29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"08" квітня 2025 р. Справа № 924/993/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу
за позовом Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради та Старосинявської Селищної ради, селеще Стара Синява, Хмельницький район, Хмельницька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" м.Київ
про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 216 149,30 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - не приймав участі
від відповідача - не з'явився
від прокуратури - Юхимчук М.О. - згідно посвідчення
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради та Старосинявської Селищної ради, селеще Стара Синява, Хмельницький район, Хмельницька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" м.Київ про визнання недійсними додаткових угод №3 від 05.08.2022р., №4 від 17.08.2022р., №5 від 22.08.2022р., №6 від 29.09.2022р., №8 від 03.10.2022р., №9 від 04.10.2022р., п. 2 додаткової угоди №12 від 23.01.2023р. до договору №27/01-Е від 27.01.2022р. укладеного між ТОВ "Промгаз Сіті" та Відділом освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради та стягнення безпідставно перерахованих коштів в розмірі 216 140,3 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Заярнюк І.В.
Ухвалою суду від 18.11.2024р прийнято позовну заяву до розгляду, призначено підготовче засідання на 11 год. 30 хв. "04" грудня 2024 р.
Повідомленням про неможливість проведення підготовчого засідання від 04.12.2024р. підтверджено, що у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Заярнюка І.В., підготовче засідання призначене на 11 год. 30 хв. 04 грудня 2024 р. по справі №924/993/24 не проводилось.
Ухвалою від 09.12.2024р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та розгляд справи №924/993/24 перепризначено на 11:30 год. "22" січня 2024 р.
У підготовчому засіданні 22.01.2025р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 11:30 год. 20.02.2025р.
У підготовчому засіданні 20.02.2025р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 11 год. 30 хв. «25» березня 2025р.
У судовому засіданні 25.03.2025р. суд постановив ухвалу без оформлення окремого процесуального документу про оголошення перерви до 10:30 год. 08.04.25р.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" оспореними додатковими угодами всупереч інтересам держави, безпідставно зменшено обсяг поставленої електричної енергії та збільшено її ціну без належного обґрунтування.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених в позові .
Представник позивача та та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується надісланням ухвал суду по даній справі до електронного кабінету ЄСІТС.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
17.12.2021 Відділом освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради (далі за текстом - Замовник, Споживач) на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів,за ідентифікатором UA-2021-12-17-010448-b про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія в кількості 410 000 кВт/год. та очікуваною вартістю 2 460 000,00 грн.
У відкритих торгах взяли участь три постачальника, а саме: ТОВ "ПРОМГАЗ СІТІ" з остаточною пропозицією 1 549 800,00 грн., ТОВ "РНЕРІГ" з остаточною пропозицією 1574 399,00 грн., ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕНЕРГОЗБУТ" з остаточною пропозицією 1 574 399,98 грн. та ТОВ "Г-ГАЗ"з остаточного пропозицією 1 746 600 грн.
Рішенням уповноваженої особи тендерного комітету Замовника, оформленим протоколом від 11.01.2022 було, визначено переможцем закупівлі пропозицію ТОВ "РОМГАЗ СІТІ" з яким прийнято рішення укласти договір закупівлі електричної енергії.
27.01.2022р. між Відділом освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради та ТОВ "ПРОМГАЗ СІТІ" (Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №27/01-Е зі строком дії з моменту підписання до 31.12.2022р.
Відповідно до п. 2.1. розділу 2 "Предмет договору", Постачальник продає Споживачу електричну енергію (ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Кількість електричної енергії в п. 2.1. розділу 2 "Предмет договору" сторонами зазначено в обсязі - 410 000 кВт/год., відповідно до п. 3 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" Додатку 2 (комерційна пропозиція).
Згідно п. 2.2. Договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 5.1. Договору ціна цього договору становить 1 549 800,00 грн., в тому числі ПДВ 258 300,00 грн. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Ціна (тариф) електричної енергії визначається згідно механізму визначення ціни та зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2. Договору).
Споживач здійснює оплату за послуги з розподілу безпосередньо оператору системи розподілу (п. 5.11. Договору).
Згідно з комерційною пропозицією (додаток 2 до Договору), ціна (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год з ПДВ за результатами проведеного аукціону без урахування послуги з розподілу складає 3,78 грн., в тому числі ПДВ 0,63 грн.
Відповідно до п. 13.2. Договору та згідно з вимогами ч. 4, 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони домовилися, що умови Договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою (ми) або експертним висновком (ми) (завіреними копіями цих довідки (ок) або висновку (ів) виданих торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою. До розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент укладання Договору про закупівлю (з урахуванням внесених раніше змін до договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим Договором про закупівлю. В будь-якому випадку збільшення ціни на товар здійснюється саме на такий відсоток, на який відбулося коливання ціни на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків.
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної) статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; Нова ціна застосовується з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Також, у п. 2 комерційної пропозиції (додаток 2 до Договору) зазначено що в будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та розділу 13 п. 13.2. Договору.
03.02.2022р. укладено додаткову угоду №1, згідно якої визначено, що ціна цього договору становить 1 549 800,00 грн., в тому числі ПДВ 258 300,00 грн. Розмір бюджетних асигнувань на перший квартал 2022 року складає 79 750,00 грн.
16.03.2022р. укладено додаткову угоду №2, згідно якої визначено, що ціна цього договору становить 1 549 800,00 грн., в тому числі ПДВ 258 300,00 грн. Розмір бюджетних асигнувань на 2022 рік становить 1 549 800,00 грн., в тому числі ПДВ 258 300,00 грн.
05.08.2022р. укладено додаткову угоду №3, згідно якої зменшено обсяг поставки електричної енергії з 410 000 кВт/год. до 383 979,0417 кВт/год. та збільшено ціну за 1 кВт/год. до 4,11618 грн. (в тому числі ПДВ 0,68603 грн.). Ця додаткова угода розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 21.07.2022р. і діє протягом строку дії договору.
17.08.2022р. укладено додаткову угоду №4, згідно якої зменшено обсяг поставки електричної енергії до 371 914,1945 кВт/год. та збільшено ціну за 1 кВт/год. до 4,291248 грн. (в тому числі ПДВ 0,715208 грн.). Ця додаткова угода/ розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 01.08.2022р. і діє протягом строку дії договору.
22.08.2022р. укладено додаткову угоду №5, згідно якої зменшено обсяг поставки електричної енергії до 351 837,9626 кВт/год. та збільшено ціну за кВт/год. до 4,625004 грн. (в тому числі ПДВ 0,770834 грн.). Ця додаткова угода розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 11.08.2022р. і протягом строку дії договору.
29.09.2022р. укладено додаткову угоду №6, згідно якої зменшено обсяг поставки електричної енергії до 337 234,224 кВт/год. та збільшено ціну за 1 кВт/год. до 4,903716 грн. (в тому числі ПДВ 0,817286 грн.). Ця додаткова угода розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 01.09.2022р. і діє протягом строку дії договору.
03.10.2022р. укладено додаткову угоду №7, згідно якої змінено у Договорі реквізити Постачальника.
Також, 03.10.2022р. укладено додаткову угоду №8, згідно якої зменшено обсяг поставки електричної енергії до 324 626,77 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год. до 5,130852 грн. (в тому числі ПДВ 0,855142 грн.). Ця додаткова угода розповсюджується на відносини між сторонами які виникли з 11.09.2022р. і діє протягом строку дії договору.
04.10.2022р. укладено додаткову угоду №9 згідно якої зменшено обсяг поставки електричної енергії до 305 835,82 кВт/год. та збільшено ціну за 1 квт/год. до 5,540676 грн. в тому числі ПДВ 0,923446 грн.). Ця додаткова угода розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 21.09.2022р. і діє протягом строку дії договору.
13.12.2022р. укладено додаткову угоду №10, згідно якої визначено, що ціна цього договору становить 899 800,00 грн., в тому числі ПДВ 149 966,67 грн.
14.12.2022р. укладено додаткову угоду №11, згідно якої продовжено строк дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі в 2023 році, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у даному договорі, а зокрема до 31.03.2023р.
23.01.2022р. укладено додаткову угоду №12, згідно якої визначено, що ціна цього договору на 2022 рік становить 899 800,00 грн., в тому числі ПДВ 149 966,67 грн. та ціна цього договору на 2023 рік становить 179 960,00 грн., в тому числі ПДВ 29 993,33 грн., а також збільшено ціну за 1 кВт/год. до 5,582244 грн. (в тому числі ПДВ 0,930374 грн.). Ця додаткова угода розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2023р. і діє протягом строку дії договору.
Відповідно до звіту від 20.03.2023р. про виконання договору №27/01-Е від 27.01.2022р. договір виконаний на суму 1 549 800,00 грн., в тому числі ПДВ 258 300,00 грн.
Згідно актів прийому-передачі електричної енергії та платіжних доручень, договір виконаний на суму 1 045 057,94 грн.
Підставами для укладення сторонами додаткових угод, якими збільшене ціну за одиницю товару та зменшено обсяги постачання електричної енергії, саме: №3 від 05.08.2022р., №4 від 17.08.2022р., №5 від 22.08.2022р., №6 від 29.09.2022р., №8 від 03.10.2022р., №9 від 04.10.2022р. зазначено п. 2 ч. ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а додаткової угоди №12 від 23.01.2023р. п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно листів Відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради №301 від 19.07.2024р. та №363 від 16.09.2024р. вбачається, що відділом не вживались та не будуть вживатися заходи шляхом звернення до суду щодо визнання недійсними додаткових угод до договору від 27.01.2024р. №27/01-Е та стягнення надмірно сплачених коштів. Відділ освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради не заперечує щодо здійснення представництва інтересів держави в особі відділу в суді Летичівською окружною прокуратурою.
Старосинявська селищна рада листом №1330 від 17.09.2024р. повідомила, що із позовом про визнання недійсними спірних додаткових угод та стягнення коштів за товар, який не був поставлений за умовами договору від 27.01.2024р. №27/01-Е звертатися не буде.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).
Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021р. у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).
У пункті 55 постанови від 14.12.2022р. у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
У даній справі керівник Летичівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради та Старосинявської Селищної ради, селеще Стара Синява, Хмельницький район, Хмельницька область до товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" про визнання недійсними додаткові угоди №3 від 05.08.2022р., №4 від 17.08.2022р., №5 від 22.08.2022р., №6 від 29.09.2022р., №8 від 03.10.2022р., №9 від 04.10.2022р., №12 від 23.01.2023р. до договору №27/01-Е укладеного між ТОВ “Промгаз Сіті», (код 41559270) та Відділом освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради (код ЄДРПОУ:40226468). Стягнення з ТОВ "Промгаз Сіті", м. Київ, на користь Відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради Хмельницька область, Хмельницький район, селище Стара Синява, - 216 149,30 грн. , безпідставно перерахованих за договором №27/01-Е від 27.01.2022р.
Прокурор зазначає, що порушенням інтересів держави є те, що сторонами під час проведення закупівлі електричної енергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання коштів Відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради Хмельницька область, нераціональне та неефективне їх використання.
Вказане порушує економічні інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів внаслідок завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому суд зазначає, що захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави та територіальної громади.
Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).
Стосовно позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради та Старосинявської Селищної ради, селеще Стара Синява, Хмельницький район, Хмельницька область, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до ст. 2 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За приписами ч. 1 ст.10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 1, 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Частинами 1, 4 ст. 61 вказаного Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що процедура закупівлі електричної енергії, за результатами проведення якої був укладений договір №27/01-Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022р., здійснювалась за рахунок коштів місцевого бюджету.
Саме Старосинявська селищна рада, затверджує місцевий бюджет і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси Старосинявської територіальної громади.
Отже, оскільки фінансування спірної процедури закупівлі здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, а Старосинявська селищна рада зобов'язана контролювати виконання місцевого бюджету, то суд дійшов висновку про те, що Старосинявська селищна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.
Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Суд, враховуючи зміст звернень прокурора до позивачів, встановив, що оскільки позивачі самостійно не звернулись до суду, то керівник Летичівської окружної прокуратури звернувся, зокрема до Старосинявської селищної ради та відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради з повідомленнями про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.
Отже, матеріали справи свідчать, що позивачами протягом розумного строку не були вжиті заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, останні самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави. Також позивачі не оскаржили наявність підстав для представництва, як це визначено у ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Старосинявська селищна радата достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаних осіб.
Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради та Старосинявської Селищної ради, селеще Стара Синява, Хмельницький район, Хмельницька область.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник продає споживачу товар - електричну енергію (ДК 021:2015 - 09310000-5 електрична енергія), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Обсяги закупівлі за договором складають 410 000 кВт/год. (п.2.1. договору).
Ціна договору становить 1 549 800,00 гр. в т.ч. ПДВ 258 300,00 грн. (п.5.1договору).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За умовами п. 13.1 договору він набуває чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків.
Таким чином, станом на момент укладення договору сторонами погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов'язань за договором.
Водночас, ні вимогами ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», якою передбачено випадки зміни умов договору в частині ціни за одиницю товару, ні умовами договору не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного вираження товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку.
Аналогічні вимоги зазначені у листі-роз'ясненні Мінекономрозвитку від 27.10.2016р. № 3302-06/34307-06, відповідно до якого зазначається, що внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обгрунтованим та документально підтвердженим.
Отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах натакий товар.
На підтвердження факту-коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №912/1580/18.
Визначена ст.41 Закону норма застосовується, якщо відбувається зростання ціни, яке робить для однієї сторони договору його виконання невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну із наявністю визначених законом підстав, Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін, порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації), підстава збільшення - зміна регульованих цін (тарифів) має відбутися після підписання договору та до повного його виконання, загальна сума договору не повинна збільшуватись (Висновок щодо нової редакції Закону визначено у п. 5.43 Постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №924/674/21).
Однак, ні вимогами ст. 41 Закону, якою передбачено випадки зміни умов договору в частині ціни за одиницю товару, ні умовами договору не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного вираження товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку.
У відповідності до роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016р. № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Сторонами документально не підтверджено та жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення Договору до моменту, виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткових угод).
Постачальник зобов'язаний був не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для Замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Продавець повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.
Продавець також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 18.06.2021р. у справі № 927/491/19.
З урахуванням вищевикладеного, додаткові угоди якими внесено зміни до основного договору №27/01-Е від 27.01.2022р., що укладена між сторонами з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, підлягає визнанню недійсною.
Вказане підвищення ціни суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», згідно яких істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, окрім збільшення ціни за одиницю товару, до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19 від 18.06.2021р. у своїй постанові зазначає, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець мас передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Також Верховним Судом у вищезазначеній постанові вказано, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми ЗУ “Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Із вказаного слідує, що ТОВ "Промгаз Сіті" спонукаючи Замовника до укладення додаткових угод, мало на меті збільшити ціну за одиницю товару на вигідний для себе відсоток, а не на реальний відсоток коливання.
При цьому Продавець зобов'язаний був не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для Замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Продавець повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 18.06.2021р. у справі № 927/491/19.
Зазначене в свою чергу порушує основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України “Про публічні закупівлі», а саме, добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Таким чином, сторонами, всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" (чинного на момент укладення договору та здійснення правовідносин) та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди, згідно яких суттєво зменшено обсяги природного газу та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019р. у справі № 915/1868/18).
Беручи до уваги вищевказані положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, оскільки на момент укладення додаткових угод не було підтверджено коливання ціни на товар належними та допустимими доказами, додатковими угодами підвищено ціну на товар понад 10% у порівнянні з ціною, що була встановлена при укладенні договору, та дію таких угод поширено на уже виконані зобов'язання з поставки товару, суд доходить висновку, що оспорені додаткові угоди укладено всупереч вимогам п. 2 , п.7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 631, ч. 3 ст. 632 ЦК України, з огляду на що зазначені угоди підлягають визнанню недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.
З урахуванням вищевикладеного, додаткові угоди №3 від 05.08.2022р., №4 від 17.08.2022р., №5 від 22.08.2022р., №6 від 29.09.2022р., №8 від 03.10.2022р., №9 від 04.10.2022р., №12 від 23.01.2023р., якими внесено зміни до істотних умов основного договору №27/01-Е від 27.01.2022р., що укладені сторонами з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, підлягають визнанню недійсними.
Щодо заявленої прокурором позовної вимоги про стягнення з відповідача 216 149,30 грн. коштів, перерахованих за товар, який не отримано, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно зі статтею 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Отже, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж" (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Зважаючи на недійсність оспорених додаткових угод щодо зміни ціни, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 216 ЦК України, зобов'язання сторін за вказаний період регулюються умовами договору.
Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до умов договору №27/01-Е від 27.01.2022р. та додаткових угод якими внесено зміни до істотних умов договору, Замовником безпідставно надміру сплачено, а ТОВ "Промгаз Сіті" безпідставно збережено кошти на загальну суму 216 149,30 грн.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 216 149,30 грн. та їх задоволення у повному обсязі.
Висновок суду про стягнення коштів за товар, який так і не був поставлений за договором, на підставі ст. 670 ЦК України відповідає правовій позиції, якої стало та послідовно дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2023р. у справі №903/383/22, від 16.02.2023р. у справі №903/366/22, від 13.04.2023р. у справі №908/653/22, які прийняті за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при виконанні сторонами договору постачання енергоносіїв.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).
Судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006р. та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсними додаткові угоди №3 від 05.08.2022р., №4 від 17.08.2022р., №5 від 22.08.2022р., №6 від 29.09.2022р., №8 від 03.10.2022р., №9 від 04.10.2022р., №12 від 23.01.2023р. до договору №27/01-Е укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті», (код 41559270) та Відділом освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради (код ЄДРПОУ:40226468).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті», (вул. Сагайдачного Петра, 25Б, офіс 203 м. Київ, код 41559270) на користь Відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради (31400, Хмельницька область, Хмельницький район, селище Стара Синява, вул. Грушевського, буд. 21, код ЄДРПОУ:40226468) - 216 149,30 (двісті шістнадцять тисяч сто сорок дев'ять гривень 30 коп.).
Видати накази.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті», (вул. Сагайдачного Петра, 25Б, офіс 203 м. Київ, код 41559270) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3; Хмельницька обласна прокуратура код ЄДРПОУ 02911102 ) - 24 224,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 18.04.2025р.
Суддя І.В. Заярнюк