03 червня 2025 рокуСправа №640/39390/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновок,
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Західного офісу Держаудитслужби, у якій просить визнати протиправним та скасувати Висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлв UA-2020-12-29-007272-а від 17.12.2021 р.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-29-007272-a від 17.12.2021, порушує права АТ «Укргазвидобування» та суперечить ст. 19 Конституції України ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», не відповідає критеріям законності, пропорційності визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, принципам правової визначеності та належного урядування, у зв'язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Позивач, уважає, що у висновку викладені помилкові та необґрунтовані твердження про порушення Позивачем норм частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», які не мали місця, а також протиправно зобов'язано Позивача вчиняти дії, що суперечать вимогам законодавства України, чинного на момент складання оскаржуваного Висновку, оскільки пояснення на запит Відповідача в порядку частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» були надані Позивачем у встановлений законом строк через електронну систему закупівель.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/39390/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
13 квітня 2022 року до суду надійшов відзив Західного офісу Держаудитслужби, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на дотримання проведення процедури моніторингу та відповідність прийнятого висновку про результати моніторингу процедури закупівлв UA-2020-12-29-007272-а від 17.12.2021 року вимогам ст. 2 КАС України.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності
15 грудня 2022 року, відповідно до ст. 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року прийнята справа до провадження суду та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні. Цією ж ухвалою сторонам надано судом строк для подання письмових пояснень та докази, що підтверджують актуальність предмету позову, станом на лютий 2025 року, в строк до 24 лютого 2025.
20 лютого 2025 року до суду надійшли письмові пояснення Акціонерного товариства "Укргазвидобування", у яких позивач зазначив про актуальність позовних вимог та просив їх задовольнити у повному обсязі. Водночас, зазначив, що ні Закон України «Про публічні закупівлі», ні інші нормативно-правові акти у сфері публічних закупівель, чинні на час складання спірного висновку, зокрема Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, не встановлювали обов'язку замовника обґрунтовувати і визначати порядок розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі для юридичних осіб та/або суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, отже зазначене питання не може бути предметом дослідження в рамках моніторингу ДАСУ, оскільки предметом моніторингу може бути виключно дотримання тих вимог, які передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» та іншими нормативно-правовими актами у сфері публічних закупівель. Окремо наголосили, що затверджена вказаним наказом Примірна методика визначення очікуваної вартості має рекомендаційний характер. Отже, запитувана Відповідачем інформація за Запитом Замовнику на пояснення від 13.12.2021 виходить за межі предмета моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-29-007272-a, а АТ «Укргазвидобування» не зобов'язано надавати таку інформацію та документи на запит Відповідача в рамках моніторингу вищевказаної процедури відкритих торгів в цій частині, а тому ненадання такої інформації не може розглядатись як порушення законодавства, оскільки законодавством такий обов'язок не передбачено.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідачем здійснено моніторинг процедури закупівлі (Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-12-29-0072720-а) «20Т-209_42120000-6 Насоси та компресори» (Запасні частини до ГМК 10 ГКН (кришки.ц.) (а.с. 61-63).
Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Замовнику 13.12.2021 відповідачем направлено через електронну систему закупівель запит про надання пояснень з метою отримання, зокрема, інформації та документів на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якій розміщено зазначену інформацію.
16 грудня 2021 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" на електрону адресу відповідача направило письмові пояснення, у яких зокрема, зазначило, що АТ «Укргазвидобування» не є суб'єктом державного сектору економіки і не використовує кошти Державного бюджету України. А також відсутність на законодавчому рівні обов'язкових для Товариства вимог щодо обґрунтованості визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, отримання зазначеної інформації виходить за предмет моніторингу процедури закупівлі 20Т-209 (ідентифікатор закупівлі № UА-2020-12-29-007272-а), а відтак Акціонерне товариство "Укргазвидобування" не зобов'язане надавати інформацію та документи на запит Державної аудиторської служби в рамках моніторингу вищевказаної процедури відкритих торгів.
За результатами вказаного моніторингу Відповідачем 17 грудня 2021 року складено та в електронній системі оприлюднено Висновок про результати моніторингу закупівлі, у якому зазначив про порушення Замовником вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість. Крім того, з огляду на відсутність механізму усунення порушень керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області відповідач зобов'язав здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом забезпечення надання пояснень (інформації документів) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі через електронну систему закупівель на запит органу державного фінансового контролю.
Позивач не погодившись із вказаним висновком відповідача звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходив із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна аудиторська служба України відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі»
Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з частини першої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі.
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині другій статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Частиною шостою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною сьомою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних Закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини дев'ятнадцятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Форма висновку та порядок його заповнення визначено наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення» (далі - Порядок № 552).
Відповідно до розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами, далі - Положення про Держаудитслужбу), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 7 Положення про Держаудитслужбу, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Наказом Держаудитслужби від 27.08.2020 № 242 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затверджене наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 (далі Положення № 23), доповнено абзацом «На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників».
Також, відповідно до Положення про Західний офіс Держаудитслужби, у складі Офісу утворюються як структурні підрозділи, в т.ч. управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях.
Відповідно до Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02 липня 2018 року № 189 управління є структурним підрозділом Західного офісу Держаудитслужби.
Відповідно до листа Держаудитслужби від 15.11.2021 № 00310018/14497-2021 «Про надання доручення» надано доручення офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях провести моніторинг процедур закупівель згідно з переліком, серед якого і була процедура за № UA-2020-12-29-007272-а.
За результатами проведеного моніторингу закупівлі UA-2020-12-29-007272-а. посадова особа Управління з урахуванням положень частин шостої, сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку № 522 склала Висновок про результати моніторингу закупівлі, який затверджений затверджено заступником начальника Західного офісу Держаудитслужби Анатолієм Марцинюком (а.с. 68-71).
Предметом аналізу досліджувались такі питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо зазначеної закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання пояснень (інформації, документів) у випадках передбачених Законом.
З Висновку вбачається, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Замовнику направлено через електронну систему закупівель запит про надання пояснень з метою отримання, зокрема, інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного веб сайту (або офіційного веб сайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якій розміщено зазначену інформацію.
Однак, Замовник на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
У зв'язку з чим, відповідач у Висновку встановив порушення позивачем вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі чого, відповідач, керуючись статтями 5та10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов'язав позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом забезпечення надання пояснень (інформації документів) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі через електронну систему закупівель на запит органу державного фінансового контролю.
Суд, зауважує, що відповідач не заперечує факту надання відповіді та пояснень на запит у строки, визначенні частиною п'ятою статті 8 Закону № 922, однак позивач не надав інформацію та документи, на підставі яких здійснено розрахунок та обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначену його очікувану вартість.
У цих правовідносинах сторін спірним питанням є наявність на законодавчому рівні обов'язкових вимог щодо забезпечення позивачем розрахунку обґрунтування визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, а також щодо оприлюднення розрахунку обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб сайті (або на офіційному веб сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки), відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» зі змінами).
Суд враховує той факт, що Висновок про результати моніторингу не містить посилання на порушення Замовником Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі - Постанова № 710). Разом з тим, відповідач запросив у позивача розрахунок обґрунтування Замовником визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, а також посилання на сторінку власного веб сайту, на якому розміщено розрахунок обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, необхідність визначення яких і передбачена вказаною Постановою. Отже, щодо обов'язку позивача розміщувати та надавати вказану інформацію, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Пунктом 1 Постанови № 710 затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Відповідно до пункту 4-1 Постанови № 710 головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб сайті (або на офіційному веб сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Отже, забезпечити розрахунок обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, а також розміщення повідомлення на сторінці власного веб сайту або офіційного веб сайту головного розпорядника бюджетних коштів є обов'язковим.
Пунктом 4 Постанови № 710, у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів: 1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб сайті протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель; 2) суб'єктам управління об'єктами державної власності - забезпечити розгляд, зокрема на загальних зборах або засіданнях наглядових рад господарських товариств, питання щодо ефективного та раціонального використання державних коштів.
Відповідно до пункту 38, 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету; розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету.
Згідно з частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
За приписами частини другої статті 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Як зазначає позивач, що не спростовано відповідачем, Товариство під час процедури закупівлі №UA-2020-12-29-007272-а не використовувало кошти Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 7.1 Статуту АТ «Укргазвидобування» засновником та єдиним акціонером Товариства є Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке є окремою юридичною особою, створеною відповідно до чинного законодавства України.
У постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року та постановою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 826/1503/14, суд встановив, що у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування» наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», а тому ПАТ «Укргазвидобування» не є підприємством, частка держави у статутному капіталі якого становить 50 відсотків та більше.
Оскільки акції АТ «Укргазвидобування» належать НАК «Нафтогаз України», а не державі, то АТ «Укргазвидобування» не відноситься до суб'єктів, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів, а тому АТ «Укргазвидобування» не притаманна і друга ознака суб'єкта державного сектору економіки.
Отже, АТ «Укргазвидобування» не є суб'єктом державного сектору економіки.
З огляду на викладене, позивач не є головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктом господарювання державного сектору економіки, а тому і не належить до переліку суб'єктів господарювання, на яких розповсюджуються вимоги пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року № 710 щодо оприлюднення інформації про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі на сторінці власного веб сайту.
Аналогічні висновки викладені Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 06 червня 2023 року у справі № 640/843/22.
Окрім того, Закон України «Про публічні закупівлі» чи інші нормативно-правові акти у сфері публічних закупівель не встановлюють обов'язкових вимог щодо порядку обчислення Товариством як замовником в розумінні Закону (юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті), очікуваної вартості. Не є таким нормативно-правовим актом, який встановлює обов'язок Товариству визначати та обґрунтовувати очікувану вартість, і Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року N 275, оскільки остання має рекомендаційних характер (пункт 1 вказаної методики).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у діях позивача не вбачається порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення процедури закупівлі UA-2020-12-29-007272-а, тому Висновок Західного офісу Держаудитслужби від 17 грудня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2020-12-29-007272-а, який також не відповідає критеріям законності, пропорційності, визначеним у частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням № 472290 від 24 грудня 2021 року.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2270,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Західного офісу Держаудитслужби.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням судді Коренева А.О. на лікарняному рішення по справі ухвалено у перший робочий день судді.
Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 17 грудня 2021 року № UA-2020-12-29-007272-а.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479801, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775, місцезнаходження: 04054, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев