Справа №461/3529/25
Провадження №3/461/1383/25
02 червня 2025 року м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 173 КУпАП, -
ОСОБА_1 03.05.2025 року близько 19 год. 08 хв. за адресою: м. Львів, вул. Газова, 4, вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме погрожував від її імені здійснити завідомо неправдиве повідомлення про замінування.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про наслідки неявки шляхом скерування судової повістки. Згідно з інформацією поштового відстеження лист не вручено у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Клопотань про відкладення судового засідання чи про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, та те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, беручи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, суд вважає, за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Потерпіла у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про наслідки неявки шляхом скерування судової повістки. Клопотань про відкладення судового засідання чи про розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.
Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, стверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №452437 від 03.05.2025 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких свої дії хуліганські дії визнає;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство, тобто інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є вчинення правопорушення неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2) попередження;
3) догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу, що притягується до адміністративної відповідальності, яка є неповнолітньою, ступінь її вини і майновий стан, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 відповідно до ст. 24-1 КУпАП, слід застосувати попередження.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу - попередження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.Є. Радченко