Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" травня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/383/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Задорожний К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, буд. 10-Г, корпус С, офіс 7), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, м. Харків, 61037),
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ава-Капітал" (61051, м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 5), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (03057, м. Київ, вулиця Бродських Сім'ї, буд. 19).
про стягнення коштів у розмірі 5 860 084, 07 грн
за участю представників:
позивача - Гончаренко Н.А.;
відповідача - Дуленко А.Г.;
треті особи - не з'явились.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок", м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ава-Капітал", м. Харків, про стягнення 5 860 084, 07 грн, що складається з: заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705197 від 14.01.2019 у розмірі 5 641 384, 05 грн, 10 % річних нарахованих з 13.11.2024 по 06.02.2025 у розмірі 87 429, 02 грн, інфляційних втрат з листопад 2024 - грудень 2024 у розмірі 131 271, 00 грн. Разом із цим, позивач просить суд відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 10 % річних на суму основного боргу - 5 641 384,05 грн., починаючи з 07.02.2025 і до моменту остаточного виконання рішення суду, за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка (10%)] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році].
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705197 від 14.01.2019 в частині здійснення відповідачем повної та своєчасно оплати вартості електричної енергії у визначені договором строки. За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи складається із: 70 321, 01 грн суми сплаченого судового збору за звернення з даним позовом до суду та з 45 000, 00 грн вартості витрат на правничу допомогу.
Ухвалою господарського суду від 11.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/383/25 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 05 березня 2025 року о 12:15 год.
Рух справи також висвітлено у відповідних ухвалах суду.
26.02.2025 відповідачем надано до суду відзив на позов (вх. № 5182/25), в якому проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, просить відмовити у задоволенні позову повністю. Посилається на те, що позивачем до позову додано відмінну комерційну пропозицію до договору (додаток № 2) від тієї, що наявна у відповідача. Оскільки у відповідача відсутній підписаний уповноваженою особою ТОВ "Ава-Капітал" додатку № 2 терміном дії з 01.07.2019, то відповідач ставить під сумнів автентичність долученого позивачем до матеріалів справи додатку № 2 (комерційна пропозиція). Разом із цим, відповідач не визнає суму заборгованості, заявлену ПАТ «ЕК «Барвінок» в межах договору № 0705197 від 14.01.2019 та ставить під сумнів визначену одноособово постачальником вартість 1 кв.год, за яким визначалася вартість поставленої електричної енергії за період з 01.01.2022 по 31.12.2024. Таким чином, на думку відповідача, проведений позивачем розрахунок суми заборгованості станом на 06.02.2025, розрахунок інфляційних витрат та розрахунок 10 % річних не слід брати до уваги, оскільки він проведений з урахуванням заборгованості не визнаної відповідачем. Також зазначає, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження формування даної заборгованості, не зазначено період за який нараховано дану заборгованість, не встановлено обсяг електроенергії та реальну погодинну ціну за 1 кв.год. електричної енергії, що є предметом договору, за яким позивачем одноособово нараховано борг. За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які очікує понести відповідач у зв'язку з розглядом даної справи складається із: 35 000, 00 грн вартості витрат на правничу допомогу.
26.02.2025 відповідачем подано до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 5192/25 від 27.02.2025), а саме копії договору № Ш6356 про надання послуг комерційного обліку по виконанню функцій ОЗД від 23.12.2022, запиту до АТ «Харківобленерго» №1-04 від 19.01.2024, звернення (скарги, претензії) на адресу ПАТ «ЕК «Барвінок» від 20.01.2025 №24.
28.02.2025 відповідачем надано до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 5336/25), в якому відповідач просив суд долучити до матеріалів справи копії платіжних інструкцій, що підтверджують оплату за поставлену електричну енергію за період січня-лютого 2022 року.
03.03.2025 позивачем надано до суду відповідь на відзив (вх. № 5555/25), в якому вказує, що повідомлення постачальником споживача листом за вих. № 670 на електронну пошту про умови оновленої комерційної пропозиції, вказівка щодо направлення документу споживачеві засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» і наявність у постачальника оригіналу примірнику комерційної пропозиції, яка діє з 01.07.2019, спростовує сумнів відповідача щодо автентичності документу. При порівнянні укладеного договору та додатку № 2, листів за підписом керівника відповідача підписи Круглова В.В. є ідентичними. Разом із цим, документи містять і відбиток печатки відповідача. Відповідач не надав жодних доказів, що печатка його підприємства була загублена представником відповідача, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що нею могла б протиправно скористатися інша особа, а також доказів звернення відповідача до правоохоронних органів з приводу викрадення чи загублення печатки, доказів проведення службового розслідування з цього приводу. Тому вважає, що додаток № 2 до договору (комерційна пропозиція), яка діє з 01.07.2019 є належним та допустимим доказом. Зазначає, що підписані сторонами акти прийому-передачі електроенергії за жовтень-грудень 2024 року (які надані позивачем до позову) є доказом, який підтверджує факт передачі електричної енергії, її обсяг та вартість. Аніі Законом України «Про ринок електричної енергії», ані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, ані договором не передбачено інших належних доказів, які підтверджують факт передачі електричної енергії, її обсяг та вартість. Позивач зауважує, що у відзиві на позов відповідач не посилається на конкретну норму, яка регулює необхідність застосування обсягів - погодинно. Також відсутні нормативні обґрунтування відповідача щодо тарифу, який на його думку, встановлюється відповідно до Постанови № 312. Відповідач не надав контр-розрахунку суми заборгованості, а лише обмежився загальними фразами: «ТОВ «Ава-Капітал» не визнає суму заборгованості», «ставить під сумнів визначену одноособово постачальником вартість 1 кВт.год», «розрахунок проведено на підставі умов визначених у комерційній пропозиції, автентичність якої ставиться відповідачем під сумнів та буде встановлена за результатом проведеної експертизи». Позивач вказує, що акти приймання-передачі електроенергії, які долучені до матеріалів справи мають всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у господарській операції. ТОВ «Ава-Капітал» при отриманні актів та рахунків на оплату, ніяких зауважень не надавав, не заперечував проти вартості та обсягів спожитої електричної енергії. Листом від 06.12.2024 за вих. № 06/12 ТОВ «Ава-Капітал» запевнив позивача що «… фінансові зобов'язання будуть виконуватись до повного розрахунку згідно фінансових документів». Фактично підписанням актів прийому-передачі електроенергії відповідач погодився з фактом прийому-передачі (споживання) електричної енергії, її обсягом та її вартістю. За кредитом рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» відображається заборгованість за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо. Цей рахунок використовується для контролю оплати та обліку зобов'язань перед контрагентами. Тобто, рахунок 631 відображає кредиторську заборгованість підприємства перед постачальниками за отримані товари чи послуги. Згідно файлу «631 - 12 - 2024» за грудень 2024 року, за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Ава-Капітал» обліковується кредитове сальдо на кінець періоду 5 721 384, 05 грн. З урахуванням оплати відповідачем 30.01.2025 80 000, 00 грн (згідно платіжної інструкції № 805152), то відповідачем за його ж даними бухгалтерського обліку - визнається заборгованість в розмірі 5 641 384, 05 грн.
04.03.2025 відповідачем надано до суду письмові пояснення у справі (вх. № 5715/25 від 05.03.2025), в яких відповідач вказав, що згідно актів прийому-передачі електроенергії за листопад 2024 - грудень 2024 року відповідачем спожито товару на суму 6 266 524, 52 гривні. За листопад - грудень 2024 року відповідачем сплачено на користь позивача 5 750 000, 00 грн плати за спожиту електроенергію. Таким чином, борг відповідача за спожиту електроенергію за листопад - грудень 2024 року за даними позивача складає 516 524, 52 грн. Але погодитись навіть на суму боргу в розмірі 516 524, 52 грн відповідач не має можливості, остільки ані позивачем, ані АТ «Харківобленерго» не надано відомостей про обсяги спожитої ТОВ «Ава-Капітал» електроенергії за даними, які були використані ПАТ «ЕК «Барвінок» для складання рахунків за електричну енергію та не надано відомостей про обсяги спожитої ТОВ «Ава-Капітал» електроенергії почасово за кожен день.
19.03.2025 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення (вх. № 7073). Відповідач вказує, зокрема, що 10.03.2025 представником відповідача отримано від АТ «Харківобленерго» лист №16-48/1842 із запитуваними відомостями стосовно обсягів спожитої відповідачем електроенергії за період з 01.02.2020 по 01.01.2025. Таким чином, у відповідача є погодинні дані про обсяг спожитої електроенергії за період, що є предметом даного позову листопад-грудень 2024 року. Обсяг спожитої електричної енергії ТОВ «Ава-Капітал» за період листопада 2024 року становить - 462 080 кВт/г, що відповідає відомостям, зазначеним позивачем у виставленому рахунку та тексті позовної заяви. Вартість електроенергії, виставленої позивачем 3 254 331, 48 грн. Вартість згідно проведеного ТОВ «Ава-Капітал» розрахунку за спожиту електричну енергію (за даними про погодинне споживання та даними про погодинну вартість електроенергії на ринку України згідно сайту ДП «Оператор ринку») за листопад 2024 становить 2 294 052, 00 грн. Обсяг спожитої електричної енергії ТОВ «Ава-Капітал» за період з грудня 2024 року становить 360 325 кВт/г, вартість визначена позивачем - 3 012 193,04 грн, вартість згідно розрахунків відповідача - 2 123 413, 92 грн. Тобто, згідно розрахунку ТОВ «Ава-Капітал» за період листопада-грудня 2024 року фактична загальна вартість спожитої електричної енергії становить 4 417 465, 92 грн. ТОВ «Ава-Капітал» за період листопада - грудня 2024 року в межах договору № 0705197 від 14.01.2019 проведено оплату на загальну суму 5 750 000, 00 грн та 80 000, 00 грн в межах означеного договору сплачено в січні 2025 року. Тобто, загальна сплачена сума становить 5 830 000, 00 грн. Таким чином, виходячи із погодинного розрахунку, вартість спожитої електроенергії відповідачем за період листопада - грудня 2024 року складає 4 417 465, 92 грн. Сплачено за електроенергії нашим відповідачем на користь позивача за період листопада - грудня 2024 року - 5 830 000,00 грн. Переплата (надмірно сплачена сума платежів за спожиту електроенергію) за період листопада - грудня 2024 року складає 1 412 534, 08 грн.
19.03.2025 до суду від третьої особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли письмові пояснення (вх. № 7101/25). Здійснивши аналіз позовної заяви та додатків до неї, НКРЕКП, в межах компетенції вказано, що електрична енергія відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» є товаром, призначеним для купівлі-продажу. Відповідно до вимог ч.3 ст. 58 Закону споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Згідно з підпунктом 15 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду» на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанову про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. Водночас, зазначена норма не звільняє споживачів від обов'язку здійснювати розрахунки за спожиту електричну енергію відповідно до умов договорів. Просить розглядати дану справу без участі представника НКРЕКП з урахуванням інформації, наданої у цих поясненнях.
У підготовчому засіданні 19.03.2025 представник позивача, присутній в залі суду, надав для огляду суду оригінали договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705197 від 14.01.2019, додатку № 2 до договору (комерційної пропозиції), додатку № 2 до договору (комерційної пропозиції - «Індивідуальна») з дією з 01 липня 2019 року та додаткової угоди № 2020-01 від 09.12.2020. Надані оригінали доказів було досліджено судом під час підготовчого засідання та встановлено, що документи мають підписи уповноважених представників та відтиски печаток підприємств.
26.03.2025 до суду від третьої особи АТ «Харківобленерго» надійшли письмові пояснення (вх. № 7645/25). АТ «Харківобленерго» підтримує позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх законними та обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню. Пояснює, що у відповідності до встановлених норм чинного законодавства оператор системи розподілу - Товариство адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або зчитує самостійно покази засобів комерційного обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії спожитої споживачем та надає цю інформацію постачальнику електричної енергії, на підставі чого ПрАТ “ЕК “Барвінок» і проводить розрахунки із споживачем згідно з умовами договору. Між АТ “Харківобленерго» та ПрАТ “ЕК “Барвінок» діє публічний договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №19/14644 від 01.01.2019 (надалі - договір № 19/14644), текст якого розміщено на офіційному сайті АТ «Харківобленерго». Відповідно до п. 2.1 договору № 19/14644 оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС - кодами споживачів та їх точками вимірювання. Згідно з фактичних (звітних) обсягів купівлі електричної енергії постачальником - ПАТ “ЕК “Барвінок» за заявлений спірний період, ТОВ “Ава-Капітал» надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі: - за листопад 2024 розподілено електричної енергії 462 080 кВт* год.; - за грудень 2024 розподілено електричної енергії 360 325 кВт* год. Отже, обсяг розподіленої електричної енергії, який передається ПАТ “ЕК “Барвінок» для проведення відповідних розрахунків збігаються з даними вказаними позивачем. Просить розгляд справи здійснювати без участі представника АТ “Харківобленерго».
07.04.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання від 04.04.2025 вих. № 04-04-25/07 (вх. № 8499/25) про долучення контррозрахунку до матеріалів справи.
07.04.2025 до суду відповідачем надано контррозрахунок від 04.04.2025 вих. № 04-04-25/08 (вх. № 8502/25). Відповідно до відомостей опублікованих на офіційному веб-сайті ДП «Оператор ринку» (код ЄДРПОУ:43064445) встановлено погодинні ціни купівлі-продажу електричної енергії на РДН за період, що є предметом спору: листопад-грудень 2024р. Вартість спожитої електроенергії нашим товариством, виходячи з погодинного розрахунку вартості, складає: - за листопад 2024 року - 2 294 052,00 грн. - за грудень 2024 року - 2 123 413,92 грн., всього - 4 417 465,92 грн. В межах умов Договору №0705197 від 14.01.2019 року відповідачем сплачено в період з 01.11.2024 року по 31.01.2025 року на рахунок позивача 5 830 000,00 гривень за спожиту електроенергію в листопаді - грудні 2024 року. Таким чином, переплата за спожиту електроенергію в листопаді - грудні 2024 року (надмірно сплачені кошти від ТОВ «Ава-Капітал» на користь ПАТ «ЕК «Барвінок») складає 1 412 534,08 гривень. Суму боргу відповідача перед позивачем, яку заявляє позивач станом на 01.11.2024, відповідач не визнає. Вказана сума боргу є неврегульованою та такою, де існує спір про право.
16.04.2025 від представника позивача до суду надійшли заперечення на контррозрахунок (вх. № 9448/25). Позивач заперечує проти заявленого контррозрахунку та вважає його необґрунтованим. Вказує, зокрема, що відповідач не посилається на конкретну норму, яка регулює необхідність застосування обсягів - погодинно. Також відсутні нормативні обґрунтування відповідача щодо формули обрахунку тарифу і його складових, який на його думку, встановлюється відповідно до Постанови № 312. Посилання відповідача на відомості опубліковані на офіційному веб-сайті ДП «Оператор Ринку», на якому оприлюднені погодинні ціни купівлі-продажу електричної енергії на РДН за листопад-грудень, є загальним без приведення відповідного посилання на сайті. Також вказує, що ймовірно контрозрахунок відповідачем проведено на підставі умов комерційної пропозиції, що втратила чинність у зв'язку з укладенням сторонами комерційної пропозиції в новій редакції, яка діє з 01.07.2019.
01.05.2025 представником позивача подані до суду додаткові пояснення по справі (вх.№ 10703/25). Позивач зазначає, що станом на 30.09.2024 заборгованість відповідача на користь позивача становила 4 937 969,21 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2024-30.09.2024, який підписано обома сторонами. Згідно актів прийому-передачі електроенергії за період жовтень 2024 - грудень 2024, які узгоджені і підписані сторонами, загальна вартість спожитої відповідачем електричної енергії становить 9 033 414, 84 грн. За даними бухгалтерського обліку ТОВ «Ава-Капітал» розмір заборгованості визнаний, оскільки згідно файлу «631 - 12- 2024» за грудень 2024 року (доданий представником відповідача до відзиву на позов), за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Ава-Капітал» обліковується кредитове сальдо на кінець періоду 5 721 384, 05 грн. 30.01.2025 відповідачем сплачено постачальнику 80 000, 00 грн за електричну енергію згідно договору № 0705197 від 14.01.2019 з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 805152. З урахуванням здійсненої відповідачем 30.01.2025 оплати, то відповідачем за даними його ж бухгалтерського обліку (які надані до відзиву на позов) - визнається заборгованість в розмірі 5 641 384, 05 грн. Отже, наявність вказаної вище заборгованості підтверджується доданими до матеріалів справи актами за спірний період, рахунками, платіжними інструкціями (які свідчать про надходження коштів від споживача за спірний період), а також відомостями бухгалтерського обліку сторін. Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем документально підтверджений та відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано та не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх договірних зобов'язань, визначених умовами договором про постачання електричної енергії споживачу № 0705197 від 14.01.2019.
07.05.2025 відповідачем подано до суду заперечення на додаткові письмові пояснення позивача (вх. № 11149/25). Відповідав вказує, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Акт приймання-передачі електроенергії сам по собі не є безумовним підтвердженням боргу. Верховний Суд неодноразово наголошував, що для доведення наявності заборгованості необхідно мати додаткові докази - зокрема: акти звірки, платіжні документи, інші докази фактичного постачання і прийняття електроенергії. Підписання акту - це лише частина доказу, але не єдиний і не обов'язковий елемент для підтвердження договірних зобов'язань. Наявність чи відсутність акту не виключає можливості доведення або спростування боргу іншими доказами.
07.05.2025 позивачем надано до суду пояснення щодо заперечень відповідача (вх. № 11126/25). Зазначає, що твердження відповідача стосовно не підтвердження актом звірки заборгованості відповідача і бездоказовості актів приймання-передачі з посиланням на практику Верховного Суду не відповідають дійсності, з огляду на відмінність: предметів позовів/суті спорів, учасників справ, обставин справ.
У судовому засіданні 22.05.2025 представник позивача заявлений позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та інших поданих документах та просив суд його задовольнити повністю.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, запереченнях та інших поясненнях.
Інші учасники судового процесу у судове засідання 22.05.2025 не з'явились, про розгляд даного спору господарським судом повідомлені належним чином.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України та розглянуті усі клопотання, надані сторонами в процесі розгляду даного спору.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
У судовому засіданні 22.05.2025, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон про ринок), який розмежовує діяльність суб'єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом про ринок.
Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, регулятор).
Позивач має право на здійснення господарської діяльності щодо постачання електричної енергії споживачу на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №860 від 21.08.2018.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 16.11.2018 № 1446 Акціонерне товариство «Харківобленерго» є оператором системи розподілу (далі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які затверджені Постановою від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Матеріалами справи встановлено, що 14 січня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Енергетична компанія «Барвінок» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ава-Капітал» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705197 на умовах комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору, відповідно до умов пункту 1.1. якого, постачальник зобов'язується продати електричну енергію споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору, додатків до цього договору.
Відповідно до пп. 5.2.1 та пп. 5.2.7 п. 5.2 договору споживач зобов'язався: - забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; - відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором.
П. 4 комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору, яка діє з 01 липня 2019 року) визначено, що споживач зобов'язаний розглянути наданий постачальником акт за розрахунковий місяць та за відсутності зауважень, підписати його не пізніше ніж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання такого акту від постачальника, і повернути один примірник постачальнику. В разі недотримання строків та порядку направлення акту, він вважається підписаним та набуває дії на 9 календарний день з моменту його направлення споживачу.
П. 3 комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору, яка діє з 01 липня 2019 року), передбачено наступний спосіб оплати:
Оплата електричної енергії здійснюється споживачем на підставі рахунків, виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:
- перший платіж - у розмірі 50 % від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 24 числа місяця, що передує розрахунковому періоду;
- другий платіж - у розмірі 30 % від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 03 числа місяця поставки електричної енергії;
- третій платіж - у розмірі 20 % від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 09 числа місяця поставки електричної енергії;
- остаточний розрахунок - протягом 10 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.
Якщо день оплати припадає на вихідний або святковий день, платіж виконується в останній робочий день, що передує вказаному в дійсній комерційній пропозиції.
Також п. 4 комерційної пропозиції, визначено, що рахунки на оплату електричної енергії виставляються та надсилаються електронною поштою не пізніше 5-ти робочих днів до відповідного числа, що зазначені в п. 3 таблиці комерційної пропозиції.
15.01.2025 позивач звертався до відповідача із претензію (вих. № 22), якою вимагав сплати у строк до 31.01.2025 включно виконання умов договору в частині здійснення оплати грошового зобов'язання в сумі 5 721 384, 05 грн без сплати споживачем нарахувань за порушення строку оплати. Претензія залишена відповідачем без задоволення, що вбачається із звернення ТОВ «Ава-капітал» від 20.01.2025 №24.
Вищенаведені обставини щодо несплати відповідачем заборгованості за поставлену електроенергію, стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 30.09.2024 заборгованість відповідача на користь позивача становила 4 937 969, 21 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2024 - 30.09.2024, який підписано електронним підписом зі сторони позивача головним бухгалтером Маркашовою А.В., зі сторони відповідача директором Кругловим В.В.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.
Згідно актів прийому-передачі електроенергії по договору №0705197 від 14.01.2019 за період жовтень 2024 - грудень 2024, які узгоджені і підписані електронним підписом сторонами (від постачальника - генеральний директор Брюхович С.В., від споживача - директор Круглов В.В.), загальна вартість спожитої відповідачем електричної енергії становить 9 033 414, 84 грн, а саме:
за жовтень 2024 року № 00000003068 від 31.10.2024 на суму 2 766 890, 32 грн з ПДВ за 380,407 тис.кВт/год. електроенергії;
за листопад 2024 року №00000003390 від 30.11.2024 на суму 3 254 331, 48 грн з ПДВ за 462,08 тис.кВт/год. електроенергії;
за грудень 2024 року №00000003561 від 31.12.2024 на суму 3 012 193, 04 грн з ПДВ за 360,325 тис.кВт/год. електроенергії.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Визначення первинних документів міститься також і в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704 (далі - Положення).
У пунктів 2.1, 2.2 зазначеного Положення вказано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
В той же час, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Акти направлялись споживачу за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc»: 06.11.2024 за жовтень 2024 року, 07.12.2024 за листопад 2024 року, 05.01.2025 за грудень 2024 року, які підписані споживачем без зауважень 06.11.2024, 10.12.2024 та 07.01.2025 відповідно.
Для здійснення розрахунків із споживачем позивач використовує дані надані оператором системи розподілу - АТ «Харківобленерго».
Згідно з п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) з врахуванням положень п. 9, п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» покладаються на оператора системи передачі/оператора системи розподілу (далі - ОСП/ОСР).
Згідно додатку №1 до договору акцепт заява-приєднання, об'єктом споживача на який здійснювалось постачання електричної енергії - Харківська область, м. Зміїв.
У відповідності до п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно листа АТ «Харківобленерго» вих. № 56к-01/04-255, обсяги споживання електричної енергії ТОВ «Ава-Капітал» (код ЄДРПОУ споживача 38878209) у період з 01.10.2024 по 31.12.2024 наступні:
10.2024 - 380 407 кВт*год;
11.2024 - 462 080 кВт*год;
12.2024 - 360 325 кВт*год.
Отже, в актах прийому-передачі електроенергії, які підписані між позивачем і відповідачем на виконання договору № 0705197 від 14.01.2019 за жовтень - грудень 2024 року вказані такі ж самі обсяги споживання, що і у відомостях АТ «Харківобленерго», але в різних одиницях виміру. Разом із цим, в ході розгляду справи представник відповідача погодився із вказаними обсягами споживання.
Рахунки на оплату електроенергії за договором № 0705197 від 14.01.2019 надсилались позивачем відповідачу за допомогою електронної пошти та програмного забезпечення «M.E.Doc», а саме:
07.11.2024 рахунок на оплату №7356 від 07.11.2024 на загальний борг на суму 5 204 859,53 грн. з ПДВ, який направлено відповідачу 07.11.2024;
07.12.2024 рахунок на оплату № 8184 від 07.12.2024 на суму 5 059 191, 01 грн, який доставлено відповідачу 10.12.2024;
06.01.2025 рахунок на оплату № 31 від 06.01.2025 на суму 5 721 384, 05 грн, який отримано вами 07.01.2025.
Таким чином, як зазначає позивач терміни для сплати остаточних рахунків за спожиту електричну енергію у жовтні 2024 року сплинув 12.11.2024, у листопаді 2024 року сплинув 13.12.2024, у грудні 2024 року сплив 10.01.2025 відповідно.
Разом із відзивом на позов, відповідачем до матеріалів справи додано файли, зокрема наступних найменувань: «631 - 09-2024», «631 - 10-2024», «631 - 11-2024», «631 - 12-2024», які містять відомості по рахунку 631 за відповідний період.
За кредитом рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» відображається заборгованість за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо. Цей рахунок використовується для контролю оплати та обліку зобов'язань перед контрагентами.
Тобто, рахунок 631 відображає кредиторську заборгованість підприємства перед постачальниками за отримані товари чи послуги.
Згідно бухгалтерського обліку ТОВ «Ава-Капітал», а саме із оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 контрагента «Барвінок ПАТ» вбачається наступна інформація:
за вересень 2024 сальдо на кінець періоду у графі кредит - 4 937 969, 21 грн.
за жовтень 2024 сальдо на кінець періоду у графі кредит - 5 204 859, 53 грн.
за листопад 2024 сальдо на кінець періоду у графі кредит - 5 059 191, 01 грн.
за грудень 2024 сальдо на кінець періоду у графі кредит - 5 721 384, 05 грн.
Таким чином, сума заборгованості за даними бухгалтерського обліку сторін станом на 30.09.2024 за договором №0705197 від 14.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу становить 4 937 969, 21 грн, а станом на 31.12.2024 - 5 721 384, 05 грн.
Згідно матеріалів справи, за період з 30.09.2024 по 30.01.2025 відповідачем здійснені наступні оплати на користь позивача з призначенням платежу «оплата за ел.енергію по дог.№0705197 від 14.01.2019, з ПДВ»:
650 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 788271 від 16.10.2024,
450 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 788490 від 18.10.2024,
800 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 789128 від 24.10.2024,
600 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 789887 від 30.10.2024,
400 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 791442 від 07.11.2024,
100 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 792244 від 08.11.2024,
600 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 793229 від 14.11.2024,
150 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 793321 від 15.11.2024,
500 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 793715 від 22.11.2024,
1 000 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 794837 від 28.11.2024,
150 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 794983 від 29.11.2024,
500 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 794943 від 29.11.2024,
400 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 796199 від 06.12.2024,
650 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 798260 від 12.12.2024,
320 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 799237 від 19.12.2024,
300 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 799508 від 23.12.2024,
300 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 800155 від 26.12.2024,
130 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 800317 від 27.12.2024,
250 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 800443 від 30.12.2024,
80 000, 00 грн, згідно платіжної інструкції № 805152 від 30.01.2025.
З огляду на вказані вище платіжні інструкції, платежі за якими визнані і позивачем, і відповідачем, за період з 30.09.2024 по 30.01.2025 включно відповідачем здійснено оплату на користь позивача на загальну суму 8 330 000, 00 грн.
Згідно довідки головного бухгалтера ПАТ «ЕК «Барвінок» про стан заборгованості № 55 від 05.02.2025, заборгованість ТОВ «Ава-Капітал» за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705197 від 14.01.2019 становить 5 641 384, 05 грн.
Сума заборгованості підтверджується доказами наявними у матеріалах справи за двома формулами:
4 937 969, 21 грн (борг за даними бухгалтерського обліку позивача і відповідача на 30.09.2024) плюс 9 033 414, 84 грн (нарахування згідно актів прийому передачі за жовтень-грудень 2024 узгоджених сторонами) мінус 8 330 000, 00 грн (здійснені відповідачем оплати) дорівнює 5 641 384, 05 грн (сума заборгованості за договором);
5 721 384, 05 грн (борг за даними бухгалтерського обліку позивача і відповідача на 31.12.2024) мінус 80 000, 00 грн (сплачених відповідачем 30.01.2025), то борг становить 5 641 384, 05 грн.
Зазначені вище обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходитьз наступного.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник електричної енергії - продавець бере на себе обов'язок забезпечити протягом зазначеного в договорі часу безперервне постачання для забезпечення потреб електроустановок споживача (покупця) електричною енергією, в свою чергу споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої електричної енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Ч. 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Приписами ч. 6 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
В даному випадку, як вже було зазначено судом вище, позивачем га підставі актів прийому-передачі електроенергії позивач поставив, а відповідач спожив електричну енергію.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність (п. 6 ч.1 ст.3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (п.91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 30.11.2021 у справі № 910/4224/21).
Матеріали справи містять договір з додатками, акти приймання-передачі електроенергії, акти звіряння взаємних розрахунків між сторонами, які підписані директором відповідача Кругловим В.В.
Проте, відповідач, в свою чергу, своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, у строки, визначені умовами договору, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за період листопад-грудень 2024 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 0705197 від 14.01.2019 становить 5 641 384,05 грн.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки Верховного Суду, які викладені у постановах по справі № 910/4218/17 від 18.09.2020, від 26.03.2024 у справі № 910/6757/23, у справі № 910/2803/22 від 10.07.2024, на які посилається відповідач стосуються правовідносин, які не є подібними справі № 922/383/25. Тобто є відмінними по учасниках справи, предмету спору та за обставинами справи.
Також суд позбавлений можливості перевірити правильність контррозрахунку відповідача, з огляду на відсутність даних, з яких відповідач отримав інформацію про визначену ним вартість. Посилання на сайт ДП «Оператор ринку» є узагальненим. У судовому засіданні відповідач наполягав, що вартість повинна бути вирахована з урахуванням комерційної пропозиції, яка укладалась одночасно з договором, з огляду на те що він не визнає підписання директором відповідача комерційної пропозиції, яка діє з 01.07.2019. Також відповідач не спростував, а також не пояснив, чому він не висловив свої заперечення позивачу відносно обсягів та вартості електричної енергії перед підписанням актів приймання-передачі електричної енергії.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги те, що факт виконання позивачем умов договору щодо поставки електроенергії підтверджується матеріалами справи, зокрема актами звіряння взаємних розрахунків, актами наданих послуг та рахунками, отриманими відповідачем і підписаними без зауважень, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 0705197 від 14.01.2019 в розмірі 5 641 384, 05 грн правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню.
Також вказана позиція узгоджується Верховним Судом. Так, Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2020 року по справі № 908/771/19 вказав, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" саме акт здавання-прийняття робіт (послуг) є тим первинним документом, на підставі якого виникає обов'язок сплати (п. 4.19, п. 4.20 постанови). У зв'язку з викладеними обставинами, у п. 4.27 наведеної постанови Верховний Суд робить висновок про те, що однією з підстав для проведення оплати за отримані послуги є у тому числі акт. Не надання рахунку не може перешкоджати проведенню розрахунків у разі підписання сторонами актів, визначених у пункті 8.2 договору.
Разом із цим, у постанові від 24.09.2024 по справі № 910/19091/23 Верховним Судом розглянута справа про стягнення зі споживача на користь постачальника заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу. У постанові зазначено, що зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення заборгованості за договором ґрунтувалися узагальнено на тому, що судами встановлено такі обставини: (1) підписання акта приймання-передачі електричної енергії за березень 2023 року без зауважень і заперечень; (2) надсилання відповідачу рахунку, який не було оплачено відповідачем у повному обсязі; (3) часткова сплата за вказаним рахунком (загальна сума рахунку за березень 2023 року складає 4 283 982, 07 грн, а неоплачена вартість електроенергії за вказаним рахунком - 1 810 073, 05 грн); (4) непогашення боргу за березень 2023 року у частині (з 4 283 982, 07 грн, не сплачено 1 810 073, 05 грн). Верховний суд встановив, що у договорі сторони узгодили, що постачальник надає послугу з постачання електроенергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору; оплата відповідачем, як споживачем, вартості використаної (купованої) електричної енергії, ураховуючи отримання рахунку, що встановлено судами попередніх інстанцій, відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Разом з цим, позивач просить стягнути з відповідача суму 10 % річних у розмірі 87 429, 02 грн, нарахованих з 13.11.2024 по 06.02.2025 та інфляційні нарахування в сумі 131 271, 00 грн за листопад 2024 - грудень 2024 року.
Відповідно до п. 6 комерційної пропозиції (додаток №2) яка діє з 01.07.2019, що є невід'ємною частиною договору, сторонами узгоджено, що за порушення грошового зобов'язання стягуються 10 % річних від простроченої суми.
Ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013, з урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що платежі встановлені ст. 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно зі ст. 625 ЦК України стягнення 3 % річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 10 % річних (визначених п. 6 комерційної пропозиції) та інфляційних нарахувань суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства.
З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення із відповідача суми 10 % річних у розмірі 87 429, 02 грн та інфляційні нарахування в сумі 131 271, 00 грн є законними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з цим, позивач просить суд, відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 10% річних на суму основного боргу - 5 641 384,05 грн., починаючи з 07.02.2025 і до моменту остаточного виконання рішення суду, за такою формулою:
[Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка (10%)] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році]
Де:
[Сума боргу] - сума непогашеної заборгованості;
[Процентна ставка (%)] - десять процентів річних;
[Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов'язання;
[Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
З огляду на вказане, а також приймаючи до уваги посилання позивача на вказану законодавчу норму, суд вважає за необхідне зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 2, 46, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, господарський суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ава-Капітал" (61051, м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 5; ідентифікаційний код 38878209) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, буд. 10-Г, корпус С, офіс 7; ідентифікаційний код 33675278) 5 860 084, 07 грн (п'ять мільйонів вісімсот шістдесят тисяч вісімдесят чотири гривні 07 коп.) в тому числі:
5 641 384, 05 грн (п'ять мільйонів шістсот сорок одна тисяча триста вісімдесят чотири гривні 05 коп.) заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу № 0705197 від 14.01.2019 за період листопад 2024 - грудень 2024;
131 271, 00 грн (сто тридцять одна тисяча двісті сімдесят три гривні 00 коп.) втрат від інфляції;
87 429, 02 грн (вісімдесят сім тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 02 коп.) 10 % річних.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 10% річних на суму основного боргу - 5 641 384,05 грн., починаючи з 07.02.2025 і до моменту остаточного виконання рішення суду, за такою формулою:
[Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка (10%)] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році]
Де:
[Сума боргу] - сума непогашеної заборгованості;
[Процентна ставка (%)] - десять процентів річних;
[Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов'язання;
[Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ава-Капітал" (61051, м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 5; ідентифікаційний код 38878209) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, буд. 10-Г, корпус С, офіс 7; ідентифікаційний код: 33675278) 70 321, 01 грн (сімдесят тисяч триста двадцять одна тисяча 01 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, буд. 10-Г, корпус С, офіс 7; ідентифікаційний код: 33675278);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ава-Капітал" (61051, м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 5; ідентифікаційний код 38878209);
Третя особа - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, м. Харків, 61037);
Третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (03057, м. Київ, вулиця Бродських Сім'ї, буд. 19).
Повне рішення складено 02.06.2025.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922383/25