ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" червня 2025 р. справа № 300/6171/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати бездіяльність у неврахуванні трудового стажу за період з 03.05.1994 до 01.10.1998 роботи на підприємство Донецьке орендне підприємство "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг" і не виплаті в повному обсязі пенсії з 10.11.2023 протиправною; зобов'язати врахувати трудовий стаж за період з 03.05.1994 до 01.10.1998 роботи на підприємстві Донецьке орендне підприємство "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг" та провести перерахунок пенсії, нарахування і виплату недоотриманої пенсії з 10.11.2023.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що пенсійним органом протиправно не зараховано до її страхового стажу період роботи у Донецькому орендному підприємстві "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг" з 03.05.1994 до 01.10.1998 з підстав наявності на записі про звільнення печатки з написом «Канцелярія», а не печатки відділу кадрів або печатки підприємства. Стверджує, що на печатці міститься код ЄДРПОУ ДОП "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг", що дає змогу ідентифікувати підприємство. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на сьогодні місцезнаходження ТОВ ТСФ "Донецькхарчолегоптторг" на тимчасово окупованій території, тому надати уточнюючі документи позивач не має можливості. Вважає, що позивач не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, і невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про не зарахування страхового стажу. Також зазначає, що наявний трудовий стаж позивача підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом і була надана відповідачу. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду залучено до участі в співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що на записі про звільнення з ДОП "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг" в трудовій книжці позивача проставлено печатку з написом «Канцелярія», а не печатку відділу кадрів або печатку підприємства. Період стажу з 03.05.1994 по 01.10.1998 буде зараховано після надання позивачем уточнюючої довідки про підтвердження цього стажу первинними документами. Стверджує, що у системі персоніфікованого обліку за період роботи в ДОП "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг" з 03.05.1994 по 01.10.1998 відсутні відомості про сплату страхових внесків та нарахування заробітної плати. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.43).
Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області також скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що позивач 08.02.2024 звернулася до територіального відділу Пенсійного фонду України з заявою та документами щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно принципу екстериторіальності засобами програмного забезпечення заява позивача та надані документи розподілено на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для опрацювання. За результатами розгляду звернення позивачу призначено пенсію за віком з 10.11.2023 відповідно до Закону №1058. Страховий стаж позивача складає 38 років 2 місяці 21 день. При призначені пенсії до стажу не зараховано період роботи в Донецькому орендному підприємстві “Товарно-сировинній фірмі» з 03.05.1994 по 01.10.1998. Причиною вилучення цього стажу є те, що на записі про звільнення проставлено печатку з написом Канцелярія, а не печатку відділу кадрів або печатку підприємства. Стверджує, що починаючи з 01.07.2000 обчислення пенсій здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.114).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
08.02.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.81).
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 15.02.2024 №057050010603 ОСОБА_1 з 10.11.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача становив 38 років 02 місяці 21 день (а.с.76 - 80).
01.04.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою допризначення пенсії у зв'язку із наданими додатковими документами (а.с.98).
За змістом рішення від 08.04.2024 №057050010603 ОСОБА_1 з 10.11.2023 здійснено перерахунок пенсії за віком. Страховий стаж позивача становить 40 років 10 місяців 14 днів (а.с.95-38).
01.04.2024 позивач звернулася до відповідача із запитом, в якому просила повідомити, зокрема, чому страховий стаж розраховано як 458 місяців та які місяці було враховано (а.с.39).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за результатами розгляду запиту листом від 12.04.2024 №0900-0202-8/22575 повідомило позивача про те, що з 10.11.2023 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно із заявою від 08.02.2024. Заяву від 08.02.2024 опрацьовували спеціалісти Вінницької області. В ході розгляду документів, долучених до заяви від 08.02.2024, поданої через вебпортал електронних послуг ПФУ, встановлено, що до стажу не зараховано період роботи в Донецькому орендному підприємстві “Товарно-сировинній фірмі» з 03.05.1994 по 01.10.1998. Причиною вилучення цього стажу зазначено, що на записі про звільнення проставлено печатку з написом Канцелярія, а не печатку відділу кадрів або печатку підприємства. Період стажу з 03.05.1994 по 01.10.1998 буде зараховано після надання уточнюючої довідки про підтвердження цього стажу первинними документами. Вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 38 років 2 місяці 21 день (зараховано по 31.12.2023), коефіцієнт стажу - 0,38167. Заробітна плата, зарахована за період з 01.07.2000 по 31.12.2023, за даними персоніфікованого обліку, складає - 12273,18 грн (1,00298 х 13559,41, де 1,00298 - індивідуальний коефіцієнт заробітку, 13559,41 грн - показник середнього заробітку за 3 попередні (2021 - 2023) роки). Розмір пенсії з 10.11.2023 становить 4851,74 грн, з 01.03.2024 - 4873,18 грн. Розмір пенсії можна збільшити за рахунок збільшення коефіцієнту стажу та заробітку, а саме в разі надання додаткових документів про стаж і заробіток. В документах ЕПС є заява від 01.04.2023 про допризначення пенсії, у зв'язку з наданням додаткових документів, яка перебуває в опрацюванні (а.с.42).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-IV).
За змістом абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що у разі відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 (надалі також - Інструкція №58, в редакції, чинній у періоди роботи позивача з 03.05.1994 по 01.10.1998) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції №58).
Відповідно до пунктів 2.4, 2.25, 2.26 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
За змістом п. 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Як слідує із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 06.08.1982 ОСОБА_1 (а.с.31) у спірний період:
- 03.05.1994 прийнята на роботу до Донецького орендного підприємства "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг" на посаду інженера І категорії, наказ від 11.05.1994 №63-к;
Орендне підприємство перетворено на відкрите акціонерне підприємство, наказ №376-ок від 25.10.1994.
- 01.10.1998 звільнена з роботи за власним бажанням, стаття 38 КЗпП України, наказ від 01.10.1998 №100-к.
Суд зазначає, що записи в трудовій книжці ОСОБА_1 про роботу в період з 03.05.1994 по 01.10.1998 у Донецькому орендному підприємстві "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг" містять чітку дату прийому, чітку дату звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду на якій працювала позивач та відбиток печатки підприємства.
Судом встановлено, що запис №11 трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення 01.10.1998 з роботи із Донецького орендного підприємства "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг", засвідчений печаткою підприємства з написом «Канцелярія».
При цьому, слід наголосити, що запис №10 про прийняття позивача на роботу на роботу до цього ж підприємства засвідчений саме печаткою Донецького орендного підприємства "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг".
Суд вважає за необхідне зазначити, що засвідчення згаданого запису про звільнення позивача печаткою підприємства з написом «Канцелярія» при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення запису, не може бути підставою для не зарахування до стажу роботи працівника.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постановах від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Суд зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19.
За змістом відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю товарно-сировинна фірма Донецькхарчолегоптторг", код ЄДРПОУ 21950102 (правонаступник Донецького орендного підприємства "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг") зареєстровано за адресою: вул. Гаражна, 1, м. Донецьк, Донецька область, 83004.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 №376 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. До переліку тимчасово окупованих російською федерацією території України входить Донецький район.
Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про те, що надання уточнюючої довідки, яка б підтверджувала спірний період роботи, станом на теперішній час не є можливим.
Тому, твердження відповідачів про наявність вказаних вище недоліків (відтиск печатки підприємства з написом «Канцелярія») як підстави для не зарахування періоду роботи з 03.05.1994 по 01.10.1998 у Донецькому орендному підприємстві "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг" до страхового стажу позивача, є необґрунтованими та безпідставними.
Вказаний період роботи з 03.05.1994 по 01.10.1998 має бути зарахований до страхового стажу роботи позивача.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зазначило, що у системі персоніфікованого обліку за період роботи в ДОП "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг" з 03.05.1994 по 01.10.1998 відсутні відомості про сплату страхових внесків та нарахування заробітної плати. Проте, доказів таких тверджень відповідачем суду не надано.
Суд зауважує, що позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві. Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
З огляду на наведене, суд зазначає, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві не повинна порушувати законі права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 30.12.2021 у справі №348/1249/17, від 08.04.2022 у справі №242/1568/17, від 11.10.2023 в справі №340/1454/21.
Відтак, оскільки період роботи позивача з 03.05.1994 по 01.10.1998 у Донецькому орендному підприємстві "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг" підтверджений її трудовою книжкою, то повинен бути зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 .
Відповідачами не надано суду доказів вини позивача у несплаті страхових внесків за спірний період роботи в Донецькому орендному підприємстві "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг".
Також, в матеріалах справи відсутні докази виконання пенсійним органом обов'язку в частині застосування адміністративних стягнень за несплату або несвоєчасну сплати страхових внесків.
Із матеріалів справи слідує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 10.11.2023 призначено позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, не зараховано до страхового стажу спірний період роботи. У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області причиною незарахування періоду роботи з 03.05.1994 по 01.10.1998 до страхового стажу позивача стало те, що на записі про звільнення з роботи проставлено печатку з написом Канцелярія, а не печатку відділу кадрів або печатку підприємства.
Таким чином, незарахування саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області до стажу позивача періоду роботи з 03.05.1994 по 01.10.1998 у Донецькому орендному підприємстві "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг" не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправним.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області врахувати спірний трудовий стаж та провести перерахунок пенсії, нарахування і виплату недоотриманої пенсії з 10.11.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Із вказаного слідує, що після реєстрації 08.02.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заяви ОСОБА_1 , органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Крім того, саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області при призначенні позивачу з 10.11.2023 пенсії за віком, протиправно не зарахувало до її страхового стажу спірний період роботи.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком та не зарахував до страхового стажу період роботи з 03.05.1994 по 01.10.1998 у Донецькому орендному підприємстві "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг", яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини суд доходить висновку, що слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 10.11.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період роботи з 03.05.1994 по 01.10.1998 у Донецькому орендному підприємстві "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг", з врахуванням проведених платежів.
При цьому суд зазначає, що повноваження Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо призначення пенсії не є дискреційними, з огляду на таке.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
У такому випадку дійсно суд, за загальним правилом, не завжди може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки, як правило, який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Натомість, у цій справі, пенсійний орган помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов - відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій призначити пенсію, в іншому випадку, такі дії є неправомірними, тобто у органу пенсійного фонду в спірних правовідносинах існував лише один правомірний варіант поведінки (призначити пенсію) і він не мав законної можливості на власний адміністративний розсуд (дискрецію) не призначати таку пенсію.
Умовами для призначення пенсії законодавство визначає цілком визначені матеріально-правові факти, а не бажання на вільний розсуд (дискрецію) пенсійного органу. В іншому випадку законодавець формулював би відповідні положення закону із застосуванням формулювань на зразок «пенсійний орган може призначити пенсію» чи «пенсійний орган має право призначити пенсію» тощо, щоб вказувало на те, що це залежить виключно від його розсуду, а не від виконання платником передбачених законом умов, відтак, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
Отже, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем згідно квитанції від 11.08.2024 №84723-1547-1094-9266 підтверджено сплату судового збору на суму 1211,20 гривень (а.с.6).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке не зарахувало до страхового стажу спірний період роботи, суд дійшов до висновку, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений судовий збір в сумі 1090,08 грн (90 % задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 03.05.1994 по 01.10.1998 у Донецькому орендному підприємстві "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати здійснити з 10.11.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період роботи з 03.05.1994 по 01.10.1998 у Донецькому орендному підприємстві "Товарно-сировинна фірма "Донецькхарчолегоптторг", з врахуванням проведених платежів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1090,08 грн (одна тисяча дев'яносто гривень 08 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.