03 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/8718/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , 16 регіональної військово-лікарської комісії та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -
30 грудня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі по тексту - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) (далі по тексту - відповідач 2), 16 регіональної військово-лікарської комісії ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) (далі по тексту - відповідач 3) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) (далі по тексту - відповідач 4), яким з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд: "1. Зобов'язати 16 регіональну військово-лікарську комісію, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , провести переогляд військовозобов'язаного ОСОБА_1 військово-лікарською комісією у повній відповідності до діючого законодавства; 2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно мобілізації (призову) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації та спрямування ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; 3. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно мобілізації (призову) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації та спрямування ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; 4. Скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо мобілізації (призову) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації та наказ про спрямування ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; 5. Скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо мобілізації (призову) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації та наказ про спрямування ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; 6. Визнати протиправним та скасувати наказ № 342 від 23.11.2024 року командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_2 щодо зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , до складу військової частини НОМЕР_1 ; 7. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , виключити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 із списків особового складу військової частини; 13. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 відшкодування судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року було витребувано докази.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог та залучено 16 регіональну військово-лікарську комісію та ІНФОРМАЦІЯ_6 до участі у даній справі в якості співвідповідачів. У задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 - відмовлено. У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено. Витребувано докази.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року було витребувано докази.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у даній справі відмовлено.
В обґрунтування позову указано, що 23 листопада 2024 року позивача було затримано та доставлено для проходження військово-лікарської комісії співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що позивач має ряд захворювань, які вказують на непридатність до військової служби під час мобілізації, однак незважаючи на це позивача визнано придатним до проходження військової служби. Одночасно зазначає, що під час проведення медогляду не було враховано раніше встановлений діагноз та не прийнято до уваги медичні документи (невірне визначення стані розладу функцій організму тощо), зазначає про відсутність додатковог обстеження в терапевтичному відділенні та стоматологічному відділенні у зв'язку із випадінням зубів, загострення хронічного парадонтозу та щепелно-лицьові аномалії, включаючи аномалії прикусу зі значними порушеннями жувальної та мовної функції. Позивач вказує, що на теперішній час, після його призову на військову службу проходить інтенсивне лікування, що свідчить про встановлення невірного стану здоров'я під час проходження ВЛК. Крім того, копію довідки із висновком Військово-лікарської комісії про визнання придатним до військової служби позивача не отримав. У зв'язку із чим, вважає, дії відповідачів щодо призову позивача та направлення для проходження військової служби під час мобілізації протиправними. А відтак, оскаржувані накази про призов на військову службу за мобілізацією позивача є протиправними, оскільки позивач є непридатним до військової служби, з урахуванням його стану здоров'я.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_7 подано до суду відзив, у якому суб'єкт владних повноважень просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому вказано про правомірність оскаржуваних позивачем дій та рішень. Зокрема, зазначив, що позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та пройшов медичний огляд НОМЕР_7 при ІНФОРМАЦІЯ_8 , за результатами якого він визнаний придатним до військової служби. Вказав, що під час проходження медичного огляду скарг на стан здоров'я не заявляв, інформацію щодо стану здоров'я надав в повному обсязі, попереджений про надання неповної та недостовірної інформації, про що свідчить його підпис у пункті 10 картки обстеження та медичного огляду ф 13. Другий примірник довідки ф4 № 12/4121 позивач отримував, про що свідчить його підпис на примірнику військово-лікарської комісії.
На адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив, з якого вбачається, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач не доставлявся та не призивався на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_9 під час мобілізації в особливий період.
Відповідачем 16 регіональною військово-лікарською комісією подано до суду відзив, у якому суб'єкт владних повноважень просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому вказано про правомірність оскаржуваних позивачем дій та рішень. Зокрема, зазначив, що звернень позивача з приводу оскарження рішення постанови позаштатної ВЛК при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на розгляд до НОМЕР_8 РВЛК від представника позивача або позивача не надходило. Крім цього, зауважив, що позивач просить суд зобов'язати НОМЕР_8 РВЛК провести переогляд військовозобов'язаного ОСОБА_1 , який перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , військово-лікарською комісією у повній відповідності до діючого законодавства. Згідно із пунктом 6.6 глави 6 розділу II наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, яким затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров'я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки. Отже, у зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги в частині зобов'язання 16 РВЛК здійснити переогляд військовослужбовця ОСОБА_1 в даному випадку є невірними та такими, які суперечать процедурі проходження ВЛК військовослужбовцями, що є порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України №402.
Відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 не подано до суду відзив на позов.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 22 листопада 2024 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд BЛK при ІНФОРМАЦІЯ_10 , за результатами якого він визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 22 листопада 2024 року № 12/4121 (а.с. 102 (на звороті)).
Винесенню указаної довідки передувало складення направлення та карти обстеження та медичного огляду від 22 листопада 2024 року, у якій вказано про придатність позивача до військової служби (а.с.а.с. 101, 102).
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06 листопада 2024 року № 1149 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації та інші заходи" ОСОБА_1 призвано на військову служби за призовом під час мобілізації, до військової частини НОМЕР_1 з 22 листопада 2024 року (а.с. 103).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 342 від 23 листопада 2024 року солдата ОСОБА_1 , призначено до військової частини НОМЕР_1 (а.с. 54).
За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно із статтею 106 частиною 1 пунктом 20 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до статті 106 частини 1 пункту 20 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Дія воєнного стану та загальна мобілізація неодноразово продовжувалася. Як на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, так і станом на час розгляду судом цієї адміністративної справи, воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" № 389, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" вирішено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі по тексту - Указ № 69/2022).
Відповідно до пункту 4 Указу № 69/2022, призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За приписами статті 2 частин 1,2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до статі 2 частини 10 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі по тексту - Положення № 402).
Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти, ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв; осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно із пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (пункту 2.3 підпункт 2.3.1 глави 2 розділу І Положення № 402).
Відповідно до пункту 2.3 підпункту 2.3.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров'я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров'я; перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України; організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.
ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (пункт 2.3 підпункт 2.3.4 абзац 15 глави 2 розділу I Положення № 402).
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (пункт 2.3. підпункт 2.3.5 глави 2 розділу І Положення № 402).
У свою чергу, згідно із п. 2.5.1 глави 2 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
На підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров'я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи (п. 2.5.7 розділу І Положення № 402).
Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою закладу охорони здоров'я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені (п. 2.5.11 розділу І Положення № 402).
Відповідно до п. 2.6.1 розділу І Положення № 402 Госпітальні ВЛК створюються у ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.
Пунктом 1.1 розділу II Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Приписи глави 3 розділу II Положення № 402 регламентують медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті (пункт 3.1 розділу ІІ Положення № 402).
Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення № 402 кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Таким чином, відповідно до пункту3.2 Положення № 402, для прийняття рішення військово-лікарською комісією про придатність чи не придатність військовозобов'язаного до військової служби, обов'язковою умовою є його огляд хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом. Решти лікарів, лише у разі необхідності за медичними показниками.
Із наданої до суду картки обстеження та медичного огляду позивача від 22 листопада 2024 року судом встановлено, що позивач оглянутий лікарями терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, лором, дерматологом, психіатром, стоматологом та травматологом, позивачу проведено дослідження: загальний аналіз крові, флюорографія органів грудної клітини, ЕКГ та поставлено діагноз - згинальна контрактура 2-4 пальців правої кісти з незначним порушенням функції (а.с.а.с. 101,102).
З огляду на викладене, твердження позивача про те, що огляд лікарями ВЛК не проводився у порядку передбаченому законодавством України не знайшло свого підтвердження, оскільки матеріалами справи підтверджено такий огляд.
Надаючи правову оцінку твердженням позивача про не проведення додаткового обстеження в терапевтичному відділенні та стоматологічному відділенні у зв'язку із випадінням зубів, загострення хронічного парадонтозу та щепелно-лицьові аномалії, включаючи аномалії прикусу зі значними порушеннями жувальної та мовної функції, суд зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 року у справі № 806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі № 810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Верховний Суд у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16 зауважив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Тобто суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Відтак, суд не оцінює надану медичну документацію щодо його діагнозу, оскільки це перебуває поза межами компетенції суду.
Крім того, суд зазначає, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови.
Разом з тим, доказів, що позивач звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду оскаржуваного висновку, суду надано не було.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні вимог, що скеровані до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та 16 регіональної військово-лікарської комісії.
Звертаючи свої вимоги до військової частини НОМЕР_1 позивач у позові зазначив що спірний наказ № 342 від 23 листопада 2024 року командира військової частини НОМЕР_1 в частині призначення та зарахування йо до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 є протиправним у зв'язку із тим, що виданий на підставі протиправного рішень ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вказувалося вище, судом не було встановлено протиправної поведінки ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 під час призову позивача на військову службу під час мобілізації і як наслідок не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 листопада 2024 року № 1149 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації" в частині позивача.
Оскільки позивач пов'язує протиправність наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 342 від 23 листопада 2024 року в частині призначення та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 із, його точки зору, протиправною поведінкою ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 під час призову позивача на військову службу під час мобілізації і як наслідок з протиправністю наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 листопада 2024 року № 1149 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації" в частині позивача, то й у задоволенні вимоги позивача до військової частини НОМЕР_9 теж необхідно відмовити.
Згідно із статтею 2 частинами 1 та 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи оскаржувані дії (рішення) суб'єктів владних повноважень, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, на відповідність їх критеріям, наведеним у статті 2 частині 2 КАС України, суд приходить до висновку, що при їх вчиненні (прийнятті) поведінка відповідачів відповідає критеріям зазначеним у статті 2 частині 2 КАС України.
Згідно із статтею 9 частиною 1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 9 частини 2 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), 16 регіональної військово-лікарської комісії ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко