Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
29 травня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3887/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 11924/25 від 19.05.2025) про звернення стягнення на грошові кошти в порядку ст. 336 ГПК України по справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
до Приватного акціонерного товариства "Міжнародний фонд промислових інвестицій "Нефтьгазпром" (пр. Науки (Леніна), буд. 30, кімн. 55-18, м. Харків, 61166; фактична адреса: вул.Космічна, буд. 21-А, оф.701, м. Харків, 61145; ЄДРПОУ 23462298)
про стягнення 1023400,00 грн
за участю представників:
позивача - ОСОБА_3 , особисто;
відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився;
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. № 11924/25 від 19.05.2025), в якій просить суд в порядку ст. 336 ГПК України стягнути солідарно грошові кошти, що належать засновникам та керівникам Інвестиційного фонду Приватного акціонерного товариства "Міжнародний фонд промислових інвестицій "Нефтьгазпром" (ЄДРПОУ 23462298), в особі: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які мають безспірну заборгованість перед Фондом та інвесторами вищевказаного Фонду, а саме ОСОБА_1 , якими останньому нанесено моральну шкоду у вигляді невиплачених дивідендів за інвестиційними сертифікатами Фонду у розмірі 1 023 400, 00 (один міліон двадцять три тисячі чотириста грн 00 коп.) тис. грн, що є еквівалентом 25 840,00 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок) доларів США станом на 21.04.2024 за офіційним курсом Національного банку України, а також стягнення 12 280,80 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят гривень вісімдесят копійок) витрат за сплачений судовий збір, що підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 у справі № 922/3887/24.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2025 вищевказану заяву прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.05.2025 о 15:00.
У судовому засіданні, яке відбулося 29.05.2025, позивач підтримав заяву про звернення стягнення на грошові кошти в порядку ст. 336 ГПК України, у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились; про причину неявки суд не повідомили.
Доказів отримання відповідачем копії ухвали суду від 20.05.2025 на час даного судового засідання до суду не надійшло.
Третя особа на стороні позивача була повідомлена про час та місце судового засідання через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Відповідно до ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 11924/25 від 19.05.2025) про звернення стягнення на грошові кошти в порядку ст. 336 ГПК України, суд дійшов висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 по справі № 922/3887/24 були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Міжнародний фонд промислових інвестицій "Нефтьгазпром" та з відповідача присуджено до стягнення на користь позивача грошові кошти у розмірі 1023400,00 грн, що еквівалентно 25840,00 доларів США станом на 21.04.2024 за офіційним курсом Національного банку України, в якості відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недобросовісних та протиправних дій і бездіяльності відповідача щодо ненарахованих та отриманих доходів у вигляді дивідендів у період з 1996 року по 01.11.2024 (дату подання позову до суду), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 12280,80 грн.
24.03.2025 на виконання вищевказаного рішення господарського суду були видані відповідні накази.
19.05.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх. № 11924/25), в якій позивач просить в порядку ст. 336 ГПК України стягнути солідарно грошові кошти, що належать засновникам та керівникам Інвестиційного фонду Приватного акціонерного товариства "Міжнародний фонд промислових інвестицій "Нефтьгазпром" (ЄДРПОУ 23462298), в особі: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які мають безспірну заборгованість перед Фондом та інвесторами вищевказаного Фонду, а саме ОСОБА_1 , які останньому нанесено моральну шкоди у вигляді невиплачених дивідендів за інвестиційними сертифікатами Фонду у розмірі 1 023 400, 00 (один мільйон двадцять три тисячі чотириста грн 00 коп.) тис. грн, що є еквівалентом 25 840,00 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок) доларів США станом на 21.04.2024 за офіційним курсом Національного банку України, а також стягнення 12 280,80 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят гривень вісімдесят копійок) витрат за несплачений судовий збір, що підтверджується рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 у справі № 922/3887/24.
Звертаючись до суду з даною заявою, заявник вказує, що постановами від 25.03.2025 та 26.03.2025 відкриті виконавчі провадження за № 77616385 та №77616249 з примусового виконання наказів Господарського суду Харківської області від 24.03.2025.
ОСОБА_1 є власником інвестиційних сертифікатів Інвестиційного фонду ПрАТ "Міжнародний фонд промислових інвестицій "Нефтьгазпром" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23462298), які отримав від свого батька ОСОБА_2 , який ще в 1996 році вклав свої кошти у цінні папери, де кінцевими засновниками, беніфіціарами даного фонду є громадяни РФ та України, які з 1996 року та по теперішній час не виплатили доходи у вигляді дивідендів чи доходів з їх продажу.
Інвестиційні сертифікати можуть надавати їх власникам право на отримання доходу у вигляді дивідендів. Відповідно до пункту 25 Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затвердженого Указом Президента України №55/94 від 19.02.1994 (далі - Положення), доходи фонду складаються з дивідендів та інших надходжень від цінних паперів, що перебувають у власності фонду, та доходів від операцій з цінними паперами й іншими активами.
Прибуток фонду підлягає розподілу між засновниками та учасниками у вигляді дивідендів. Таким чином, відповідно до статті 21 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» інвестиційний сертифікат - це цінний папір, емісія якого здійснюється компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та який посвідчує право власності власника такого цінного папера на частку в пайовому інвестиційному фонді, а також інші права у встановлених законом випадках.
Втім, засновники - керівники вищевказаного Інвестиційного фонду не перерахували фінансові кошти за цінними паперами у вигляді дивідендів та прибутків укладених на користь учасників Фонду, чим спричинили моральну шкоду. При цьому, засновники - керівники Фонду є суб'єктами господарювання та є сторонами правочинів, які за час користування коштами від цінних паперів без належних на те підстав використовували їх для отримання прибутку та спрямовані кінцевим беніфіциарним власникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Також, засновниками - керівниками Фонду не виконувалися умови щодо порядку обслуговування рахунків, на які зараховувалися на надходили кошти отримані від учасників Фонду та провадження господарської діяльності, не здійснювали погашення боргів Фонду, не заявлено жодних вимог щодо погашення боргів.
Отже, як вказує заявник, засновниками - керівниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведена фіктивна господарська діяльність та безпідставно виведені кошти з Інвестиційного фонду ПрАТ "Міжнародний фонд промислових інвестицій "Нефтьгазпром" на свою користь, чим було заборговано кошти перед Фондом, що належить іншим особам, а саме інвесторам вищевказаного Фонду.
Крім того, заявник зазначає, що боржник не має можливості виконати виконавчий документ - наказ Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 по справі № 922/3887/24 та погасити заборгованість перед стягувачем ОСОБА_1 , оскільки у боржника відсутні кошти на рахунках та інше майно, на яке можна звернути стягнення, з метою виконання виконавчого документу.
Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Частинами першою, четвертою статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Тобто зі змісту ст. 336 ГПК України вбачається, що для звернення стягнення на грошові кошти, що належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суду необхідно встановити наявність заборгованості вказаних осіб перед Приватним акціонерним товариством "Міжнародний фонд промислових інвестицій "Нефтьгазпром", на яку просить звернути стягнення заявник.
Таким чином, предметом дослідження є наявність заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. Вказаний висновок викладено Верховним судом у постановах від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши надані заявником докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, дійшов висновку, що заявником не надано доказів наявності боргу у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перед Приватним акціонерним товариством "Міжнародний фонд промислових інвестицій "Нефтьгазпром", який не оспорюється зазначеними особами або який підтверджений відповідним судовим рішенням, що набрало законної сили.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для звернення стягнення на грошові кошти, що належать вищевказаним особам для погашення заборгованості Приватним акціонерним товариством "Міжнародний фонд промислових інвестицій "Нефтьгазпром" перед ОСОБА_1 у сумі 1 023 400,00 грн (один мільйон двадцять три тисячі чотириста грн 00 коп.), що є еквівалентом 25840,00 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок) доларів США станом на 21.04.2024 за офіційним курсом Національного банку України, а також стягнення 12 280,80 грн (дванадцять тисяч двісті вісімдесят гривень вісімдесят копійок) витрат за несплачений судовий збір відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 у справі № 922/3887/24, як того вимагає заявник.
Отже, з огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись ст. 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № 11924/25 від 19.05.2025) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст. 256-257 ГПК України, протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.06.2025.
Суддя Н.М. Кухар
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.