23 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/891/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.,
при секретарі судового засідання - Пішта І.І.
за участю:
представник позивача - Коваленко М.М.,
представник відповідача 1 - Глеба П.О.,
представник відповідача 2 - Беляков А.І.,
представник відповідача 3 - не з'явився,
представник третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37536026) до товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Ужгород» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 2, код ЄДРПОУ 20449104), Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю) (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04053699), Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Героїв Небесної сотні, 4, код ЄДРПОУ 41284929), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 145, код ЄДРПОУ 37869775), про визнання протиправним дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
20 червня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулася Державна авіаційна служба України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Ужгород», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород», якою просила:
1) зобов'язати ТОВ «Готель «Ужгород» виконати рішення Державіаслужби від 14.03.2019 № 182;
2) зобов'язати ТОВ «Готель «Ужгород» знести самочинне будівництво за адресою: м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 2;
3) визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині не погодження об'єкта будівництва за адресою: м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 2, та зобов'язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;
4) визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та скасувати їх;
5) визнати протиправними дії Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області щодо реєстрації сертифікату про готовність об'єкта до експлуатації № ЗК 162181570284 та скасувати їх.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеного обстеження приаеродромної території аеродрому «Ужгород» з питань забудови, виявлено об'єкт, будівництво якого ведеться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування та без погодження з Державіаслужбою, що є порушенням норм чинного законодавства. У зв'язку з чим Державіаслужбою України прийнято рішення про припинення будівництва за вищевказаною адресою. Однак, таке рішення Державіаслужби у добровільному порядку виконано не було. Тому, зважаючи на необхідність невідкладного вирішення питання щодо припинення неконтрольованого будівництва, яке може призвести до негативних наслідків, позивач вважає, що вирішення питання щодо виконання вищезазначеного рішення в судовому порядку є єдиним способом захисту порушених прав Державіаслужби. Недотримання порядку отримання погодження місця розташування об'єктів будівництва та визначення умов забудови на приаеродромній території призвело до надання Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки з порушенням норм містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, а також законодавства у сфері безпеки цивільної авіації. Відтак, на переконання позивача, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки підлягають скасуванню.
Свою позицію у справі висловило Управління ДАБІ в Закарпатській області, відповідно до якої, дії Управління ДАБІ в Закарпатській області відповідно до позовних вимог не можуть бути визнані протиправними, позаяк з 09.09.2016 функції державного архітектурно-будівельного контролю, в тому числі і дозвільно-реєстраційні функції на території м. Ужгорода, здійснює УДАБК Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, яке власне і видало у червні 2018 року сертифікат № ЗК 162181570284 про прийняття об'єкта в експлуатацію.
Інші учасники справи процесуальним правом на подачу відзиву не скористалися.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року було замінено неналежного відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на належного - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю) у даній справі.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Державної авіаційної служби України до товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Ужгород», Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю), Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород», про визнання протиправним дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України задоволено частково: рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі №260/891/19 змінено в частині мотивів відмови в задоволенні адміністративного позову.
Постановою Верховного суду від 14 березня 2024 року у справі №260/891/19 касаційну скаргу Державної авіаційної служби України задоволено частково: рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №260/891/19 скасовано, а справу № 260/891/19 направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючого суддю по справі - Луцович М.М.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року адміністративну справу №260/891/19 прийнято до свого провадження суддею Луцович М.М., призначено до підготовчого розгляду та витребувано від Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю): належним чином засвідчену копію сертифікату № ЗК 162181570284; належним чином засвідчені копії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки за адресою: м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, 2.
Ухвалою суду від 27.06.2024 повторно витребувано від Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю): належним чином засвідчену копію сертифікату № ЗК 162181570284; належним чином засвідчені копії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки за адресою: м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, 2.
04 вересня 2024 року у підготовчому засіданні представником відповідача 2 було подано докази, витребувані ухвалами суду від 22.04.2024 та 27.06.2024.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів 1, 2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували. Просили відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник відповідача 3 та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені та дату, час і місце судового розгляду.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на адресу Державіаслужби України надійшов акт обстеження приаеродромної території аеродрому «Ужгород» щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України від 11.02.2019 № 01, затверджений в.о. директора ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород».
Відповідно до інформації, зазначеній у акті від 11.02.2019, обстеження приаеродромної території аеродрому проведено у період з 15.11.2018 по 25.01.2019 за участі представників СБУ в Закарпатській області на підставі наказу від 14.11.2018 № 102.
У пункті 3 акту зафіксовано, що при обстеженні приаеродромної території на предмет виявлення фактів будівництва з порушенням вимог Порядку погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, були здійснені виїзди на об'єкти будівництва, що ведуться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування, без погодження Державіаслужби, серед яких, за адресою: м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 2, вид об'єкта - «Реконструкція з розширенням будівлі готелю «Ужгород», забудовник - ТОВ «Готель Ужгород».
На підставі висновків акту обстеження, враховуючи здійснення будівництва на приаеродромній території аеродрому «Ужгород» без попереднього погодження місця розташування і висоти такого об'єкта будівництва з експлуатантом аеродрому, відповідними органами, органами місцевого самоврядування, Державіаслужбою було прийнято рішення № 182 від 14.03.2019 про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території, яким Державіаслужба вимагала негайно припинити будівництво за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, 2, що здійснюється ТОВ «Готель Ужгород», до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
Цим рішенням, ТОВ «Готель Ужгород» або уповноважену особу також зобов'язано невідкладно вжити заходів щодо погодження місця розташування та висоти об'єкта на приаеродромній території відповідно до вимог пунктів 56, 57, 60 Положення про використання повітряного простору України та у спосіб, передбачений Порядком погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.
У подальшому 04.04.2019 Державіаслужбою на адресу ДАБІ України, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, УДАБІ у Закарпатській області, Ужгородської міської ради та Управління ДАБК Ужгородської міської ради були скеровані звернення щодо надання копій документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та/або засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, по об'єкту будівництва за адресою: м. Ужгород, пл. Корятовича, 33.
Окрім того, в зазначеному зверненні Державіаслужба просила зазначених суб'єктів владних повноважень у межах компетенції вжити заходи, спрямовані на припинення будівництва без передбачених чинним законодавством України погоджень, про результати яких додатково повідомити уповноважений орган.
Листом № 1007-1-18/471 від 18.04.2019 УДАБІ у Закарпатській області повідомило, що відповідно до законодавчих змін з 10.09.2016 функції державного архітектурно-будівельного контролю на території м. Ужгород здійснює Управління ДАБК Ужгородської міської ради, з огляду на що, з приводу порушених у зверненні питань рекомендовано звернутися до уповноваженого органу.
Листом № 1210/03-06 від 06.05.2019 Виконавчий комітет Ужгородської міської ради повідомив Державіаслужбу про те, що суб'єктами правовідносин на предмет погодження наміру забудови та здійснення будівництва на приаеродромній території є Державіаслужба, експлуатант аеродрому, орган місцевого самоврядування, яким надані вихідні дані для проектування, а також фізичні та юридичні особи, які здійснюють будівництво в межах приаеродромної території, оскільки саме на етапі видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки вчиняються зазначені дії. Разом з тим, функції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються на етапі виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Тому органи державного архітектурно-будівельного контролю на вказаному етапі забудови вправі перевіряти тільки наявність у замовника будівництва містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, належним чином розробленої проектної документації на будівництво, проходження такою експертизи у разі її обов'язковості, здійснення будівельних робіт у відповідності до проектних рішень та будівельних норм, а також вихідних даних на проектування. Отже, непогодження наміру забудови у порядку, визначному Повітряним кодексом України, у разі відсутності посилання на необхідність здійснення такого в містобудівних умовах та обмеженнях не може бути належною підставою для відмови забудовнику у видачі дозвільних документів.
У відповідь на звернення Державіаслужбою, листом від 23.05.2019 Управління містобудування та архітектури повідомило, що при наданні містобудівних умов та обмежень перевіряється відповідність цільового і функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, якою в цьому випадку є генеральний план м. Ужгорода, затверджений рішенням ХХІХ сесії Ужгородської міської ради ІV скликання № 313 від 04.06.2004, яким передбачено перенесення регулярних рейсів на аеродром «Мукачево» та скорочення злітно-посадкової смуги аеродрому «Ужгород». Проте на момент надання зазначених містобудівних умов та обмежень експлуатантом аеродрому не було надано графічні матеріали схеми планувальних обмежень та схеми меж приаеродромної території, які б візуалізували необхідні обмеження.
Вважаючи протиправними дії ТОВ «Готель Ужгород» та вищезазначених суб'єктів владних повноважень щодо видачі дозвільних документів та здійснення будівництва на приаеродромній території без погодження з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації, оскільки такі можуть призвести до негативних наслідків в результаті можливої авіаційної події, враховуючи невиконання рішення Державіаслужби у добровільному порядку у встановлені строки, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Скасовуючи судові рішення адміністративних судів та направляючи справу №260/891/19 на новий судовий розгляд Верховний Суд у постанові від 14 березня 2024 року зазначив, що судами попередніх інстанції не надана оцінка та не досліджено при вирішенні справи дані про граничнодопустиму висотність зазначеного об'єкта будівництва від планувальної позначки землі, яку передбачено містобудівними умовами та обмеженнями. Більш того, суди попередніх інстанцій розглянули справу за відсутності в матеріалах справи містобудівних умов та обмежень земельної ділянки за адресою м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, 2, а також сертифікату № ЗК 162181570284.
Касаційний суд також вказав, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено та не надано оцінки іншим доказам щодо обґрунтованості рішення Державіаслужби № 182, а також не з'ясовано питання реалізації містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, не надано оцінку змісту акта обстеження на предмет наявності/відсутності в ньому інформації щодо висотності об'єкта будівництва із замірами, факту знаходження такого об'єкта на приаеродпромній території із зазначенням відстані від межі аеродрому, а також не встановлено, в чому може полягати його вплив на безпеку польотів чи роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд виходить з наступного.
Узагальненим предметом спору у справі за твердженням Державіаслужби є протиправна бездіяльність Управління містобудування та архітектури УМР щодо непогодження з нею умов забудови на приаеродромній території об'єкта будівництва, як наслідок протиправна видача на цей об'єкт містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, реєстрації сертифікату про готовність об'єкта до експлуатації № ЗК 162181570284 та у підсумку наявність обов'язку у забудовника знести самочинне будівництво за адресою: м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 2.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Правові основи діяльності в галузі авіації встановлені Повітряним кодексом України (далі - ПК України), згідно із преамбулою якого державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.
Так, відповідно до частини першої статті 4 ПК України Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення (частина друга цієї статті).
Згідно із частиною п'ятою статті 4 ПК України державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації); національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
Повноваження Державіаслужби України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, ПК України, Положенням про Державну авіаційну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 520 (далі - Положення № 520), Порядком погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (далі - Порядок № 721).
Пунктом 1 Положення № 520 визначено, що Державіаслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
До основних завдань Державіаслужби України відповідно до пункту 3 Положення №520 належить, зокрема, погодження місця розташування, висоти об'єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об'єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.
Порядок розгляду та надання Державіаслужбою України погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації відповідно до ПК України визначає Порядок № 721, пунктом 1.2 якого передбачено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які займаються будівництвом об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів).
Зі змісту пункту 3.5 Порядку № 721 вбачається, що за результатом розгляду матеріалів Державіаслужба приймає рішення про погодження місця розташування, висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, або обґрунтовану відмову у наданні такого погодження.
На підставі частини десятої статті 69 ПК України органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов'язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
Отже, Державіаслужба України є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, до повноважень якого належить погодження місця розташування, висоти об'єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об'єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постановах від 06.02.2019 у справі № 810/3046/17 та від 13.02.2019 у справі №810/2763/17, аналіз положень статті 69 ПК України у взаємозв'язку з нормами Положення № 520 та Порядку № 721 дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, Державіаслужба України приймає рішення про припинення будівництва до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства, яке є обов'язковим для органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, які допустили це порушення.
Суд зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 69 ПК України будівлі і природні об'єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.
На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належить, зокрема, будівництво.
Визначення поняттю «приаеродромна територія» надано в пункті 84 частини першої статті 1 ПК України, відповідно до якого такою є обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об'єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден.
Пунктом 1.5 Порядку № 721 встановлено, що для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від КТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТМ.
Порядок організації та використання повітряного простору України юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху визначалися Положенням про використання повітряного простору України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 401 (далі - Положення № 401).
За правилами цього Положення діяльність державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування, пов'язана з використанням повітряного простору, яка може загрожувати безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів, провадиться відповідно до вимог цього Положення в частині, що стосується порядку використання повітряного простору.
Пунктом 146 Положення № 401 було встановлено, що умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об'єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом та РДЦ. Розташування та будівництво об'єктів, дійсна висота яких перевищує 50 метрів, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом.
Згідно з пунктом 147 Положення № 401 в Державіаслужбі України підлягає погодженню вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання: 1) аеродромів, постійних та тимчасових злітно-посадкових майданчиків; 2) об'єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА); 3) об'єктів заввишки 50 метрів і більше стосовно висоти аеродрому на відстані від 10 до 30 кілометрів від КТА; 4) ліній зв'язку, електропередачі, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об'єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, кар'єрів тощо), які можуть створити перешкоди в функціонуванні аеродрому, його радіотехнічних засобів або радіотехнічних пристроїв повітряних трас незалежно від їх розміщення; 5) об'єктів заввишки 50 метрів і більше незалежно від їх розміщення; 6) об'єктів з викидом відкритого полум'я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів незалежно від їх розміщення; 7) вибухонебезпечних об'єктів незалежно від їх розміщення.
Відповідно до пункту 150 Положення № 401 підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об'єктів у районах аеродрому, повинні погоджувати таке розміщення з відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, яким належать або підпорядковані ці аеродроми.
Отже, вимогами цього нормативного документа був передбачений обов'язок державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування здійснювати погодження з уповноваженими органами умов розташування, будівництва, реконструкції та маркування об'єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, у випадках, якщо такі відповідають встановленим критеріям, зокрема, перевищення висоти об'єкта будівництва.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 954 визнано таким, що втратило чинність Положення № 401 та затверджено нове Положення про використання повітряного простору (далі - Положення № 954), відповідно до норм якого позивач рішенням від 14.03.2019 № 182 зобов'язав ТОВ «Готель «Ужгород» отримати погодження місця розташування та висоти об'єкта на приаеродромній території.
Так, відповідно до пункту 56 Положення № 954 місце розташування і висота об'єктів на приаеродромній території та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою або Міноборони (відповідно до компетенції).
Дія такого Положення поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкованості за напрямами діяльності у галузі авіації, використання повітряного простору та діяльність яких створює або потенційно може створювати небезпеку повітряному руху, перешкоди для роботи наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження.
Відповідно до пункту 57 Положення № 954 погодженню з Державіаслужбою та Міноборони підлягають місце розташування і висота таких об'єктів будівництва та реконструкції:
- аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків;
- об'єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків;
- об'єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів;
- повітряних ліній електрозв'язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об'єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об'єктів з викидом відкритого полум'я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв'язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення;
- об'єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.
Згідно із пунктом 60 Положення № 954 підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об'єктів на приаеродромній території, повинні погоджувати таке розміщення з експлуатантом аеродрому, відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування та дотримуватися умов погодження будівництва.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 721 погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку, а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, які повинні бути отримані заявником.
Зі змісту наведених правових норм убачається, що погодження місця розташування та висотності здійснюється Державіаслужбою щодо тих об'єктів будівництва, які розміщені на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації. При цьому до таких об'єктів, зокрема, відносяться об'єкти, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків, об'єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів, об'єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.
Відповідну правову позицію з приводу застосування зазначених вище норм права у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 18.05.2021 у справі № 260/888/19, від 20.07.2021 у справі №260/867/19, від 24.11.2021 у справі №260/868/19, від 09.02.2022 у справі №260/863/19.
У справі, що розглядається, судом установлено, що в акті обстеження приаеродромної території аеродрому «Ужгород» щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України від 11.02.2019 № 01 відображений висновок про виявлення фактів будівництва з порушенням вимог Порядку погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, були здійснені виїзди на об'єкти будівництва, що ведуться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування, без погодження, серед яких, за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, буд. 2, вид об'єкта - «Реконструкція з розширенням будівлі готелю «Ужгород», забудовник - ТОВ «Готель Ужгород».
На підставі акту обстеження приаеродромної території аеродрому «Ужгород» щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України від 11.02.2019 № 01, враховуючи здійснення будівництва на приаеродромній території аеродрому «Ужгород» без попереднього погодження місця розташування і висоти такого об'єкта будівництва з експлуатантом аеродрому, відповідними державними органами, місцевого самоврядування, Державіаслужбою винесено рішення № 182 від 14.03.2019 про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території, яким Державіаслужба вимагала негайно припинити будівництво за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, буд. 2, що здійснюється ТОВ «Готель Ужгород», до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
Рішенням Державіаслужби від 14 березня 2019 року № 182 ТОВ «Готель Ужгород» зобов'язано негайно припинити будівництво за адресою: м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, 2, а також невідкладно вжити заходи щодо погодження місця розташування та висоти об'єкта на приаеродромній території відповідно до вимог пунктів 56, 57, 60 Положення № 954 та у спосіб, передбачений Порядком № 721.
Відповідно до статті 69 частини 10 ПК України, органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов'язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
Отже, норми чинного законодавства встановлюють обов'язковість рішень Державіаслужби, що стосуються припинення будівництва, у разі недотримання законодавства у сфері авіаційної безпеки.
Оцінюючи рішення позивача від 14 березня 2019 року № 182, суд вказує, що попереднє погодження місця розташування і висоти об'єкта будівництва з експлуатантом аеродрому, відсутність якого слугувало підставою для винесення вказаного рішення, необхідне за двох умов: висоти об'єкта 45 і більше метрів та його розташування відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів.
Так, судом встановлено та сторонами не заперечується, що ТОВ «Готель Ужгород» за адресою: м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, 2, знаходиться в радіусі до 50 кілометрів відносно контрольної точки аеродрому.
При цьому судом досліджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки реконструкція з розширенням будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, буд. 2.
Пунктом 10 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки встановлено основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва: загальна площа будівлі після реконструкції - 8089,27 м2, в т.ч. площа новозбудованих приміщень - 1420,07 м2; корисна площа новозбудованих приміщень - 1286,93 м2; умовна висота будівлі після реконструкції - 20 м; максимальна висота будівлі після реконструкції - 23 м; поверховість - 7 поверхів (та підвал в двох рівнях, в т.ч. існуючий).
Відповідно до сертифікату серії ЗК №162181570284 від 06.06.2018 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта «Реконструкція з розширенням будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, буд. 2» проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Таким чином судом встановлено, що граничнодопустима висота будівель реконструкції з розширенням будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, буд. 2, становить сім поверхів, максимальна висота будівлі після реконструкції - 23 м.
З огляду на вказане, з урахуванням вимог пункту 57 Положення № 954, суд вказує, що місце розташування і висота реконструкції з розширенням будівлі готелю «Ужгород» за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, буд. 2, не підлягала погодженню з Державіаслужбою та Міноборони, оскільки такий об'єкт не відноситься до об'єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів.
Крім того, суд звертає увагу, що зі змісту акту обстеження приаеродромної території аеродрому «Ужгород» щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України від 11.02.2019 № 01 вбачається, що перевіркою не було досліджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки реконструкція з розширенням будівлі готелю «Ужгород» за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, буд. 2, та сертифікат серії ЗК №162181570284 та не було надано оцінки висоти зазначеної будівлі при здійсненні виїзду на об'єкт будівництва.
У вказаному акті відсутні відомості щодо висотності об'єкта будівництва із замірами, факту знаходження такого об'єкта на приаеродпромній території із зазначенням відстані від межі аеродрому, а також будь-яке обґрунтування чим реконструкція з розширенням будівлі готелю «Ужгород» за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, буд. 2, впливає на безпеку польотів чи роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.
Тобто позивач без належної оцінки технічних документів, які визначають межі приаеродромної території, та без встановлення фактичних обставин при здійсненні виїзду на об'єкт будівництва передчасно та необґрунтовано прийшов до висновку про встановлення факту будівництва з порушенням вимог Порядку погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації №721, без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування, без погодження Державіаслужби України.
Суд зазначає, що рішення № 182 від 14 березня 2019 року прийнято позивачем виключно на підставі відомостей акту обстеження, складеного комісією за участю експлуатанта аеродрому.
Крім того, позивачем не враховано при прийнятті рішення той факт, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта «Реконструкція з розширенням будівлі готелю «Ужгород» за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, буд. 2» проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації, що підтверджується сертифікатом серії ЗК №162181570284 від 06.06.2018, а отже вимога припинити будівництво за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, 2, що здійснюється ТОВ «Готель Ужгород», до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства є безпідставною.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість рішення Державної авіаційної служби України № 182 від 14.03.2019 про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території, яким Державіаслужба вимагала негайно припинити будівництво за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, 2, що здійснюється ТОВ «Готель Ужгород», до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
Отже, встановлені в ході розгляду справи обставини в їх сукупності дають суду можливість дійти висновку про відсутність обов'язку погодження з Державіаслужбою спірного об'єкта «Реконструкція з розширенням будівлі готелю «Ужгород» за адресою: м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, буд. 2» з огляду на висотність такого, а відтак, і відсутності відповідно протиправних дій та бездіяльності відповідачів 2 та 3, які є предметом спору у справі. З цих же самих підстав відсутній обов'язок відповідача 1 виконати рішення позивача № 182 від 14.03.2019 та відповідно відсутні підстави для задоволення вимоги позивача щодо знесення спірного об'єкту.
За правилами, встановленими статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Однак, звернувшись до суду з даним адміністративним позовом, позивач не дотримався вищезазначеної процесуальної норми та не довів належними та допустимими доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог до відповідачів, відтак, суд констатує відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до ст.77 ч.1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного та на підставі наданих суду доказів і в їх сукупності, системного правового аналізу положень законодавства України, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37536026) до товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Ужгород» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 2, код ЄДРПОУ 20449104), Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю) (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04053699), Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Героїв Небесної сотні, 4, код ЄДРПОУ 41284929), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 145, код ЄДРПОУ 37869775), про визнання протиправним дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 02.06.2025 року.