03 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/8718/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , 16 регіональної військово-лікарської комісії та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -
30 грудня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі по тексту - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) (далі по тексту - відповідач 2), 16 регіональної військово-лікарської комісії ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) (далі по тексту - відповідач 3) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) (далі по тексту - відповідач 4), яким з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд: "1. Зобов'язати 16 регіональну військово-лікарську комісію, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , провести переогляд військовозобов'язаного ОСОБА_1 військово-лікарською комісією у повній відповідності до діючого законодавства; 2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно мобілізації (призову) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації та спрямування ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; 3. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно мобілізації (призову) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації та спрямування ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; 4. Скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо мобілізації (призову) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації та наказ про спрямування ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; 5. Скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо мобілізації (призову) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації та наказ про спрямування ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; 6. Визнати протиправним та скасувати наказ № 342 від 23.11.2024 року командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_2 щодо зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , до складу військової частини НОМЕР_1 ; 7. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , виключити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 із списків особового складу військової частини; 13. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 відшкодування судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року було витребувано докази.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог та залучено 16 регіональну військово-лікарську комісію та ІНФОРМАЦІЯ_6 до участі у даній справі в якості співвідповідачів. У задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 - відмовлено. У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено. Витребувано докази.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року було витребувано докази.
05 травня 2025 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов від ІНФОРМАЦІЯ_2 відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив адміністративний позов залишити без розгляду на підставі статті 240 КАС України, з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду. Зазначив, що зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо мобілізації. Позивача призвано на військову службу під час мобілізації 22 листопада 2024 року. Однак, до суду з даним позовом позивач звернувся 30 грудня 2025 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом місячного строку звернення до суду.
Представником позивача була подано заяву про поновлення строку звернення до суду, відповідно до якого останній вказав, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 27 листопада 2024 року № 6934, позивач проходить військову службу по мобілізації з 24 листопада 2024 року. 23 грудня 2024 року, представником позивача спрямовано позовну заяву про визнання дій протиправними щодо призову позивача, однак 26 грудня 2024 року, Закарпатським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про повернення позовної заяви, у зв'язку із відсутністю запису в ордері представника позивача, органу, яким видано посвідчення адвоката.
Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує таке.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із статтею 122 частиною 2 абзацом 1 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У свою чергу, статтею 122 частиною 5 КАС України передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно із статтею 19 частиною 1 пунктом 2 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 17 КАС України публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно із статтею 122 частоною1 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до статті 122 частини 2 абзацу 1 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином КАС України передбачає можливість застосування щодо строків звернення до адміністративного суду з позовом інших стоків такого звернення, що встановлені цим Кодексом та іншими законами, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтею 122 частиною 5 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, як вбачається з аналізу наведених вище приписів статті 122 КАС України, шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами, водночас, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Разом з тим, у зазначених вище положеннях статті 122 частини 5 КАС України відсутні норми, які б встановлювали строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову на військову службу під час мобілізації 22 листопада 2024 року, скасувати накази ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 листопада 2024 року № 1149 та командира військової частини НОМЕР_1 № 342 від 23 листопада 2024 року.
Судом встановлено, що 22 листопада 2024 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд BЛK при ІНФОРМАЦІЯ_7 , за результатами якого він визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 22 листопада 2024 року № 12/4121 (а.с. 102 (на звороті)).
Винесенню указаної довідки передувало складення направлення та карти обстеження та медичного огляду від 22 листопада 2024 року, у якій вказано про придатність позивача до військової служби (а.с.а.с. 101, 102).
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06 листопада 2024 року № 1149 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації та інші заходи" ОСОБА_1 призвано на військову служби за призовом під час мобілізації, до військової частини НОМЕР_1 з 22 листопада 2024 року (а.с. 103).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 342 від 23 листопада 2024 року солдата ОСОБА_1 , призначено до військової частини НОМЕР_1 (а.с. 54).
До суду з даним позовом позивач звернувся 30 грудня 2024 року.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України та діє по теперішній час.
Суд вважає, що факт проходження військової служби з 24 листопада 2024 року по теперішній час, є що перешкоджало позивачу своєчасно звернутись до суду, а відтак є поважною причиною несвоєчасного звернення позивача до суду, що підтверджується висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.09.2022 р у справі № 500/1912/22.
Суд надаючи оцінку наведеним позивачем причинам пропуску строку на звернення до суду та наданим на підтвердження доводів доказам, вважає, що в даному випаду неможна стверджувати про легковажність або байдужність позивача в можливості звернутися із даним позовом у визначені строки, оскільки слід врахувати, що з 22 листопада 2024 року позивач був у складі команди направлений до військової частини, з 24 листопада 2024 року по теперішній перебуває на військовій службі, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 №6934 від 27 листопада 2024 року (а.с. 10). Тобто, існували дійсно об'єктивні причини, з яких позивач не міг вчасно звернутися до суду.
Суд зазначає, що вказані обставини можуть свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, установлених статтею 122 частиною 2 КАС України.
Слід зазначити, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд враховує, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Зазначений висновок узгоджується з позицією викладеною Верховним Судом в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.
Таким чином, враховуючи, що станом на день звернення до суду із позовом позивач продовжує проходити військову службу, що вимагає від нього постійного перебування за місцем дислокації військової частини для виконання покладених обов'язків, що певною мірою ускладнює можливість військовослужбовця своєчасно звернутися до суду в умовах дії правового режиму воєнного стану, як і своєчасно скористатися правом на юридичну допомогу, оскільки цього не дозволяє зробити особливість проходження військової служби, колегія суддів, з урахуванням висновків викладених Верховним Судом в постанові від 29 вересня 2022 року по справі №500/1912/22 вважає, що наявність поважних причин, які перешкоджали позивачу 1 своєчасно звернутися за судовим захистом.
Під час вирішення питання чи наявні підстави для поновлення строку звернення до суду, суд також ураховує позицію Верховного Суду, викладені у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 560/4280/20 та від 28 липня 2021 року у справі № 640/675/20, відповідно до якої, застосовуючи до позовної заяви строки визначені статтею 122 КАС України при зверненні з адміністративним позовом щодо визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати те, що дії або бездіяльність відповідача, які позивач оскаржує, тривають, отже, суди не перевірили правомірності дій відповідача, чим позбавили позивача права на гарантований Конституцією України та міжнародними актами права на судовий захист.
Суд звертає увагу, що кінцевий строк для подання позовної заяви припадав на час дії в Україні воєнного стану та позивач на вказаний час перебував на військовій службі. Відтак слід врахувати, що процесуальний строк, який позивач пропустив, припав на період дії воєнного стану на території України, беручи до уваги, що позивач був призваний по мобілізації та він проходить службу і на даний час, та враховуючи існуючі обмеження й перешкоди, які встановлені під час вказаного особливого правового режиму і під час проходження військової служби, судом встановлено поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Також слід вказати про те, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до вимог статті 6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, як наслідок, у клопотанні представника відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Керуючись статями 121, 122, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяС.Є. Гаврилко