30 травня 2025 року
м. Київ
справа № 465/2520/22
провадження № 61-6650ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2025 року (повний текст судового рішення складено 25 квітня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київської міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
24 травня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу, через представника ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2025 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з порушенням пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить звільнити від сплати судового збору, посилається на те, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17 (провадження № 61-12842св18) його звільнено від сплати судового збору з підстав, передбачених пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Водночас, посилання заявника на зазначену підставу для звільнення від сплати судового збору є помилковим з огляду на наступне.
У постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17 (провадження № 61-12842св18) дійсно вказано, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення. Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в першу чергу пов'язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України «Про судовий збір», проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв'язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів. Таким чином, до 01 вересня 2015 року надання пільг по сплаті судового збору ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було унормоване частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за змістом якої, такі пільги надавалися у випадках, коли спір виник з відносин, що врегульовані безпосередньо цим Законом, проте з 01 вересня 2015 року правове регулювання пільг по сплаті судового збору здійснюється на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним Законом і не містить жодних обмежень для учасників бойових дій щодо предмету судового захисту порушених прав.
Водночас, зазначений правовий висновок не може бути застосований у вказаній справі, оскільки постанова містить висновки щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (пільги зі сплати судового збору учасниками бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав), водночас у змісті касаційної скарги представник заявника як на підставу звільнення свого довірителя від сплати судового збору посилається на пункт 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (пільги зі сплати судового збору військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків).
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Відтак, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі № 127/7281/20 (провадження № 61-16736св21), враховуючи, що спір у справі, в якій подано касаційну скаргу не стосується питань виконання військового чи службового обов'язку ОСОБА_1 у статусі військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, останній не звільнений від сплати судового збору в зазначеній справі, зокрема за звернення до суду із касаційною скаргою на судове рішення.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2022 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині третій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір за вимогами немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі1 984,80 грн (992,40 грн * 200%).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1 587,84 грн (1 984,80 грн * 0,8%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Касаційна скарга ОСОБА_1 сформована в підсистемі «Електронний суд», однак доказів надсилання листом з описом вкладення приватну нотаріусу Київської міського нотаріального округу Данич Оксані Федорівні копій цієї касаційної скарги особою, яка подала касаційну скаргу, не надано.
Отже особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати суду докази надсилання листом з описом вкладення приватну нотаріусу Київської міського нотаріального округу Данич Оксані Федорівні копій цієї касаційної скарги та доданих до неї документів.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар