 23.08.1999 про затвердження переліку робочих місць, професій та посад працівників, які мають право на пільги і компенсації, що передбачені законодавством згідно Списку №1.
За результатами акту перевірки рекомендовано ТОВ «Закарпатполіметали» видати нову пільгову довідку про підтвердження пільгового стажу за Списком №1 на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас, в акті від 21.02.2024 жодним чином не спростовано наявність у позивача особливо шкідливого стажу роботи (за Списком № 1), а тільки вказується на наявність помилки у вказаному у пільговій довідці коді професії, за якою працював ОСОБА_1 . Тобто актом перевірки підтверджено, що дані, які відображені в архівній довідці № К-78/01-25 від 27.12.2023 та пільговій довідці № 1 від 25.01.2024, відповідають первинним документам (а.с. 92-97).
06.05.2024 ліквідатором ТОВ «Закарпатполіметали» видано уточнюючу довідку № 2 від 06.05.2024, у якій зазначено, що з 01.04.1999 по 01.11.1999 (7 місяців 1 день) ОСОБА_1 працював на Дочірньому підприємстві «Мужіївський золотополіметалевий рудник» за професією - підземний проходчик 4 розряду з повним робочим днем під землею (код КП 8333). Професія передбачена Списком №1, розділ І, підрозділ 1010100а, затверджено постановою КМ України №162 від 11.03.1994 (а.с. 227).
Таким чином, посада за якою працював позивач у спірний період з 01.04.1999 по 01.11.1999 віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд звертає увагу на те, що пенсійний орган не ставить під сумнів сам факт досягнення позивачем 55 років та наявність загального стажу не менше 20 років. Проте відповідач не зарахував період роботи позивача з 01.04.1999 по 01.11.1999 до пільгового стажу, оскільки відсутня інформація про зайняття позивача на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці протягом повного робочого дня.
Суд звертає увагу на те, що трудова книжка ОСОБА_1 № 1320665 від 26.11.1987, містить запис про умови роботи позивача в період роботи з 01.04.1999 по 01.11.1999 - «з повним робочим днем під землею».
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Водночас згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 114 Закону № 1058-IV має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або №2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення н а пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком №1 або № 2.
Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 24.04.2018 в справі №164/1993/14-а, від 16.05.2019 в справі № 592/7130/17, від 31.10.2019 в справі № 488/3426/16-а.
З огляду на те, що трудова книжка ОСОБА_1 № 1320665 від 26.11.1987, містить запис про умови роботи позивача в період роботи з 01.04.1999 по 01.11.1999, позивач надав пенсійному органу додаткові документи, які підтверджують обставин та характер роботи за періоди роботи з 01.04.1999 по 01.11.1999 в Дочірньому підприємстві «Мужіївський золотополіметалевий рудник» на посаді прохідника:
- уточнюючу довідку №1 від 25.01.2024, видану ліквідатором ТОВ «Закарпатполіметали», у якій зазначено, що з 01.04.1999 по 01.11.1999 (7 місяців 1 день) ОСОБА_1 працював на Дочірньому підприємстві «Мужіївський золотополіметалевий рудник» за професією - підземний проходчик 4 розряду з повним робочим днем під землею (код КП 8333). Професія передбачена Списком №1, розділ І, підрозділ 1010100а, 1010300а-1791, затверджено постановою КМ України №162 від 11.03.1994. Підприємство підтверджує, що за вказаний період пільговий стаж складає 7 місяців 1 день. Також, підприємство зазначає підставу для видачі довідки: особова картка, розпорядження про прийом від 01.04.1999 №1 та про звільнення від 01.11.1999 №84. Додаткові відомості: підтверджено атестацію робочих місць: накази від 23.08.1999 №40, від 23.08.1999 №37 (а.с. 52);
- архівну довідку від 21.11.2023 №К-337/02-31, видану Берегівською районною військовою адміністрацією, у якій зазначено про наявність розпоряджень про переведення ОСОБА_1 , прохідника, на роботу в Мужіївський золотополіметалевий рудник з 31.03.1999 з Калуського ДП «Шахтобуд», та про звільнення 01.11.1999 (а.с. 46);
- архівну довідку від 27.12.2023 №К-78/01-25, видану Берегівською районною військовою адміністрацією, у якій зазначено про наявність розпоряджень про прийняття ОСОБА_1 , прохідника, з 01.04.1999 у ДП «Мужіївський золотополіметалевий рудник» та про звільнення з 01.11.1999 (№ п/п 23, ПІБ ОСОБА_1 , розряд 4, тар.став. 0-98, таб. №00051) (а.с. 47);
- особову картку, таб. №00051 (а.с. 50);
- архівний витяг з особистої карточки про призначення, переміщення та наявність відпусток у ОСОБА_1 за період з 01.04.1999 по 01.11.1999 (а.с. 51);
- уточнюючу довідку №2 від 06.05.2024, видану ліквідатором ТОВ «Закарпатполіметали», у якій зазначено, що з 01.04.1999 по 01.11.1999 (7 місяців 1 день) ОСОБА_1 працював на Дочірньому підприємстві «Мужіївський золотополіметалевий рудник» за професією - підземний проходчик 4 розряду з повним робочим днем під землею (код КП 8333). Професія передбачена Списком №1, розділ І, підрозділ 1010100а, затверджено постановою КМ України №162 від 11.03.1994. Підприємство підтверджує, що за вказаний період пільговий стаж складає 7 місяців 1 день. Також, підприємство зазначає підставу для видачі довідки: акт перевірки №0700-1001-1/916 від 21.02.2024. Додаткові відомості: підтверджено атестацію робочих місць: накази від 23.08.1999 №40, від 23.08.1999 №37 (а.с. 227).
Що стосується доводів відповідача про те, що згідно з актом зустрічної перевірки № 0700-1001-1/796 від 21.02.2024 починаючи з травня 1999 року відпрацьовані людино-години нульові, нарахування заробітної плати ОСОБА_1 не проводилось, то суд вказує на те, що відсутність відомостей щодо обліку робочого часу та отриманого заробітку позивачем за період роботи з 01.04.1999 по 01.11.1999 в Дочірньому підприємстві «Мужіївський золотополіметалевий рудник», не спростовує відомості уточнюючої довідки № 2 від 06.05.2024, виданої ліквідатором ТОВ «Закарпатполіметали».
В акті № 0700-1001-1/796 від 21.02.2024 вкотре підтверджено факт роботи ОСОБА_1 на Дочірньому підприємстві «Мужіївський золотополіметалевий рудник» за професією - підземний проходчик 4 розряду в період з 01.04.1999 по 01.11.1999, із посиланням на первинні документи Дочірнього підприємства «Мужіївський золотополіметалевий рудник»: книги наказів, особова картка ф. Т-2.
Щодо відстутності відомостей про облік робочого часу та отриманого заробітку позивачем, то на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у документах підприємства. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 06.02.2018 в справі № 677/277/17, від 21.02.2018 в справі № 687/975/17.
Що стосується зазначених в рішенні ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 13.06.2024 № 092850022551 доводів про відсутність інформація про черговість проведення атестації робочих місць, згідно наказу від 23.08.1999, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
За приписами пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Водночас, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 в справі № 520/15025/16-вказала на таке:
“...Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
49. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць…
54. Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 цієї постанови дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту “б» статті 13 Закону № 1788-XII - “за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
55. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
56. Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
57. Проте Верховний Суд України при ухваленні постанов від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 і 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15 віддав перевагу найменш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.
58. Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту “б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
59. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
60. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник…»
В спірному випадку в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 , наданих відповідачем, міститься копія листа Архівного відділу Берегівської районної військової адміністрації Закарпатської області від 17.05.2023 № 33/01-25, яким на запит ГУ ПФ України в Івано-Франківській області надано копії наказів від 25.08.1999 № 37 «Перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників» та від 31.08.1999 № 40 «Про результати атестації робочих місць» ДП «Мужіївський золотополіметалевий рудник» с.Мужієво Берегівського району (а.с. 197-203).
Так, в Переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці міститься код по КД робочого місця 1010100а за професією «підземний прохідник», яку займав ОСОБА_1 в ДП «Мужіївський золотополіметалевий рудник».
При цьому, атестація робочих місць в ДП «Мужіївський золотополіметалевий рудник» проведена саме в період роботи ОСОБА_1 з 01.04.1999 по 01.11.1999 в ДП «Мужіївський золотополіметалевий рудник».
Щодо відсутності інформації про черговість проведення атестації робочих місць, то за вказаного вище висновку Великої Палати Верховного Суду, то такі зауваження не можуть позбавити позивача конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах, оскільки контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, і в цьому випадку саме Держава несе негативні наслідки таких дій.
З огляду на викладене, суд вважає протиправним висновки ГУ ПФ України в Івано-Франківській області щодо підстав незарахування до пільгового стажу за списком № 1, що дає право на пенсію за віком, періоду роботи позивача з 01.04.1999 по 01.11.1999, викладені в рішенні від 13.06.2024 № 092850022551 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Отже, беручи до уваги вказану правову позицію Великої палати Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 про необхідність застосування саме норм Закону України “Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також правову позицію Великої палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а, згідно якої у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, з огляду на встановлені судом обставини (на час звернення із заявою від 06.12.2023 про призначення пенсії ОСОБА_1 досяг 55 річного віку, страховий стаж роботи не менше 20 років, з них на роботах за списком № 1 - не менше 5 років, то суд висновує, що відмова пенсійного органу в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недостатність пільгового стажу, визначеного Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є протиправною.
З огляду на викладене, суд вважає, що рішення ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 13.06.2024 № 092850022551 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії потрібно скасувати як протиправне, оскільки прийняте без відповідної правої підстави.
Суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
З огляду на передбачені пунктом “а» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» обов'язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1, суд дійшов висновку про наявність всіх встановлених законом умов для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Щодо дати, з якої необхідно призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, то суд вказує на таке.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
В спірному випадку із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу 06.12.2023, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення особою віку пенсійного віку за її пільгового стажу - 55 років, а тому пенсія має бути призначена позивачу з дня звернення за пенсією, тобто з 06.12.2023.
При цьому, заява від 01.02.2024 подана позивачем в 3-місячний строк з дати первинного звернення (06.12.2023) та, серед іншого, подання її було спричинене відсутністю рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, що створена при ГУ ПФ України в Івано-Франківській області.
Також заяву на підтвердження стажу роботи за Списком № 1 у Калуському гірничому цеху тресту «Центрошахторудбуд» на Комісії при ГУ ПФ України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 подав в той самий день, що і первинну заяву про призначення пенсії - 06.12.2023.
Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Таким чином, подання позивачем заяви від 01.02.2024 є дооформленням документів, а не новим зверненням за призначенням пенсії.
Під час прийняття рішення від 13.06.2024 №092850022551 відповідач розглядав не виключно заяву від 01.02.2024 та додані до неї документи, а в комплексі усі документи ОСОБА_1 , подані ним як 06.12.2023, так і 01.02.2024.
З огляду на вищевказані положення, пенсія має бути призначена позивачу з дня звернення за пенсією, тобто з 06.12.2023.
Відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд України, до компетенції якого і входить розгляд документів.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд приймаючи рішення, не перебирає на себе повноважень територіального органу Пенсійного Фонду України щодо призначення пенсії особі за її заявою.
В спірному випадку судом зроблено висновок про те, що відповідач необґрунтовано та без відповідної підстави прийняв рішення від 13.06.2024 №092850022551, наслідком чого є його скасування.
Водночас суд звертає увагу на те, що статтею 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Із вказаного можна виснувати, що після реєстрації заяви ОСОБА_1 , орган пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував питання про наявність в позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в розумінні Порядок № 22-1, є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Отже, саме Головне управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, який розглядав заяву позивача та прийняв протиправне рішення про відмову в призначенні пенсії, є повноважним територіальним органом Пенсійного фонду України, який повинен вчинити дії зобов'язального характеру для відновлення порушеного права позивача за наслідками скасування прийнятого ним протиправного рішення.
Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, керуючись статтею 9 КАС України, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії від 06.12.2023 та прийняти рішення за результатами її розгляду, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.04.1999 по 01.11.1999.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 31.05.2024 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн. (а.с. 16).
З огляду на часткове задоволення позову, ОСОБА_1 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 726,72 грн. (484,48+(484,48/2)= 726,72 грн.)
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 13.06.2024 №092850022551 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) від 06.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.04.1999 по 01.11.1999, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Відмовити в задоволенні решти позову.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 726 (сімсот двадцять шість) гривень 72 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.