02 червня 2025 року Справа № 640/25347/21 ЗП/280/629/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий центр"
до Державної служби експортного контролю України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Інноваційний-промисловий центр» з позовом до Державної служби експертного контролю України про визнання протиправною та скасування постанови №92/21 від 27.08.2021 про накладення штрафу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про відсутність порушень Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV, адже послуги які були надані останнім стосуються товару, який не підлягає міжнародному експертному контролю.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що послуги, які були надані позивачем стосуються товару, який підлягає міжнародному експертному контролю, що, у свою чергу, зумовило порушення позивачем вимог абзацу 2 статті 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV. Крім того, у відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення визначених в ній недоліків. В межах встановленого судом строку недоліки позовної заяви позивачем усунуто.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби експертного контролю України від 21.10.2021 про розгляд справи за правилами загального провадження.
Згідно з розпорядженням керівника апарату №1058 внаслідок перебування на лікарняному судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу, судову справу передано на розгляд судді Мазур А.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.112021 прийнято до провадження справу №640/25347/21. Справа розглядатиметься суддею Мазур А.С. одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
20.03.2025 матеріали адміністративної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Конишевій О.В.
Ухвалою суду від 25.03.2025 прийнято до провадження справу № 640/25347/21 (провадження ЗП/280/629/25), призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Враховуючи, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала у відпустці з 26.05.2025 по 01.06.2025, справа розглядається першого робочого дня.
Щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Порядок вирішення клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження визначений в статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги якого не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Дана адміністративна справа згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до справ незначної складності, тому клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
27.08.2021 постановою № 92/21 заступник голови Державної служби експортного контролю України наклав на позивача штраф у розмірі 291314,07 грн за порушення вимог законодавства в галузі державного експертного контролю.
Підставою для прийняття постанови № 92/21 став протокол від 16.08.2021 № 92/21 про порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експертного контролю.
Вважаючи прийняту відповідачем постанову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діяльність, пов'язану з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов'язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях регулює Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV (далі - Закон № 549-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 549-IV товари подвійного використання - окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначені для військового використання, а також послуги (технічна допомога), пов'язані з ними, які, крім цивільного призначення, можуть бути використані у військових або терористичних цілях чи для розроблення, виробництва, використання товарів військового призначення, зброї масового знищення, засобів доставки зазначеної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, у тому числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин, бактеріологічних, біологічних та токсичних препаратів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Цією ж статтею Закону № 549-IV визначено, що державний експортний контроль здійснюється з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов'язань України.
Державна політика в галузі державного експортного контролю формується відповідно до таких основних принципів, зокрема, як пріоритетність національних інтересів України - політичних, економічних та військових, захист яких є необхідним для забезпечення національної безпеки.
Отже, міжнародна передача товарів військового призначення та подвійного використання є предметом підвищеного державного контролю, оскільки ця сфера має надважливе міжнародне та суспільне значення. Україна, виступаючи суб'єктом міжнародного співробітництва у сфері протидії незаконному поширенню зброї та інших товарів військового та подвійного призначення, прийняла на себе, крім іншого, зобов'язання щодо створення ефективної системи контролю за поставками такої продукції. Отже, здійснюючи діяльність у сфері експорту товарів військового призначення та подвійного використання, суб'єкт господарської діяльності несе підвищену відповідальність за дотримання вимог законодавства, що регулює таку діяльність.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 4 березня 2020 року у справі № 826/27818/15.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 159 (далі - Положення № 159), Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
Згідно зі статтею 5 Закону № 549-IV методами здійснення державного експортного контролю є: ідентифікація товарів, що передбачає встановлення відповідності конкретних товарів, які є об'єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю; надання дозволів чи висновків на здійснення міжнародних передач товарів або проведення переговорів щодо здійснення таких передач; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідно до законодавства; застосування санкцій до суб'єктів господарювання, які порушили порядок здійснення таких передач, установлений цим Законом та іншими актами законодавства в галузі експортного контролю.
Тобто, Держекспортконтроль є суб'єктом, який здійснює заходи державного експортного контролю шляхом проведення перевірки щодо відповідності законодавству документів, на підставі яких здійснено міжнародну передачу товарів, доставку товарів до кінцевих споживачів, а також кінцевого використання товарів у заявлених цілях; проводить у передбачених законом випадках розслідування, пов'язані з порушенням суб'єктами здійснення міжнародних передач товарів вимог законодавства у сфері державного експортного контролю, та за їх результатами притягує таких суб'єктів до відповідальності у межах, визначених законом.
Стаття 8 Закону № 549-IV передбачає, що порядок здійснення контролю за міжнародними передачами товарів установлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів України, актів Президента України залежно від конкретних груп товарів та видів їх міжнародних передач.
Відповідно до статті 9 цього ж Закону найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі - списки).
Списки складаються за відповідними групами товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, із залученням заінтересованих центральних органів виконавчої влади. До складання списків можуть також залучатися представники підприємств, наукових установ, організацій, а також їх об'єднань. Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 549-IV при отриманні центральними органами виконавчої влади, що здійснюють державний експортний контроль, та розвідувальними органами України, які беруть участь у заходах експортного контролю, інформації про наміри або можливість використання будь-яких товарів, не внесених до списків, у державах, що є їх кінцевими споживачами, для розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, зберігання, виявлення, ідентифікації або для розповсюдження зброї масового знищення чи засобів її доставки зазначені органи зобов'язані поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який має право у зв'язку з цим застосовувати до таких товарів процедури державного експортного контролю.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 549-IV суб'єкти господарювання України, державні замовники у сфері оборони, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі проводити посередницьку (брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, попередньо реєструються як суб'єкти здійснення міжнародних передач товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. З цією метою зазначені суб'єкти подають відомості та документи, необхідні для проведення попередньої експертизи товарів, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. За підсумками експертизи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, ідентифікує товари, визначає умови здійснення їх міжнародних передач до конкретних держав залежно від категорії товарів, видів міжнародних передач таких товарів тощо та видає зазначеним суб'єктам посвідчення про їх реєстрацію як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів разом з відповідними роз'ясненнями про особливості здійснення таких передач.
Частинами першою та другою статті 11 Закону № 549-IV передбачено, що експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, для вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб'єктів господарювання, державних замовників у сфері оборони у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів або надання таким суб'єктам, державним замовникам повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, має право отримувати від центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, установ та організацій інформацію з питань, віднесених до їхньої компетенції, та залучати такі органи, установи та організації до проведення експертизи. У визначених законодавством випадках при проведенні експертизи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, може залучати розвідувальні органи України.
Згідно зі статтею 23 Закону № 549-IV з метою запобігання правопорушенням у галузі державного експортного контролю центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, а також центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень мають право проводити розслідування, пов'язані з порушеннями законодавства в галузі державного експортного контролю, у тому числі перевірки доставки до кінцевих споживачів товарів, відповідності їх фактичного використання заявленим цілям та відповідності законодавству документації, на підставі якої здійснено міжнародну передачу товарів.
У разі виявлення порушень законодавства в галузі державного експортного контролю, передбачених статтею 24 цього Закону, зазначені центральні органи виконавчої влади інформують про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
За наявності достатньої інформації про намір вчинення або про вчинення встановленими чи невстановленими особами кримінальних правопорушень, предметом яких є товари, що підлягають державному експортному контролю, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, інформує про це відповідні органи досудового розслідування.
Відповідно до статті 24 Закону, порушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, зокрема, є здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості.
Також, згідно з статтею 25 Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладає на суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штрафи за порушення, визначені статтею 24 Закону.
З аналізу вищевикладених норм права вбачається, що одним із методів здійснення державного експортного контролю за міжнародною передачею товарів подвійного або військового призначення є, зокрема, ідентифікація товарів, які є об'єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю. Здійснення міжнародної передачі товару, віднесеного до таких списків, без отримання в установленому порядку дозволу, є порушенням вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, за вчинення якого Держекспортконтроль накладає штраф у встановленому розмірі.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 640/22708/21.
Порядок розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.12.2013 № 1490, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.01.2014 р. за № 101/24878 (далі - Наказ № 1490).
Варто зазначити, що відповідно до статті 12 Закону суб'єкти господарювання України, державні замовники у сфері оборони, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі проводити посередницьку (брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, попередньо реєструються як суб'єкти здійснення міжнародних передач товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. З цією метою зазначені суб'єкти подають відомості та документи, необхідні для проведення попередньої експертизи товарів, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. Держекспортконтроль за підсумками експертизи ідентифікує товари, визначає умови здійснення їх міжнародних передач до конкретних держав залежно від категорії товарів, видів міжнародних передач таких товарів тощо та видає зазначеним суб'єктам посвідчення про їх реєстрацію як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів разом з відповідними роз'ясненнями про особливості здійснення таких передач.
Крім того, згідно з пунктом 2.2 Інструкції про реєстрацію в Держекспортконтролі суб'єктів підприємницької діяльності України як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів, затвердженої наказом Державної служби експортного контролю України 27.04.2009 № 31, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2009 за № 637/16653, за результатами попередньої експертизи Держекспортконтроль ідентифікує товари, визначає умови здійснення їх міжнародних передач та реєструє суб'єкта підприємницької діяльності України як суб'єкта здійснення міжнародних передач цих товарів.
У разі першого звернення суб'єкта підприємницької діяльності України до Держекспортконтролю для проведення попередньої експертизи товарів або у разі внесення змін, які зазначені у пункті 2.4 цієї Інструкції, суб'єкту за результатами попередньої експертизи та реєстрації видається Посвідчення про реєстрацію, зразок якого наведений у додатку 2 до цієї Інструкції, разом з відповідним роз'ясненням про умови здійснення міжнародних передач ідентифікованих товарів, яке є невід'ємною частиною Посвідчення.
При подальших зверненнях суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів протягом терміну дії Посвідчення про реєстрацію для проведення попередньої експертизи товарів та реєстрації його як суб'єкта здійснення міжнародних передач цих товарів він за результатами попередньої експертизи товарів реєструється Держекспортконтролем як суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів, за якими проводилась зазначена попередня експертиза, та йому надається роз'яснення про умови здійснення міжнародних передач цих товарів, яке є додатком до наданого суб'єкту Посвідчення про реєстрацію.
За результатами попередньої експертизи, проведеної Держекспортконтролем на підставі звернень та наданих документів, позивач зареєстрований як суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів, та отримав відповідні Посвідчення про реєстрації від 04.07.2019 № 1865/06/2020 та роз'яснення до нього від 09.07.2019 № Р- 436/19, від 03.02.2020 №Р-51/20 (строк дії Посвідчення до 03.07.2020), а також Посвідчення про реєстрацію 03.08.2020 № 1865/12/2023 та роз'яснення до від 04.08.2020 за № Р-390/20 та від 30.09.2020 за № Р-479/20 (строк дії Посвідчення до 02.08.2023).
Як свідчать матеріали справи, на підставі контракту № 24/01-2020 від 24.01.2020 року між ПрАТ «Інноваційно-промисловий центр» «Продавець» з одного боку і компанією «EXIMРОRТ РЕRU E.I.R.L.» (Перу) «Покупець» на постачання Продавцем товарів Покупцю загальнопромислового призначення, авіаційного майна, далі продукції нового чи після капітального ремонту, у справному стані, до цивільного авіаційного транспорту.
Згідно Гарантованого листа 2/2020 від 06.10.2020 компанія «EXIMРОRТ РЕRU E.I.R.L.» (Перу) гарантійно зобов'язується передати кінцевому споживачу Компанія «АІREX FINANCIAL GROUP S.A.» (Панама) згідно договору № 1/2020 від 17.07.2020 року продукцію загальнопромислового призначення, авіаційного майна, далі продукції нового чи після капітального ремонту, у справному стані, до цивільного авіаційного транспорту.
Згідно кінцевого споживача № 1/2020 від 17.07.2020 компанія імпортер «EXIMРОRТ РЕRU E.I.R.L.» (Перу) споживач отримувач Компанія «АІREX FINANCIAL GROUP S.A.» (Панама) згідно договору №1/2020 від 17.07.2020 року продукцію загальнопромислового призначення, авіаційного майна, далі продукції нового чи після капітального ремонту, у справному стані, до цивільного авіаційного транспорту.
Ціль кінцевого використання товару: встановлення запчастин на ПС цивільної авіації Ан-32Б заводський номер 2802 реєстраційний № ОВ-1868-Р.
Компанія «EXIMРОRТ РЕRU E.I.R.L.» (Перу) перерахувала кошти компанії Приватному акціонерному товариством «Інноваційно-промисловий центр» 7 952,090 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят два доларів США, дев'яносто центів.)
Згідно інвойсів рахунок фактура № СФ/SF - 000008 від 01.07.2020 рахунок фактура №СФ/SF - 000009 від 17.07.2020 матеріал застосовується в цивільній авіації, покупець: компанія «EXIMРОRТ РЕRU E.I.R.L.» (Перу), одержував: компанія «АІREX FINANCIAL GROUP S.A.» (Панама) наступне майно:
насос 435Ф (1 шт. вартістю 1362 дол. США); насосна станція НС-14 (1 шт. вартістю 1000 дол. США); прилад командний 1300ЕТ-1 (3 шт. вартістю 1440 дол. США); турбохолодильник 3263 (1 шт. вартістю 250 дол. США); фільтр генератора ФГ-1А (1 шт. вартістю 140 дол. США); компас КИ-13К (1 шт. вартістю 100 дол. США); коробка відсічі частоти КОЧ-1А (1 шт. вартістю 200 дол. США); датчик тиску ИДТ-100 (1 шт. вартістю 80 дол. США); датчик ИД-100М (1 шт. вартістю 80 дол. США);
апарат абонентський АА-3 /виробу СПУ-8/ (1 шт. вартістю 80 дол. США);
масломір МЗ-1886Т (1 шт. вартістю 250 дол. США);
термометр ТСТ-2 (1 шт. вартістю 100 дол. США);
клапан човниковий УГ128-1 (2 шт. вартістю 300 дол. США);
клапан човниковий УГ128-2 (1 шт. вартістю 150 дол. США);
автомат антиюзовий УА51А-1 (1 шт. вартістю 380 дол. США);
автомат антиюзовий УА51А-2 (1 шт. вартістю 380 дол. США);
диск нажимний КТ192А.040 (2 шт. вартістю 310 дол. США);
диск опорний КТ192А.050 (1 шт. вартістю 250 дол. США);
колесо передньої опори шасі К2105 (1 шт. вартістю 600 дол. США);
електромеханізм МВР-2В серії 2 (1 шт. вартістю 250 дол. США);
статичний перетворювач ПТ-200Ц (1 шт. вартістю 280 дол. США);
кран запірний 34-7603-1100 (1 шт. вартістю 350 дол. США);
демпфер 32.01.6800.240.000 (12 шт. вартістю 480 дол. США);
вогонь світлосигнальний /проблисковий маяк/ ОСС-61 (1 шт. вартістю 68 дол. США);
частина радіостанції Р-863, Блок№1 (1 шт. вартістю 1500 дол. США); пульт управління 1248 серії 2 (1 шт. вартістю 300 дол. США).
З метою поставки передбаченого умовами контракту товару за кордон, позивачем в зоні митного контролю поста "Аеропорт Київ" Київської митниці Державної митної служби України, відповідно до вантажно - митної декларації № UA100130/2021/545237 від 23.02.2021, розпочато проведення митного оформлення товарів згідно з рахунками- фактурами від 01.07.2020 за № СФ-000008 та від 06.07.2020 за № СФ-000009 на загальну суму 10680 дол. США.
Згідно зі статтею 10 Митного кодексу України (далі - МКУ) митним кордоном України є межі митної території України.
Відповідно до частини першої статті 9 МКУ митну територію України становлять територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.
Статтею 4 МКУ визначено, що зона митного контролю - це місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через державний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні формальності.
При цьому, частиною третьою статті 9 Закону України "Про державний кордон України" визначено, що пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", експорт це продаж або передача на інших законних підставах товарів іноземним суб'єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митного кордону України, включаючи реекспорт товарів, у тому числі фактичне відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі або переміщення за межі України.
З урахуванням умов укладеного контракту від 21.01.2020 за № 24/01-2020 позивачем проведено фактичне відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі за межі країни іноземній компанії, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 001567 від 23.02.2021 на перевезення TOB "КАРГО ЛОГІСТІК СЕРВІС Україна" товарів до митного посту, а також вантажно-митною декларацією № UA100130/2021/545237 від 23.02.2021.
За інформацією Служби безпеки України вищезазначені товари на момент попередження їх вивезення знаходились в зоні митного контролю поста "Аеропорт Київ" Київської митниці Державної митної служби України, що свідчить про здійснення їх фактичного відвантаження з метою подальшої передачі або переміщення за межі України.
За вказаним фактом, працівниками митного посту спільно з співробітниками Служби безпеки України 23.02.2021 складено відповідний акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу відповідно до вантажно - митної декларації № UA100130/2021/545237.
Згідно з висновком експертизи, проведеної Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України від 09.03.2021 за № 1420003302-0106, вищевказані товари використовуються у військовій сфері у складі багатоцільових літаків та гелікоптерів військового призначення (Ан, Ту, Як, Мі, Іл) та за своїми ознаками відповідають опису товарів за позицією ML10 Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807 (далі - Порядок № 1807).
За результатами попередньої експертизи Держекспортконтролем вищевказані товари, окрім масломіра МЗ-1886Т, були ідентифіковані, як товари військового призначення, що відповідають опису товарів за позицією ML10 Списку товарів військового призначення міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, який є додатком до Постанови № 1807, експорт яких здійснюється за дозволом Держекспортконтролю, про що зазначено в роз'ясненнях від 09.07.2019 № Р-436/19, від 03.02.2020 № Р-51/20, від 04.08.2020 за № Р-390/20 та від 30.09.2020 за № Р-479/20, які є невід'ємною частиною до Посвідчень про реєстрацію, про що позивачу було відомо.
Разом з цим, враховуючи висновки центрального органу виконавчої влади, вказані товари є товарами військового призначення, які в установленому порядку допущені для цивільного використання.
Відповідно до пункту восьмого Порядку № 1807, міжнародні передачі товарів, які згідно з висновками відповідних органів виконавчої влади допущені для цивільного використання, здійснюються у порядку, встановленому для товарів подвійного використання.
Згідно з пунктом третім Порядку № 1807, здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86, міжнародна передача товарів подвійного використання може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів лише за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.
Отже, для здійснення міжнародної передачі зазначених товарів військового призначення, за виключенням масломіра МЗ-1886Т, позивачу необхідно було отримати від Держекспортконтролю дозвіл на право здійснення експорту відповідних товарів.
Однак, у порушення вимог Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (далі- Закон), позивач не отримав в установленому порядку дозвіл на здійснення експорту товарів військового призначення, допущених до цивільного використання, у зв'язку з чим в його діях вбачаються ознаки порушення, визначеного абзацом другим статті 24 Закону, а саме здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії.
У зв'язку з чим, заступником Голови Держекспортконтролю, керуючись абзацом четвертим статті 25 та статті 26 Закону, винесено оскаржувану Постанову № 92/21 від 27.08.2021, якою на позивача накладено штраф у розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об'єктом міжнародної передачі відповідно до вантажно-митної декларації № UA100130/2021/545237 від 23.02.2021 на суму 291 314, 07 грн.
Щодо посилання позивача на те, що підставою для винесення оскаржуваної постанови слугували пояснення спеціаліста ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зазначити, що Куцаков O.A. участі при винесені оскаржуваної постанови № 92/21 від 27.08.2021 не брав, до розгляду справи як спеціаліст не залучався.
Спеціаліст Куцаков O.A., згідно доданого протоколу огляду місця події від 11.03.2021, що здійснювалося в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22021101110000037, був залучений працівниками СБУ для надання технічної допомоги з питань, що потребують спеціальних знать з метою проведення слідчої дії.
При цьому, підставою для винесення оскаржуваної постанови № 92/21 від 27.08.2021, як вже зазначалося вище, були результати проведеної Держекспортконтролем за заявами позивача експертизи в галузі державного експортного контролю, якими перелічені товари були ідентифіковані як військові товари, а також матеріали зібрані в ході проведення розслідування, що підтверджують факт відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі або переміщення за межі України, без дозволу Держекспортконтролю.
Щодо посилання позивача на висновок № ЕК-06 від 02.02.2016 та висновок недержавної експертизи № 227 від 15.02.2021, згідно яких товари не підлягають державному експортному контролю, суд зазначає наступне.
Вказаними Висновками визначено, що товари зазначені в них, не відповідають найменуванню (опису) та технічним параметрам товарів, що підлягають державному експортному контролю, які зазначені в Єдиному Списку товарів подвійного використання, що є Додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86. Варто зауважити, що даний порядок регулює виключно міжнародну передачу товарів подвійного використання. Водночас, визначення на предмет відповідності цих товарів до Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, що є додатком до постанови Кабінету Міністрів України №1807, у вказаній експертизі не проводилось.
За змістом пункту 1.3. Інструкції про порядок надання юридичним особам повноважень на проведення недержавної експертизи товарів у галузі державного експортного контролю, затвердженої наказом Держекспортконтролю від 15.03.2006 № 82 (далі - Інструкція) визначено, що недержавну експертизу товарів, крім товарів військового призначення, можуть здійснювати юридичні особи України незалежно від їх форми власності, які відповідно до цієї Інструкції отримали повноваження на проведення такої експертизи. Таким чином, недержавна експертиза проводиться виключно щодо товарів подвійного використання.
Крім того, згідно положень абзацу сьомого пункту 7 Положення про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 767 (далі - Положення № 767), висновок недержавної експертизи має рекомендаційний характер і може братися до уваги органами виконавчої влади поряд з висновками державної експертизи для прийняття відповідних рішень.
Таким чином, висновок № 227 від 15.02.2021, як і висновок експертизи щодо ідентифікації товару у галузі державного експортного контролю № ЕК-06 від 02.02.2016, не містять повного та всебічного дослідження товару щодо його належності до товару військового призначення, а вказують лише про те, що цей товар не є товаром подвійного використання.
Окрім того, враховуючи рекомендаційний характер цих висновків, вони не є доказами, які однозначно вказували б на те, що товар, який став предметом міжнародної передачі підлягає чи не підлягає державному експортному контролю, оскільки за приписами статей 11 та 12 Закону лише Держекспортконтроль за результатами проведеної експертизи ідентифікує товар та визначає умови здійснення їх міжнародних передач. Тобто, вирішення питання щодо здійснення міжнародної передачі без дозволу, можливе лише за підсумками експертизи, яку проводить Держекспортконтроль.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що висновок № ЕК-06 від 02.02.2016 містить інформацію лише щодо трьох позицій товару, який став предметом міжнародної передачі. При цьому суд звертає увагу, що дію Свідоцтва про отримання повноважень на здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів у галузі державного експортного контролю Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатехсервіс" № 015-04/2022 від 02.04.2019 було скасовано Держекспортконтролем 09.02.2019 через порушення пункту 3.2 Інструкції, яким передбачено неможливість проведення експертизи військових товарів, тобто на момент укладання контракту свідоцтво було скасоване.
Щодо твердження позивача про те, що висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України № 1420003302-0106 від 09.03.2021 (далі - Висновок СЛЕД), яким визначено належність товарів до військових є неналежним, необ'єктивним та його не можна брати як доказ, оскільки дана лабораторія відомча та не має ліцензії на проведення відповідних експертиз, суд зазначає наступне.
Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі - СЛЕД Держмитслужби) є спеціалізованим територіальним органом Держмитслужби з питань експертизи у системі територіальних органів Державної митної служби.
Відповідно до пункту 3 Положення про Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Міндоходів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.05.2013 № 133, одним з основних завдань СЛЕД Держмитслужби є проведення досліджень на здійснення експертної діяльності у податковій та митній сферах.
Таким чином, експертиза була проведена у порядку передбаченому Митним кодексом України на основі Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), Нормативів взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (експертизи), форм акта про взяття проб (зразків) товарів та висновку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2016 № 1058, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.20216 за № 1693/29823, а отже експертиза була проведена правомірно та належним органом.
Однак, вказаний Висновок СЛЕД Держмитслужби не дає відповіді на питання щодо того чи підлягає вказаний товар державному експортному контролю. Висновок СЛЕД Держмитслужби оперує формулюванням "мають ознаки компонентів (складових частин), спеціально призначених для літальних апаратів, зазначених в позиції ML10 Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, що є додатком до Порядку №1807".
Також, у вказаному Висновку СЛЕД Держмитслужби зазначено, що віднесення зразків товарів до певних товарних груп, позицій, категорій та підкатегорій згідно з УКТЗЕД, а також проведення експертизи в розумінні та для цілей, описаних в статті 11 Закону, не входить до компетенції та наявних повноважень СЛЕД Держмитслужби.
А отже, не вдаючись до аналізу Висновку СЛЕД Держмитслужби на предмет його належності достовірності та допустимості, варто зауважити, що відповідач зазначає, що даний Висновок мав допоміжний характер, та враховувався, оцінювався в сукупності з іншими доказами під час винесення оскаржуваної постанови.
Щодо твердження позивача про безпідставність посилання Держекспортконтролю на листи-роз'яснення від 09.07.2019 за № Р-436/19, від 03.02.2020 за № Р-51/20, від 04.08.2020 за № Р-390/20 та від 30.09.2020 за № Р-479/20, які на думку позивача носять рекомендаційний відомчий характер та не мають під собою юридичного наукового підґрунтя, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 9 Закону списки товарів, що підлягають державному експортному контролю затверджуються Кабінетом Міністрів України.
При цьому, стаття 11 Закону визначає, що експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, для вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів.
Таким чином, експертиза в галузі державного експортного контролю є виключним повноваженням Держекспортконтролю.
Одним із завдань експертизи в галузі державного експортного контролю є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю.
Також, відповідно до статті 12 Закону суб'єкти господарювання України, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі проводити посередницьку (брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, попередньо реєструються як суб'єкти здійснення міжнародних передач товарів Держекспортконтролем. З цією метою зазначені суб'єкти подають відомості та документи, необхідні для проведення попередньої експертизи товарів, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. За підсумками експертизи Держекспортконтроль, ідентифікує товари, визначає умови здійснення їх міжнародних передач до конкретних держав, залежно від категорії товарів, видів міжнародних передач таких товарів тощо, та видає зазначеним суб'єктам посвідчення про їх реєстрацію як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів разом з відповідними роз'ясненнями про особливості здійснення таких передач.
Частиною п'ятою статті 12 Закону визначено, що попередня ідентифікація товарів, а також здійснення необхідних заходів, пов'язаних з отриманням дозвільних документів на здійснення міжнародних передач таких товарів є обов'язком суб'єкта господарювання, державного замовника з державного оборонного замовлення та суб'єктів, зазначених у частині третій статті 15 цього Закону.
Згідно пункту 8 Положення № 767, державна і недержавна експертиза в галузі державного експортного контролю може бути попередньою, основною, повторною та додатковою. Попередня експертиза проводиться з метою, зокрема, визначення відповідності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, найменуванню та опису товарів, внесених до відповідних списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю.
Водночас, пунктом 13 Положення № 767 встановлено, що попередня експертиза в галузі державного експортного контролю є обов'язковою і проводиться Держекспортконтролем із залученням у разі потреби інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, а також юридичних осіб, уповноважених на це Держекспортконтролем.
Для проведення попередньої експертизи товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, суб'єкт надсилає на ім'я Голови Держекспортконтролю лист із стислим викладенням мети звернення, до якого додає: серед іншого довідку щодо попередньої ідентифікації товарів, в якій визначена відповідність найменувань та описів конкретних товарів (груп товарів), зазначених у заяві, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю.
На виконання останнього положення, Позивач неодноразово звертався до Держекспортконтролю за ідентифікацією товарів та визначенням умов здійснення їх міжнародних передач до конкретних держав.
Так, подаючи відомості та документи, необхідні для проведення попередньої експертизи товарів позивач, усвідомлюючи відповідальність за надання завідомо неправдивої інформації, неодноразово ідентифікував вищенаведені товари, що стали предметом міжнародної передачі, як товари військового призначення, які в установленому порядку допущені для цивільного використання (далі - ТВПДЦВ), що вказано у довідках попередньої ідентифікації позивача які Держекспортконтролю надавав сам Позивач, та згідно яких отримував відповідні роз'яснення до посвідчення про реєстрацію суб'єкта здійснення міжнародних передач (роз'яснення є невід'ємною частиною посвідчення про реєстрацію суб'єкта здійснення міжнародних передач, та є результатом експертизи проведеної Держекспортконтролем, що носять обов'язковий характер для суб'єктів здійснення міжнародних передач).
За результатами попередньої експертизи, Держекспортконтроль ідентифікує товари, визначає умови здійснення їх міжнародних передач до конкретних держав, реєструє суб'єктів та видає їм посвідчення про реєстрацію як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів разом з відповідними роз'ясненнями про особливості здійснення таких передач.
Таким чином, наданні позивачу роз'яснення щодо наведених товарів були результатом проведеної попередньої експертизи, які є актами індивідуальної дії, що встановлюють для суб'єкта певні обов'язки (норму поведінки) та позивачем не оскаржувались, а отже, позивач погодився з визначеними в них умовами здійснення міжнародних передач.
Суд зазначає, що згідно заяви позивача на проведення попередньої експертизи товарів № 04 від 01.07.2019, довідки позивача щодо попередньої ідентифікації товарів вих. № 321/07-19 від 01.07.2019 та відповідних роз'яснень Держекспортконтролю № Р-436/19 від 09.07.2019 до ТВПДЦВ віднесено:
КОЧ-1А коробка відсічі частоти;
АА-3 апарат абонентський (виробу СПУ-8);
УА51А-1 автомат антиюзовий;
УА51А-2 автомат антиюзовий;
К2105 колесо (передньої опори шасі);
МВР-2В серії 2 електромеханізм;
ПТ-200Ц перетворювач;
Блок №1 з комплекту виробу Р-863.
Згідно заяви позивача на проведення попередньої експертизи товарів № 6 від 16.09.2020, довідки позивача щодо попередньої ідентифікації товарів вих. № 141/09-20 від 16.09.2020 та відповідних роз'яснень Держекспортконтролю № Р-479/20 від 30.09.2020 до ТВПДЦВ віднесено:
3263 турбохолодильник;
КИ-13К компас;
КОЧ-1 А коробка відсічі частоти;
ИДТ-100 датчик тиску;
ИД-100М датчик;
АА-3 апарат абонентський (виробу СПУ-8);
УГ128-1 клапан челночний;
УГ128-2 клапан челночний;
УА51А-1 автомат антиюзовий;
УА51А-2 автомат антиюзовий;
КТ192А.040 диск нажимний гальма КТ192А.010;
КТ192А.050 диск опорний гальма КТ192А.010;
К2105 колесо (передньої опори шасі);
МВР-2В серії 2 електромеханізм;
ПТ-200Ц перетворювач;
34-7603-1100 кран запірний;
32.01.6800.240.000 демпфер;
ОСС-61 вогонь світлосигнальний (проблисковий маяк);
Блок №1 з комплекту виробу Р-863.
Згідно заяви позивача на проведення попередньої експертизи товарів № 5 від 06.07.2020, довідки позивача щодо попередньої ідентифікації товарів вих. № 113/07-20 від 27.07.2020 та відповідних роз'яснень Держекспортконтролю № Р-390/20 від 04.08.2020 до ТВПДЦВ віднесено:
435Ф Насос;
НС-14 Насосна станція;
1300ЕТ-1 Прилад командний;
ФГ-1А Фільтр генератора;
МЭ-1866Т Масломір;
ТСТ-2 Термометр;
1248 серії 2 Пульт управління.
Згідно заяви позивача на проведення попередньої експертизи товарів № 01 від 21.01.2020, довідки позивача щодо попередньої ідентифікації товарів вих. № 10/01-20 від 21.01.2020 та відповідних роз'яснень Держекспортконтролю № Р-51/20 від 03.02.2020 до ТВПДЦВ віднесено:
3263 Турбохолодильник;
КИ-13К Компас;
ИДТ-100 Датчик тиску;
ИД-100М Датчик;
УГ128-1 Клапан челночний;
УГ128-2 Клапан челночний;
КТ192А.040 Диск гальма нажимний (застосування КТ192А.010);
КТ192А.050 Диск гальма опорний (застосування КТ192А.010);
34-7603-1100 Кран запірний;
32.01.6800.240.000 Демпфер.
Отже, за результатами попередніх експертиз, проведених Держекспортконтролем на підставі звернень позивача та наданих останнім документів товари, що були предметом міжнародної передачі, окрім масломіра МЭ-1886Т, ідентифіковані, як товари військового призначення, що відповідають опису товарів за позицією МL10 Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, який є додатком до Порядку № 1807.
Враховуючи висновки центрального органу виконавчої влади, вказані товари є товарами військового призначення, які в установленому порядку допущені для цивільного використання.
Відповідно до пункту 8 Порядку, міжнародні передачі товарів, які згідно з висновками відповідних органів виконавчої влади допущені для цивільного використання, здійснюються у порядку, встановленому для товарів подвійного використання.
Як вже зазначалося, згідно із пунктом 3 Порядку № 86, міжнародна передача товарів подвійного використання може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів лише за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.
Таким чином, позивачу було відомо, що товар який став предметом міжнародної передачі є товаром військового призначення, який в установленому порядку допущений до цивільного використання та підлягає державному експортному контролю. Також, позивачу були відомі і умови, яких необхідно дотримуватись під час міжнародної передачі цього товару та те, що експорт цих товарів здійснюється за дозволом Держекспортконтролю.
Водночас, позивач знехтував результатами державної експертизи Держекспортконтролю, які в свою чергу він зобов'язаний був врахувати та при митному оформленні товару послався на результати недержавної експертизи, що мають рекомендаційний характер та самі по собі не можуть однозначно віднести товар до тієї чи іншої групи товарів, що підлягають державному експортному контролю.
При цьому, варто відмітити, що допущення військового товару до цивільного використання не змінює статусу (природи) товару, як військового, а лише змінює процедуру отримання дозволу Держекспортконтролю на його міжнародну передачу.
Щодо посилання позивача на примітку №2 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807 , а саме має загальнопромислове призначення і виготовлений за єдиними технічними вимогами" суд зазначає, що вказаний додаток такого формулювання та примітки не містить, а отже не зрозуміло на що саме посилається позивач.
Щодо твердження позивача про те, що йому не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що розгляд справи було здійснено без участі позивача.
Для забезпечення присутності керівника або уповноваженого представника позивача під час розгляду справи листом Держекспортконтролю № 5329/34-21 від 16.08.2021 вищевказаних осіб було запрошено прибути до Держекспортконтролю за адресою м. Київ, вул. Кирилівська, 19-21, 27.08.2021 на 15.00 год та прийняти участь у розгляді справи. Дане поштове відправлення, згідно відповідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0407140241213, було вручено представнику позивача 19.08.2021. Будь яких клопотань від позивача до Держекспортконтролю не надходило.
Відповідно до положень пунктів 3.5, 5.1 та 5.2 та Наказу № 1490, справа розглядається в присутності керівника (уповноваженого представника) юридичної особи, яка притягається до відповідальності. Запрошення на розгляд справи надсилається за місцезнаходженням юридичної особи реєстрованим поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про його вручення не пізніше ніж за десять днів до дати розгляду справи. У запрошенні зазначаються дата, час і місце розгляду справи.
За відсутності керівника (уповноваженого представника) юридичної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення цієї юридичної особи про дату, час і місце розгляду справи, а також в разі ненадходження від юридичної особи клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, справа була розглянута з дотриманням вимог чинного законодавства, що підтверджується письмовими доказами.
Щодо твердження позивача про те, що на його скаргу Голові Держекспортконтролю відповіді не отримано.
Держекспортконтролем 08.09.2021 було отримано скаргу на Постанову № 92/21 від 27.08.2021 за підписом адвоката Боруха С.В. (вх. Держекспортконтролю № 3195-21 від 08.09.2021).
Опрацювавши цю скаргу Держекспортконтролем було встановлено, що скарга складена з порушенням вимог Наказу № 1490, а саме підписана не уповноваженою на те особою, оскільки ордер на надання правової допомоги адвокатом серії СК №742657 від 25.05.2021, копія якого долучена до скарги, уповноважує його на надання такої правової допомоги позивачу лише у Печерському районному суді міста Києва, а також Київському апеляційному суді. З урахуванням чого, подана скарга розгляду не підлягає. Дана відповідь від 16.09.2021 за вих. № 6138/34-21 була направлена адвокату Боруху С.В. поштовим відправленням № 0407140325042.
Така позиція узгоджується з вимогами пункту 7.3 Наказу №1490, за якими скарга повинна бути підписана керівником (уповноваженою особою) юридичної особи та засвідчена печаткою цієї юридичної особи. Скарга, складена з порушенням цих вимог, до розгляду не приймається, про що письмово повідомляється юридична особа, яка її подала.
За наведених обставин у справі, суд дійшов висновку щодо правомірності оскаржуваної позивачем постанови та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду даного спору. При цьому відповідач довів суду правомірність своїх дій. Отже, позов задоволенню не підлягає.
Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий центр" (вул. Салютна, 9, кв.10, м. Київ, 04111, код ЄДРПОУ-30524318) до Державної служби експортного контролю України (вул. Кирилівська, 19-21, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 00010300) -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 02.06.2025.
Суддя О.В. Конишева