вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
03 червня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/123/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.
За позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 , м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 706 175,45 грн,
представники:
Позивача - від позивача (в режимі відеоконференції) - Курилова О.А., адвокат, довіреність №435 від 29.07.2022
Відповідача - не з'явився
Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернулось з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 706 175,45 грн покликаючись на невиконання укладеного між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та Фізичною особою-підприємцем Примічем Миколою Михайловичем Кредитного договору «КРЕДИТ «ВСЕ БІЗНЕС» №713809224028 від 13.05.2024.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/123/25 визначено головуючого суддю Худенка А.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.03.2025. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.
Ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2025 та від 08.04.2025 підготовчі засідання у справі відкладались з підстав наведених в ухвалах суду.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу №907/123/25 до судового розгляду по суті на 03.06.2025.
Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача (відповідача).
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити.
В судовому засіданні 03.06.2025 за участю представника позивача суд оголосив про перехід до стадії прийняття рішення.
Позиція позивача
Позивач просить задовольнити позов в повному обсязі покликаючись на неналежне виконання відповідачем умов Кредитного Договору «Кредит «всеБізнес» №713809224028 від 13.05.2024 укладеного за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та Фізичною особою-підприємцем Примічем Миколою Михайловичем.
Як стверджує позивач, за умовами кредитування надано відповідачу грошові кошти у розмірі 750 000 грн, строком кредитування до 13.05.2026 включно, комісійна винагорода за надання кредиту складає 1% від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів, комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,6 % від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника.
За твердженням позивача, згідно графіка погашення платежів, позичальник має, починаючи з 13.06.2024, щомісячно не пізніше 13 числа місяця до 13.05.2026 сплачувати суму у розмірі 43 250 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 31 250,00 грн та на погашення комісії по 12 000 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 1 038 000 грн, з яких 750 000 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 288 000 грн на погашення комісії.
Позивач вказує, що відповідачем належним чином умови укладеного Договору не виконувались, та як наслідок, ним на адресу останнього надсилалась вимога, яка повернута позивачу з відміткою про закінчення встановленого терміну зберігання. Крім цього, означена вимога ФОП Примічем Миколою Михайловичем виконана не була, чим, як стверджує позивач, останнім порушені його законні права на повернення кредиту.
Позиція відповідачів
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція повернута на адресу суду з відмітками «за закінченням встановленого терміну зберігання».
У даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.
Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19, від 16.07.2020 у справі №904/4673/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).
Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).
Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Водночас суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи в суді та мав достатньо часу і можливості надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (позивач, кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Примічем Миколою Михайловичем (відповідач, позичальник) був укладений Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» №713809224028 від 13.05.2024 (далі - Кредитний договір, Договір) за допомогою системи «Інтернет Банкінг».
Означений Договір підписано ФОП Приміч Миколою Михайловичем за допомогою носія особистого ключа «ЗНКІ криптомодуль ІІТ Гряда-301» виданого КНЕДП АТ «ПУМБ» з одного боку та начальником управління АТ «ПУМБ» Харковцем Віктором Володимировичем за допомогою носія особистого ключа «ЗНКІ криптомодуль ІІТ Гряда-301» виданого КНЕДП АТ «ПУМБ».
Відповідно до умов, передбачених Договором, Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно).
Відповідно до умов Договору визначених в розділі 1, кредит надається в розмірі 750 000 грн, строком до 13.05.2026 включно (п. 1.1.1.-1.1.3 Договору).
Комісійна винагорода за надання кредиту становить 1% та розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов (п. 1.1.4.1. Договору). Комісійна винагорода за обслуговування кредиту становить 1,6% за один місяць користування кредитом та розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2. Типових умов, та сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, наведеного в п. 1.4. Договору (п. 1.1.4.2. Договору). Процентна ставка за користування кредитом становить 0,00001% річних, нараховується відповідно до п. 6.2. Типових умов та сплачується згідно Графіку платежів, наведеного в п. 1.4. Договору (п. 1.1.4.3. Договору). Процентна ставка на прострочену суму кредиту становить 0,00001% річних, що нараховуються та сплачуються відповідно до п. 6.2. Типових умов (п. 1.1.4.4. Договору).
Цільове використання кредиту відповідно до п. 1.1.7. Договору - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та Договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1. Договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно п. 1.1.4.1. Договору.
У разі порушення позичальником строку оплати суми платежу за кредитом на строк 5 календарних днів і більше Позичальник зобов'язаний на шостий календарний день з дня настання строку оплати відповідної суми платежу за кредитом сплатити на користь Банку штраф у розмірі 5 відсотків від розміру несплаченої суми платежу за кредитом, за умови, що розмір несплаченої суми платежу за кредитом становить на шостий календарний день з дати настання строку її оплати не менше 1000 грн. Штраф сплачується за кожне таке порушення.
Відповідно до п. 1.3. Договору, виконання боргових зобов'язань забезпечується всім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в Графіку платежів (п. 1.4. Договору).
Відповідно до означеного Графіку платежів, в період з 13.06.2024 по 13.05.2026, позичальник зобов'язується сплачувати щомісяця суму 43 250 грн, що складається з: 31 250 грн - платіж за основною сумою кредиту та 12 000 грн - комісійна винагорода за обслуговування кредиту, проценти за користування кредитом - 0 грн.
Згідно із п. 1.5. Договору, повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших Боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь Банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань.
Відповідно до розділу 2 Договору, підписанням Договору позичальник звертається до Банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в п. 1.1.1. Договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до Договору. Умови цього пункту Договору є заявою (клопотанням) Позичальника про надання кредиту (п. 2.1. Договору). Банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення Договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п. 1.1.1. Договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов'язання Банку щодо надання кредиту за Договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою Банку в наданні кредиту та Договір вважається таким, що припинив свою дію (п. 2.2. Договору). Позичальник уповноважує Банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до п. 1.1.4.1. Договору, на користь Банку, згідно з п. 6.3.1 Типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми Комісійної винагороди за надання кредиту на користь Банку, зараховується на Поточний рахунок Позичальника, зазначений в п.1.1.5. Договору.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що цей Договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення Договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням Договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку.
Відповідно до п. 5.3. Договору, сторони домовились, що Договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи «Інтернет-Банкінг». Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника Банку та КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника).
Договір набуває чинності з моменту його підписання Банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника Банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно Договору в повному обсязі (п. 5.4. Договору).
Зміни до Договору можуть бути внесені шляхом укладення додаткових угод у вигляді електронного документа або на папері. Право визначення форми додаткової угоди (на папері або у вигляді електронного документа) належить Банку (п. 5.7. Договору).
Відповідно до статті 1 Типових умов кредитування в рамках Кредитного Договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в системі «Інтернет-Банкінг» ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (в редакції з 08.02.2023 (редакція що діяла на момент укладення Договору №713809224028 від 13.05.2024) (далі-Типові умови), Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС», договір за цими Типовими умовами це Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС», який укладається між Банком та позичальником на підставі цих Типових умов та містить посилання на Типові умови як на невід'ємну частину Договору, зі всіма змінами та/або доповненнями та додатками до нього, що укладені та/або будуть укладені/змінені.
Договір банківського обслуговування корпоративних клієнтів (ДБОКК) відповідно до означеної статті Типових умов це прийнята (погоджена) позичальником публічна пропозиція AT «ПУМБ» на укладення Договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів (що розміщена на сайті Банку (www.pumb.ua).
Система «Інтернет-Банкінг» ПУМБ DIGITAL BUSINESS (Система «Інтернет-Банкінг» система ІБ) згідно вказаної статті Типових умов визначена як Електронна інформаційно-комунікаційна система Банку, програмно-апаратний комплекс, відокремлений сервіс «Інтернет-Банкінг», розміщений на сайті Банку, системи дистанційного обслуговування Рахунку(ів) з використанням мережі «Internet», що дозволяють позичальнику отримувати послуги згідно умов ДБОКК, здійснювати обмін інформацією між Банком та позичальником, а також позичальник має можливість укласти Договір та отримувати послуги згідно умов Договору. Стартова сторінка системи ІБ доступна за адресою: www.digital.pumb.ua.
Відповідно до п. 2.1. статті 2 Типових умов, ці умови регулюють відносини між Банком та позичальниками, з якими укладено Договори, щодо надання, використання та повернення кредиту, здійснення плати за кредит. Типові умови затверджуються Банком, підписуються від імені Банку уповноваженою особою та містять типові умови надання кредиту в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС».
Погодження позичальником цих Типових умов здійснюється шляхом укладення Договору за встановленою Банком формою. Належним чином підписаний позичальником Договір розглядається сторонами як акцепт позичальника. Підписаний позичальником Договір разом з цими Типовими умовами, які викладені на сайті Банку, складає укладений між Банком та позичальником Договір, що підтверджується підписом позичальника у Договорі (п. 2.2. статті 2 Типових умов).
Укладаючи Договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених цими Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених цими Типовими умовами стосовно Банку (п. 2.4. Типових умов).
Відповідно до п. 2.5., 2.6. статті 2 Типових умов, у всіх випадках, не передбачених Договором, сторони керуються положеннями Типових умов та законодавством України. Укладаючи Договір, позичальник погоджується, що Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника офіційним опублікуванням тексту таких змін (тобто нової редакції Типових умов чи їх відповідної частини) на сайті Банку не пізніше ніж за 7 календарних днів до набрання чинності цими змінами. У разі відсутності письмових заперечень зі сторони позичальника щодо запропонованих Банком змін до Типових умов, поданих до Банку до дати вступу в дію таких змін, позичальник вважається таким, що прийняв та погодився із запропонованими Банком змінами до Типових умов. У випадку незгоди із запропонованими Банком змінами до Типових умов позичальник має право достроково розірвати Договір до дати набрання чинності новою редакцією Типових умов з одночасним повним виконанням зобов'язань позичальника за Договором. При цьому, позичальник приймає на себе обов'язок самостійно відстежувати наявність повідомлень про внесення змін до Типових умов на сайті Банку. З моменту набрання чинності зміни до Типових умов стають невід'ємною частиною Договору та обов'язковими до виконання для сторін. Момент здійснення опублікування на сайті Банку вважається моментом ознайомлення позичальника з текстом таких змін. Зміни до цих Типових умов не можуть розцінюватися як зміна Банком істотних умов договору в односторонньому порядку. Банк залишає за собою право за необхідності застосовувати інші, ніж зазначено вище, способи ознайомлення позичальника зі змінами, внесеними до цих Типових умов у порядку, зазначеному в п.п. 11.6.1,12.1. цих Типових умов.
У відповідності до порядку надання кредиту визначеного у статті 3 Типових умов, оформлення кредиту позичальнику здійснюється за допомогою системи ІБ шляхом укладення в електронному вигляді між Банком та позичальником Договору, загальні умови якого визначаються цими Типовими умовами (розміщеними на сайті Банку), а окремі визначаються Банком та позичальником в Договорі (п. 3.1. Типових умов). Банк відповідно до умов Договору зобов'язується надати позичальнику кредит з цільовим використанням відповідно до п. 1.1.7. Договору в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати плати за кредит в обумовлені Договором строки/терміни. Істотні умови Договору (сума кредиту, процента за користування кредитом, комісійні винагороди, сума платежу за кредитом, порядок їх сплата) зазначаються в Договорі, а також доступні для огляду та завантаження в Кабінеті Digital (п. 3.2. Типових умов).
Відповідно до 3.3. Типових умов, з метою оформлення кредиту позичальник зобов'язаний в Кабінеті Digital обрати відповідну опцію для оформлення кредиту та обрати суму кредиту, строк кредитування, підтвердити адресу електронної пошти позичальника, а також ознайомитись з іншими істотними умовами, зазначеними на екрані в Кабінеті Digital. В Кабінеті Digital позичальнику також надається посилання на ці Типові умови для ознайомлення та завантаження. Після чого позичальнику в Кабінеті Digital формується проект Договору. Позичальник зобов'язаний ознайомитись з проектом Договору та Типовими умови, що доступні за посиланням. Підписанням Договору позичальник підтверджує, що він ознайомився та погоджується з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типові умови позичальнику відомі та зрозумілі, та позичальник підтверджує зі свого боку укладення Договору на умовах, що визначені в Договорі та Типових умовах. Після підписання Договору з боку Банку примірник Договору в електронному вигляді направляється на зазначену позичальником адресу електронної пошта. Після укладення Договору позичальник не має права відмовитися від Договору. Договір, після його укладення, доступний для огляду та завантаження позичальнику в Кабінеті Digital. Система «Інтернет-Банкінг» не ставить своєю метою захист інформації на обладнанні позичальника, тому позичальник зобов'язаний самостійно організувати виконання вимог, передбачених пунктом 16.3 ДБОКК. Позичальник погоджується, що у випадку отримання доступу до Договору особою(ами), що відповідно до умов ДБОКК мають право доступу до Рахунку(ів) позичальника через систему «Інтернет-Банкінг», Банк не нестиме відповідальності за розголошення даних, зазначених у Договорі.
Надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п. 1.1.1. Договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. Договору, в строки, зазначені в п. 2,2, Договору (з урахуванням умов п. 2.3. Договору). Датою надання кредиту вважається дата списання коштів із позичкового рахунку позичальника. (п. 3.5., 3.6. статті 3 Типових умов)
У випадку виникнення будь-якої несприятливої події, Банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3., п. 1.4. Договору, п. 5.1.1. Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь Банку згідно з Договором, в строк не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги Банк має право здійснювати Договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому Договором та Типовими умовами, для погашення боргових зобов'язань позичальника (п. 4.2. статті 4 Типових умов).
До несприятливої події відповідно п. 4.1. статті 4 Типових умов відноситься: несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за Договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами; будь-яка гарантія або запевнення, надані позичальником Банку за Договором буде порушена позичальником або виявиться недійсною; кредит або його частина був використаний не за цільовим призначенням, визначеним Договором; будь-яка ліцензія, дозвіл, свідоцтво, сертифікат чи інші документи, наявність яких у позичальника вимагається згідно з законодавством для провадження діяльності, що кредитується за Договором, будуть анульовані, відкликані або змінені таким чином, що здійснення такої діяльності не може бути продовжене позичальником; фінансова звітність та інша інформація, що була надана Банку позичальником виявилась недійсною та/або не може бути перевірена внаслідок порушень позичальником правил ведення такої звітності згідно з законодавством України; фінансовий стан позичальника погіршиться таким чином, шо поставить під сумнів можливість належного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань згідно з Договором; відкриття судом провадження у справі про банкрутство позичальника, прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності позичальника або наявність інших обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений; прийняття НБУ, іншими органами державної влади та управління чи місцевого самоврядування України рішень, які впливають на стан кредитного ринку України або вводять мораторій, перешкоджають, забороняють, обмежують чи іншим чином роблять неможливим виконання Банком зобов'язань за Договором; наявні або потенційні зміни на грошово-кредитному ринку України, зумовлені змінами у грошово- кредитній політиці України, змінами банківського законодавства України, змінами всієї економічної ситуації в Україні в цілому (економічна криза), а також міжнародної економічної ситуації, в тому числі, але не виключно: зміни процентної політики, в тому числі на ринку України або на міжнародних ринках процентних ставок на залучені Банком кошти, в тому числі, внаслідок прийняття НБУ, іншими органами державної влади та управління рішень, які впливають на стан кредитного ринку України, несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів, курсів іноземних валют тощо; відмова позичальника на вимогу Банку надавати інформацію, необхідну для супроводження кредиту, в тому числі, але не виключно: інформацію комерційного та фінансового характеру стосовно провадження діяльності позичальника, та/або відмова позичальника від участі у переговорах з представниками Банку; виникнення підстав для відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмови від проведення фінансової операції позичальника, передбачених статтею 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; пред'явлення до будь-якого поточного рахунку позичальника платіжних вимог на примусове списання (стягнення) грошових коштів, арешт будь-яких коштів на будь-яких рахунках позичальника в Банку, податкова застава, адміністративний арешт будь-яких активів позичальника.
Типовими умовами встановлюється, що позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і в строки, визначені в статті 1 Договору (п. 5.1. статті 5 Типових умов).
Позичальник має право здійснювати дострокове повне або часткове погашення заборгованості за Кредитом шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь Банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань. При повному достроковому погашенні Боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний одночасно зі сплатою основної суми кредиту сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та комісійну винагороду за обслуговування кредиту, розраховану за повний місяць відповідно до п. 6.3.2. Типових умов, а також штрафні санкції за порушення виконання боргових зобов'язань (якщо такі порушення будуть мата місце). Кошти, сплачені позичальником в рахунок повного дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати плати за кредит та інших боргових зобов'язань, спрямовуються у рахунок повернення такої заборгованості в день надходження коштів на рахунок для погашення боргових зобов'язань. Залишок коштів після повного дострокового погашення боргових зобов'язань, у разі його наявності, підлягає поверненню на поточний рахунок позичальника. В разі часткового дострокового погашення кредиту, грошові кошти, сплачені понад суми, визначені у Графіку платежів згідно п. 1.4. Договору, спрямовуються у рахунок повернення кредиту для часткового дострокового повернення - виключно в дату (термін) чергового платежу, визначеного Графіком платежів (а для повного дострокового повернення без обмеження в даті), при цьому з цього дня пропорційно зменшуються всі наступні платежі за основною сумою кредиту, визначені у Графіку платежів, без оформлення Графіку платежів у новій редакції. Крім того, відповідно зменшується і щомісячна сума платежу за кредитом. Оновлена щомісячна сума платежу за кредитом доступна позичальнику для ознайомлення в Кабінеті Digital. Позичальник приймає на себе обов'язок самостійно відстежувати наявність змін в Графіку платежів та погоджується з тим, що момент оновлення суми платежу за кредитом в Кабінеті Digital вважається моментом ознайомлення позичальника зі зміненим Графіком платежів за кредитом. Позичальник погоджується з тим, що зазначені зміни не є односторонньою зміною умов Договору (п. 5.2. статті 5 Типових умов).
За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених нижче, а саме:
1) Проценти за користування кредитом (п. 6.2. статті 6 Типових умов):
- проценти за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі, визначеному в п. 1.1.4.3. Договору (п. 6.2.1. статті 6 Типових умов);
- проценти нараховуються щоденно та розраховуються виходячи з залишку заборгованості за кредитом на початок кожного розрахункового періоду згідно з Графіком платежів, зазначеним в п. 1.4. Договору, та виходячи з із розрахунку 365 днів у році та фактичної кількості днів у кожному розрахунковому періоді, протягом всього строку користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (включаючи день надання кредиту) по день фактичного повного повернення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день). У цьому пункті Типових умов під розрахунковим періодом, мається на увазі період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів, зазначеним в п. 1.4. Договору, а першим розрахунковим періодом є період з дата надання кредиту до дати першого платежу згідно з Графіком платежів (п. 6.2.2. статті 6 Типових умов).
У разі порушення позичальником строку повернення кредиту/частини кредиту, позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 6.2.1. Типових умов та п.1.1.4.3. Договору, сплачувати на користь Банку за весь час прострочення, проценти на прострочену суму кредиту за ставкою у розмірі, визначеному п. 1.1.4.4. Договору, з першого дня прострочення повернення суми кредиту/частини кредиту до тієї дати, коли сума кредиту буде повернута Банку в повному обсязі. Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час прострочення повернення кредиту із розрахунку 365 днів на рік. Закінчення зазначеного у Договорі строку кредитування не звільняє позичальника від обов'язку сплачувати відповідно до умов Договору на користь Банку процента на прострочену суму Кредиту (п. 6.2.3. статті 6 Типових умов).
Відповідно до п. 6.3. статті 6 Типових умов, позичальник зобов'язаний сплатити Банку комісійні винагороди, визначені п. 1.1.4. Договору.
Відповідно до п. 6.3.1 статті 6 Типових умов, позичальник зобов'язаний сплатити Банку комісійну винагороду за надання кредиту, яка розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за надання кредиту, зазначеного в п. 1.1,4.1. Договору, на розмір суми кредиту, визначеної в п. 1.1.1. Договору. Комісійна винагорода сплачується за рахунок кредитних коштів в день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Даним пунктом Типових умов позичальник уповноважує Банк здійснити переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до цього пункту Типових умов та п. 1.1.4.1. Договору, на користь Банку.
Крім цього, як передбачено п. 6.3.2. статті 6 Типових умов, позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати Банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.2. Договору, на розмір суми кредиту, визначеної в п. 1.1.1. Договору. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, зазначеному в п. 1.4. Договору, за відповідний розрахунковий період - повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті Типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів, зазначеним в п. 1.4. Договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати наданні кредиту до дати першого платежу згідно з Графіком платежів. У разі дострокового повного погашення заборгованості за кредитом, позичальник зобов'язаний погасити комісійну винагороду за обслуговування кредиту за повний місяць, в якому відбувається дострокове повне погашення заборгованості.
Призупинення або припинення надання кредиту, зменшення розміру суми кредиту з підстав, передбачених Договором, не створюють обов'язку Банку повернути позичальнику комісійну винагороду за надання кредиту/комісійну винагороду за обслуговування кредиту або їх частину (п. 6.3.3. статті 6 Типових умов).
Пунктом п. 6.4. статті 6 Типових умов, також передбачено відшкодування інших витрат Банку, пов'язаних з наданням кредиту, а саме: позичальник зобов'язаний відшкодувати Банку всі документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням Кредиту протягом 3 банківських днів з дата направлення вимоги про їх оплату (п. 6.4.1. статті 6 Типових умов); позичальник згоден з там, що розмір таких витрат буде відомий лише після укладення Договору, і зобов'язується відшкодувати Банку всі зазначені витрата без будь-яких заперечень зі свого боку стосовно їх розміру (п. 6.4.2. статті 6 Типових умов).
Відповідно до п. 7.1. статті 7 Типових умов, всі платежі на користь Банку за Договором повинні виконуватись Позичальником в наступній черговості:
1) прострочені проценти за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце);
2) прострочені комісійні винагороди (якщо прострочення буде мати місце);
3) прострочена заборгованість за основною сумою кредиту (якщо прострочення буде мати місце);
4) строкові проценти за користування кредитом;
5) строкові комісійні винагороди;
6) строкова заборгованість за основною сумою кредиту;
7) неустойка (штраф, пеня) за несплату в строк процентів/комісійних винагород/кредиту (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце);
8) повне дострокове/частково дострокове погашення кредиту;
9) інші платежі за Договором.
Для визначення суми кредиту та розміру плати за кредит, а також штрафних санкцій за порушення боргових зобов'язань за Договором (якщо таке порушення буде мата місце), остаточною підставою будуть бухгалтерські облікові дані і рахунки Банку, сплата суми, що вимагається Банком до сплати за Договором, не може бути призупинена, а сплачена позичальником сума не може бути ним відкликана на підставі виникнення між сторонами спору щодо належної до сплати суми із збереженням зобов'язань Банку по поверненню позичальнику надмірно перерахованих сум (п. 7.5. статті 7 Типових умов).
На виконання укладеного Договору, Банк надав 13.05.2024 кредитні кошти в розмірі 750 000 грн за Договором №713809224028 за позикою Фізичної особи-підприємця Приміч Миколи Михайловича.
Відповідно до Платіжної інструкції №TR.79922516.75904.29514 від 13.05.2024 на поточний рахунок кредитних коштів за Договором №713809224028 від 13.05.2024 за позикою ФОП Приміч М.М. зараховано 742 500 грн.
Крім цього, відповідно до Платіжної інструкції №TR.79922516.75903.29514 від 13.05.2024 оплачено комісію за рахунок кредитних коштів за Договором №713809224028 від 13.05.2024 за позикою ФОП Приміч М.М. в розмірі 7500 грн.
Як вбачається з виписки за рахунком НОМЕР_1 .UAH, що належить ФОП Приміч Миколі Михайловичу, останнім сплачено 13.06.2024 грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 43 250 грн, 17.06.2024 сплачено додатково 10 грн, 13.07.2024 сплачено грошові кошти в розмірі 43 250 грн та 14.11.2024 сплачено суму 43 250 грн.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
На підставі ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору (ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Так, зокрема, частиною 1 означеної статті передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже закон допускає можливість укладення електронного договору із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, який прирівнюється до письмової форми договору у випадку його підписання, з-поміж інших способів, шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому, за суттю та логікою наведених правових положень підписання договору шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором відноситься до обов'язку замовника (покупця), а не самого виконавця (продавця), оскільки електронний підпис одноразовим ідентифікатором являється сукупністю даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Як вбачається із матеріалів справи, 13.05.2024 відповідач - Фізична особа - підприємець Приміч Микола Михайлович - прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) позивача щодо укладення Договору про надання кредиту №713809224028 від 13.05.2024 на умовах, визначених офертою, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису за допомогою за допомогою носія особистого ключа «ЗНКІ криптомодуль ІІТ Гряда-301» виданого КНЕДП АТ «ПУМБ».
Наведеним підтверджується той факт, що пропозиція позивача укласти Кредитний договір була прийнята відповідачем, а Кредитний договір був підписаний останнім тобто одним із дозволених законом варіантів (способів) підпису та у повній відповідності до норм статей 11, 12 та 14 Закону України «Про електронну комерцію» і статті 207 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України регламентовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Приписами ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За умовами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Наявними в матеріалами справи документальними доказами, а саме, по особовому рахунку ФОП Приміч М.М., підтверджується факт належного виконання позивачем, як кредитодавцем, взятих на себе зобов'язань за Договором про надання кредиту №713809224028 від 13.05.2024 та факт порушення відповідачем умов означеного Договору в частині своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів та комісії за період 13.06.2024 по 17.12.2024, у зв'язку з чим в останнього рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 706 175,45 грн, у тому числі 687 490 грн заборгованості за тілом кредиту та 18 685,45 грн заборгованості за комісією, що станом на день розгляду спору в суді є непогашеною.
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП Приміч Микола Михайлович 20.08.2024 на підставі власного рішення припинив підприємницьку діяльність.
За змістом ст. 51, 52, 598, 599, 609 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України, положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб'єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, від 05.06.2019 у справі №904/1083/18).
Беручи до уваги вищевикладені обставини, а також те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував наявність заборгованості перед позивачем, чи свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами та надати документи в обґрунтування власної позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми 706 175,45 грн, у тому числі 687 490 грн заборгованості за тілом кредиту та 18 685,45 грн заборгованості за комісією, є обґрунтованими, відповідачем не спростованими та підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ст. 14 ГПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Позивачем відповідно до платіжної інструкції від 03.02.2024 сплачено судовий збір 8474,11 грн за подачу позовної заяви із ціною позову 706 175,45 грн.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 8474,11 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приміч Миколи Михайловича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», вул. Андріївська, будинок 4, м. Київ, 04070 (код ЄДРПОУ 14282829) суму 706 175,45 грн (Сімсот шість тисяч сто сімдесят п'ять гривень, 45 копійок), а також суму 8474,11 грн (Вісім тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 11 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 03.06.2025
Суддя А.А. Худенко