Справа № 344/9695/25
Провадження № 1-кс/344/4080/25
02 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , в межах кримінального провадженя № 42025092780000027 від 22.01.2025,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликався на те, що П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному у кримінальному провадженні №42025092780000027 від 22.01.2025, у якому ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У клопотанні вказано, що як вбачається з матеріалів кримінального провадження, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, 15.03.2025 о 17 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні магазину Фреш», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Короля Данила, 37, незаконно, в порушення ст.ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, придбав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено та яку включено до списку № 2 таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в невстановленій точно досудовим розслідуванням кількості, але не менше, ніж 1,4912 грама, шляхом отримання в поштоматі ТОВ «Нова Пошта» № 32510 поштового відправлення за експрес-накладною № 20400446406589 за допомогою встановленого на власному мобільному телефоні Moto g04s imei: НОМЕР_2 , додатку «Нова Пошта», після чого покинув приміщення вказаного магазину, зберігаючи отриману особливо небезпечну психотропну речовину при собі з метою подальшого збуту іншим наркозалежним особам на території Івано-Франківської області, зокрема своїм співслужбовцям.
Зазначено, що він же, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, 31.05.2025 о 16 год. 26 хв., перебуваючи в приміщенні відділення № 2 ТОВ «Нова пошта», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м. Тисмениця, вул. Кості Левицького, 85-Б, незаконно, в порушення ст.ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, придбав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено та яку включено до списку № 2 таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в невстановленій точно досудовим розслідуванням кількості, але не менше, ніж 3,0 грама, що є великим розміром відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188, шляхом отримання поштового відправлення за експрес-накладною № 20451175003197 (після переадресації № 59001387343592) за допомогою встановленого на власному мобільному телефоні Moto g04s imei: НОМЕР_2 , додатку «Нова Пошта», після чого покинув приміщення вказаного відділення, зберігаючи отриману особливо небезпечну психотропну речовину при собі з метою подальшого збуту іншим наркозалежним особам на території Івано-Франківської області, зокрема своїм співслужбовцям, до моменту затримання працівниками правоохоронних органів, а саме 16 год. 26 хв. 31.05.2025, чим вчинив незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин у великому розмірі, вчинене повторно, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України.
Матеріалами клопотання зазначається, що 31 травня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 31 травня 2025 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили застосувати до ОСОБА_4 більш м'якший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Вказали на безпідставність наведених у клопотанні ризиків. Просили врахувати ті обставини, що підозрюваний повністю визнав вину у скоєному, жаліє, що так вчинив. ОСОБА_4 має постійне місце проживання, проходить військову службу та має грошове забезпечення.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Як слідує з матеріалів клопотання, 31 травня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинення злочину із Івано-Франківського управління ДВБ НПУ, протоколами за результатами проведення НСРД, зокрема огляду поштової кореспонденції, відібрання взірців, спостереження за особою, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, відомостями, які містяться у протоколі обшуку та затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - десять років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Прокурором наведено навність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5
ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 відомі повні анкетні дані осіб, причетних до вчинення вказаного злочину та які могли бути безпосередніми очевидцями означеного злочину, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування. Окрім цього останній проходить службу у військовій частини НОМЕР_1 НГУ, де останній здійснював збут психотропних речовин, а тому останній матиме реальну можливість впливати на свідків - військовослужбовців вказаної військової частини, які можуть підтвердити факт збуту ОСОБА_4 психотропних речовин;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;
вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані із збутом психотропних речовин, що підтверджується фактом організації ним неодноразового придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив тяжкі корисливі злочини, пов'язані із незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин, враховуючи особу підозрюваного, тяжкість покарання, яке йому загрожує, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, а також запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до підозрюваного ОСОБА_4 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.
На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя, поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейський суд з прав людини від 26.01.1993 року у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 року у справі «Мангурас проти Іспанії».
Розмір застави, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, а тому необхідно визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_4 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування - до 29 липня 2025 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Визначити заставу у вигляді 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
продовжити проходження військової служби в Національній гвардії України у військовій частині НОМЕР_1 ;
прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;
утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 03.06.2025 року.