ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2025Справа № 910/3143/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Панасюк Валентини Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 30968986)
про стягнення 11 000 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець Панасюк Валентина Олександрівна (далі за текстом - ФОП Панасюк В.О.) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі за текстом - ПрАТ «СК «Альфа Страхування», Відповідач) про стягнення 11 000 грн як безпідставно отриманих Відповідачем.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що нею помилково перераховано кошти на користь Відповідача, які останнім не повернуто, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
При цьому Позивач зазначає, що про відсутність правовідносини з Відповідачем, що відповідно є підставою для повернення заявленої до стягнення суми на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 позовну заяву ФОП Панасюк В.О. залишено судом без руху, Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду інформації щодо офіційної адреси місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Панасюк Валентини Олександрівни.
20.03.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва суду від 02.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що ухвала від 02.04.2025 згідно повідомлення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 доставлена Відповідачу до електронного кабінету 02.04.2025 о 18:31 год.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини 6 вказаної статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, судом встановлено, що 03.04.2025 ухвала суду від 02.04.2025 належним чином вручена Відповідачу.
За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/3143/25 встановлено Відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
З позовної заяви вбачається, що 08.08.2024, використовуючи мобільний застосунок «UKRSIB business» Позивачем самостійно з рахунку ФОП Панасюк Валентини Олександрівни, з номер рахунку IBAN НОМЕР_2 здійснено помилковий переказ коштів у сумі 11 000 грн., з призначенням платежу «переказ коштів на власний рахунок», на рахунок неналежного отримувача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Страхування» НОМЕР_3.
Перерахування коштів з рахунку Позивача на користь Відповідача в розмірі 11 000 грн вбачається із платіжної інструкції № 351 від 08.08.2024.
Позивач стверджує, що з Відповідачем будь які зобов'язальні відносини відсутні, що виключає правомірність утримання ним коштів Позивача в розмірі 11 000 грн.
З метою повернення коштів Позивач звертався до Відповідача зі зверненням від 10.09.2024, у відповідь на яке Відповідач листом від 27.09.2024 № 10-19/74 повідомив, що ПрАТ «СК «Альфа Страхування» не має правових підстав для утримання коштів Позивача в розмірі 11 000 грн однак можливість їх повернення відсутня оскільки відповідно до постанови Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» Національний банк України постановив зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками, яких є резиденти російської федерації/республіки Білорусь.
У зв'язку з наявністю в структурі власності ПрАТ «СК «Альфа Страхування» кінцевого бенефіціарного власника, який є резидентом рф, видаткові операції з банківських рахунків ПрАТ «СК «Альфа Страхування» наразі знаходяться під обмеженням та не здійснюються обслуговуючими банками.
Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять заперечень та доказів на спростування заявлених вимог.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 ЦК України відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частинами 2, 3 статті 1212 ЦК передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 ЦК безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Аналогічні висновки наведені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, на які посилається скаржник.
При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України. (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20)
З огляду на викладене та враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що Відповідачем набуто спірні кошти за відсутності правової підстави, тобто за рахунок Позивача та поза підставою, передбаченою законом, а відтак вимоги Позивача є правомірними та обґрунтованими.
Підсумовуючи викладене вище, з огляду встановлені судом обставини за сукупністю наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідач є таким, що набув та зберігає грошові кошти Позивача в розмірі 11 000 грн без належних на те правових підстав, а відтак позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Фізичної особи-підприємця Панасюк Валентини Олександрівни - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 30968986) на користь Фізичної особи-підприємця Панасюк Валентини Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) безпідставно утримані кошти - 11 000 (одинадцять тисяч) грн та судовий збір - 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 02.06.2025
Суддя Антон ПУКАС