02 червня 2025 рокуСправа №160/11789/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/11789/25 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
24.04.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просить визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протиправною; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії, передбачені законом, щодо виконання виконавчого листа № 932/11273/20, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська в справі № 932/11273/20, про стягнення з ДП “Дніпропетровський облавтодор» "Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 31703,69 грн. та середнього заробітку за період затримки розрахунку з 08.08.2020 року по 06.01.2021 року в розмірі 47706,10 грн., всього 79409,79 грн., відповідно до Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
В обґрунтування позову зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 65816610, про виконання виконавчого листа №932/11273/20, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська в справі № 932/11273/20, про стягнення з ДП “Дніпропетровський облавтодор» "Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» на користь позивача заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за період затримки розрахунку. Листом відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13 лютого 2024 року №3705 повідомлено позивача щодо перебігу виконання виконавчого провадження та зазначено, що виконання вимог виконавчих документів про стягнення з боржника заробітної плати на користь працівників підприємства боржника та які входять до складу зведеного виконавчого провадження №63947005 триває, решта виконавчих проваджень про стягнення інших майнових зобов'язань боржника перебувають на стадії зупинення з підстав викладених п. 4 ч. 1 ст. 34 ЗУ “Про виконавче провадження» до закінчення строку зазначених обставин. Вважаючи бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) незаконною і такою, що перешкоджає протягом тривалого періоду отримати у повному обсязі кошти, позивач звернулась до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року позовну заяву було залишено без руху, та надано позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків зазначених в ній.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/11789/25. Розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Заперечуючи проти позовної заяви, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває зведене виконавче провадження (ЗВП № 60814429) відносно боржника ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», до складу якого входить 475 виконавчих провадження, з них 312 виконавчих провадження зупинено з підстав, викладених п.4 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження», 158 з виплати заборгованості заробітної плати на користь працівників підприємства боржника, 3 виконавчі провадження про стягнення коштів на користь юридичних осіб та 2 виконавчих провадження на загальну суму про стягнення аліментів. Вказує, що застосування Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» в даному випадку не є можливим, оскільки підприємство боржник перебуває на стадії розгляду справи про банкрутство (державний виконавець відділу звертає стягнення виключно на кошти, що містяться на рахунках боржника у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкротства), а винесення постанови про повернення без виконання документа стягувачу з підстав, викладених пунктами 2-4.9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно та кошти та інш.) в даному випадку не передбачається, на вчинення таких дій відсутні законні підстави.
16.05.2025 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.
В судове засідання 02.06.2025 року позивач не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 02.06.2025 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 14.05.2025 року від представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про розгляд справи без його участі.
У відповідності до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, враховуючи скорочені строки розгляду справ про оскарження рішень органів державної виконавчої служби, та керуючись частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін повідомлених належним чином в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.01.2021 року у справі №932/11273/20 позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості за заробітною платою та середнього заробітку за час затримки виплати задоволено, стягнуто з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 31 703 грн. 69 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку з 08.08.2020 року по 06.01.2021 року в розмірі 47 706 грн. 10 коп., а всього - 79 409 грн. 79 коп., стягнуто з Дочірнього підприємства Дніпропетровський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України на користь держави судовий збір в розмірі 1 816 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №904/6344/20 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", визнано грошові вимоги Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828 на суму 268 309, 08 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 66 020, 00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 12.01.2021, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 30.06.2021.
В свою чергу, 09.02.2021 року набрало законної сили рішення у справі №932/11273/20.
На виконання вказаного рішення суду 07.05.2021 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська позивачу видано виконавчий лист.
Виконавчий лист щодо стягнення заборгованості за заробітною платою та середнього заробітку за час затримки виплати позивачем було подано для примусового виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Державним виконавцем за заявою стягувача 16.06.2021 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №65816610 з примусового виконання виконавчого листа №932/11273/20 виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 07.05.2021 року, про стягнення з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 31 703 грн. 69 коп., середнього заробітку за період затримки розрахунку з 08.08.2020 року по 06.01.2021 року в розмірі 47 706 грн. 10 коп., а всього - 79 409 грн. 79 коп.
16.06.2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про арешт коштів боржника.
16.06.2021 року державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №65816610 до зведеного виконавчого провадження № 60814429.
З облікової картки на зведене виконавче провадження № 60814429 про стягнення грошових коштів з боржника Дочірне підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» вбачається, у межах відповідного провадження здійснюється примусове виконання виконавчих документів, виданих за правилами господарського судочинства та цивільного судочинства, зокрема виконавчого провадження ВП №65816610.
06.02.2024 року позивач звернулась до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про надання інформації про хід виконавчого провадження.
Листом від 13.02.2024 року відповідач повідомив позивача, що зокрема, в межах зведеного виконавчого провадження відносно ДП “Дніпропетровський облавтодор» ДАК “Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31950828) було винесено постанови про арешт коштів боржника. які було направлено до банківських установ для виконання; було винесено постанови про арешт майна боржника та направлені до реєструючих органів; здійснювався опис майна боржника, яке в подальшому було реалізовано через ДП “Сетам». Станом на теперішній час, відділом направляються платіжні вимоги на примусове стягнення грошових коштів боржника, суми коштів, що примусово стягуються з боржника, розподіляються між стягувачами (за виконавчими документами лише про стягнення заробітної плати) по мірі надходження виконавчих документів до виконання, тобто з урахуванням черговості, передбаченої ст. ст. 45, 46 ЗУ “Про виконавче провадження» (станом на 31.08.2023 задовольняються вимоги стягувачів про стягнення заробітної плати, виконавче провадження за якими відкрито 10.08.2020 року). Тому виконання вимог виконавчих документів про стягнення з боржника заробітної плати на користь працівників підприємства - боржника, та які входять до складу зведеного виконавчого провадження №63947005 триває, всі решта виконавчих проваджень про стягнення інших майнових зобов'язань боржника перебувають на стадії зупинення з підстав викладених п. 4 ч. 1 ст. 34 ЗУ “Про виконавче провадження» - до закінчення строку зазначених обставин. Складність виконання вимог виконавчих документів про стягнення з підприємства боржника на користь працівників підприємства заборгованості із заробітної плати у тому, що господарським судом Дніпропетровської області, в рамках відкритого судового провадження про визнання банкрутом ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ухвали господарського суду Дніпропетровської області № 904/6344/20 від 27.03.2023 та від 18.04.2023) на підставі ч. 6 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства скасовуються арешти державних виконавців, які були накладено на відкриті рахунки боржника в банківських установах при виконанні вимог виконавчих документів, що входять до складу зведеного виконавчого провадження відносно даного боржника. Тому грошових коштів, що примусово стягуються з рахунків боржника недостатньо для задоволення вимог стягувачів. Виконання вимог даного виконавчого документа суду триває.
11.03.2025 року позивачем до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено листа разом з випискою з банківського рахунку, в якому повідомлено про надходження коштів від ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на її банківський рахунок у сумі 9511,00 грн., цільове зарахування: «заробітна плата (аванс) за грудень 2020 року».
Вважаючи протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині невжиття заходів примусового виконання виконавчого листа №932/11273/20, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 07.05.2021 року в межах виконавчого провадження №60814429, звернулась до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Так, в розумінні статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусовому виконанню підлягають, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, за змістом частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №904/6344/20 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", визнано грошові вимоги Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828 на суму 268 309, 08 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 66 020, 00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 12.01.2021, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 30.06.2021.
Згідно частини 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
Частинами 1, 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Одночасно частиною 5 вказаної вище статті визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець може звернути стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках/електронних гаманцях і на рахунках/електронних гаманцях, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Відповідно до частини 5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
За правилами частин 1,2, статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 02.04.2012 р. за №489/20802 (далі Інструкція).
Пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.
У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.
Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).
Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження (частина 1 статті 30 Закону України №1404-VIII).
Так, звертаючись до суду та обираючи спосіб захисту порушеного права, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а в тексті позовної заяви обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на невжиття відповідачем заходів примусового виконання виконавчого листа №932/11273/20, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 07.05.2021 року в межах виконавчого провадження №60814429.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, з метою примусового виконання виконавчого листа №932/11273/20 виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 07.05.2021 року, державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 16.06.2021 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65816610 про стягнення з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 31 703 грн. 69 коп., середнього заробітку за період затримки розрахунку з 08.08.2020 року по 06.01.2021 року в розмірі 47 706 грн. 10 коп., а всього - 79 409 грн. 79 коп.
16.06.2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про арешт коштів боржника.
16.06.2021 року державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №65816610 до зведеного виконавчого провадження № 60814429.
З облікової картки на зведене виконавче провадження № 60814429 про стягнення грошових коштів з боржника Дочірне підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» вбачається, у межах відповідного провадження здійснюється примусове виконання виконавчих документів, виданих за правилами господарського судочинства та цивільного судочинства, зокрема виконавчого провадження ВП №65816610.
Крім того, згідно наданого відповідачем розрахунку розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням від 08.05.2025 року вбачається, що відділом примусового виконання рішень 10.03.2025 року та 13.03.2025 року стягнуто суму у розмірі 299 351,24 грн., яку було розподілено між стягувачами за виконавчими документами в порядку їх надходження. Сума, що залишилась для задоволення вимог стягувачів після відрахування авансового внеску сторін (інших осіб) на проведення виконавчих дій та витрат державної виконавчої служби на організацію та проведення (здійснення) виконавчих дій, становить 297 431,24 грн.
Виконавчий документ суду про стягнення з боржника заробітної плати на користь ОСОБА_1 надійшов до відділу 15.06.2021 (відкрито виконавче провадження 16.06.2021, тобто черговість по задоволенню вимог останньої станом на теперішній час не надійшла.
Враховуючи зазначене, відсутні докази того, що відповідачем не вжито всіх необхідних передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів у межах зведеного виконавчого провадження №60814429, які пов'язані у виконавчому провадженні ВП №65816610 з примусовим виконанням виконавчого листа №932/11273/20 виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 07.05.2021 року.
Враховуючи факт не доведення позивачем протиправної бездіяльності відповідача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо зобов'язання відповідача вчинити дії передбачені нормами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд зазначає наступне.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлює Закон України від 05 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901- VI).
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державні підприємство, установа, організація.
Відповідно до положень частин 1-4 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.
В свою чергу, пунктами 2-4 та 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Отже, встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", є першочерговим.
Проте суд зауважує, що позивачем не доведено та матеріали справи не містять безперечних доказів, які б підтверджували факт наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, встановлені частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська