ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" червня 2025 р. справа № 300/1615/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про зобов'язання здійснити обмін у зв'язку з непридатністю для користування паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 04 червня 2009 року Коломийським MB УМВС України в Івано-Франківській області на паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ та Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у видачі нового паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992. Позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою щодо заміни паспорта громадянина України у формі книжечки на новий паспорт у формі книжечки, оскільки наявний непридатний для користування. Однак, у обміні паспорта у формі книжечки відмовлено незважаючи на те, що позивач має законне право на отримання паспорта громадянина України у вигляді книжечки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Зазначає, що ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_2 , виданий 20.03.2024, на підставі заяви-анкети №26896395 від 06.03.2024 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. Вищезазначений паспорт громадянина України для виїзду за кордон містить безконтактний електронний носій. Заява-анкета щодо виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон є згодою на обробку персональних даних. Після завершення ідентифікації особи - ОСОБА_1 , на підставі заяви-анкети №26896395 від 06.03.2024 в ЄДДР було автоматично сформовано унікальний номер запису в реєстрі, а саме 19590602-06132. Вважає, що позивач немає жодних підстав для постановлення на його користь судового рішення про зобов'язання відповідача оформлення йому паспорта у формі книжечки з огляду на те, що він не належить до суспільної групи осіб, які побоюються обробки їх персональних даних засобами реєстру та формування щодо них цифрових ідентифікаторів особистості з релігійних переконань. У заяві від 30.01.2025 ОСОБА_1 не вказує причин його відмови від оформлення паспорта у формі, передбаченій Законом України № 5492-VI. Підстав для побоювання формування УНЗР у позивача немає, оскільки УНЗР, а саме 19590602-06132, у реєстрі вже сформований під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Також зазначає, що позивачем не обгрунтовано, яким чином оформлення паспорта у вигляді ID-картки впливатиме на його приватне життя, не зазначено жодної причини відмови від оформлення паспорта у формі, передбаченій Законом України № 5492-VI, тобто виникає питання чи справді є оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки для особи «надмірним тягарем». Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.13).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено наступне.
20.03.2024 ОСОБА_1 документовано біометричним паспортом громадянина України для виїзду за кордон (а.с.29-30).
30.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Коломийського відділу Управління ДМС України у Івано-Франківській області із заявою про видачу паперового паспорта, бо по релігійних переконаннях не може отримати пластиковий (а.с.31).
У відповідь на заяву, листом від 26.02.2025 №Н-16/6//2602-25/2619/35-25 Коломийський відділ Управління ДМС України в Івано-Франківській області повідомив позивача про те, що Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачає оформлення паспорта громадянина України виключно у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року може бути видано тільки на підставі відповідного рішення суду. Зазначив перелік документів, які заявник повинен подати для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого паспорта, визначених пунктом 1 розділу VI Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 (а.с.32).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин 1, 2 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до частини 2 статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України від 20 листопада 2012 року №5492-VI “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (надалі також - Закон №5492-VI) суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина (ч.1 ст.4 Закону №5492-VI).
Частиною 1 статті 13 Закону №5492-VI передбачено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (пп. “а» п.1 ч.1 ст.13 Закону № 5492-VI).
Відповідно до частини 3 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України містять безконтактний електронний носій.
Частинами 1, 2 статті 14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Згідно із частини 1 статті 16 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом. Одночасне оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України та паспорта/паспортів громадянина України для виїзду за кордон здійснюються розпорядником Реєстру у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 7 статті 16 Закону №5492-VI Уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові в оформленні (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміні, видачі документа виключно у разі, якщо 1) за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку (чотирнадцятирічного віку - для паспорта громадянина України), або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа, та не усунув у встановлений строк виявлені недоліки; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, не підтверджують інформацію, надану заявником; 5) оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін, видача документа не належать до компетенції уповноваженого суб'єкта; 6) у разі смерті заявника або оголошення його померлим.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.
Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ч.4 ст.21 Закону №5492-VI).
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині 7 статті 21 Закону №5492-VI. Він містить, зокрема: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
У статті 7 Закону №5492-VI визначено перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи (пункт 13 частини першої статті 7).
На виконання положень частини 2 статті 15 та абзацу 2 частини 2 статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України 25 березня 2015 року прийняв постанову №302 (надалі також - Постанова №302), якою затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (надалі також - Порядок № 302), обмін паспорта здійснюється у разі непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія).
Підпунктом 1 пункту 7 вказаного Порядку передбачено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
На виконання абзацу п'ятого пункту 3 Постанови № 302, постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302», Положення № 2503-XII розроблено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591 (надалі також - Тимчасовий порядок № 456).
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу IV Тимчасового порядку № 456 обмін паспорта здійснюється в разі, зокрема, непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
За змістом пункту 2 розділу IV Тимчасового порядку № 456 для обміну паспорта заявник подає: заяву; рішення суду; паспорт, що підлягає обміну; дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Згідно частини 1 статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
У відповідності до частини 5 статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Отже, передумовою оформлення та видачі (обміну) паспорта громадянина України є особисте звернення особи до уповноваженого органу з заявою відповідного змісту, з долученням визначеного переліку документів.
Реалізація волевиявлення громадянина на отримання (обмін) паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалася і здійснюється шляхом подання заяви до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням (обміном) паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі (обміну) паспорта є обов'язковим.
Судом встановлено, що матеріали справи не підтверджують звернення позивача до територіального органу/територіального підрозділу ДМС з відповідною заявою встановленого зразка.
Також позивач до заяви від 30.01.2025 не додав жодного документа, в тому числі перелічених у пункті 2 Розділу VI Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456, для обміну паспорта у разі його непридатності для користування.
Отже, отримана відповідачем заява позивача щодо обміну паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, за суттю і формою не є підставою для оформлення паспорта громадянина України, процедура якого визначена Положенням №2503-ХІІ, до заяви не долучено законодавчо встановлених документів, що є передумовою для розгляду питання щодо видачі паспорта у формі книжечки.
Окрім цього, позивач, звертаючись у минулому за оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон, вже надавав згоду на обробку персональних даних із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Так, відповідно до заяви-анкети від 06.03.2024 №26896395 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, позивачу 20.03.2024 видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_2 .
З цього приводу суд зазначає, що унікальний номер запису щодо позивача у Єдиному державному демографічному реєстрі вже було сформовано (19590602-06132), зразок підпису відцифровано, що підтверджується інформацією із заяви-анкети від 06.03.2024 №26896395.
Видача позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки не призведе до вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру даних про позивача. Тобто, використання позивачем паспорта громадянина України у формі ID-картки, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить про відсутність порушень прав позивача та в будь-якому разі не є втручанням у його приватне і сімейне життя.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 08.06.2023 у справі №380/5977/21, від 25.04.2024 в справі №300/5054/23.
Водночас, суд зауважує, що Закон №5492-VI встановлює гарантії захисту і безпеки інформації Єдиного державного демографічного реєстру.
Суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, проте таке право виникає у володільця персональних даних виключно якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними. Доказів вчинення таких дій позивачем суду не надано.
Підсумовуючи наведене вище суд зазначає, що відповідач діяв у спосіб, визначений чинним законодавством України та у межах своїх повноважень, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими.
При цьому суд зазначає, що відсутність рішення суду, не є правомірною підставою для відмови у наданні паспорта у формі книжечки, так як рішенню суду має передувати порушення прав особи, яка до нього звертається.
Підсумовуючи все вищенаведене суд приходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Підстав для розподілу судових витрат судом не встановлено.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 04.06.2009 Коломийським МВ УМВС в АДРЕСА_1 ),
відповідач - Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області в особі Коломийського відділу Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37794486, вул. А. Гнатюка, 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.