Справа № 636/1707/25 Провадження № 3/636/1155/25
Дата
03 червня 2025року м. Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Карімов І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Чугуївського РУП з превентивної діяльності ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
12.02.2025 о 07.43 год. ОСОБА_1 в місті Чугуїв по вулиці Харківській біля будинку № 2, блок-пост «ДОМ», керував автомобілем ВАЗ 210994-20, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя), від проходження медичного огляду на стан сп'яніння медичному закладі, у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, та за допомогою газолізатора «Драгер Алкотест 6820» на стан алкогольного сп'яніння відмовився, факт відмови зафіксовано за допомогою нагрудної камери, про що складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 244663 від 27.10.2024. У протоколі зазначено про порушення ОСОБА_1 вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
03.04.2025, через систему «Електронний суд», від адвоката Александрова Олексія Олександровича, який представляє інтереси ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження, у якому зазначено, що: працівники поліції бездоказово зазначили в протоколі що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки були відсутні всі ознаки такого стану, відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, не є безперервним та постійно переривається, а отже, його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату і час проведення судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. У судовому засіданні адвокат Александров О.О. підтвердив про обізнанність ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи та не зеперечував проти розгляду матеріалу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх сукупності, приходжу до наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним правопорушенням згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння, а тому суд вважає, що не виконання такого обов'язку з боку водія є грубим порушенням Правил дорожнього руху України. Самі підстави для такої вимоги передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлення їх наявності є виключною компетенцією працівника поліції за його суб'єктивним сприйняттям наявних факторів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підтверджується доданими до протоколу доказами:
- рапортом поліцейського, диском з відеозаписом,
- Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння від 12.02.2025, з відмовою ОСОБА_1 від проходження такого огляду,
-Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від 12.02.2025, з відмовою ОСОБА_1 від проходження такого огляду та іншими доказами.
Крім того, з відеозапису з нагрудної боді камери, який приєднаний в якості доказу вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння , як на місці, так і у медичному закладі .
Посилання захисника на те що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права та поліцейский відмовився виконати бажання ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння - спростовується відеозаписом.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №244663 від 12.02.2025року ОСОБА_1 , пояснив, що за день до керування транспортним засобом вживав алкоголь.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого звинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується наданими доказами, що містяться в матеріалах справи. Тому, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, не встановлені.
Дійшовши висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника та ступінь його вини, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, та накладає на нього стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що вважає достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає стягненню на користь держави.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. на р/р UA168999980313020149000020001, отримувач коштів - ГУК Харківська обл./Харківська обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в дохід держави у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня здачі або вилучення посвідчення водія.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а саме 34000 (тридцять чотири тисячі) грн, 00 коп.; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Чугуївський міський суд Харківської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя -